Реферат на тему:
Мотиви досягнення успіху та уникнення невдач як провідні в
міжособистісній взаємодії підлітків
Важливою проблемою для підліткового віку є визначення структури
мотиваційної сфери, якою керуються підлітки в практичній і в навчальній
діяльності. Як відомо, що для підлітків характерна неврівноваженість
психічних і нервових процесів, завищена самооцінка, бравада своїми
особистісними якостями, завищене почуття дорослості, тому їм притаманні
високі рівні прояву мотивів досягнення успіху і уникнення невдач любою
ціною в міжособистісній взаємодії не тільки з однолітками, але й з
дорослими. Тому ці види виявлених мотивів стають провідними в
міжособистісній взаємодії, в процесі поводження підлітків, в спілкуванні
з однолітками, в навчанні та в побутовому житті. Ця проблема мало
вивчена і тому є актуальною і важливою для дослідження.
Психологічні особливості мотивації поводження підлітків вивчали
Бессонова Т.П., Гурлєва Т.С., Ільїн Є.П., Шеффер Д. та інші, які
виявили, що мотиви – це спонукання до діяльності, пов’язані з
задоволенням потреб суб’єкта, сукупність зовнішніх та внутрішніх умов,
які визначають його активність та спрямованість.
Гіпотеза дослідження полягала в припущенні про те, що для підліткового
віку характерна ціла система різних мотивів міжособистісної взаємодії і
поводження, але провідними на нашу думку виступають мотиви досягнення
успіху та уникнення невдач, які характеризують завищену самооцінку
підлітка, його рівень домагань та бажання отримувати більш високі
досягнення в міжособистісних взаємовідносинах та спілкуванні.
Основні завдання дослідження полягали в вивченні мотиваційної сфери
підлітків, проведенні порівняльного аналізу мотиваційної сфери підлітків
з неблагополучних та благополучних сімей, виявленні особливостей мотивів
досягнення успіху та уникнення невдач як провідних мотивів
міжособистісної взаємодії підлітків. Застосовувались стандартизовані
методики: методика діагностики особистості на мотивацію досягнення
успіху та уникнення невдач (Т.Елерса); методика дослідження мотивації
афіліації (А.Мехрабіана в модифікації М.М.Магомет-Елінова); методика
виявлення мотиваційної структури навчальної діяльності підлітків
(СеміченкоВ.А.).
Експериментальне дослідження проводилось у місті Слов’янську, в притулку
для неповнолітніх. Досліджувалась підліткова група з 30 чоловік 14 – 15
років, серед яких 11 дівчат та 19 хлопців.
Також, з метою виявлення особливостей мотиваційної сфери підлітків з
неблагополучних досліджуваними були учні загальноосвітньої школи №10 9
класу – 30 чоловік віком 14-15 років. За результатами опитування ми
вважаємо цих дітей умовно з благополучних сімей.
В ході експериментального дослідження нами були отримані наступні дані.
Мотивація досягнення успіху у 67% підлітків з неблагополучних сімей
знаходиться на низькому рівні і лише 13% з них мають високий рівень. А у
підлітків, які навчаються в загальноосвітній школі та виховуються в
благополучних родинах, переважає в сукупності високий (27%) та середній
(50%) рівень мотивації досягнення успіху. Ці дані свідчать про те, що
більшість підлітків з благополучних сімей сумлінніше вчаться, ставлять
перед собою високі цілі, наполегливо працюють, прагнучи отримати вагомі
результати. І навпаки, підлітки з притулку, маючи переважно низький або
середній рівень мотивації досягнення, байдужі до своїх успіхів, не
схильні наполегливо працювати і досягають скромніших результатів у
діяльності.
???????????При дослідженні мотивації уникнення невдач було виявлено, що
80% підлітків з неблагополучних сімей мають високий рівень мотивації
уникнення невдач, 10% – середній рівень і також лише 10% – низький
рівень. А ось у підлітків зі школи переважає в цілому середній (57%) та
низький (27%) рівень мотивації уникнення невдач, що означає їх прагнення
до успіху. Тобто більшість підлітків з благополучних сімей ставлять
перед собою мету і, незважаючи на труднощі, прагнуть її досягти.
У свою чергу, за допомогою методики дослідження мотивації афіліації була
вивчена виразність двох узагальнених мотивів особистості у даної вибірки
підлітків: прагнення до прийняття та страх відкидання. Було виявлено, що
майже усі підлітки (93%) з неблагополучних сімей мають виражений страх
відкидання, тобто вони відчувають внутрішній дискомфорт, який
перешкоджає задоволенню потреби бути в суспільстві інших людей, інколи
думають про те, що нікому непотрібні.
А ось 80% підлітків, які виховуються в благополучних сім’ях, відчувають
прагнення до прийняття, яке проявляється в намаганні встановлювати або
підтримувати стосунки з іншими людьми, контактувати і спілкуватись з
ними.
Аналіз результатів дослідження мотиваційної структури навчальної
діяльності показав нам, що у 83% підлітків з притулку та у 70% підлітків
зі школи вираженими є утилітарні мотиви. Тобто, більшості дітей з двох
досліджуваних груп притаманно прагнення зі всього мати безпосередню
матеріальну вигоду, користь. Навчально-пізнавальний мотив спонукає до
діяльності 57% підлітків зі школи, і нажаль, лише 27% підлітків з
притулку.
В мотиваційній структурі навчальної діяльності як у підлітків зі школи
(50%), так і у підлітків з притулку (53%), домінують комунікативні та
позиційні мотиви. У 73% підлітків зі школи переважають
професійно-ціннісні мотиви, і тільки 23% підлітків з притулку цей мотив
спонукає до навчальної діяльності.
В структурі навчальної діяльності мотив самовиховання виявляється лише у
20% підлітків з притулку та у 27% підлітків, які навчаються в школі. Це
означає, що невелика кількість сучасних дітей має цілі та ідеали,
займається самовихованням, саморозвитком та самовдосконаленням.
З метою формування різних видів мотивів поводження у підлітків була
проведена психокорекційна робота, яка включала бесіди, рольові ігри,
групові дискусії, міні-лекції та психогимнастику.
Нами були зроблені наступні висновки про те, що неблагополучна сім’я
негативно впливає на формування мотиваційної сфери підлітків та
становлення особистості в цілому. Підлітки в таких сім’ях спрямовані
більш на уникнення невдач, ніж на досягнення успіху; в них домінує страх
відкидання, який заважає встановлювати стосунки з іншими людьми. В
мотиваційній структурі навчальної діяльності виражені утилітарні,
комунікативні та позиційні мотиви, а пізнавальні та професійно-ціннісні
мотиви, нажаль, не спонукають до навчальної діяльності підлітків з
неблагополучних сімей.
Література:
Бессонова Т.П. Особенности развития ребенка в неблагополучной семье //
Практична психологія та соціальна робота. 2002. – № 3. – С. 39-42.
Гурлєва Т.С. Причини виникнення і перспективи попередження підліткової
важковиховуваності // Практична психологія та соціальна робота. – 2007.
– № 7. – С. 6-9.
Ильин Е.П. Мотивация и мотивы. – СПб.: Издательство «Питер», 2000. – 512
с.
Шэффер Д. Дети и подростки: психология развития. – СПб.: Питер, 2003. –
976 с.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
