Реферат на тему:
Інформаційно-психологічні операції в сучасних збройних конфліктах.
У статті розглядаються питання, пов’язані з теоретичними основами та
практичним використанням засобів інформаційного протиборства з метою
досягнення політичних та військових цілей у міждержавних стосунках на
сучасному етапі розвитку світової спільноти.
Розвиток світової спільноти засвідчує, що в останній період критично
важливим державним ресурсом, який все потужніше впливає на рівень
національної безпеки, стає інформація. Вона циркулює в засобах масової
інформації, автоматизованих системах управління та зв’язку, як цивільних
так і військових, і стає об’єктом все більшої уваги. Це пов’язано з тим,
що прискорений розвиток комп’ютерних технологій не тільки значно сприяв
підвищенню їх функціонування, але й відкрив додаткові можливості для
деструктивного впливу на них з боку протидіючої сторони. Адже ці системи
є компонентом структури управління державою, економікою, фінансами,
оборонною сферою.
Актуальність безпеки нашої держави саме у цій, інформаційній сфері,
підтверджує прийняття Верховною Радою України Закону України “Про основи
національної безпеки України” (ВВР, 2003 № 39, ст. 351).
Вплив на функціонування інформаційних систем з метою виводу їх із ладу,
поширення в них інформації для прийняття рішень, які б відповідали
інтересам того, хто здійснює підготовку такої інформації тощо, прийнято
визначати терміном інформаційно-психологічна війна.
З точки зору фахівців Пентагону, інформаційно-психологічна війна може
бути визначена як сукупність різноманітних форм, методів і засобів
впливу на людей з метою зміни у бажаному напрямку їх психологічних
характеристик (поглядів, думок, ціннісних орієнтацій, настроїв, мотивів,
установок, стереотипів поведінки), а також групових норм, масових
настроїв і громадської свідомості в цілому. В деяких джерелах ці дії
визначають також терміном інформаційне протиборство.
Керівництво США під цим терміном розуміє комплексний вплив на систему
державного та військового управління протидіючої сторони, її політичне
та воєнне керівництво, який вже в мирний час призводив би до прийняття
сприятливих для Сполучених Штатів рішень, а в ході війни повністю
паралізував як державну, так і військову структуру управління
противника.
Одночасно з наступальним впливом інформаційне протиборство передбачає і
надійний захист національної інформаційної інфраструктури держави.
На сьогодні у військовому відомстві США розроблено концепцію ведення
інформаційної війни на двох рівнях: державному та військовому.
На державному рівні метою інформаційного протиборства в широкому
розумінні цього слова є послаблення позицій конкуруючих держав за
рахунок інформаційного впливу на політичну, дипломатичну, економічну та
інші сфери діяльності країни.
Під час ведення інформаційно-психологічної війни психологічний вплив,
який здійснюється на людей, може проводитись різноманітними засобами.
По-перше, це інформаційні засоби. Наприклад, у передвоєнний період
керівництво держави через засоби масової інформації прагне сформувати у
свого населення патріотичні погляди і переконання, забезпечити у масовій
свідомості пріоритет цілей державної політики. В той же час вірогідний
противник прагне прищепити населенню та військовослужбовцям цієї держави
вигідні тільки йому протилежні за спрямуванням ідеї та настрої: розпалює
націоналістичні забобони, незадоволення політичними чи економічними
заходами керівництва держави, що нерідко призводить до зниження рівня
морально-психологічного стану населення і особового складу збройних сил.
По-друге, психологічний вплив може здійснюватися військовими засобами.
Наприклад, СРСР з метою психологічного тиску розташовував свої війська
та ракети біля кордону з Китаєм, у В’єтнамі, на території Куби. США
неодноразово намагались досягти своїх політичних цілей за допомогою
демонстрації військової сили, направляючи військово-морські угруповання
в різні райони світу.
По-третє, з метою психологічного впливу може використовуватися система
торгових і фінансових санкцій, спрямованих на підрив економіки
потенційного противника. Так, економічні санкції (в тому числі й від
імені ООН) вводились проти Іраку, Югославії, Куби, Лівії, Судану та
деяких інших країн. Ці дії тягнуть за собою значне зниження рівня життя
більшості населення, побутові труднощі, зростання захворюваності,
дефіцит продовольства і, як наслідок, масове незадоволення громадян
існуючим ладом.
По-четверте, психологічний тиск може здійснюватися політичними засобами.
До них можна віднести створення чи підтримку існуючих опозиційних партій
та рухів з метою тиску на керівництво держави.
Інформаційні операції на державному рівні також можуть вирішувати
завдання захисту національних інтересів, попередження міжнародних
конфліктів, недопущення провокаційних та терористичних акцій, а також
забезпечення безпеки національних інформаційних ресурсів.
На військовому рівні інформаційні операції являють собою комплекс
заходів, які проводяться у масштабах збройних сил, їх видів, і є
складовою частиною воєнної кампанії. Вони спрямовані на досягнення
інформаційної переваги над противником (у першу чергу – в управлінні
військами) та на захист своїх систем управління.
Так, перед збройними силами США перед вторгненням до Іраку вперше було
поставлено завдання впливати на противника ще в період загрози, тобто до
початку бойових дій, для забезпечення вигідного для США спрямування
процесів управління і прийняття рішень протидіючою стороною.
Зміст психологічного впливу реалізується шляхом проведення психологічних
операцій
Психологічна операція (ПсО) – головний елемент психологічної війни. Її
проведення передбачає використання на практиці в умовах збройної
боротьби складної сукупності узгоджених за метою, завданнями, регіоном,
часом та об’єктами видів, форм, способів і прийомів
інформаційно-психологічного впливу.
Зазвичай при правильному плануванні психологічні операції проводяться
перед застосуванням воєнної сили, а потім супроводжують чи доповнюють її
використання. Вони здійснюються в рамках державної політики, а їх
військова і прикладна сторони узгоджуються і координуються з діяльністю
відповідних державних закладів.
У залежності від мети, характеру, масштабу та змісту завдань, які
вирішуються, психологічні операції підрозділяються за своїм рівнем на
стратегічні, оперативні і тактичні, за часом проведення – на ті, які
проводяться у мирний час (загрозливий) період, у воєнний час і в ході
миротворчих операцій. Крім того, за спрямуванням психологічні операції
діляться на ПсО для введення противника в оману, ПсО проти цивільного
населення противника, ПсО на підтримку бойових дій, ПсО з сприяння
опозиційним силам та дисидентським рухам, ПсО для здійснення культурної
експансії і диверсій, консолідуючі ПсО, а також ПсО в ході миротворчих
операцій.
Стратегічні ПсО мають глобальний характер і здійснюються протягом
тривалого часу (від місяця до кількох років). Ці операції зазвичай мають
яскраво виражений політичний характер, і, як правило, являють собою
інформаційно-пропагандистські кампанії, об’єктом яких може бути навіть
уся світова спільнота, включаючи й населення власної країни. В ході
проведення психологічних операцій стратегічного рівня широко
використовуються друковані та електронні засоби масової інформації.
Головними цілями стратегічної операції є здійснення тиску на
воєнно-політичне керівництво противника для того, щоб воно прийняло
вигідне для об’єкта рішення, а також підготовка громадської думки для
сприйняття прямого збройного втручання у внутрішні справи іноземних
держав.
Одними з основних способів впливу на стратегічному рівні є психологічна
ізоляція та дезінформація об’єкта впливу.
Психологічна ізоляція об’єкта включає в себе заходи в політичній,
економічній та військовій галузях.
У політичній галузі це може бути дипломатичний вплив, який здійснюється
на керівництво держав, сусідніх з об’єктом впливу. Так, в ході
підготовки до операції у Гренаді в жовтні 1983 року США створили
військово-політичний союз східнокарибських країн, який виступив з різким
засудженням політики керівництва Гренади. До цього союзу увійшли Антигуа
і Барбуда, Домініка, Сент-Люсія, Сент-Вінсент та Гренадіни. Виникнення
цього альянсу дозволило засобам масової інформації західних країн
трактувати його з’яву як результат загального невдоволення карибских
країн політикою М. Бішопа та його кабінету.
В економічній галузі психологічна ізоляція, як правило, впроваджується
шляхом введення торгових і економічних санкцій та ембарго. Так,
адміністрація Р. Рейгана використала свій вплив на Міжнародний валютний
фонд, Міжнародний банк реконструкції та розвитку і Міжамериканський банк
розвитку, щоб не допустити надання фінансової допомоги Гренаді.
Психологічна ізоляція у військовій сфері зводиться, в основному, до
демонстрації рішучості використати збройні сили з метою вирішення
кризової ситуації.
Другим способом інформаційно-психологічного впливу, який активно
використовується з метою тиску на населення інших країн, є
дезінформація. Вона використовується для того, щоб в найкоротші строки
переконати власне населення та світову спільноту у необхідності
вирішення проблеми, яка виникла, силовими методами.
Вплив на політичних та військових лідерів, а також на керівників
(найвидатніших представників) засобів масової інформації, культури і
мистецтв супротивної сторони є важливим аспектом інформаційного
протиборства в цілому і психологічної операції зокрема. У зв’язку з цим,
наприклад, у США особливої уваги надається створенню колективних та
індивідуальних моделей поведінки представників вищої і середньої ланки
державного і воєнного керівництва, створенню так званих психологічних
портретів керівників.
На оперативному рівні інформаційно-психологічні операції проводяться для
забезпечення успішного ходу операції чи кампанії в цілому, вирішення
головних завдань операції. Їх мета – вплив на системи зв’язку, системи
тилового забезпечення та бойового управління збройними силами з
одночасним захистом аналогічних систем як власних збройних сил, так і
збройних сил союзників.
Інформаціно-психологічні операції на тактичному рівні проводяться з
метою забезпечення вирішення тактичних завдань. Вони, як правило,
зосереджені на інформаційних системах та інформації, які стосуються
бойового управління, розвідки, зв’язку, і безпосередньо забезпечують
ведення бойових дій частинами і з’єднаннями противника. Одночасно
вживаються заходи для захисту власних аналогічних систем та систем
союзників.
Висновок
Можна твердити, що цілі інформаційної війни зовсім інші, ніж війни в
загальноприйнятому розумінні. Це не фізичне знищення противника і
ліквідація його збройних сил, не знищення важливих стратегічних та
економічних об’єктів, а широкомасштабне порушення роботи інформаційних,
комунікаційних мереж і систем, часткове порушення економічної
інфраструктури та підпорядкування населення країни, яка атакується, волі
країни-переможця. Більше того, в епоху інформаційних війн плани бойових
операцій розробляються військовими разом з цивільними спеціалістами,
причому нерідко останні відіграють провідну роль в цьому.
На завершення необхідно відзначити, що в теперішній час психологічні
операції стали невід’ємною частиною воєнного мистецтва. Великий досвід,
нагромаджений спеціалістами у цій галузі, знаходить своє практичне
застосування в ході підготовки та ведення збройних конфліктів різної
інтенсивності, що дозволяє підвищувати ефективність силового впливу при
вирішені як міжнародних, так і внутрішніх проблем
Література:
1. Вісник Верховної Ради України, 2003 № 39, ст. 351.
2. Расторгуев С. П. Информационная война. – Г.: Радио и связь, 1998.
3. Томпсон К. Програмные средства защиты информации. -Г., 1993. -117 с.
4. Thomas P. Rona, “Weapon Systems and Information War”, Boeing
Aerospace Co., Seattle, WA, 1976.
5. Joint Pub 3-13.1 “Command and Control Warfare”, DOD US, February
1996.
6. Joint Pub 3-13 “Information Operations”, DOD US, December 1998.
7. http://www.politik.org.ua
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
