Реферат на тему:

Образ політичного лідера в уявленні студентів.

Вивчення особливостей сприйняття політичного лідера різними соціальними
групами є актуальною проблемою сучасної соціальної та політичної
психології. Результати таких досліджень мають як теоретичний інтерес
(вивчення суспільних настроїв, прогнозування напрямків подальшого
розвитку суспільства, з’ясування факторів, що впливають на формування
“образу” політиків у свідомості населення тощо), так і суто практичний
(побудова іміджу політичних лідерів, його використання в PR).

Постановка проблеми

Важливою справою є вивчення уявлень про політичних лідерів серед
студентів, які, з одного боку, становлять значну частину виборців та
виступають відносно активною в політичному плані групою молоді, а з
іншого – чимало з них у майбутньому поповнить політичну еліту.

Зазначимо, що систематичне вивчення різних аспектів проблеми політичного
лідерства у вітчизняній психологічній науці лише розпочинається.
Донедавна це питання досліджувалося західними, головним чином
американськими, спеціалістами. Саме тому, незважаючи на розробку ряду
аспектів цієї наукової проблеми, певні моменти (зокрема, психологія
сприйняття образу політичних лідерів) потребують подальших комплексних
досліджень.

Аналізуючи особливості бачення політичного лідера студентами, зазначимо,
що вони, до певної міри, обумовлені політичною культурою молоді, на
формування якої впливає низка факторів: індивідуально-психологічні (вік,
інтелектуальні особливості, особистісні риси, ціннісні орієнтації),
соціально-психологічні (вплив батьків, друзів, закладів освіти, засобів
масової інформації) та соціально-економічні (економічне становище як
країни в цілому, так і конкретної особистості зокрема).

Російські та українські науковці (О. Башкирова, Н. Лайдинен, Л. Гегель,
Р. Мамедбейлі, Л. Московичева, О. Красильникова, Д. Левчик, Е. Левчик,
С. Ципко, О. Шевченко) вже здійснили спробу шляхом
соціально-психологічних досліджень окреслити образ ідеального
політичного лідера, що має такі риси, як справедливість, чесність,
патріотизм, сила волі, відповідальність, цілеспрямованість, ретельність,
далекоглядність, висока освіченість, розум, уважність, обов’язковість,
організаційний талант, рішучість, сміливість, впевненість у собі,
владність, компетентність, дипломатичність. При цьому пріоритетна роль
віддається патріотизмові, чесності, справедливості та рішучості.

Поряд з тим, у цих дослідженнях до уваги брався лише аналіз раціональних
складових образу політичного лідера. Водночас було доведено, що існують
і неусвідомлювані електоратом оцінки політичних діячів, що суттєво
впливає на формування іміджу останніх і багато в чому відрізняються від
раціональних. Дослідженню підсвідомого рівня сприйняття політичних
лідерів присвятили свої праці О. Шестопал, М. Новикова-Грунд, Д. Дурдін,
Н. Шелекасова, М. Андріанов, Н. Ілюхіна, Е. Дорофеєв та інші.
Концептуальні положення цих та інших науковців були покладені в основу
авторського соціально-психологічного емпіричного дослідження.

Метою дослідження було визначення особливостей сприйняття образу
політичного лідера вітчизняною студентською молоддю. Об’єктом
дослідження виступали уявлення студентів про політичних лідерів, а
предметом – особливості свідомих (раціональних) та підсвідомих
(ірраціональних) уявлень про політичних лідерів, різниця в уявленнях про
реальних та ідеальних політичних лідерів, а також зв’язок цих уявлень з
демографічними та соціально-психологічними факторами.

Методика та організація дослідження

Емпіричне дослідження охоплювало студентів 3-го курсу історичного
факультету Чернігівського державного педагогічного університету ім. Т.
Шевченка. Загальна вибірка містила 120 осіб, з них 29 – чоловічої та 90
– жіночої статі (один піддослідний не вказав свою стать).

В ході емпіричного дослідження ми використовували метод опитування (у
формі анкетування), що традиційно застосовується у психолого-політичних
дослідженнях, а також метод психодіагностичного тестування. Всього
піддослідним пропонувалося три методики:

1) психогеометричний тест С. Деллінгер (на визначення типу особистості);

2) авторський варіант особистісного диференціалу (ОД) для оцінки образу
політичного лідера;

3) методика портретних виборів Л. Сонді.

За допомогою ОД студентів просили оцінити реальних керівників держави та
ідеальних політичних лідерів (це дозволяло вимірювати свідомий рівень
уявлень). Крім того, використовуючи стимульний матеріал методики Л.
Сонді, піддослідним необхідно було обрати портрети ідеальних лідерів
(підсвідомий рівень уявлень). Для підвищення рівня достовірності
результатів дослідження проводилося анонімно.

Результати дослідження та їх узагальнення

Всі одержані результати емпіричного дослідження були піддані стандартній
процедурі математико-статистичної обробки з використанням
комп’ютеризованих програм “ОСА” та “SPSS”. У процесі статистичного
аналізу вираховувались результати як за загальною вибіркою піддослідних
(див. таблиці 1 і 2), так і за її окремими підгрупами. Ааналіз дозволяє
визначити певні цікаві тенденції та дійти конкретних висновків.

Таблиця 1

Уявлення про політичних лідерів – свідомий образ (загальна вибірка)

Реальні політики Ідеальний лідер

  -2 1 0 1 +2     -2 1 0 1 +2  

Молодий 0,7 ± 1,0 Літній Молодий — 0,6 ± 1,0 Літній

Вродливий 0,5 ± 1,1 Невродливий Вродливий — 0,7 ± 0,8 Невродливий

Чоловічий — 0,8 ± 1,3 Жіночий Чоловічий — 0,8 ± 1,3 Жіночий

Освічений — 0,3 ± 1,2 Неосвічений Освічений — 1,9 ± 0,4 Неосвічений

Вміє керувати 0,4 ± 1,3 Не вміє керув. Вміє керувати — 1,9 ± 0,4 Не вміє
керув.

Досвідчений — 0,1 ± 1,1 Недосвідчений Досвідчений — 1,7 ± 0,6
Недосвідчений

Активний 0,1 ± 1,2 Пасивний Активний — 1,8 ± 0,5 Пасивний

М’який 0,1 ± 1,1 Жорсткий М‘який 0,6 ± 1,0 Жорсткий

Відповідальн. 0,5 ± 1,3 Безвідповід. Відповідальн. — 1,8 ± 0,5
Безвідповід.

Егоїст — 0,7 ± 1,1 Альтруїст Егоїст 0,9 ± 0,9 Альтруїст

Чесний 0,9 ± 1,2 Нечесний Чесний — 1,5 ± 0,8 Нечесний

Патріот 0,3 ± 1,3 Не патріот Патріот — 1,6 ± 0,7 Не патріот

Таблиця 2

Уявлення про політичних лідерів – підсвідомий образ (загальна вибірка)

Тип портретів h s e hy k p d m

Сер. кільк. виборів 0,8 ± 0,9 0,6 ± 0,8 0,9 ± 0,8 0,6 ± 0,8 0,2 ± 0,4
0,7 ± 0,9 0,1 ± 0,3 0,4 ± 0,7

Найбільш популярний портрет – 1.6.е. (48,3 %)

У результаті проведеного дослідження нами було отримано такий
“портрет”-уявлення студентів про реальних політиків. Щодо зовнішніх
характеристик, то це люди старшого віку, переважно чоловіки, які не
відзначаються приємною зовнішністю. Вони мають середній рівень
інтелектуально-ділових якостей, а також таких рис, як “активність –
пасивність” і “м’якість – жорсткість”. За своїм характером вони відносно
безвідповідальні. У морально-етичному плані реальні політики уявляються
егоїстами, нечесними людьми. Така риса, як “патріотизм – непатріотизм” є
середньо вираженою.

Ідеальний лідер уявляється студентами таким. Це відносно молодий,
вродливий чоловік, який має високий рівень освіченості, здібностей до
керівництва та досвідченості. Він має бути досить активним,
відповідальним та відносно жорстким. Щодо морально-етичних
характеристик, то ідеальний лідер є альтруїстом, чесною людиною та
патріотом. При цьому слід відзначити, що піддослідні були найбільш
одностайні в оцінці рівня освіченості лідера та його уміння керувати і
найменше сходилися в уявленні про стать останнього.

Структура підсвідомих уявлень про ідеального лідера включала в себе, в
основному, портрети серій “h” та “е” (за методикою Л. Сонді). Це
свідчить, що від такого лідера очікують проявів м’якості, ніжності,
сердечності, доброти, а також здатності до співчуття, терпимості тощо.
Такі результати, на наш погляд, є закономірними, оскільки, по-перше, 75
% загальної вибірки складали дівчата (а вищезгадані риси є, переважно,
фемінінними); по-друге, саме цих “людських” рис, вірогідно, не вистачає
сучасним політикам.

Можна також побачити, що частина згаданих рис притаманна і свідомим
образам. Поряд з тим, деякі риси, передусім м’якість, протиставляються
тим, які є в свідомих уявленнях (там бажають бачити відносно жорсткого
лідера). Все це дозволяє вести мову про те, що існує певна різниця між
свідомими (раціональними) та підсвідомими (ірраціональними) уявленнями
студентської молоді про політичних лідерів, про що йшлося, зокрема, в
працях О. Шестопал та інших дослідників.

Міжгруповий аналіз результатів дозволив констатувати ряд тенденцій. Як у
загальній вибірці в цілому, так і в більшості її підгруп (чоловіки,
жінки, представники типів особистості “квадрат”, “трикутник”, “коло”,
“зигзаг”), було виявлено низькі та середні показники від’ємної кореляції
(від – 0,1 до –0,5) між свідомими образами реальних та ідеальних
політичних лідерів. Це свідчить про те, що уявлення піддослідних про
реальних та ідеальних політиків суттєво відрізняються. Винятком є лише
група піддослідних з типом особистості “прямокутник”, у яких зафіксовано
високу позитивну кореляцію між зазначеними образами. Ці студенти, на
відміну від інших, мають дещо ідеалізовані уявлення про реальних
політичних лідерів. Такий факт можна пояснити особливостями типу
“прямокутник”, зокрема його довірливістю.

Порівнюючи уявлення піддослідних про реальних керівників держави,
зазначимо, що в різних групах загальної вибірки (за винятком
“прямокутників”) вони є практично однаковими. На це вказують високі
коефіцієнти позитивної кореляції результатів різних груп (0,8 – 0,9).
Лише кореляція результатів між групою “прямокутників” та іншими групами
виявилась незначною. Причиною цього є вже згадана специфіка оцінки
студентами-“прямокутниками” реальних політичних лідерів.

Таким чином, можна зробити висновок, що існує взаємозв’язок між типом
особистості та уявленнями про реальних політиків. При цьому фактор статі
на ці уявлення практично не впливає.

Щодо уявлень студентів про ідеальних політичних лідерів, то можна
констатувати їх значну схожість, про що свідчать достатньо високі
показники позитивної кореляції (0,9) між ідеальними образами. Отже,
стать та тип особистості суттєво не впливають на загальний образ
ідеального лідера. Натомість вони здійснюють вплив на окремі складові
цих образів (вік лідера, його стать, риси характеру тощо).

Аналіз показників кореляції між підсвідомими уявленнями про ідеальних
політичних лідерів свідчить, що ці уявлення є досить подібними в усіх
групах загальної вибірки. На це вказують середні та високі коефіцієнти
позитивної кореляції (0,5 – 0,9). Основу підсвідомих уявлень у
переважної більшості піддослідних складали фактори типу “e” та “h”. Лише
у представників окремих типів особистості ця структура дещо змінювалась.
Найпопулярнішим портретом за методикою Л. Сонді виявився портрет 1.6.е.
(див. малюнок) – у загальній вибірці його обрали 48,3 % піддослідних, у
різних її підгрупах – від 33,3 % до 61,5 %.

Портрет найпопулярнішого ідеального політичного лідера

Для глибшого аналізу даних, що стосуються образів “реальних” та
“ідеальних” політичних лідерів, отримані результати були піддані
процедурі факторного аналізу. В результаті нами виділено п’ять
найзначніших факторів.

Основу першого фактора (умовна назва – “поганий реальний політик”)
складають такі ознаки: невміння керувати (“реальний” образ – р),
безвідповідальність (р), нечесність (р), непатріотичність (р), літній
вік (р), невродливий (р), неосвічений (р), недосвідчений (р), пасивний
(р), егоїстичний (р). Цей фактор, який за своєю сутністю є негативним
стереотипом, відображає уявлення більшої частини опитаних студентів про
вище політичне керівництво нашої країни.

Другий фактор (“політик-нездара”) містить такі ознаки: неосвічений
(“ідеальний” образ – і), невміння керувати (і), недосвідчений (і),
безвідповідальний (і), літній вік (і), пасивний (і). Таким чином, цей
фактор відображає існування уявлення про один з негативних типів
сучасних політиків, що відзначаються низькими професійними якостями.

Третій фактор (“честолюбний політик-інтриган”) складається з наступних
ознак: нечесність (і), непостійність (і), жорсткість (і) та
честолюбство, демонстративність (і). Як бачимо, що цей фактор також
вказує на один з негативних типів сучасних керівників.

Четвертий фактор (“м’якотілий політик”) базується на таких ознаках, як
м’якість (і), невродливість (і) та інтровертованість (і). Як і два
попередні фактори, він відображає нинішнє уявлення молоді про один з
політичних типажів.

П’ятий фактор (“суперечливий” або “амбівалентний” політик) включає в
себе протилежні за своєю сутністю характеристики: екстравертованість
(і), інтравертованість (і), жорсткість (р) та м’якість (і). На наш
погляд, цей фактор може відображати уявлення про тих політиків,
сприйняття яких є неоднозначним та суперечливим.

Таким чином, одержані фактори відображають наявність серед студентської
молоді негативних стереотипів, які стосуються як реальних політичних
керівників сучасності, так і окремих типів політиків.

Висновки

Одержані результати емпіричного дослідження дали можливість зробити такі
висновки.

1. Існує певна різниця між свідомими (раціональними) та підсвідомими
(ірраціональними) уявленнями вітчизняної студентської молоді про
політичних лідерів.

2. Існує незначна кореляція між уявленнями студентів про реальних
політиків та уявленнями про “ідеального” політичного лідера.

3. Існує кореляція між уявленнями студентської молоді про політичних
лідерів і типом особистості індивіда.

4. У свідомості сучасних студентів існують, головним чином, негативні
соціальні стереотипи, які стосуються як реальних політичних керівників,
так і окремих типів політиків.

Перспективними напрямками подальших комплексних досліджень, на наш
погляд, може бути вивчення, поряд зі свідомими, підсвідомих уявлень
різних груп вітчизняної молоді про політиків, а також впливу останніх на
політичну поведінку особистості.

Література:

1. Андрианов М. С. Эмоциональная составляющая политической культуры: на
примере анализа цветовосприятия школьниками образов политических
деятелей // ПОЛИС. – 1997. — № 2. – С. 106 – 117.

2. Башкирова Е. И., Лайдинен Н. В. Каким видят россияне президента //
СОЦИС. – 2002. — № 5. – С. 19 – 24.

3. Гегель Л. А., Мамедбейли Р. Ш., Московичева Л. Н. Формирование образа
политического лидера в сознании молодых россиян //
Социально-гуманитарные знания. – 2002. — № 2. – С. 158 – 170.

4. Дурдин Д. М. “Образ” политического лидера и возможности его изменения
// ПОЛИС. – 2000. — № 2. – С. 133 – 151.

5. Илюхина Н. М., Дорофеев Е. Д. Представление о политическом лидере
высшего эшелона власти: использование стимульного материала методики
Сонди // Психологическая газета («ИМАТОН»). – 1996. — № 7 – 8 – С. 7.

6. Красильникова О. В. Политические предпочтения возрастных групп //
СОЦИС. – 2000. — № 9. – С. 49 – 52.

7. Левчик Д. А., Левчик Э. Г. «Человек у власти»: представления
оппозиционного электората // СОЦИС. – 1999. — № 6. – С. 35 – 41.

8. Ципко С. Проблеми сучасної політичної культури студентської молоді
України // Відродження. – 1999. — № 4. – С. 8 – 13.

9. Шевченко Е. В. Проблемы идентификации ценностей потенциального
электората с ценностными ориентациями политического деятеля //
Психолого-педагогічна наука і суспільна ідеологія: матер. методол.
семінару АПН України – К.: Гнозис, 1998. – С. 589 – 592.

10. Шелекасова Н. П. Бессознательные аспекты имиджа политического лидера
// ПОЛИС. – 2000. — № 4. – С. 130 – 140.

11. Шестопал Е. Б. Оценка гражданами личности лидера // ПОЛИС. – 1997. —
№ 6. – С. 57 – 79.

12. Шестопал Е. Б., Новикова-Грунд М. В. Восприятие образов двенадцати
ведущих российских политиков (психологический и лингвистический анализ)
// ПОЛИС. – 1996. — № 5. – С. 168 – 191.

13. http://www.politik.org.ua

Похожие записи