Реферат на тему:

Індивідуально-психологічні передумови ефективності діяльності студентів

Зміст

ВСТУП

1. Загальна характеристика діяльності студентів

2. Виявлення властивостей особистості в діяльності студентів

3. Пізнавальне психічні процеси в діяльності студентів

4. Емоційно-вольові процеси і психічний стан в діяльності студентів

Література

ВСТУП

Сучасна вища школа користується великим авторитетом у всьому світі як
сама демократична і загальнодоступна, яка дає спеціалістам сучасну
наукову освіту і різносторонню підготовку. Серед наукових дисциплін і
всієї підготовки спеціалістів з вищою освітою важливе місце належить
психології вищої школи. Науковий зміст цієї дисципліни складає необхідну
частину теоретичного і практичного арсеналу сучасного викладача і
керівника вузу. Для прискорення темпів прогресу у всіх сферах життя
необхідно забезпечити виховання і навчання всебічно розвинених і
професійно підготовлених людей. Серед наук,, які активно слугують
розвитку головної виробничої сили суспільства — людини, його здібностям
і обдарованості, збільшенню користі, яку він приносить суспільству,-
одне з центральних місць належить психології.Формування особистості
майбутнього спеціаліста у вузі — складний і багатосторонній процес,
успіх якого зумовлюється перш за все організацією і плануванням
діяльності студентів, активним виконанням ними конкретних задач,
створенням зовнішніх і внутрішніх умов для інтенсивного виявлення
необхідних якостей. Формування особистості студента пов’язане не тільки
з подальшим розвитком і загартуванням якостей, отриманих ним до вступу,
але і з розвитком нових, з здобуттям знань, умінь і навичок, необхідних
для успішної майбутньої професійної діяльності. Психологічне вивчення
діяльності є в той же час і вивченням психології особистості і
колективу.Особливості діяльності, визначаються за змістом її мети,
предметом, на які вона направлена, ситуацією, засобами і способами, за
допомогою яких вона здійснюється, результатами. Діяльність і особистість
знаходяться в єдності: особистість — це суб’єкт діяльності. Всі психічні
процеси, властивості, досвід людини проявляються і формуються в
діяльності (в її різних видах). Склад психічних процесів, станів,
властивостей, мотивів, знань, навичок людини, що проявляються в
діяльності (психологічний зміст), обумовлюється її предметом, засобами,
умовами, а також особливостями самої особистості.Процес діяльності
складається з пов’язаних між собою дій і починається з постановки мети
на основі потреб і мотивів. На процес діяльності особистості і колективу
впливає керівництво (управління діяльністю).Умови діяльності можуть бути
сприятливими, підвищувати її ефективність, і несприятливими — важкими,
екстремальними.

1. Загальна характеристика діяльності студентів

Діяльність студентів є своєрідною по своїм цілям і задачам, змісту,
зовнішнім і внутрішнім умовам, засобам, особливості проходження
психічних процесів, виявленню мотивації, стану особистості і колективу,
по здійсненню управління і керівництва. Виявлення психологічного змісту
і структури студентської діяльності — одна з головних задач психології
вищої школи.Діяльність студента має велике соціальне значення, так як її
головне значення — забезпечити підготовку спеціалістів для різних
галузей народного господарства, реалізувати суспільні потреби в людях з
відповідною освітою і вихованням.З розвитком суспільства змінюються
цілі, способи, результати і предмет діяльності студентів: змінюється
система знань, навичок, умінь, змінюються засоби навчання, підвищується
роль професіональної культури, самоосвіти на протязі, всього життя і
т.д. В діяльності студента все більшу роль буде відігравати самостійна
робота, участь в наукових дослідженнях, виконанні професійних задач,
спілкуванні з викладачами тієї професії, до вступу якої він готується у
вузі. Дані дослідження показують, що основними метою та мотивами
студентів вузу є: бути корисними Батьківщині, стати гарним спеціалістом,
добре навчатися, брати участь в суспільній роботі, досягнути певних
результатів в спорті і т.д. Мотивація студентів в процесі навчання
підвищується по своєму рівню, вони все наполегливіше реалізують мету —
успішно підготуватися, до майбутньої трудової діяльності, виробити в
собі якості, необхідні спеціалісту. Але зустрічаються випадки, коли
мотивами діяльності студентів виступає лише бажання навчатися, отримати
освіту.Діяльність студента професійно направлена, вона є формою його
соціальної і пізнавальної активності, вираження прагнень до життєвого
самовизначення і самоствердження. Більшість студентів проявляють
самостійність в навчальному процесі, займають активну позицію, віддають
перевагу також формам навчання, які є не тільки засобом пізнання, але і
засобом самовираження, можливістю відстояти особисту точку зору.До числа
особливостей діяльності студентів слід віднести: своєрідність мети та
результатів (підготовка до самостійної праці, оволодінню знаннями,
навичками, уміннями, розвитку особистих якостей); особливий характер
об’єкту вивчення (наукові знання, інформація про майбутню професію і
т.д.); діяльність студентів проходить в запланованих умовах (програми,
строки навчання); особливі засоби діяльності — книги, лабораторне
обладнання, моделі майбутньої професійної праці і т.д.; для діяльності
студентів характерна інтенсивність функціонування психіки, висока
інтелектуальна напруга; в ході діяльності у студентів проявляються
перевантаження, що викликають напругу (складання іспитів, заліків,
захист дипломних проектів і т.д.).В важких ситуаціях навчальної або
суспільної праці можуть наступати деякі небажані зміни в діяльності:
втрата внутрішньої організованості психічних процесів; зниження пам’яті,
погіршення мислення (зустрічається на екзамені, під час перших публічних
виступів); коливання ефективності, зниження точності практичних дій (при
виконанні залікових завдань); заміна або втрата мети (тільки найкраща
оцінка на екзамені, а не зміст відповіді на питання); ослаблення
активності і зниження рівня дієздатності (внаслідок перевантажень,
відсутності наукової організації навчальної праці); при зупинка
навчання, відмова, зрив (подача заяв про відрахування).Особливості
діяльності студента яскраво проявляються вже на першому курсі. Перехід
від навчання в середній школі до навчання у вузі характеризується різкою
зміною умов, в яких здійснюється діяльність. Змінюється навчальний
матеріал, викладацький склад, відбувається зміна оточуючого середовища в
аудиторії, навчальному закладі, по місцю проживання і т.д. Всі зміни
певним чином впливають на психічний стан навчаючих і в кінцевому випадку
впливають на хід навчальної та суспільної діяльності.Труднощі в
діяльності першокурсників особливо помітні у тих студентів, які не
отримали в школі достатніх навичок і умінь мисленнєвої діяльності.П. К.
Анохін наголошував, що недостатній розвиток мислення викликає серйозні
порушення здоров’я людей на перших курсах навчання у вузі. В
дослідженнях Куриленко Т.М. показано, що на перших курсах самий низький
процент успішності (особливо в технічних вузах) і самий великий процент
відрахування (в основному через неуспішність). Причини цього такі: перш
за все відсутність послідовності в системі навчання і виховання між
середньою і вищою школою, невмінням першокурсників самостійно
організовувати свою працю в нових для них умовах; порушення студентами
режиму сну, харчування, відпочинку, аврали під час сесій, недостатня
допомога і керівництво самостійною роботою першокурсників зі сторони
викладачів; слабкий контроль деканатів і студентських суспільних
організацій. В той же час певна частина першокурсників не знає, ким би
вони хотіли бути і де працювати, і що свій факультет вони обрали по мірі
ситуації, яка склалась (вплив батьків, вчителів, приклад друзів і
т.д.).Адаптація студентів до навчального процесу у вузі — складне явище,
що має різні направлення: адаптація до нового культурного середовища
(місто, вуз, гуртожиток), колективу, діяльності (навчальної, суспільної,
виробничої та ін.). Звідси випливає три основних аспекти адаптації:
біофізіологічна, психологічна, соціальна.Таким чином, діяльність
студента у вузі специфічна по своїй меті, умовам, мотивам,
співвідношенню з навчанням у школі. Разом з тим вона є основним шляхом
формування особистості майбутнього спеціаліста з вищою освітою.

2. Виявлення властивостей особистості в діяльності студентів

В управлінні діяльності студента важливу роль грає обернений зв’язок,
всебічне і глибоке розуміння вихователями її ходу і результатів. Частіше
за все зв’язок містить інформацію про успішність студентів, їх суспільну
діяльність, культуру поведінки. Набагато менше в ній виявленні знання
направленості, темпераменту, характеру, здібностей, психічних процесів і
станів студентів як психологічних передумов ефективності їх діяльності.
В той же час вивчення цих передумов, врахування їх ролі в діяльності
студентів в значній мірі визначають навчально-виховну роботу у
вузі.Направленість — одна з важливих властивостей особистості студента.
Вона виражається в цілях і мотивах його поведінки, потребах, інтересах,
ідеалах, установках, переконаннях. Аналіз діяльності студента допомагає
розкрити те, до чого він прагне, чому і в ім’я чого він цього хоче —
словом, допомагає розкрити механізм цілеспрямованості його багатогранної
діяльності. Направленість може носити суспільний характер, є нестійкою
(повністю залежить від ситуації) або ж стійкою (визначити лінію
поведінки). Прагнення студентів до успішного оволодіння вузівською
програмою, стійка направленість застосовувати свої знання, здібності і
досвід на користь суспільству, показати себе в майбутньому творчим
спеціалістом — важливе індивідуально-психологічна передумова успіху і
ефективності його діяльності у вузі.В основі направленості особистості
лежать її потреби, які можуть бути матеріальними (потреба в харчуванні,
одязі, повітрі, житлу і т.д.). Потреби передбачають своє подальше
задоволення і породжують захоплення, бажання, прагнення, емоційний стан,
які заставляють студента проявляти активність. Однією з важливих потреб
є потреба в спілкуванні. У студентів перших курсів вона проявляється
особливо помітно: у деяких із них перериваються особисті контакти, що
склалися до вступу у вуз. В спілкуванні студенти пізнають не тільки
інших, але і себе, опановують досвід соціального життя. Потреба в
спілкуванні сприяє встановленню різносторонніх зв’язків, розвитку
товаришування, дружби, стимулює обмін знаннями і досвідом, думкою,
настроєм і переживаннями.Важливим показником розвитку направленості
студентів є постановка ними суспільне важливих цілей, що стосуються
навчання, і вироблення особистої професійної цілеспрямованості. Мотиви,
що розвиваються збуджують студента до постановки все більш значних
цілей, а через них досягнення задовольняють його духовні
потреби.Важливою психологічною передумовою успіху діяльності студента є
інтереси, різнобічні по змісту: до викладачів предметів, спорту, музики,
техніки і т.д. Вони розрізняються також по стійкості, широті, впливу на
діяльність. Стійкий інтерес студента до своєї майбутньої професії
викликає у нього активність, творчість, прагнення скоріше і краще
оволодіти спеціальністю. Слабкість або відсутність такого інтересу —
одна з психологічних причин низької якості діяльності студента.
Виникнення глибоких і стійких інтересів студентів до навчання, різним
предметам є важливою умовою успішного формування їх особистості.
Пізнавальні інтереси можуть розвиватися, але можуть і затухати. Причиною
затухання інтересу до навчання можуть бути виникнення великих труднощів,
недоліки в методиці навчання, організації навчальних занять і т.д.На
діяльність студента впливають схильності, які визначаються інтересом.
Схильність як виражена тенденція займається якою-небудь діяльністю
задовольняє головним чином пізнавальну потребу, потребу в діях.
Більшість студентів мають схильність до участі в діяльності різного
роду: до роботи в наукових кружках, суспільній роботі, культурно-масовій
діяльності, до занять спортом і т.д.Викладачу важливо знати і
враховувати ідеали студентів. Ідеали виступають в якості збудника і
мети, а також прикладу для наслідування. В залежності від того, на кого
хоче бути схожий студент, кому він хоче наслідувати в своєму житті,
формується його особистість. Професійний ідеал служить одним із мотивів
самовиховання студента, його роботи над собою, стає внутрішньою його
опорою і метою, допомагає не тільки подолати окремі недоліки, але і
змінити поведінку і особисті якості.В діяльності і розвитку студентів
велику роль грає світогляд — система знань, переконань, поглядів на
оточуючий світ. Воно проявляється в розумінні і оцінці дійсності, різних
подій і фактів, в соціальній поведінці людини, його вчинках,
діяльності.Суттєві особливості в поведінці і діяльності студентів
викликаються відмінностями в їх темпераменті.Темперамент впливає не
тільки на виявлення почуттів або швидкість переключення уваги, але і на
інші психічні процеси, а також на виявлення рис характеру, на поведінку
студентів на заняттях, на їх реакції в складних ситуаціях, на питання,
завдання, оцінки. Темперамент впливає на хід і результати різних видів
діяльності. Педагогічна дія, організація діяльності можуть вплинути на
прояв того чи іншого темпераменту. Наприклад: у флегматиків можна
підвищити швидкість відповідних реакцій, у холериків — зняти
неврівноваженість, схильність до афектів, у меланхоліків — виробити
впевненість і т.д. Це проходить головним чином за рахунок формування
навичок, звичок, уміння володіти собою, вплив на вибір товариша. Важливе
значення для впливу на темперамент має правильна самооцінка студентами
плюсів і мінусів особистої динаміки психіки і поведінки.Найкращі риси
темпераменту розвиваються там, де панує бадьора, життєрадісна ситуація,
де підтримується гарний робочий настрій, впевненість.Разом з
направленістю особистості, темпераментом в діяльності студентів
проявляється їх характер. Під характером розуміють відносно стійкий
психічний склад людини. Це сукупність рис, що впливають на всю його
поведінку. Викладачу важливо глибоко вивчати і знати характер кожного
студента, його позитивні і негативні сторони. Це одна з умов
правильного, цілеспрямованого і ефективного виховання, навчання і
керівництва діяльністю студентів.Головне, що розкриває характер
студента, — це вчинки і дії, особливо поведінка в колективі, успішність
і суспільна робота. Але зовнішня поведінка не обов’язково адекватна
внутрішнім якостям людини: соціальне корисна поведінка не завжди
свідчить про позитивні риси характеру.Практично важливим є питання про
недоліки характеру (лінь, скритність, недисциплінованість, жорстокість
та ін.), причинах появи і шляхах їх подолання у того чи іншого студента.
Характер формується в процесі діяльності в залежності від її мотивів і
загального відношення студента до оточуючого середовища.В діяльності
студентів яскраво проявляються здібності, тобто такі їх психологічні
особливості, які дозволяють і вдало оволодіти програмою вузу, ефективно
удосконалюватися як майбутнім спеціалістам. В структуру здібностей
входять увага, спостереження, виявлення якості мислення, пам’яті, уяви і
т.д. Здібності студентів розвиваються разом з вдосконаленням їх уваги,
пам’яті, творчої уяви, мислення і інших психічних процесів і
властивостей особистості. Не можна бути здібним педагогом, лікарем,
інженером, фізиком, не будучи спостережливим, на маючи запасу знань, не
володіючи живою уявою, гарною пам’яттю, глибоким мисленням, на виявляючи
інтерес до своєї роботи.Однією з передумовою гарного розвитку здібностей
у студентів є їх інтерес до своєї майбутньої професії, наполегливість,
розуміння відповідальності за свою підготовленість. Для того щоб
розвивати свої здібності, навіть талановиті люди повинні наполегливо
працювати. Корисно самих студентів націлити на самовиховання
здібностей.Успішно навчатися у вузі, свідомо готуватися до майбутньої
професійної діяльності — значить розвивати необхідні здібності,
удосконалювати свої розумові якості.

3. Пізнавальне психічні процеси в діяльності студентів

Психічні пізнавальні процеси (відчуття, сприйняття, пам’ять, уява,
мислення і мова) відіграють важливу роль в діяльності, навчанні і
вихованні студентів. Засвоєння знань, вироблення переконань, практичні
дії лягають в основу психічних процесів, особливо мислення. Ефективність
діяльності спеціаліста визначається не тільки властивостями його
особистості, але і рівнем функціонування психічних процесів. Тому
формування особистості спеціаліста передбачає активізацію і
удосконалення психічних пізнавальних процесів у відповідності з вимогами
спеціальності і професійної діяльності в цілому.Студентський вік — вік
достатньо високого розвитку пізнавальних процесів. Навіть студенти
першого курсу володіють, як правило, достатньо високою увагою, здібністю
слухати і спостерігати предмети і явища, що демонструються, уміння
слідкувати за логічно розвиваючою думкою лектора. Основи відтворюючої і
творчої уяви закладаються ще в загальноосвітній школі. У молоді
студентського віку гарно розвинена словесно-логічна пам’ять, на яку
лектор часто орієнтується. Студент схильний до роздумів, розмірковувати
, до пошуків вирішень наукових проблем як в процесі слухання лекцій, так
і в процесі виконання самостійної роботи. Дослідження проведені під
керівництвом Б.Г. Ананьєва, показали, що лише у 14,2% людей у віці 18-35
років спостерігаються періоди застою в психологічному розвитку, причому
діяльність їх не перевищує 2-3 років.Найпростішим пізнавальним психічним
процесом є відчуття відображення окремих ознак і властивостей предметів,
явищ, що безпосередньо впливають на органи чуття.Враховуючи пізнавальне
значення відчуттів, корисно будувати навчальний процес так, щоб включати
в діяльність студентів слухові, рухові, зорові, та інші відчуття. Це
покращує запам’ятовування і засвоєння навчального матеріалу
студентами.Сприйняття на відміну з відчуттям більш складний психічний
пізнавальний процес. Між ними є схожість: відчуття і сприйняття — це
форми відображення предметів і явищ. Відрізняються вони тим, що в
сприйнятті відображаються предмети в цілому, по всій сукупності їх
властивостей і ознак, а відчуттях — окремі ознаки і властивості
об’єктів. Таким чином, сприйняття — це відображення предметів, що діють
на органи чуття, явищ у всій сукупності їх властивостей і
ознак.Властивості сприйняття: цілісність (об’єкт відображається як єдине
ціле), осмисленість (внесення в сприйняття знань і досвіду),
вибірковість (виділення об’єкту із ряду інших), апперцепція (залежність
сприйняття від психічного стану, досвіду і якостей людини). Деякі із цих
властивостей, наприклад осмисленість, яскраво проявляється в процесі
навчання. Так, повніше і точніше сприймається навчальний матеріал, при
засвоєнні якого студенти використовують набуті знання і практичний
досвід. Сприйняття навчального матеріалу полегшується, якщо об’єкт, який
вивчається різко виділяється, підкреслюється викладачем. Для цього в
усному викладі застосовується пауза, інтонація, за допомогою яких
виділяється головне. При перевірці контрольних робіт помилки
підкреслюються червоним чорнилом і т.д. Зміст і характер протікання
сприйняття залежить від досвіду студентів, загальної направленості їх
особистості, психічних станів. Бувають випадки, коли людина сприймає не
те, що є, а те, що їй хочеться.Налагодження успішної взаємодії
спеціалістів передбачає правильне сприйняття ними якостей і дій один в
одного. Таке сприйняття формується в процесі колективної
діяльності.Також в діяльності студента велику роль грають уявлення. Воно
виникають на основі конкретних образів предмета або явища, які раніше
діяли на органи чуттів, але в даний момент безпосередньо не
сприймаються. Уявлення розрізняють по ведучому аналізатору (зорові,
рухові і т.д.), по змісту (технічні, географічні, педагогічні т.д.).
Уявлення впливають на такі психічні процеси, як пам’ять, мислення, уяву,
почуття і волю. Вони слугують опорою для пізнавання та порівняння
об’єктів, наочним матеріалом для уяви та планування поведінки і
діяльності.Результати навчальної діяльності студентів залежать від
пам’яті, таких її процесів, як запам’ятовування, збереження і
відтворення. В залежності від того, що запам’ятовується і відтворюється,
розрізняють чотири види пам’яті: образну, словесну-логічну, рухову,
емоційну. Вивчення пам’яті у 18-21-літніх показала, що пам’ять і її види
в цьому віці розвиваються різносторонньо. Запам’ятовування навчального
матеріалу залежить від установок і прийомів діяльності студентів. В
Тартуському університеті методом анкетування було вияснено, якими
прийомами і установками користуються студенти у вдосконаленні своєї
пам’яті. Вияснилось, що 56% із них користуються примітивними методами у
запам’ятовуванні, тобто повторюють безперервно одне і теж, слабо
користуються логічною системою запам’ятовування, і вияснилось по даним
експерименту, що студенти не хочуть змінювати прийоми запам’ятовування.
Це означає, що більшість студентів не знайомі з більш раціональними
прийомами і методами мнемічної діяльності.Важливе місце в діяльності
студентів належить уяві, мисленню і мові.Уява — це діяльність
свідомості, в процесі якої створюються нові образи, ідеї на основі
уявлень, які у нас є, знань. Збудниками уяви є задачі, що стоять перед
людиною, його потреби, бажання, почуття, настрій, світогляд.Сила і
яскравість уяви у різних студентів розвинуті неоднаково, вони
відрізняються один від одного по змісту і направленості уяви. Реальна і
точна уява сприяють кращому розумінню навчального матеріалу, охороняє
від неправильних дій, допомагає знаходити найбільш доцільні шляхи
розв’язання задач. Роль уяви підвищується при вивченні складної техніки:
бо її не завжди можна наочно бачити в дійсності, або принцип її роботи,
електронні або інші процеси сховані від безпосереднього
сприйняття.Мислення — складний психічний процес, що дозволяє пізнавати
як наочні зв’язки, відношення об’єктів, явищ, так і їх сутність. Воно
може бути наочним, оперативним і т.д. Всі види мислення виступають в
об’єднанні, переваження того чи іншого із них в діяльності залежить від
задачі, досвіду, знань, індивідуальних особливостей, інтересів і віку
людини. Мислення починається з постановки задачі, питання. Потім іде
пошук, побудова попередньої відповіді (гіпотези), розумова або практична
перевірка прийнятого рішення. Рівень мислення студента характеризується
не механічним, пасивним застосуванням знань, а їх активним
використанням, різносторонністю підходу до проблем своєї діяльності,
послідовністю, чіткістю, самостійністю і точністю їх вирішення. Саме
загальне, що характеризує розвиток мислення з віком, — це підвищення
можливостей оперувати відволікаючими поняттями. Мислення людини
функціонує і проявляється в єдності з його мовою. В будь-якому виді
мислення спостерігається роль мови, яка «є безпосередня дійсність
думки». Слова є засобом освіти і вираження понять, суджень, відображення
предметів, явищ в свідомості. Зміст і форма мови людини залежать від
його професії, ситуації, досвіду, темпераменту, характеру, здібностей,
інтересів, станів. За допомогою мови студенти вивчають навчальний
матеріал, спілкуються, впливають один на одного і діють на себе. Чим
активніше студенти здійснюють усну, письмову, монологічну та інші види
мови, свій професійний словник, тим вище рівень їх пізнавальних
можливостей і культури.Увага підвищує ефективність всієї діяльності
студентів по виконанню задач навчання, суспільної роботи. Все те, що є
предметом уваги, краще сприймається і усвідомлюється, краще
запам’ятовується. Вона може бути направлена як на зовнішні явища, так і
на зовнішнє життя людини. Увага — це направленість і зосередженість
свідомості на тих чи інших предметах або явищах. Відомий російський
педагог К. Д. Ушинський називав увагу дверима, через які входять всі
наші знання. Увага обумовлена єдністю суб’єктивних і об’єктивних причин.
Студент на початку заняття може заставити себе слухати викладача, не
відволікаючись на різні перешкоди. Коли ж заняття його задовольняють
йому не потрібні вольові зусилля. Можливості уваги можна
охарактеризувати кількісно: людина здібна одночасно сприймати 4-6 різних
об’єкта; повна стійкість зберігається 15-20 хвилин, на протязі 1 секунди
можна 3-4 рази переключати увагу і т.д. В діяльності студентів
проявляються різні властивості уваги: стійкість, концентрація, об’єм,
розподіл, переключення, коливання. Наприклад, стійкість і концентрація
дозволяють студенту довгий час сконцентрувати увагу на своїй роботі
навіть в умовах зовнішніх перешкод. А ось коливання і відволікання уваги
погіршують чіткість сприйняття, точність запам’ятовування, швидкість
реакції.Будь-яке засвоєння знань, як підкреслює проф. Н.Ф.Добринін,
виявляється тільки при досить стійкій і зосередженій увазі. Увага ж
утримується і зосереджується тільки на тому, що свідомо або підсвідоме є
значною для тих, які навчаються, а значне залежить від потреб, інтересу,
переконувань людини. Загальна пізнавальна потреба пов’язана з отриманням
не дуже складного і не дуже легкого матеріалу. Оптимальний об’єм,
новизна і оптимальна складність — це найкращі способи засвоєння знань і
захоплення ними.Вивчення адаптації уваги до процесу навчання показало,
що найбільш швидке пристосування уваги студентів виникає в першому
навчальному семестрі. Існує перехідний період (вересень), на протязі
якого спостерігаються якісні зміни у увазі, що приводять до кількісних
змін деяких її властивостей. Рівень основних властивостей уваги, що
забезпечує здачу екзаменаційної сесії першокурсниками, досягається в
кінці листопада — на початку грудня. В перехідний період (вересень),
період більш інтенсивного пристосування уваги (жовтень, листопад) і
передосінній період (грудень) у зв’язку з тим, що увага має суттєві
якісну і кількісну різницю, необхідно використовувати відповідні цим
періодам форми і методи навчання студентів.Розглянуті пізнавальні
процеси взаємопов’язані і розвиваються в залежності від віку і року
навчання у вузі. Є зв’язки між об’ємом пам’яті, об’ємом уваги і
показниками мислення. Мислення і мова впливають на протікання відчуттів,
сприйняття, пам’яті і інших процесів: сприйняття стає обдуманим і
контролюючим, пам’ять — логічною і управляючою, уява — більш глибокою.
Застосування топологічного аналізу до даних комплексного дослідження
студентів дає наступні результати. Студенти, що мають більш високий
показник загального інтелекту, значно вище і по вербальному і по
невербальному інтелекту. Успішність у них набагато краща — як на першому
курсі, так і на всіх наступних. У більш інтелектуальних вищі показники
перцептивної уваги. Соціометричний статус у них значно вищий, емоційна
експансивність менша, обидва показники взаємності виборів однакові,
рівень притягання вищий і адекватніший.Взаємозв’язок пізнавальних
процесів яскраво проявляється в спостереженні студентів.
Спостережливість — це спосіб організації і виявлення пізнавальних
процесів, що закріпився в діяльності. Вона розвивається у студентів за
допомогою пристосуванню і удосконаленню їх сприйняття, увазі, уяві,
мисленню і мові у відповідності з вимогами професійної діяльності.Таким
чином, психічні пізнавальні процеси відіграють важливу роль в діяльності
студентів. Вони протікають у зв’язку з особливостями їх особистості,
поглядами, твердженнями, мотивами і цілями.

4. Емоційно-вольові процеси і психічний стан в діяльності студентів

В емоційних процесах студента своєрідно відображаються умови і задачі
його діяльності, проявляється його відношення до них, до всього того, що
він пізнає і робить, що відбувається навколо. Емоції, почуття студента
збагачують його внутрішній світ, роблять його сприйняття яскравими і
змістовними, збуджують до активності, до переборення труднощів.В науці
добре вивчені фізіологічні порушення, що виникають в організмі при
емоціях і почуттях (зміна в роботі серця, дихання, залоз внутрішньої
секреції), вплив емоцій і почуттів на пізнавальні психічні процеси (на
сприйняття, увагу, пам’ять, мислення і ін.). Емоції і почуття яскраво
проявляються і відіграють важливу роль в діяльності студента, особливо в
напружені її періоди (вступ до вузу, державні екзамени і т.д.).
Переживання тих чи інших емоцій і почуттів впливає на формування
особистості студента, на перебудову його поглядів, відношення до
дійсності.Для емоційних процесів студентів у навчанні характерні: велика
інтенсивність (особливо інтелектуальних почуттів), різноманітність,
переходи від одних до інших, прискорення формування вищих почуттів. В
широкому спектрі емоцій і почуттів студента особливе значення для
ефективності його діяльності має почуття відповідальності за свою
успішність, почуття нового та ін. В діяльності студента не виключений і
емоційний стрес — напруга в складних ситуаціях. Він викликається
оціночною ситуацією (екзамен), незвичайними умовами, підвищенням
відповідальності, великими розумовими і вольовими навантаженнями,
необхідністю подолати втому, напруження сил. Наприклад, вивчення
емоційних станів, пов’язаних з екзаменом, показує, що вони різнобічні і
динамічні. В період підготовки до відповіді яскравих емоційних реакцій,
як правило не буває, домінує інтелектуальна напруга, за виключенням
зміни кольору лиця, деякої тривоги. В основному після екзаменів
активність спадає, хоча емоційна напруга залишається високою. В
залежності від рівня притягань, індивідуальних особливостей особистості
і відношення до оцінки студенти відчувають радість, полегшення,
слабкість, або ж навпаки, пустоту, незадоволення і т.д.Перший екзамен —
особливо в діяльності студента. Наявність незнайомої раніше ситуації
веде нерідко на першому екзамені до екзаменаційного стресу негативного
характеру. Стан стресу, що виникає, має відому цілеспрямованість і
захисне значення, так як воно мобілізує ресурси нервової системи і
організму, може прискорювати психічні процеси Разом з тим стрес може
погіршити сприйняття, увагу, пам’ять, мислення, точність руху., у
студентів в процесі діяльності емоції і почуття виступають в ролі
регулятора, посилюють і збуджують психологічну активність, вони
впливають (позитивно і негативно) на сприйняття і переробку інформації,
на направленість уваги і дій. Виконання навчальних, суспільних та інших
задач діяльності вимагає визначення мети, прийняття рішення, подолання
труднощів, мобілізація сил, управління собою, тобто виявлення волі. Тому
високий рівень саморегуляції, уміння управляти своєю поведінкою є
важливою психологічною передумовою успішної діяльності студента. На
екзамені, заліку, під час виступу на семінарі студенту необхідно
мобілізувати інтелектуальні можливості, в повній мірі використовувати
свої знання, досвід навчання у вузі. Разом з тим студенту треба
працювати, щоб оволодіти навчальним матеріалом і справитися з суспільним
дорученням.Рівень розвитку волі у студентів може бути різним. Це
залежить віл мотивів їх поведінки, досвіду, звичок і переконувань.
Одному студенту присутні завзятість в досягненні мети, іншому —
протиріччя в поведінці, лишня залежність від обставин. Недоліки волі
можуть бути причиною порушення навчальної дисципліни, неправильного
використання студентом знань, зниження його інтелектуальних здібностей
на екзамені, заліку.Психічні стани студента — це тимчасові цілісні стани
його психіки, що впливають на протікання психічних процесів і виявлення
властивостей особистості. Психічні стани, закріплюючись в діяльності,
можуть переходити в стійкі риси особистості. Вплив зовнішніх дій на
поведінку студента залежить від його психічного стану, в залежності від
якого, в свою чергу, протікають психічні процеси і будуються практичні
дії. По домінуючому впливу на діяльність психічні стани можна розбити на
дві групи:

Позитивні і Негативні

впевненість;

бадьорість;

підйом;

зібраність;

готовність до активних дій

невпевненість;

пригнічення;

сумніви;

розсіяність;

дратівливість.

Психічні стани (позитивні або негативні) впливають на хід і досягнення
результатів діяльності студентів, на їх успішність, якість знань,
навичок, умінь, на формування професійно важливих якостей особистості і
т.д. Максимальна продуктивність розумової роботи можлива тільки при
наявності душевної психічної рівноваги і спокійності. Великий вплив на
психічний стан студентів чинять успіхи у навчанні, такт викладача, його
доброзичливість, повага їх гідності. Взаємовідношення,
соціально-психологічна атмосфера в колективі завжди впливають на
психічний стан студента. Особливість стану залежить перш за все від
психічних властивостей особистості, мотивації і типу нервової
системи.Після вступу у вуз на психічний стан студента впливають відрив
від дому (якщо вступ був пов’язаний з переміною місця житла),
необхідність адаптації до умов і задач більш складних, чим раніше,
діяльності, підвищення вимог до самостійної роботи і т.д. В деяких вузах
студентам перших курсів доводиться засвоювати навчальний матеріал
приблизно в 2,7 рази більше, чим в середній школі. Як визвати,
підтримати і мобілізувати позитивні психічні стани студентів і як
нейтралізувати, зняти, попередити негативні? Засоби і методи для цього —
наукова організація праці студентів, переконання, навіювання, культурно
— масова робота, спорт, індивідуальна співбесіда, піклування про розумне
задоволення матеріальних і духовних потреб. Велика роль в підтримці
психічних станів належить викладачу, який, починаючи заняття, може
налаштувати студентів на активну роботу, створити атмосферу творчого
піднесення. В становленні взаєморозуміння, бадьорості, оптимізм
викладача, чіткість, планомірність дій, витримка сприяють виявленню у
студентів психічних станів.У випадку не успіху у студента важливо
пояснити йому його причину, підтримати словом, пообіцяти допомогти,
порадити, як краще організувати самостійну роботу. Активізація
викладачем вищих почуттів студентів, почуття обов’язку, відповідальності
допомагає їм зберегти позитивні психічні стани. Знаючи суть і причини
виникнення психічних станів, викладач ефективніше управляє діяльністю
студентів, навчає і виховує.

Література

Дьяченко М.И., Кандыбович Л.А. Психология высшей школы: особености
деятельности студентов и преподавателей. — Минск: Изд-во БГУД978.

Основы педагогики и психологии высшей школы /Под ред. Академика ВПН СССР
А.. В. Петровского. — М.: Изд-во Московского ун-та, 1986.-303с.

Педагогика и психология высшей школы: Учебное Пособие. — Ростов н / Д:
Феникс, 2002.

Психологические и психофизические особенности студентов

Похожие записи