КУРСОВА РОБОТА

на тему:

Гендерно-перцептивні відмінності формування першого враження у
студентської молоді

ЗМІСТ

Вступ

РОЗДІЛ 1 Феномен першого враження в структурі соціально -перцептивних
процесів

1.1 Соціально-психологічні детермінанти формування першого враження

1.2 Особливості соціально-перцептивних процесів в різних статевих
групах при побудові студентом образу незнайомої людини

Розділ 2. Вплив тендерних характеристик об’єкта сприймання на побудову
першого враження у студентів

РОЗДІЛ 3. Гендерно-перцептивні відмінності формування першого враження у
студентської молоді

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

Важливість дослідження проблеми формування першого враження в чоловіків
і жінок зумовлено низкою причин. По-перше, пізнання людьми один одного є
невіддільним елементом їхньої життєдіяльності та умовою координації
поведінки в системі соціальної взаємодії. Адекватні образи сприймання і
уявлення про інших людей, які склалися в індивіда, дають йому можливість
діяти в конкретних обставинах доцільно і з максимальною
ефективністю.По-друге, належність до певної статі одномоментно
передається в будь-якій соціальній ситуації і стає одним із найбільш
значущих параметрів характеристики кожної людини. Саме біологічна стать,
як найважливіший, поряд з віком, анатомо-фізіологічний фактор, дає змогу
більш глибоко розуміти (порівняно з належністю до певної соціальної
групи) інших людей і, відповідно, виявляти адекватну поведінку в умовах
взаємодії. Фактор фемінінності/маскулінності виступає як детермінанта
формально-змістових параметрів процесів соціального пізнання.По-третє, у
соціальній психології особистості й спілкування є чимало праць, які
беруть за пояснювальний принцип ідеї статевого диморфізму. Такий підхід
відображає закономірні зв’язки між біологічною статтю, системою
соціальних очікувань і конкретною поведінкою представника певної статі.
Але доволі часто біологічна стать ототожнюється з
фемінінністю/маскулінністю, а тому тендерні характеристики суб’єкта і
об’єкта спілкування при дослідженні соціальної перцепції враховуються
недостатньо.

РОЗДІЛ 1 Феномен першого враження в структурі соціально -перцептивних
процесів

1.1 Соціально-психологічні детермінанти формування першого враження

Процес формування першого враження відіграє надзвичайно важливу роль в
житті кожної людини, оскільки він завжди включений в систему соціальної
взаємодії. Образ партнера, який створюється під час знайомства, — це
регулятор наступної поведінки перцепієнта, який необхідний для того, щоб
правильно і ефективно побудувати спілкування в конкретній ситуації.
Сприймання іншої людини проходить в умовах спільної діяльності, яка в
більшості випадків і обумовлює акценти побудови образу.В об’єкті
сприйняття людині доступні для сприймання лише зовнішні ознаки, серед
яких найбільш інформативними є зовнішній вигляд (фізичні якості та
оформлення зовнішності) і поведінка (дії та експресивні реакції).
Сприймаючи ці якості, спостерігач певним чином оцінює їх і робить деякі
умовиводи (часто несвідомо) про внутрішні психологічні якості партнера
по спілкуванню. Сума якостей, приписаних спостережуваному, в свою чергу,
дає людині можливість сформувати певне ставлення до нього. Дані феномени
відносять до соціальної перцепції.Соціальну перцепцію визначають як
сприйняття зовнішніх ознак людини, співвіднесення їх з особистісними
характеристиками, інтерпретацію і прогнозування на цій основі її
вчинків. У ній обов’язково присутня оцінка іншого і формування
відношення до нього в емоційному і поведінковому плані. В ході
соціальної перцепції здійснюється емоційна оцінка іншої людини, спроба
зрозуміти причини її вчинків і прогнозувати її поведінку, а також
побудова власної стратегії поведінки. Виділяють чотири основні функції
соціальної перцепції: пізнання себе; пізнання партнера по спілкуванню;
організація спільної діяльності на основі взаєморозуміння; встановлення
емоційних стосунків [2].Термін «соціальна перцепція» набув значення
сприймання так званих соціальних об’єктів, до яких належать особистості,
групи, інші ширші соціальні спільноти. А дослідження соціальної
перцепції охопили не всю проблематику сприймання можливих соціальних
об’єктів. Тому «соціальна перцепція» виявилась зведена до «сприймання
особистості», «міжособистісного сприймання». Особливу увагу в ході
дослідження останнього приділяли вивченню першого враження (див. рис.1),
оскільки воно в умовах прискореного темпу соціального життя часто
виступає основним регулятором поведінки людини в численних ситуаціях
взаємодії.Перше враження розглядалося як початковий етап
міжособистісного сприймання, тоді як саме сприймання вважалося
«первинним етапом» пізнання. Наприклад, Г.Холтер розмежовує соціальне
сприймання і соціальне пізнання за принципом безпосередньої даності:
«перцепцію можна визначити як процеси, що безпосередньо відчувають
організми, в ході того, як досвід стає менш безпосереднім і збільшується
об’єм процесу інтерпретації, починають залучатися когнітивні процеси»
[31]. Також соціальне сприймання трактується як соціальне пізнання,
акцент зміщується на особливості процесу категоризації соціальних
об’єктів, яка служить засобом не лише сприймання, але й інтерпретації
поведінки іншої людини; перше враження починає розглядатись як процес
первинної категоризації. На сучасному етапі підхід до соціального
сприймання як до «первинного етапу» поступово нівелюється, а соціальну
перцепцію визнають самостійною пізнавальною активністю.Сприймання перше
враження.

1.2 Особливості соціально-перцептивних процесів в різних статевих групах
при побудові студентом образу незнайомої людини

Перше враження завжди залежить від індивідуальних особливостей
особистості, яка здійснює сприймання. Формування образу незнайомої
людини опосередковане внутрішнім світом, системою відношень перцепієнта.
Якщо на зміст першого враження впливає своєрідність об’єкта сприймання,
то форма, повнота, характер оцінки залежить від
індивідуально-психологічних характеристик спостерігача. Виявлення впливу
тендерних характеристик суб’єкта спілкування на побудову першого
враження виступає складним завданням. По-перше, біологічна і
психологічна стать є своєрідним фільтром, який опосередковує дію інших
механізмів побудови першого враження. По-друге, з’ясовуючи специфіку
соціально-перцептивних особливостей чоловіків і жінок, дослідники
стикаються з проблемою порівняння і оцінки, що носить ідеологічний
характер. Тендерна специфіка прояву перцептивних механізмів майже не
з’ясована, щодо інших параметрів-когнітивний стиль, соціальний інтелект,
зміст образу «Я» — існують суперечливі дані.На побудову першого враження
впливає ряд характеристик перцепієнта, зокрема такі як його вік
соціальний статус і професія [17].Ціннісно-мотиваційна орієнтація.
Формування першого враження у студентів залежить від мети пізнання іншої
людини, тобто в соціальній реальності враховується можливість взаємодії,
значення ситуації. Вітчизняні дослідники, використовуючи принцип
діяльності, вивчають міжособистісне сприймання в реальних умовах.
Важливим чинником побудови першого враження виступає загальна
спрямованість перцепієнта на взаємодію з іншими.Зміст «образу Я».
Пізнання інших людей і самопізнання є тісно взаємопов’язаними процесами
[30]; при формуванні першого враження саме «образ Я» в усій сукупності
зовнішніх і внутрішніх якостей виступає своєрідною точкою відліку
побудови образу. Побудова образу незнайомої людини залежить і від
індивідуальної переваги типу проекції — асимілятивної (неусвідомлене
приписування іншим власних рис), дисимілятивної (приписування
протилежних власним рисам) чи атрибутивної (приписування іншим риси, яка
є у суб’єкта і усвідомлюється ним) [1]. Проекція найбільш сильно
виражена у осіб, які відрізняються поганим знанням свого «Я», слабким
проникненням у власну особистість [7].На зміст і структуру першого
враження впливають актуальні емоційні стани перцепієнта. Студенти, що
перебувають в гарному настрої роблять більше позитивних суджень, тоді як
в поганому — більше негативних. У випадку, коли суб’єкт сприймання
переживає сильні емоції, то логічний компонент може втрачатися, а
домінує афективний компонент — загальна, недиференційована оцінка іншої
людини. Відомо, що в стані високої психічної напруги (наприклад, при
сильному стресі) суттєво спотворюється сприйняття дійсності. Студенти,
які знаходяться в стані емоційного збудження, схильні давати більш
низькі оцінки привабливості осіб, яких вони сприймали, а також оцінювати
їх як менш приязних і з більш поганим настроєм [25].Важливим чинником
формування першого враження у студентів є когнітивний стиль особистості.
Чим більша когнітивна складність (параметричність оцінки, її мінімальний
поділ), аналітичність, тим складніша структура першого враження, менше
узагальнюються оцінки. Крім того, когнітивна складність осіб, які беруть
участь у спілкуванні, дає меншу основу для виникнення проекції, ніж їх
когнітивна простота. Когнітивна більш складні люди легше інтегрують дані
сприймання, навіть якщо вони суперечливі, а тому роблять менше помилок,
ніж люди з когнітивно меншою складністю. В цьому процесі не
спостерігається статевих відмінностей, а лише вікові та
індивідуальні.Когнітивний стиль забезпечує використання певного виду
типової форми сприймання і розуміння людини людиною, що називаються
«когнітивними еталонами» або «стереотипами взаємодії людей». Еталони —
це узагальнення, які виникають в процесі пізнання інших людей і містять
«предінформацію» про найбільш значущі аспекти людської природи. В.Н.
Панфьоров виділяє наступні еталони: аналітичний (антропологічний) тип —
кожний інформативний елемент та ознаки анатомічної структури в
зовнішності людини, наприклад, колір і форма очей, губ, волосся, форма
підборіддя тощо, пов’язується з наявністю певної особистісної риси
(більш характерний для чоловіків); емоційний тип — на основі емоційного
відношення до партнера, йому приписуються ті чи інші якості особистості
(які на думку спостерігача притаманні людині з такою зовнішністю) (часто
зустрічається у жінок). Емоційний шлях інтерпретації може йти як від
відношення до людини в цілому (емоційно-інтегративний), так і від
естетичної оцінки її окремих рис (емоційно-аналітичний).
Перцептивно-асоціативний тип — розгортається у випадку ототожнення
людини, яку сприймають, з реальною знайомою людиною, яка має зовнішню
схожість з суб’єктом спілкування. Соціально-асоціативний (соціальний)
тип — сприйняття і оцінка інших людей відбувається на основі усталених
соціальних стереотипів, тобто на базі віднесення об’єкта сприйняття до
певного соціального типу. В якості базових соціальних типів можуть
виступати люди різних професій, світогляду, освіти, матеріального
достатку, соціального стану [20].А.А. Хроніком були виділені 4 види
еталонів: нормативні (спираються на норми), ціннісні (критерії
порівняння з ідеалом), соціоцентричні (усталена думка про об’єкт оцінки)
і егоцентричні (спираються на Я-концепцію) [16].Еталони утворюють певну
структуру, і актуалізація кожного з них пов’язана з рядом факторів:
минулим досвідом спілкування особистості, її ціннісно-мотиваційною
орієнтацією, змістом «образу Я». Найбільш точний образ іншої людини
формується в тому випадку, коли суб’єкт спілкування спирається на різні
когнітивні еталони, інтегруючи різноманітні ознаки і якості в цілісний
образ.Згідно теорії О.О. Бодальова не на останньому місці при сприйманні
незнайомої людини стоїть значний об’єм інформації, який суб’єкт отримує
на несвідомому рівні. Вважається, що у дівчат цей канал отримання
інформації працює більш продуктивно в процесі їх взаємодії з оточуючими,
ніж у хлопців, і тому вони більш успішно можуть здійснювати свої
контакти [8].Головний компонент соціальної обдарованості — соціальний
інтелект. На думку Т.Карпович, соціальний інтелект — це глибина
розуміння і далекоглядність в міжособистісних стосунках [15]. Вітчизняні
дослідження цього феномену виявили, що дівчата показують більший
розвиток соціального інтелекту, а також частіше, ніж хлопці, мають
соціальний інтелект вище середнього рівня; подібні результати були
отримані і в зарубіжних дослідженнях. Так, Д. Крамер зафіксував більш
високий рівень соціально-когнітивного розвитку у дівчат [32]. Дослідники
пояснюють подібні відмінності не біологічними факторами, а
соціокультурними умовами соціалізації.В останній час в рамках теорії
соціального інтелекту була запропонована ще одна категорія — емоційний
інтелект, який включає оцінку і вираз емоцій, їх регулювання та
використання для більш повного виразу думок і дій. Було виявлено 7
структурних компонентів емоційного інтелекту: «образ Я», «емоційне
управління», «самомотивація», «емпатія», «встановлення зв’язку»,
«міжособистісна комунікація», «особистісний стиль». Встановлено, що в
цілому дівчата мають перевагу над хлопцями при вимірі емоційного
інтелекту. Індивід на основі зовнішнього вигляду людини робить висновки
про його можливі риси характеру, ймовірні вчинки і заздалегідь
настроюється на певні форми поведінки по відношенню до певної людини.
Цей процес виведення особистісних якостей, виходячи з зовнішності
людини, В.С. Агєєв пропонує назвати фізіогномічною редукцією [1]. Треба
звернути увагу на той факт, що в основі оцінки партнера по спілкуванню
знаходяться більш складні механізми, ніж виділення і узагальнення
якостей конкретної людини. В психіці людини існує імпліцитна модель
міжособистісного оцінювання, яка доповнюючи імпліцитну теорію
особистості, забезпечує упередженість сприйняття оточуючих. Імпліцитна
теорія особистості формує настанови людини стосовно інших людей, які
мають певні особливості зовнішності, зокрема в тому випадку, коли їм
притаманні вади, дефекти зовнішнього вигляду.Помічено, що в більшості
випадків імпліцитна теорія особистості не відповідає дійсності. Головні
причини помилок полягають в тому, що стереотипні утворення «базуються на
недостатній кількості суттєвих ознак, часто включають в себе якості, що
не відносяться до явищ, які відображаються, застарівають до моменту
їхнього використання» [24]. Це може привести до побудови неповного або
помилкового образу іншої людини і спричинити неправильне відношення до
неї, що в свою чергу, викличе з її боку неадекватну реакцію. А так як
імпліцитна теорія особистості впливає на процес пізнання людей
несвідомо, це може привести до виникнення неконтрольованих і некерованих
антипатій.Зауважимо, що в ході збільшення знань про людей формується не
одна імпліцитна теорія особистості, а декілька, які утворюють
інтеграційну структуру в свідомості людини. Було виявлено, що у
студентів формуються різні імпліцитні теорії особистості стосовно осіб
різних статей, але в чому полягають ці відмінності і які особливості їх
утворення стосовно своєї і протилежної статі поки що не з’ясовано.
Зокрема, були отримані експериментальні дані, які підтверджують
значущість фактору статі для дії імпліцитних теорій особистості [3], в
інших дослідженнях подібної закономірності виявлено не було.Фактором,
який впливає на сприйняття молоддю соціальних об’єктів, доволі часто
виступає розвинутість у конкретної людини тих чи інших психологічних
механізмів, які забезпечують цей процес. Вивчення соціальної перцепції
показує, що можна виділити ряд психологічних механізмів, які
забезпечують сам процес сприйняття і оцінки іншої людини та дозволяють
здійснювати перехід від зовнішнього сприймання до оцінки, ставлення і
прогнозу дій. Довгий час ці механізми вважалися універсальними, що не
мають тендерної специфіки, однак в останній час психологічна наука
звернулась до виявлення категорій, які об’єктивізують існування
соціально-психологічних відмінностей, зокрема категорії
маскулінності/фемінінності. Було з’ясовано, що соціально-перцептивні
процеси відбуваються в рамках «тендерних інтерпретаційних схем», які
розуміються як готовність категоризувати об’єкти і явища, що
сприймаються, з точки зору їх співвіднесення до категорії
маскулінності/фемінінності/андрогінності, наділяти їх певними
характеристиками та вписувати їх в певні моделі тендерних відносин
[14].Агєєв В.С. виділяє міжособистісні (ідентифікація, емпатія,
рефлексія, децентрація) і міжгрупові механізми (інгруповий фаворитизм,
фізіогномічна редукція, каузальна атрибуція, стереотипізація) [2]. Перші
спрацьовують в разі сприймання вже знайомих людей, а другі — при
сприйнятті незнайомої людини. Інколи може відбуватися підміна механізмів
одного рівня іншим, що приводить до порушення нормального процесу
спілкування.Як вже зазначалося, при формуванні першого враження у
студентської молоді особливу роль відіграє групова приналежність об’єкта
сприймання, в цьому разі актуалізується певний стереотип, який дозволяє
приписати особистісні характеристики людині залежно від категорії, до
якої її віднесли. У перші секунди контакту визначається стать
співрозмовника. Стать — перша категорія, в якій осмислюється людина: з
одного боку, даний критерій є очевидним (в дослідженнях В.Н. Панфьорова
[20] показано, що стать виділяється протягом 0,05 сек. одночасно з
сприйманням обличчя), з другого, стать — це глибинна соціальна
категорія, яка дозволяє приписувати об’єкту пізнання притаманність
значущих характеристик, важливих для взаємодії, лише спираючись на
ознаки людини, які поверхово діагностуються (в даному випадку —
біологічної статі). Таким чином, тендерні стереотипи є визначним
чинником для прогнозування поведінки особистості і інтерпретації її
індивідуальних характеристик.Майже всі сучасні соціальні психологи
підкреслюють, що статево-рольові стереотипи в останній час піддаються
значним змінам. Стереотипні уявлення про жінок і чоловіків розрізняються
у осіб різної статі. В дослідженнях Т. Партико були отримані такі
результати: у хлопців і дівчат прослідковується майже повний збіг
уявлень про образ чоловіка, а от образ жінок виявляється доволі
відмінним . У дорослих людей образи чоловіків виявилися більш
стереотипними, ніж образи жінок, а найбільш стереотипні уявлення про
чоловіків були зафіксовані у жінок. Результати деяких наукових пошуків
підтвердили стереотипні уявлення про стать, виявивши той факт, що жінки
менш агресивні, більш схильні до опіки та більш чутливі [23]. Стать не
завжди є головною детермінантою поведінки людини. Як жінки, так і
чоловіки можуть демонструвати широкий репертуар поведінки: від
конкуренції та агресивності до ніжної турботи і м’якості. Тут
спрацьовують і індивідуальні особливості, і особистісна картина світу як
цілісний погляд на життя, але у перші хвилини взаємодії ми відходимо від
індивідуального і виділяємо лише ті атрибути поведінки і зовнішнього
вигляду людини, які виливають з її групи, певної соціальної категорії.
Тобто хоча ми розуміємо, що не всі чоловіки сильні і агресивні, а жінки
емоційні та чутливі, але в контактах з незнайомими людьми ми віддаємо
перевагу саме цим стереотипам.Було помічено, що в ході процесу
спілкування актуалізуються різні стереотипи залежно від статі
співрозмовників. У випадку, коли і об’єкт, і суб’єкт спілкування — особа
жіночої статі, на перший план при сприйманні виходить стиль взаємодії:
партнерство або конкуренція. Коли ж співрозмовники — чоловіки, в першу
чергу оцінюються ділові якості партнера [32]. В ситуації взаємодії
чоловіка і жінки на перший план виходять міжособистісна привабливість.
На вплив статевих відмінностей при формуванні першого враження звернув
увагу В.Ф. Петренко [22], який з’ясував, що у випадку однієї статі
об’єкта сприймання і спостерігача на перше місце виходять ті аспекти,
які пов’язані з можливістю ділових стосунків, спілкування, діалогу
партнерів, а у випадку протилежної статі — оцінка його «самості»,
обумовлена яскравістю особистості та привабливістю.Ще один специфічний
механізм сприймання іншої людини, який актуалізується при побудові
першого враження у студентів, -внутрішньогруповий фаворитизм. Він
проявляється в сприянні «поведінки, сприйнятті та оцінних судженнях
членів власної групи на противагу членам якоїсь іншої групи» [4]. А так
як найперша ознака, за якою людина відносить себе до певної групи — це
стать, то цей механізм при оцінці суб’єкта спілкування відіграє дійсно
важливу роль і впливає на результати цього процесу.В дослідженнях В.С.
Агєєва та І.В. Солодовнікової виявилися значні відмінності
функціонування цього механізму залежно від статі «оцінників» і «об’єктів
оцінки» [2]. Чоловічі діади дотримувалися стратегії «справедливості» при
порівнянні один з одним, але проявляли поступливість при оцінці праці
жіночих діад. Зовсім інша картина спостерігалася у діад, які складали
жінки. Вони також були безпристрасні при порівнянні себе з іншою жіночою
діадою, але проявляли максимальний показниквнутрішньо групового
фаворитизму у порівнянні з чоловічою діадою і значно менший, але
статистичне значущий, у порівнянні з гетерогенною парою.При формуванні
першого враження, в умовах дефіциту інформації студенти починають
приписувати один одному як причини поведінки, так і самі зразки
поведінки чи якісь більш загальні характеристики. Це здійснюється або на
підставі подібності поведінки об’єкта до певного зразка, який мав місце
у попередньому досвіді спостерігача, або на підставі аналізу власних
мотивів, які могли б мати місце в аналогічній ситуації. Цей феномен у
соціальній психології має назву «каузальної атрибуції» [3].При вирішенні
завдань хлопці схильні приписувати причини успіху своїм здібностям, тоді
як дівчата пояснюють свої успіхи частіше випадковими факторами,
наприклад, везінням. І навпаки, у випадку провалу хлопці частіше
посилаються на обставини, які від них не залежать, а дівчата, навпаки,
схильні свої невдачі відносити на рахунок нестачі здібностей або
складності завдання. Чоловіки вважаються, як правило, більш
компетентними в рішенні групової задачі, також вони прагнуть домінувати,
зокрема під дією певного культурного стандарту поведінки. Подібні
стандарти впливають і на настанови індивідуумів, що в свою чергу
справляє вплив на оцінку ними успішності дій осіб різної статі [30].Один
з найбільш вивчених механізмів міжособистісного сприймання — це
ідентифікація. Виділений та описаний ще 3. Фрейдом [27], цей механізм
привертав увагу дослідників і в наступні десятиліття. І хоча у всіх
випадках йдеться про спосіб пізнання іншої людини, при якому припущення
про внутрішній стан базується на основі спроби поставити себе на місце
партнера по спілкуванню, однак у сучасній літературі це поняття має
неоднозначне тлумачення. Вітчизняні автори підкреслюють емоційні
компоненти ідентифікації. Андрєєва вважає, що даний механізм
проявляється у встановленні в процесі відображення зовнішнього світу
«специфічного емоційного зв’язку між суб’єктом і об’єктом, змістом якого
є безпосереднє переживання суб’єктом того чи іншого ступеню своєї
тотожності з об’єктом» [3].Кожна людина здатна так або інакше приймати
роль іншої, але існують істотні відмінності в здатності особи до
ідентифікації з іншими людьми. Ідентифікація відбувається легше, коли
партнер по спілкуванню — особа власної статі.На особливому місці стоїть
ще один механізм сприйняття і оцінки іншої людини студентами — емпатія.
Емпатія — це «вміння увійти в середину особистого світу значень іншої
людини і побачити чи правильне моє розуміння» [11], тобто в цьому
випадку домінує не раціональне, а емоційне пізнання іншої людини.
Характеристики емпатії залежать від таких факторів як психологічна
дистанція до об’єкта емпатії , ступінь схожості з ним, тип конфлікту,
який викликають його переживання.Було встановлено, що високий рівень
емпатії, як правило, пов’язаний з такими якостями особистості —
чуйністю, пасивністю, невпевненістю в собі, емоційністю, сердечністю.
Люди з високим емпатійним потенціалом відрізняються більшою
пластичністю. Ті ж, хто показав низький рівень емпатії, були зосереджені
на собі, ригідні, егоїстичні, інтровертовані, вимогливі, схильні до
інтелектуального підходу до життя.В чутливості у спілкуванні або
розумінні почуттів інших, які знаходять своє відображення в міміці, і
хлопці, і дівчата володіють приблизно однаковими здібностями. Але у
ефективності виразу почуттів або співпереживанні, незважаючи на однакове
розуміння, дівчата, як правило, перевершують хлопців.Оскільки емпатія
має велике значення для співрозмовника, то особи жіночої статі, які
слухають людину, що говорить, здаються більш емпатичними, ніж
чоловіки.Не менш важливий для розуміння студентами інших людей і такий
механізм міжособистісного сприймання як рефлексія, особливо
соціально-перцептивна (осмислення і перевірка суб’єктом власних уявлень
і понять про людину, яка сприймається) та комунікативна (усвідомлення
діючим індивідом того, як він сприймається партнером по спілкуванню)
[5].Значущим механізмом для побудови образу іншої людини виступає
децентрація (на противагу егоцентризму). В дослідженнях дії цього
механізму показано, що умови соціалізації в маскулінно-орієнтованій
культурі сприяють розвитку егоцентризму у чоловіків.Отже, адекватність
першого враження у студентів залежить від таких
індивідуально-психологічних характеристик перцепієнта як вік, стать,
соціальний статус, професія, емоційний стан, рівень інтелекту, минулий
досвід спілкування, спрямованості і ціннісно-мотиваційної орієнтації,
рівня загального та соціального інтелекту. Важливим чинником виступає
рівень розвитку соціально-перцептивних механізмів: фізіогномічної
редукції, інгрупового фаворитизму, каузальної атрибуції,
стереотипізації, ідентифікації, емпатії, рефлексії, децентрації тощо.
Виявлено, що прояви їх дії мають свою специфіку залежно від статі
перцепієнта. Зокрема, особи жіночої статі більш емпатичні, ніж
чоловічої, у них, в середньому, вищий рівень соціального інтелекту (хоча
рівень загального інтелекту співрозмовника чоловіки визначають краще).
Однак усі вище перераховані закономірності мають свою специфіку прояву
залежно від того, хто виступає суб’єктом сприймання — особа тієї ж
статі, що і перцепієнт, чи протилежної.

Розділ 2. Вплив тендерних характеристик об’єкта сприймання на побудову
першого враження у студентів

Формування першого враження у студентів проходить в рамках декількох
визначних категорій, однією з них виступає соціально-психологічний
конструкт маскулінності/ фемінінності, який реалізується через певні
поведінкові моделі, стратегії взаємодії, способи інтерпретації
оточуючого світу. В даному розділі ми розглянемо особливості
репрезентації маскулінності/ фемінінності (як тендерної ідентичності
суб’єкта) в зовнішньому вигляді людини. З одного боку, вона виступає
засобом діагностики тендерної ідентичності людини, з іншого, відображає
культурно задані еталони зовнішності маскулінного і фемінінного типів.
Як вже зазначалося, досліджуючи людину в якості об’єкта пізнання вчені
зауважують статеві відмінності осіб, які сприймаються і пізнаються. Тому
накопичено чимало фактів про прояви тендерних відмінностей у поведінці
людей [18; 13].Біологічна стать — це перша категорія, яка визначається в
ході побудови першого враження, оскільки вона виступає одним з головних
факторів при віднесенні об’єкта сприймання до певних соціальних
категорій [6]. Несвідомі механізми тендерного розпізнавання за
зовнішніми ознаками дозволяють протягом 0,01 сек. визначити стать
партнера по взаємодії. При чому представники своєї статі розпізнаються
швидше, ніж протилежної, а категоризація жінок відбувається швидше, ніж
віднесення до певної категорії чоловіків. Ідентифікація статі
відбувається в першу чергу по обличчю, а також на основі таких
характеристик як розмір і форма тіла, патерн ходи, голос. Додатковими
ознаками, які полегшують статеве розпізнавання і підкріплюються
соціальними стереотипами, виступають одяг і косметика. Обличчя
сприймається не компонентно, коли кодифікуються окремі його елементи, а
прототипово, де домінує холістичний тип сприймання [19]. Існує єдиний
образ обличчя, його прототип, в якому інформація про просторові зв’язки
і компоненти включена в холістичну репрезентацію. Встановлено, що ця
структура має різне змістовне навантаження у чоловіків і жінок. Одним з
важливих ознак при визначенні статі виступає форма брів і контури
обличчя.При першому контакті відбувається загальна оцінка зовнішності
партнера по спілкуванню, вона включає в себе ряд компонентів, серед яких
одяг, анатомічні особливості тощо. Перш за все оцінюється і
диференціюється фізичний вигляд людини, який в різних видах взаємодії
відіграє відмінну роль. Одним з важливих елементів такої оцінки
обов’язково виступає розмір, об’єм, тобто фізичний масштаб індивіда.
Оцінюючи анатомічні ознаки, які утворюють фізичний вигляд людини,
партнери по взаємодії роблять висновки про стать, вік, стан здоров’я, у
деяких випадках про її етнічну приналежність.В рамках вивчення
соціально-перцептивних процесів ряд дослідників звернувся до вивчення
побудови образу тіла як власного, так і інших людей [21]. Негативне
ставлення до огрядності відображається на поведінці огрядних людей, що
проявляється в меншому розвитку соціальних навичок і низькій самооцінці
фізичної привабливості. Вплив суспільних настанов настільки великий, що
хлопці більш позитивно, ніж дівчата, оцінюють свою зовнішність і частіше
вважають себе фізично привабливими [10]. Крім того, були виявлені
статеві відмінності у виборі форм людського тіла. Наприклад, хлопці
віддають перевагу жіночим фігурам з великим бюстом і тонкою талією.На
перших етапах спілкування домінуючу роль при сприйманні студентом
незнайомої людини відіграє обличчя, воно виконує функцію соціального
контакту, передачі станів і відношень. Волосся, очі і брови є головними
елементами структури обличчя як комплексного подразника. Елементи, які
складають нижню частину обличчя, порівняно з компонентами його верхньої
половини гірше розрізняються і мають менш інформативне значення при
сприйманні обличчя в цілому [20]. При розрізненні облич за статтю
головну інформативну роль виконує волосся і зачіска, яка обумовлена
соціальне прийнятими нормами для чоловіків та жінок. Тут відзначимо роль
фізичних і соціальних якостей волосся, які взаємно підвищують значущість
даного елементу в структурі обличчя на рівні диференційованого
впізнавання. Зачіска виступає ознакою тендерної ролі. Було виявлено, що
чоловіки з довгим волоссям сприймаються більш розумними, інтелігентними,
з більш широким колом інтересів, тобто фіксується їх інтелектуальна
вищість. Довге волосся згідно соціальним стереотипам сприймається як
ознака фемінінної поведінки старшим поколінням, тоді як у молоді подібне
явлення не актуалізується [28].Як вже зазначалося, найбільш
інформативними елементами структури обличчя є волосся, очі і брови. На
рівні здорового глузду очі вважаються найважливішим компонентом
людського обличчя («дзеркало душі»); поширене уявлення, що саме очі
відображають найменші відтінки емоційних станів партнера і дозволяють
передбачати його поведінку. Дослідженню значення погляду в процесі
спілкування присвячено чимало праць [26]. Всі вони сходяться в одному:
візуальний контакт — одна з найголовніших умов адекватного спілкування.
В експериментах по вивченню локалізації мімічних проявів реципієнти в
першу чергу враховували зміни в області очей, навіть якщо об’єктивно
риси обличчя в цій області не змінювалися . За допомогою очей
передаються найбільш точні сигнали про стан людини, оскільки розширення
і звуження зіниць не піддається свідомому контролю. Зіниці підсвідомо
розширюються, коли людина бачить щось приємне. А гнів, злість,
депресивний настрій може проявлятися у тому, що зіниці звужуються.
Помічено, що при підвищеній цікавості до сексуального партнера зіниці
помітно розширюються, можливо, саме тому особи чоловічої статі
сприймають жінок з розширеними зіницями як більш сексуально
привабливих.При взаємодії партнери, як правило, застосовують ряд
стереотипів, які пов’язані з візуальною поведінкою. Наприклад, особи, що
уникають погляду, сприймаються негативно, оскільки вважається, що така
людина нещира, щось приховує, хоче дати неправдиву інформацію партнеру.
Крім того, встановлено, що партнер з більш низьким статусом дивиться на
партнера довше і частіше. Також, існують відмінності в трактуванні
візуальної поведінки, залежно від статі співрозмовника. Жінці
суспільними стандартами дозволяється «ховати очі», тому що очікується,
що вона більш сором’язлива, залежна, пасивна. Проявом такої залежності
зазвичай виступають схилена голова і потуплені очі. Стосовно чоловіків
очікується, що вони будуть дивитися в очі партнеру, демонструючи прямий
«чоловічий погляд». [32].В повсякденному житті молодь орієнтується в
розпізнаванні емоцій не тільки на міміку, а й на відповідні жести,
поведінку, зміст мовлення, відтінки голосу тощо. За даними А.А.
Борисової [9], у 30- 50% випадків студенти припускаються помилок у
точному визначенні емоційних станів співрозмовників. Більш правильно
оцінюються позитивні емоції, а найгірше — негативні (більше 50%
помилок).Була встановлена залежність впізнавання обличчя від
оригінальності і статі як суб’єкта, так і об’єкта сприймання. Більш
успішно ідентифікувалися оригінальні і жіночі обличчя, ніж ординарні і
чоловічі. Жінки розпізнають жіночі обличчя більш часто, ніж чоловічі, в
той час як чоловіки розпізнають ті і інші однаково.Значення статі
об’єкта і суб’єкта сприймання в процесі упізнавання емоцій було
з’ясоване в дослідженні Р. Бука [28]. Він розділив досліджуваних на
відкрито експресивних і відкрито неекспресивних. Жінки частіше належали
до групи відкрито експресивних, а чоловіки — до групи неекспресивних. Ця
закономірність обумовлена культурними традиціями, згідно яких чоловіки
більш часто повинні приховувати свої переживання, ніж жінки. Р. Бук
також виявив, що жінки більш успішні в розпізнаванні емоційних
станів.Одним з інструментів виразу емоційних станів є голос. Вивчаючи
механізми передачі емоцій через мовлення, було з’ясовано, що кожна
емоція виражається зміною майже всіх властивостей звуку: сили, висоти,
тембру, темпоритмічних характеристик. В.І. Галунов і В.Х. Манеров
виявили п’ять факторів, які визначають характер сприймання емоційно
забарвленого мовлення: 1) гальмування — збудження; 2) гнів; 3) печаль —
радість; 4) страх; 5) звучність голосу [12].На рівні стереотипів
сприйняття гучність голосу прийнято ототожнювати з впевненістю. Носії
гучного мовлення сприймаються як «домінуючі», «компетентні». Гучний
голос за однакових інших умов може інтерпретуватися по-різному залежно
від статі комунікатора: якщо гучний, напружений голос у чоловіка на
думку респондентів виражає агресивну лють, то у жінки інтерпретується як
прояв «істерії» [25].Були виявлені відмінності й в мовленнєвій
діяльності чоловіків і жінок. Досліджуючи особливості чоловічої і
жіночої вимови було з’ясовано, що жінки використовують більшу кількість
термінальних тонів, за рахунок чого створюється враження більшої
різноманітності мелодики голосу. Крім того, жінки несуть більший
потенціал емоційності в нейтральному мовленні, тоді як чоловіки
демонструють більше відхилення від норми, особливо при виразі емоцій
гніву. Таким чином, незважаючи на поширений стереотип про емоційність
жінок, у мовленні діапазон голосу був виявлений більш широкий у
чоловіків. Жінки поступаються чоловікам у «крутизні тонів», завдяки чому
мовлення чоловіків звучить більш вагомо і категорично[13].Важливим
фактором, який впливає на побудову образу іншої людини є просторова
організація процесу спілкування.В дослідженнях було виявлено, що в
ситуації, коли жінкам хтось сподобався, вони демонструють це шляхом
зменшення міжособової дистанції (тобто підходячи ближче), проте чоловіки
діють таким чином лише щодо жінок, але не щодо чоловіків [13]. Також
різними є уподобання і в розміщенні партнерів стосовно один одного в
ході спілкування. Жінки в більшості випадків надають перевагу такому
взаємному розташуванню при розмові, при якому вони знаходяться поруч,
особливо коли вони добре знають співрозмовника. Чоловіки ж в бесіді
відчувають себе комфортно, знаходячись обличчям до партнера по
спілкуванню, крім ситуації конкуренції.Більшість досліджень в сфері
невербальної комунікації присвячені обличчю людини, але в ситуації
реальної взаємодії важливу інформацію несе не лише обличчя, а й
«позово-тонічна активність» [29]. Пози чоловіків і жінок досліджуються,
головним чином, в ракурсі типових норм демонстративної поведінки. Саме у
тому випадку, коли людина прагне привернути увагу особи протилежної
статі, найбільш чітко прослідковується відмінність в позах і жестах;
більшість інших засобів невербальної поведінки використовується особами
обох статей залежно від індивідуальних уподобань. А. Піз наводить пози
привертання уваги, характерні як для чоловіків: зазвичай вони міцно
притискаються до крісла чи стільця, розправляють плечі та втягують
живіт, — так і для жінок: вони піднімають груди, часом схрещують чи
розставляють ноги [24].Специфічною формою демонстративної поведінки є
кокетування. Вважається, що кокетування як засіб привернення уваги осіб
протилежної статі притаманний здебільшого жінкам. Чоловіча поведінка
подібного типу тендерними стереотипами не схвалюється.Одним із
елементів, який впливає на формування першого враження, є особливості
оформлення зовнішності (одяг, косметика, знаки відмінності, зачіска,
прикраси тощо). Вибір одягу зазвичай розглядається як прояв того, що
людина з себе являє, який у неї образ «Я», ким вона прагне здаватися.
Одяг часто є показником професійної приналежності, може вказувати на
певний соціальний статус, бути додатковим показником віку, свідчити про
смак людини. При оцінці зовнішнього оформлення використовують кілька
критеріїв [14]: відповідність одягу ситуації, віку і статусу людини;
охайність одягу; актуалізація етико-естетичних стереотипів, які склались
у суб’єкта спілкування в минулому. Оформлення зовнішності відіграє різну
роль при сприйманні іншої людини для чоловіків і жінок. Для жінок цей
фактор виявився більш значущим. Було виявлено, що одяг в більшій мірі
впливає на оцінку привабливості партнера у жінок, ніж у чоловіків, а
також, що чоловіки менше орієнтуються на одяг при виборі партнера, ніж
жінки; чоловіки віддають перевагу більш насиченим відтінкам кольору
одягу [32].Все вищесказане дозволяє зробити висновок, що стать —
визначний чинник побудови першого враження, який обумовлює структуру і
смислове навантаження соціально-перцептивного образу. Ідентифікація
статі відбувається в першу чергу по обличчю, а також на основі таких
характеристик як розмір і форма тіла, голос. Існують тендерні
особливості в мімічних проявах (наприклад, жінки частіше посміхаються),
візуальній поведінці (жінки частіше дивляться в обличчя партнера по
спілкуванню), просторовій організації процесу взаємодії (жінки
знаходяться ближче до співрозмовника, ніж чоловіки). Як специфічну форму
демонстративної поведінки вивчають кокетування. Одяг, який є знаком
статевої диференціації, відображає прагнення людини (не) відповідати
певним суспільним нормам, а тому розглядається як високоінформативний
елемент зовнішності. Для чоловіків існують більш жорсткі вимоги щодо
дотримування тендерних стереотипів оформлення зовнішнього вигляду.

РОЗДІЛ 3. Гендерно-перцептивні відмінності формування першого враження
у студентської молоді

В даному розділі ми наведемо результати опитування, проведеного серед
студентів декількох вузів, метою якого було виявлення та вивчення
особливостей сприймання людини людиною.Всім досліджуваним пропонувалася
авторська методика, яка проводилась в два етапи. При першому опитуванні
респондентам пропонувалося охарактеризувати за допомогою вказаних ознак
себе та уявлення про ідеал чоловіка і жінки. При другому опитуванні
студентам пропонувалося переглянути відеосюжет і описати за допомогою
тих же характеристик людину, яку вони побачили. Спочатку демонструвався
перший сюжет, де героєм був чоловік. Сюжет був побудований таким чином,
щоб нівелювати особистісну інформацію, про людину, яка знімалася. Вона
виконувала чотири дії, кожну протягом однієї хвилини: писала за партою
(реципієнти могли бачити верхню частину фігури), ходила по аудиторії,
потім сідала на стілець (досліджувані бачили людину в повний зріст),
потім людина протягом хвилини читала текст (з підручника по психології,
зйомка велася таким чином, щоб можна було побачити і людину в повний
зріст і приближене обличчя), протягом останньої хвилини людина
розповідала про погоду (у цьому випадку був вільний текст, тому могли
проявлятися певні індивідуальні характеристики).Після демонстрації
сюжету студенти мали змогу провести оцінювання незнайомої людини (30
хвилин), потім вони дивилися другий сюжет, де головною діючою особою
була жінка, і проводили ту ж процедуру. В опитуванні прийняли участь 660
студентів. Вік опитуваних становив в середньому 19,3 роки, в опитуванні
приймали участь респонденти від 17 до 23 років. Вибір саме молодіжної
аудиторії був зумовлений кількома причинами. По-перше, ця
соціально-вікова група є не лише найбільш активним та динамічним
елементом соціальної структури, але і являє собою майбутнє будь-якого
суспільства. По-друге, саме в цей період завершується формування у
особистості основних механізмів пізнання іншої людини. По-третє, в
період кінця юнацького віку — початку фази дорослості людина вирішує
проблеми досягнення ідентичності і встановлення близьких відносин. В
цьому аспекті сприймання і пізнання іншої людини виступає однією з
головних умов соціального й особистісного розвитку людини. Пізнання
іншого виступає актуальною діяльністю, необхідною для вирішення задач
соціальної адаптації і задоволення власних потреб.При аналізі побудови
образу незнайомої людини було з’ясовано, що для дівчат сприймання особи
своєї статі виявилося найлегшим. Таким чином, отримані результати дають
змогу дійти висновку, що опитувані студенти обох статей були більш
обережними при характеристиці незнайомого чоловіка (при чому для
чоловічої молоді описати образ представника своєї статі виявилось більш
важким завданням), тоді як при ідентифікації образу жінки респонденти
були впевнені в своїх відповідях, особливо дівчата.Дівчата були більш
схильні давати оцінки і приписувати певні особистісні риси, ніж хлопці.
З одного боку, це може свідчити про кращий розвиток
соціально-перцептивних здібностей у жінок, підкріплюваних в ході їх
соціалізації, з другого, це може бути проявом схильності до
стереотипізації, коли висновки робляться при наявності мінімуму
інформації. Цікаво, що досить велика кількість дівчат вважають
спостережувану особу своєї статі стриманою, чоловіча молодь з цим
згодна, але менша її частина. Хлопцям героїня здалася більш жіночна, ніж
дівчатам. Аналогічна тенденція спостерігається при сприйманні чоловіка:
дівчатам він здався більш мужнім, ніж хлопцям. Статевий суб’єктивізм
виявився і при оцінці зросту: дівчата героя сюжету сприйняли як більш
високого, ніж хлопці, відповідно останні оцінили жінку як вишу, ніж
особи тієї ж статі. Вірогідно в даному випадку проявилася не лише
пристрасна оцінка протилежної статі, але і той факт, що кожна стать
використовує різні фізичні стандарти.Відмінним чином оцінили опитувані і
агресивність, зокрема дівчатам спостережувані здались менш агресивними,
ніж хлопцям. Така ж тенденція проявилась при оцінці грубості: в цілому
респонденти вважали жінку менш грубою, ніж чоловіка. Жінці приписувалося
менше негативних рис (грубість, агресивність, аморальність), ніж
чоловіку, що відображає вплив існуючих тендерних стереотипів, згідно
яких образ гіпермаскулінності має свої недоліки, зокрема догматичність,
надмірний раціоналізм, агресивність і грубість.Як вже зазначалося,
хлопцям важко було оцінити приємність і привабливість особи своєї статі,
тоді як дівчата оцінювали чоловіка без жодних труднощів. Зауважимо, що
людина, яка діяла в сюжеті, отримала дещо різну оцінку з боку хлопців та
дівчат. В цілому, дівчата продемонстрували більш позитивну оцінку героя
сюжету, ніж хлопці, тоді як особу своєї статі вони сприймали більш
негативно, тобто інгруповий фаворитизм в цій віковій категорії у жінок
був виражений менше. Таким чином, потрібно відзначити, що при побудові
образу незнайомої людини особи протилежної статі оцінюються вище, ніж
особи, які належать до тієї ж статі, що і спостерігач.При сприйманні
жінки найбільша суб’єктивна адекватність була виявлена стосовно якостей,
які свідчать, з одного боку, про близьку міжособистісну дистанцію
(«щира», «піклується про людей», «м’якосерда», «сором’язлива»), а з
другого, про «незалежність» і «чесність» (риси, які скоріше дозволяють
утримувати певну соціальну дистанцію). Дівчата більш точно оцінили
зовнішні дані об’єкта сприймання-жінки («довге волосся», неширокі плечі,
«плавні лінії тіла»), а також було близьким до самооцінки героїні їх
визначення аморальності. Хлопці ж виявилися більш точними в сприйманні
такої риси як наївність.В цілому, виявилося, що жінки більш точно
інтерпретують зовнішні характеристики і більше наближаються до
суб’єктивного адекватного розуміння людини, її уявлення про себе.
Незважаючи на те, що рівень наближення оцінок до «Я-образу» героїв був
різний, — чоловік виявився більш «пізнавально-прозорим» — жінки постійно
демонстрували більш точне наближення до розуміння «Я-образу»
людини.Жінки при формуванні образу чоловіка роблять акцент на його
інтегрованій оцінці, тоді як чоловіки більш важливими рисами при
взаємодії з особою протилежної статі поруч з оцінкою (чарівність)
вважають доброту і дружелюбність. Зокрема, чоловіки, будуючи образ особи
протилежної статі, звертають увагу на якості, що свідчать про позитивне
ставлення до оточуючих людей: «добра», «дружелюбна», «чарівна»,
«весела», «тепла», тоді як для жінок при сприйманні особи своєї статі
найбільш вагомим критерієм є розум і відкритість, а також
характеристики, що свідчать не просто про позитивне відношення до людей,
а й про турботу про них: «дружелюбна», «турбується про людей»,
«чарівна», «чуйна».Головні характеристики образу незнайомої людиниобраз
чоловіка образ жінки хлопці дівчата хлопці Дівчата
дружелюбний довірливий товариський чарівний сексуальний красивий
добрий дружелюбний чарівний розумний відкритий дружелюбнийЗазначимо,
що для всіх респондентів важливим виявилося ставлення до них самих
(зворотний зв’язок). Дівчата при сприйманні чоловіка звертають увагу на
його приязність, доброзичливість. Для хлопців при контакті з особою
своєї статі визначальними є такі характеристики як довірливість і
товариськість, тоді як для жінок при сприйманні особи своєї статі
важливим виступає розум, відкритість і дружелюбність співрозмовниці.В
ході кореляційного аналізу було виявлено, що тендерні стереотипи більше
впливають на формування перцептивного образу при сприйманні особи
протилежної статі, ніж при сприйманні людини своєї статі. Це є
закономірним, оскільки стереотипи актуалізуються при дефіциті інформації
про іншого. При сприйманні особи своєї статі ця нестача інформації
менша, ніж при сприйнятті особи протилежної статі. Крім того, у жінок ця
тенденція проявляється менше.Будуючи жіночий образ, респонденти обох
статей на статистичне значущому рівні відмінним чином оцінили активність
жінки, її емоційно-вольову стійкість і емоційність відносин; також
неоднаково чоловіки і жінки визначили типовість — унікальність героїні.
Отже, респонденти відмінним чином інтерпретували риси, які традиційно
відносяться або до маскулінних, або до фемінінних.При побудові
чоловічого образу опитані використовували більш різнопланові критерії.
Крім вже зазначених характеристик, респонденти на статистичне значущому
рівні відмінним чином визначили наступні маскулінні риси: «мужній»,
«сміливий», «схильний до ризику», «грубий», «рішучий», «незалежний»,
«здатний до лідерства», «агресивний». Лише одну фемінінну характеристику
-«виверткий» — чоловіки і жінки ідентифікували у спостережуваного
чоловіка неоднаково. Розійшлися в оцінках перцепієнти, визначаючи такі
його оцінні риси як «(не)приємний», «сучасний», «добрий», «чесний».
Враження також різнилися при визначенні таких ознак як «веселий» і
«довге волосся». Остання характеристика (зовнішність) відображає різні
стандарти, якими керуються чоловіки і жінки при визначенні навіть
довжини волосся людини.

Висновки

Проблема формування першого враження є дуже актуальною, оскільки
адекватні образи сприймання і уявлення про інших людей, які склались у
індивіда, дають йому можливість діяти в певних обставинах доцільно та з
максимальною ефективністю. Вивчення феномену першого враження
відбувається в рамках когнітивного підходу за кордоном і системного
підходу у вітчизняній психології соціальної перцепції.На процес побудови
соціально-перцептивного образу незнайомої людини впливає ряд факторів.
По-перше, це реальна ситуація взаємодії, в якій відбувається формування
першого враження. По-друге, це особливості спостережуваного: його
оригінальність, особливості поведінки, когнітивна відкритість,
відповідність певним соціальним очікуванням. По-третє, особливості
перцепієнта: його стереотипи, ціннісно-мотиваційна орієнтація, зміст
«образу Я», когнітивна складність особистості, рівень соціального
інтелекту, емоційний стан. Ці фактори обумовлюють як зміст образу, так і
його структуру. З’ясовуються чинники, що впливають на зміст і структуру
першого враження, особливе місце серед яких займають фактори переваги,
привабливості і відношення до партнера. Підкреслюється значущість статі
для процесу побудови образу незнайомої людини.Форма, повнота першого
враження залежить від індивідуально-психологічних та
соціально-біологічних характеристик спостерігача, таких як його
соціальний статус, професійна приналежність, особистісна спрямованість,
минулий досвід спілкування, ситуаційний емоційний стан та особливості
когнітивних процесів.Перцептивні механізми, які забезпечують
безпосередньо процес сприймання і оцінки іншої людини, мають свою
специфіку у осіб різної статі, оскільки соціально-перцептивні процеси
відбуваються в рамках тендерних інтерпретаційних схем. Жінки показують
більший розвиток соціального інтелекту (спостережливість по відношенню
до інших людей, інтуїцію, саморефлексію, емпатію, оцінку і вираз емоцій,
децентрацію), ніж чоловіки. Каузальна атрибуція вивчається, перш за все,
при сприйманні і інтерпретації поведінки в професійній взаємодії. При
побудові соціально-перцептивного образу незнайомої людини у чоловіків і
жінок актуалізуються відмінні тендерні інтерпретаційні схеми: при
сприйманні особи своєї статі увага звертається на стиль взаємодії і
ділові якості, протилежної — на міжособистісну привабливість.При
формуванні першого враження обов’язково враховуються особливості
репрезентації маскулінності/ фемінінності в зовнішньому вигляді людини.
Одним із елементів, який впливає на побудову соціально-перцептивного
образу, є оригінальність оформлення зовнішності (одяг, косметика,
зачіска тощо). Звертається увага на відповідність їх тендерним
стереотипам. Існують певні відмінності у візуальній поведінці чоловіків
і жінок, їх мімічних і пантомімічних проявах, були виявлені тендерні
особливості в просторовій організації процесу спілкування, вербальній
поведінці.

Список використаної літератури

Агеев В.С. Влияние факторов культуры на восприятие и оценку человека
человеком // Вопросы психологии.-1985.-№3.-С. 135-140.

Агеев В.С., Солодовникова И.В. Влияние полового состава группы на
процесс межгруппового сравнения// Новые исследования в
психологии.-№2(35).-М.: Педагогика, 1986.- С.63-68.

Андреева Г.М. Процессы каузальной атрибуции в межличностном восприятии
// Вопросы психологии.- 1979.-№6.-С.26-38.

Барн Ш.М. Соціальна психологія гендеру//Діалог різноманітностей.-1998.-
№11-12.-С.13-24.

Барн Ш.М. Гендерна психология пер. с англ. -СПб.: Пройм-Еврознак,
2001.-320 с.

Богословский А.А. Как возникает симпатия?//Практична психологія та
соціальна робота. — 1998.-№4.-С.30-33.

Бодалев А.А. Об одаренности человека как субъекта общения//Мир
психологи. -1998.- №4.- С.272-275.

Бодалев А.А. Психология общения. Избранные психологические труды. —
2-ое изд. — М.Московський психолого-социальный інститут, Воронеж: НПО
«МОДЕК»,2002.- 256 с.

БорисоваЛ.А. Восприятие эмоционального состояния человека по
интонационному рисунку речи// Вопросы психологии.-1989.- №1.- С.30-35.

Буракова М. Маскулинность и фемининность: конструирование „настоящих»
мужчин и женщин//Иной взгляд. Международный альманах тендерных
исследований. — 2000.- С. 18-21.

Виноградова Т.В., Семенов В.В. Сравнительное исследование познавательных
процессов у мужчин и женщин: роль биологических и социальных
факторов//Вопросы психологии.-1993.-№2.-С.63-71.

Галунов В.И., Манеров ВХ. Восприятие эмоционального состояния говорящего
по речи//Теоретические и прикладные проблемы психологии познания людьми
друг друга (Тезисы докладов).- Краснодар, 1975.- С.65-66.

Данильченко Г.В. Сприймання чоловіка і жінки при формуванні першого
враження/Психологія на перетині тисячоліття: збірник наукових праць
учасників П’ятих Костюківських читань. — К.,1998.-Том1.-С.373-378. 35

Еремеев Б.А., Смердина С.В. К вопросу об адекватности первого
впечатления//Теоретические и прикладные проблемы друг друга (Тезисы
докладов).- Краснодар, 1975.- С.70-72.

Карпович Т.Н. Социальный интеллект и пути его развития у учащихся
юношеского возраста//Пихология.- 2002.- №3(28).-С.78-86.

Кроник А. А. Установки и эталоны межличностного оценивания//Социальная
психология личности.- М.: Наука, 1979.-С. 184-220.

Кондратьева С.В. Возрастно-половые особенности понимания учащимися
сверстников//Теоретические и прикладные проблемы психологии познания
людьми друг друга (Тезисы докладов).-Краснодар, 1975.-С.195-196.

Курячий С.И. Влияние установок личности на восприятие

другого человека//Вопросы психологии.-1983.- №6.- С. 105-108.

Лабунская В.А. Экспрессия человека и межличностное общение.-
Ростов-на-Дону: Феникс, 1999.- 608с.

Панферов В.Н. Общение и дифференцированное узнавание изображений
человеческих лиц и предметов//Экспериментальная и прикладная психология.
Ученые записки Ленинградского университета.- Вып.2.- Л., 1970.- С.21-32.

Петровская Л.А. Компетентность в общении: социально-психологический
тренинг.- М.: Изд-во МГУ, 1988.- 216с.

Петренко В.Ф. Психосемантика сознания.- М.: Изд-во МГУ, 1988.-208с.

Партико Т. Засвоєння статево-рольових стереотипів у дитячому віці
/Людина: становлення та розвиток/Філософські пошуки. — Вип.4. —
Львiв.-Oдeca,Cogito-Цeнтp Європи, 1997.- С. 157-160.

Пиз А., Пиз Б. Почему мужчины врут. — М.: Изд-во ЭКСМО, 2003.- 400с.

Рейковская Я. Эксперимент психологических эмоций: перевод с польск. —
М.: Прогресс, 1979.-391с.

Степанов С. Язык внешности. — М.: Изд-во ЭКСМО-Пресс, 2001.-416с.

Фрейд 3. Введение в психоанализ. Лекции.- М.: Наука, 1991.-456с.

Buck R., Miller R.,Caul N. Communication of Affect through Facial
Expressions in Humans//Journal of Personality and Social
Psyetiology.-1992.-V.23.- №3.- P.362-371.

Bull P. Body Movement end Interpersonal Communication.-Chichester, 1984.

Herringer L.G., Haws S.C. Perception of Personality Traits in Oneself
and Others//Journal of Personality.- 1991.- V.125.-№1.- P.33-43.

Holter H. Sex Roles and Social Change//Acta Sociologica.- 1971.-
V.14.-№l/2. Special Issue on Sex Roles.- P.2-12.

Kramer D.A. Gender, Role Conflict, and the Development of Relativistic
and Dialectical Thinking//Sex Roles.- 1990.- V.23.-№9-10. P.553-575.

Похожие записи