Зміст

І. Вступ.

ІІ. Характеристика сімейних взаємин і психофізичні особливості
підліткового віку.

Огляд вітчизняної і закордонної психології – непедагогічної літератури з
проблем виховання і сімейних взаємин.

ІІІ. Опис методик дослідження і його організація.

3.1. Опис діагностичних методик.

3.1.1. Діагностика тривожності в підлітка.

3.1.2. Діагностика стану агресії в підлітків.

IV. Висновок.

V. Використана література.

ПІДЛІТКОВИЙ ВІК.

У цей період завершується дитинство, починається перехід до дорослості.
Відбувається якісна перебудова особистості, стикаються стосунки з
дорослими, підліток засвоює нові суспільні норми поведінки. Для
перехідного віку характерна невідповідність між новими потребами
“напівдитини, напівдорослої людини” і застарілим згори донизу ставленням
до неї оточуючих. У цей час виникає криза, що виявляється у різному
протиставленні себе дорослим, внутрішній дисгармонії, потягу до
самостійності.

У підлітковому віці провідною потребою стає вибіркове спілкування з
однолітками, які мають певні якості особистості. Спілкування знову, як і
в немовляти, стає провідною діяльністю, замінюючи в цьому плані
навчальну діяльність.

Основним чинником ставлення особистості є спілкування. Тому дорослі
мають приділяти спілкуванню з підлітками велику увагу.

Центральним психічним новоутворенням підліткового віку є почуття
дорослості. В підлітковому віці підліток протиставляє себе дорослим
виявляючи при цьому «максималізм самостійності», Це суб’єктивно
приводить його до відмежування від навколишнього світу, усвідомлення
себе, відкриття власного «Я» і як наслідок до зацікавленості власним
внутрішнім життям та внутрішнім світом інших людей.

Інтенсивно формується власна особистість. Підліток стає суб’єктом
саморозвитку здійснює цілеспрямований процес самовдосконалення на основі
обраного ідеалу, який може бути завищеним і нереалістичним але він надає
саморозвитку, самоорганізації особистості, значного поштовху в
«саморусі». Зміни в особистості підлітка є такими помітними і значущими,
що свідчить про друге народження особистості. У перехідний вік
відбувається перетворення особистості підлітка на зрілу особистість.

Підлітковий вік, або середній шкільний вік привертає до себе увагу
своїми анатомо-фізіологічними змінами в організмі дитини, особливо
пов’язаними зі статевим дозріванням. Ці зміни впливають значною мірою на
пізнавальну діяльність та поведінку, впливають на стосунки в колективі.

У підлітків підвищується рівень пізнавальної активності і розумового
розвитку, зростає допитливість, виникає прагнення пізнати невідоме,
зазирнути в майбутнє . Учні середнього шкільного віку посильно вивчають
і виявляють прагнення до самостійності. Але це прагнення за умови
неправильного виховання може виявитись у викривлених формах —
негативному ставленні до доручень, порад учителів і батьків,
невмотивованих вчинках в пори поведінки. Це трапляється, коли підліток
не залучається до життя колективу, не виконує суспільне корисної праці,
доручень, не бачить і не переживає результатів своєї діяльності, а
вчителі і батьки не заохочують до цього, не враховують вікових
особливостей його розвитку.

Усі підлітки відчувають потребу мати у колективі гідне місце і це стає
провідним мотивом їхньої поведінки. Хлопчики для досягнення мети
використовують перевагу у силі, то дівчата, успіхами у навчанні.

Для досягнення якоїсь мети дівчата використовують значно більше
впертості, ніж хлопчики. В них є своєрідний «жіночий патріотизм» який їх
об’єднує.

Розум і вроду цінують усі підлітки. Хлопчики — п’ятикласники часто
небайдужі до своїх однокласниць, але взаємність у цьому віці рідкість.

Дівчатка більш емоційні, виявляють значний інтерес до своєї зовнішності,
як хлопчики байдуже. У цей період дівчатка розвиваються швидше ніж
хлопчики.

Підлітковий вік — це найбільш складний та бурхливий період у формуванні
особистості дитини, який характеризується глибоким змістом зовнішніх і
внутрішніх факторів розвитку. Це насамперед пов»зано з фізіологічною
перебудовою організму, зміною становища дитини у відносинах з дорослими
й ровесниками з високим розвитком пізнавальних процесів. Це досить
відповідальний період, оскільки в цей час формуються ціннісні
орієнтації, в основному закріплюються риси характеру і форми
міжособистісною взаємодією, розвивається рефлексія, яка змінює перебіг і
характер відносин з іншими людьми та ставлення до самого себе.

На початку підліткового віку посилюється, проявляється бажання бути
схожим на старших, це бажання може бути настільки сильним, що
прискорюючи події підліток передчасно відчути себе дорослим.

Це почуття дорослості є суперечним, з одного боку він є дорослим, а в з
іншого ні.

Цей розрив підліток долає в основному за рахунок зовнішніх атрибутів
дорослості, (зачіска, слідування дорослій людині, манерам, способом
проведення дозвілля, засвоєння шкідливих звичок).

Прагнення стати дорослим вимагає і породжує зміну всієї системи
стосунків підлітка з дорослими, а також ставлення до самого себе.

Підлітка приваблює все нове, але його інтереси різноманітні і водночас
вибіркові. Інтерес до нового збуджує потяг у підлітків до фантастики і
пригод.

В підлітковому віці встановлюються ідеали в особистості для молодих
підлітків — це конкретні люди, а в старших — це узагальнені образи
людей, якості яких імпонують підліткам. Ідеал стає взірцем, для
наслідування правил поведінки згідно з якими підліток прагне діяти.

Цей вік характеризується бурхливим періодом емоцій, різними змінами
настрою, вони є результатом складних стосунків підлітка з дорослими і
ровесниками.

Висновок.

Щоб покращити життя підлітка, потрібно помітно вплинути, і тоді міцніє
його воля. Зростає інтерес до трудової діяльності, змінюються стосунки в
колективі, поглиблюються і стають більш стійкими почуття, естетичні
смаки. У старшому підлітковому віці інтенсивно формується ідейна
спрямованість, світогляд і самосвідомість особистості. Діяльність стає
більш спрямованою і соціально вмотивованою.

На мою думку складність виховання підлітків полягає в тому, що дорослі
вважають їх дітьми, а вони самі прагнуть бути дорослими. Ось чому
невміла опіка і навчання батьків пригнічують підлітка. І він бачить у
цьому приниження своєї гідності. І він прагне грубо, різко уникнути
опіки. У процесі формування характеру підліток виявляє нестійкість свого
психологічного стану: підвищену збудливість, часті швидкі та різкі зміни
настрою, форм поведінки.

У даний період формуються моральні почуття, але в поведінці підлітка не
завжди поєднуються слова, почуття і діла, тому на це слід звернути
велику увагу.

Підлітковий вік і юність для всіх сімей тяжкий час. Границі цих періодів
розмиті, умовні, тому діти цього віку називаються то юними то
підлітковими. Деякі діти уже досягли статевої зрілості, інші находяться
посередині процеси зрілості.

Виникає закон нерівномірного індивідуального розвитку. Так само
приходить розумовий і соціальний розвиток.

Ці розвитки не співпадають у різних життєвих сферах. Дитина може бути
зовсім дорослою фізично, зате розумове і соціальне відставатиме від
ровесників.

І все ж дівчата і хлопці так чи інакше стикаються з однаковими
проблемами: взаємовідношення з батьками, ровесниками, учителями,
самотність, перша любов, вибір професії, шкідливі звички, зовнішній
вигляд, фанатизм і секти, молодіжна мода, музика, незалежність від
батьків, проблеми підліткового сексу, кумири, ідеали. І подолати всі ці
проблеми підлітки повинні з допомогою батьків, учителів, деколи і
психолога, який повинен бути у кожній школі.

Батьки повинні бути великодушні: помагати своїм дітям найти спільну мову
з ними. Любити один одного, говорити про це, навчатись виражати свою
любов словами. Батьки не повинні заходити в кімнату до дитини без стуку,
або в відсутності господаря кімнати. Повинні не рушати особисті речі, не
підслуховувати телефонні розмови. Необхідно залишати за підлітком право
вибору друзів, одягу, музики. Чесно говоріть, коли ви відчуваєте
роздратованість, та не згадуйте старих гріхів, а говоріть про
сьогоднішнє положення. Однак при цьому ніколи не тисніть, не наказуйте
фізично, не принижуйте. Між батьками і дітьми все повинно бути
загальним: і успіх, разом переживати, і сльози, і радість, сміх, разом
співпереживати, надіятись, мріяти — все це приводить, до укріплення,
з’єднання сімейних стосунків. Нехай підліток буде присутнім при всіх
рішеннях сім’ї і буде її рівноправним учасником, нехай висловлює свою
думку, мету. І у іншим питаннях що стосуються підлітка, батькам буде
легше допомогти.

Діти повинні знати, що кожна людина має якесь задоволення, захоплення,
чимось цікавиться і така людина завжди буде інтересувати оточуючих, а
якщо в цієї людини є почуття гумору успіх цій людині забезпечений. А от
красивим обличчям життя не купиш. Тому зовнішній вигляд не повинен бути
на першому місці.

Якщо у дитини з’являються проблеми, або заради співчуття, привертання до
себе уваги підліток хоче покінчити життя самогубством, то батьки повинні
дати йому відчути, що він потрібен у сім’ї, розказати йому про себе у
цьому віці, якщо є проблеми, то сказати, що вони з часом зникнуть.

Якщо у вас в сім’ї важкий підліток, не зловживайте покараннями, а
найдіть причину такої поведінки, пам’ятайте, що для вашої дитини
потрібен індивідуальний підхід, зацікавте підлітка різними видами
діяльності, не тримайте ситуацію під постійним контролем. Розмовляйте,
пояснюйте, та не ставте умови, потрібно знайти спільні сторони у
підлітка, і правильно їх використовувати, розвивати, давати завдання під
силу. В дитину потрібно вірити, мати надію. Велике значення для
«важкого» підлітка має значення відчути радість від успіху щастя. Це
призводить до самовдосконалення. Говорити з підлітком тактично, уникати
різних виразів.

На молодіжний жаргон не слід привертати уваги, тому, що він зникне з
часом без сліду. А на нецензурні слова слід звертати увагу.

Якщо дитина звернула увагу на якусь секту, і це її зацікавило, то
поговоріть з підлітком. Переконайте, що контакти з такими людьми не
принесуть ніяково доброго і корисного. Дійте рішуче, якщо помітили, що
підліток пропадає з дому і часто говорить про ідеї сектантів. В цій
ситуації повинен бути надмірний контроль.

Підлітки, які надмірно зацікавлені алкоголем, нікотином, наркотиками
потребують допомоги, батькам потрібно спостерігати за своїми дітьми і
якщо ви помітили зміни характеру, галюцинації важке дихання, тошноту,
несвідомий стан, збудливість, вам необхідно подати руку допомоги,
звернутись до лікаря, застосувати якісь міри.

Конфлікт з учителями. Не сваритись з підлітками, а дізнатись причину
конфлікту. Ніколи не обсуджуйте з дитиною недоліків учителя. Ліпше
поясніть яка важка це робота. З учителем говоріть без претензій, не
ускладнюйте ситуацію. Ніколи не при яких обставинах не читайте щоденника
дітей. Не намагайтесь вибрати за дітей їх життєвий шлях, так як вибір,
зроблений іншими приводить в майбутньому до розчарування, незадоволення,
невезінням.

Підлітки повинні гуляти півтори-дві години. Ліпше скоротити час
перегляду телебачення та читання детективу. Після школи необхідно
відпочити. І тоді підлітки будуть: спокійнішими, урівноваженими.

У ЦЕЙ КРИЗОВИЙ ПЕРІОД БАТЬКИ, вчителі, друзі, рідні повинні допомогти
підліткові перебути це самоутвердження в суспільстві.

Похожие записи