ЕТИЧНА КУЛЬТУРА ЮРИСТА.

План лекції.

Поняття етичної культури юриста.

Принципи етичної культури юриста.

Службовий етикет в роботі юриста.

1. Етична культура юриста – це знання юристом його моральних прав і
обов’язків та використання їх у професійній діяльності.

Мораль – це норми поведінки, які базуються на поняттях про добро і зло,
честь і обов’язок, правду і справедливість.

Для моральних норм характерно, як правило, відсутність текстуального
закріплення; надання більшого значення внутрішнім мотивам і цілям для їх
моральної оцінки; забезпечення авторитетів суспільства – колективу чи
малої групи; санкція за порушення у вигляді громадського осудження.

Мораль – елементарні правила поведінки, особливих навичок в реалізації
яких не потрібно, тому етична культура юриста включає два аспекти:

визнання існуючих моральних норм як необхідних регуляторів поведінки;

дотримання цих норм у професійній діяльності.

Зміст моральної культури юриста полягає в органічній єдності моральних
норм і якостей, а також принципів службової діяльності. Крім того,
важливу роль відіграють моральна свідомість, моральна активність та
моральність нормативної регуляції дій, які здійснює юрист.

Моральна культура юриста проявляється в активній творчій правовій
діяльності. Вона пронизує культуру професійних дій, є основою особистої
поведінки юриста.

2. Принципи етичної культури юриста:

гуманне відношення до людини не як до засобу досягнення якоїсь мети, а
як до цілі;

чесність і справедливість, тому що справедливості не можна досягти
нечесним шляхом;

доброзичливість і чуйність, оскільки юристам доводиться часто
спілкуватися з людьми, які потрапили в складні життєві ситуації. Але ці
риси не можна ототожнювати із всепрощенням;

простота і скромність. Вони потрібні юристу для того, щоб він не був
егоїстом і користолюбним;

дотримання професійної таємниці. Це необхідно для об’єктивного і повного
розслідування кримінальної справи, а також, щоб не розголошувати інтимне
життя учасників юридичного процесу.

3. Службовий етикет у юридичній роботі призначений для регулювання
діяльності працівників. Завдяки йому закріплюються існуючі і
утверджуються нові правові цінності. Він є показником моральної
вихованості юриста і свідченням його загальної культури, важливою умовою
створення довір’я і сприятливої соціально-психологічної атмосфери в
цілому.

Етикет є зовнішнім проявом моралі, але за своєю структурою і функціями
він простіший від моралі. Службовий етикет регулюється нормативними
актами, відомчими наказами та інструкціями. Це пояснюється тим, що він є
обов’язковим атрибутом професійної діяльності.

Зміст службового етикету юриста полягає в тому, що він є правовим
інструментарієм, визначає систему взаємних юридичних прав та обов’язків
держави та особи, виступає регулятором поведінки юриста. Він базується
на розумі, на внутрішній потребі, на повазі до права і держави, є
важелем ефективного правового регулювання суспільних відносин.

Службовий етикет юриста – це традиційно встановлена у правоохоронних
органах і підтверджена нормативними документами форма дотримання
службових норм і правил правомірної поведінки у взаєминах особового
складу та спілкуванні з населенням.

Предметом службового етикету юриста є морально-правовий статус
працівника правоохоронних органів, факти, за якими закон надає
юридичного значення, методика надання юридичних послуг, а також основні
аспекти правової естетики та особистої культури юриста.

Службовий етикет має свої функції. Основні з них: управлінська, оцінна,
виховна, пізнавальна, естетична.

Службовий етикет юриста покликаний бути інструментом духовного
оздоровлення працівників правоохоронних органів.

Сучасні юристи ще не достатньо володіють належними нормами моралі, не
дивлячись на те, що моральна культура пронизує будь-яку професійну
діяльність і стає міцним фундаментом формування внутрішнього імперативу
службового обов’язку.

Похожие записи