.

Емпіричне дослідження психотерапевтичного потенціалу фольклорної арт-терапії в умовах ЗОШ (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
189 2528
Скачать документ

Реферат на тему:

Емпіричне дослідження психотерапевтичного потенціалу фольклорної
арт-терапії в умовах ЗОШ

Організація дослідження психотерапевтичного впливу фольклорної
арт-терапії в роботі з дітьми.

Для проведення емпіричного дослідження психотерапевтичного потенціалу
фольклорної арт-терапії в умовах школи необхідно розв’язати такі
завдання:

розробити план дослідження психотерапевтичного потенціалу фольклорної
арт-терапії в умовах школи;

окреслити спектр методів та методичних прийомів досліджень.

Дані завдання виконуватимуться в 2 етапи.

Перший етап – діагностичний – проводиться з метою вивчення
профілактичних можливостей фольклорної арт-терапії ставлення учнів до
певних видів мистецтва та його родів, жанрів.

Даний етап включає наступні серії:

виявлення нервово-психічної стійкості, ризику дезадаптації в стресі
“Прогноз”.

Вивчення художньо-естетичної активності учнів (стійкості, інтересів,
широти охоплення гуртків художньої творчості, інтенсивної творчої
діяльності, успіхів у мистецькій діяльності) шляхом спостереження,
бесіди.

виявлення інтересів і захоплень учнів та їхнього ставлення до світу
мистецтва шляхом анкетування “Учень”, і світ художньої культури,
ставлення до різноманітних видів, родів та жанрів таких видів мистецтва
як музика, хореографія, література.

Другий етап – профілактичний. Включає дві серії:

підготовка профілактичної програми елементами фольклорної арт-терапії
для учнів, що допоможе подолати стрес, викликаний перевагами перед
випробовуваннями (іспитами).

підготовка рекомендацій для педагогічних працівників з метою
профілактичної просвіти вчителів.

В проведенні емпіритичного дослідження було застосовано наступні
психологічні методи: спостереження, бесіда, анкетування, опитування,
рейтинг.

Вибірка

У емпіритичному дослідженні взяло участь 48 учнів Коломийської
загальноосвітньої школи І-ІІІ ст. №3. Із них 24 учні із 8-го класу та 24
учні із 9-того класу. Загальна кількість учнів, що взяли участь у
дослідженні становила 48, з них дівчат – 33, хлопців – 15. серед усіх
учнів переважають діти із сімей, де 2 дітей – 38. тільки 6 дітей
проживають у сім’ї де 3 і більше дітей, та 4 учнів, виховуються в
батьків одні. У вибірку, увійшло 2учнів, що знаходяться на
внутрішкільному обліку за прогули занять в школі, за порушення
дисципліни, зловживання алкоголем та наркотичними речовинами.
Досліджувані всі вчаться добре, більшість дітей має хороші оцінки – 8-11
балів. В усіх досліджуваних спільні інтереси, захоплення. Відмінним є
тільки те, що учні 9 кл., на відміну від учнів 8 кл. потрапляють у
стресову ситуацію перед випробовуваннями (державною підсумковою
атестацією).

№ п/п Вибірка Стать Дата

нар. Успішні-сть

сер. бал Захоплення учнів

1 Б. Вікторія жін. 07.06.91 9,1 танці

2 Б. Олександр чол. 02.08.91 3,8 спорт, комп’ютери

3 Б. Ольга жін. 04.11.92 10,2 дизайн, танці

4 Б. Петро чол. 16.05.92 5 художня самодіяльність

5 Б. Дмитро чол. 8.11.91 6,2 футбол

6 В. Вікторія жін. 17.01.91 7,3 кінофільми

7 Г. Ганна жін. 21.03.91 7,1 танці

8 Г. Ірина жін. 27.08.92 5,6 танці, малювання

9 Г. Мар’яна жін. 29.05.91 7,8 вишивання

10 Г. Надія жін. 15.07.92 10 гра на фортепіано, музика

11 Г. Назарій чол. 16.01.91 4 розваги, музика

12 Д. Мар’яна жін. 13.03.92 10,4 читання художньої літератури

13 Д. Олег чол. 27.05.92 8 футбол, спорт, ігри

14 І. Олександра жін. 07.08.92 9,6 вишивання

15 К. Христина жін. 12.01.93 9,9 малювання

16 К. Оксана жін. 19.03.02 8,5 догляд за квітами, танці

17 К. Ярослав чол. 11.05.92 5,8 спорт

18 Л. Світлана жін. 22.04.91 6 розважальні програми, вишивка

19 М. Андрій чол. 13.11.92 6,1 футбол

20 М. Вікторія жін. 19.04.91 5,4 догляд за тваринами

21 М. Оксана жін. 22.03.91 5,4 відеофільм, в’язання

22 М. Тетяна жін. 16.02.91 10,3 гра на фортепіано, музика

23 М. Юрій чол. 11.05.91 2,6 розваги, ТБ

24 М. Богдан чол. 05.10.91 5 комп’ютери, ТБ

25 Н. Галина жін. 01.05.91 9 читання літератури, танці

26 Н. Леся жін. 27.07.92 7,9 бісероплетіння

27 Н. Руслан чол. 11.05.92 3,1 комп’ютери

28 О. Ольга жін. 24.03.92 9,6 танці, бісероплетіння

29 О. Маріанна жін. 23.03.92 8,4 танці

30 О. Марина жін. 27.05.92 9,5 вишивання, малювання

31 П. Марія жін. 19.09.91 5,8 вишивання, ТБ

32 П. Любов жін. 23.12.91 7 вазони, догляд за ними

33 Р. Ірина жін. 02.06.91 10,2 читання літератури

34 С. Віталія жін. 30.06.92 9,5 вишивання

35 С. Дмитро чол. 11.05.92 10,3 малювання

36 С. Іван чол. 18.01.92 7,5 гра на скрипці, музика

37 С. Ігор чол. 25.06.92 5,1 спорт, музика

38 С. Любов жін. 30.09.91 9,1 вирощування квітів

39 С. Надія жін. 26.10.91 10,7 читання художньо літератури

40 С. Наталія жін. 03.05.92 8,9 вишивання, в’язання

41 С. Уляна жін. 14.05.91 7,4 вишивання

42 С. Христина жін. 26.12.91 6,8 догляд за тваринами

43 С. Руслана жін. 18.02.92 7,4 танці, тварини

44 С. Любов жін. 15.09.91 3,7 розваги, танці

45 С. Світлана жін. 24.07.91 8,5 в’язання, вишивання

46 С. Марія жін. 20.12.91 8,5 вишивання

47 С. Роман чол. 29.08.92 4,1 спорт

48 Ф. Тарас чол. 20.05.92 5,7 танці, футбол

З метою проведення першого діагностичного етапу емпіритичного
дослідження було використано систему прийомів, що застосовуються для
досягнення мети і завдань дослідження. Ця система включала наступні
методи емпіритичного дослідження.

Спостереження – метод пізнання соціально-психологічних та педагогічних
явищ на основі їх безпосереднього сприймання. Він також базується на
тому, що будь-які технічні явища так чи інакше проявляються у зовнішній
поведінці: в діях, жестах, виразах обличчя, позах, мовних реакціях
людини. Саме за зовнішніми проявами дослідник і веде спостереження.

Головне завдання при спостереженні: нагромадження фактів і фіксація
суттєвих сторін дійсності: спостереження поділяються на типи:

1) безпосереднє (дослідник має тісні стосунки з тими, за ким
спостерігає; може бути нейтральною особою, свідком або учасником
діяльності);

2) опосередковане (через монітор, через іншу людину);

3) за часом спостереження: короткотривалі; довготривалі-безперервні;
дискретні;

4) за обсягом спостереження: монографічні (спостерігається велика
кількість взаємозв’язків}; вузько спеціальні (спостерігається одна
риса). [Магістр. роб.; ст. 27]

Важливою стороною спостереження є його систематичність. Лише
систематично, детально продумане вивчення ряду вчинків чи явищ може дати
матеріал для того, щоб зробити обґрунтовані висновки.

Опитування – важливий метод отримання інформації. Це майже універсальний
метод. він дозволяє отримати не менша надійну, ніж під час
спостереження, чи за документами ,інформацію про події минулого чи
теперішнього, про продукти діяльності, взагалі – про що завгодно.

Мистецтво використання цього методу в тому, щоб знати про що саме
опитувати, як опитувати, які задавати питання, і, нарешті як
переконатися в тому, чи можна вірити отриманим відповідям.

Метод опитування дозволяє в максимально короткі строки опитати велику
сукупність людей і отримати різноманітну інформацію.

Опитування охоплює бесіду, інтерв’ю, анкетування. Всі вони
характеризуються спільною ознакою: за допомогою цих методів дослідник
дізнається про власні судження, мотиви дій, потреби, інтереси, позиції,
погляди, смаки респондентів. Ефективність отримання усних і письмових
висловлювань залежить від бажання опитуваних відповідати на поставлені
запитання і від ступеня їх підготовки до спілкування з дослідником на
визначену тему. Тому в процесі опитування необхідно створювати
доброзичливу атмосферу, яка спонукає до щирих відповідей, викликає
довірливе ставлення співрозмовників один до одного.

Бесіда – це метод збору фактів про ті чи інші явища в процесі особистого
спілкування за спеціально складеною програмою.

Метод бесіди використовується:

а) при вивченні особистості людини й минулого життя, домашньої
обстановки, її інтересів і т.д.;

б) при використанні інших методів дослідження для отримання додаткових
даних (підтвердження, уточнення того, що було виявлено);

в) при першому ознайомленні, коли розпочинається яке-небудь дослідження.

Бесіда як джерело інформації може поєднуватись з іншими методами
дослідження: спостереженням, лабораторним і природним експериментом,
анкетуванням, аналізом продуктів діяльності.

Бесіда може бути:

1) стандартизована – точно сформульовані запитання, які задаються всім
опитуваним;

2) нестандартизована – запитання ставляться у вільній формі;

3) індивідуальна;

4) колективна.

Основні прийоми ведення бесіди:

1. Не підганяти співбесідника. Дати виговоритися повністю.

2. Допомагати навідними запитаннями.

3. Щирість відповідей перевіряти відповідними запитаннями.

Спонукати співбесідника на взаємність. Слухати дружелюбно.

Анкетування – метод збору досліджуваних даних, заснований на письмовій
формі опитування певної соціальної групи. Це об’єднана єдиним
дослідницьким задумом система запитань.

Види анкетування групуються за кількома ознаками:

1) за кількістю охоплення опитуваних (повне і вибіркове);

2) за характером спілкування (особисте і заочне);

3) за формою здійснення (групове та індивідуальне);

4) за способом вручення анкет (поштове і роздавальне).

Повне анкетування передбачає опитування всієї генеральної сукупності
респондентів. Вибіркове охоплює лише частину опитуваних. За умов
особистого анкетування опитуваний безпосередньо контактує з дослідником,
що гарантує повернення анкет, дає можливість контролювати процес її
заповнення. Під час заочного анкетування опитувані дають відповіді у
відсутності дослідника, що часом призводить до помилок. Групове
опитування проводиться одночасно з багатьма респондентами. Саме це надає
популярності анкетуванню як методу збору значного обсягу матеріалу при
мінімальних витратах часу. В індивідуальному анкетуванні опитування
проходить з кожним респондентом по черзі. Роздавальне анкетування
передбачає особисте вручення опитувального листка, а поштове – його
розсипку, що розширює межі вибірки, але знижує відсоток повернених анкет
[Основи пс.; ст. 73].

Всі запитання анкети можна класифікувати за різними основами:

а) за змістом: про факти свідомості. Виявляють: думки, побажання
очікування, плани на майбутнє і т.п.; про факти поведінки. Виявляють:
поступки, дії, результати діяльності; про особистість. Виявлять: стать,
вік, освіту і ін.

б) за функціями: основні – збір інформації про зміст досліджуваного
явища; не основні – запитання-фільтри (на виявлення адресата основного
запитання) і похідні – на перевірку відвертості відповіді.

в) за формою: відкриті – відповіді даються у вільній формі; закриті – на
запитання дається повний набір варіантів відповідей.

Закриті запитання бувають:

а) альтернативними – вибирається один варіант відповіді;

б) неальтернативними – можна вибрати декілька варіантів відповідей.

Шкальовані запитання.

Респондент вибирає одну із представлених йому чітко сформованих
відповідей. У запитаннях анкети можуть бути використані різні шкали
відповідей.

Основним інструментарієм збору вихідного матеріалу у масових
широкомасштабних соціологічних опитуваннях є стандартизована анкета
(опитувальник , опитувальний аркуш). Вимоги до стандартизованої анкети :

1) кожне із запитань (пунктів) анкети пред’являється усім без винятку
респондентам в одному і тому самому формулюванні;

2) визначено суворий порядок постановки запитань, кожне з яких має свій
зафіксований номер (відповідно до порядку пред’явлення);

3) до кожного із змістових запитань додається перелік фіксованих
відповідей. У більшості випадків респондентові пред’являються варіанти
відповідей на запитання, вони мають назву закритих. У деяких випадках
дослідник не пропонує респондентові варіанти відповідей, спонукаючи його
відповідати на запитання довільно.

Рейтинг (від англ. rating – оцінка, порядок, класифікація) – термін,
який означає суб’єктивну оцінку якогось явища за заданою шкалою. За
допомогою рейтингу здійснюється класифікація певних об’єктів чи явищ за
ступенем ставлення респондента до них та для побудови різноманітного
роду шкал оцінок цих явищ чи об’єктів.

Порівняння. Метод, за яким відбувається зіставлення досліджуваних
предметів та встановлення їх подібності або відмінності.

Метод порівняння найчастіше використовується при співставленні наукових
концепцій, результатів констатуючого та формуючого експериментів,
характеристиці показників експериментальних та контрольних груп тощо.

Для досягнення правильних результатів у процесі порівняння необхідно
дотримуватися таких вимог зіставляти тільки однорідні об’єкти чи
поняття, порівнювати предмети за такими ознаками, які мають суттєве
значення.

Всі використовувані методи та методичні прийоми сприяють чіткому та
надійному проведенню та розв’язанню поставлених перед собою завдань.

2.2. Методи та методики дослідження психотерапевтичного потенціалу в
умовах школи.

Під час проведення першого етапу емпіритичного дослідження було
використано наступні методи та методики. Першою була проведена.

Методика виявлення нервово-психологічної стійкості ризику дезадаптації в
стресі “Прогрес” розроблена і апробована психологія Санки-Петербурзької
військово-медичної академії. Дана методика містить 79 запитань, що
вимагають точної відповіді “так” і “ні”. Обробка даних: підраховується
сума балів – правильних відповідей, які відповідають “ключу”. “Ключ”
правильних відповідей містить 2 шкали, що дозволяють визначити рівень
нервово-технічної нестійкості в стресі чи стійкості ламаного ризику
дезадаптації в стресі. Між цими двома протилежностями міститься середня
шкала, що показує середню норму технічної стійкості в стресі. Наявна
також третя шкала – для перевірки щирості відповідей. Якщо на даній
шкалі опитаний набирає 5 балів, то результати опитування можна вважати
недостовірними, або людина намагається показати себе кращою ніж є
насправді. Тому починати підведення підсумків слід з перевірки щирості
відповідей респондента. Інтерпретація результатів здійснюється за
табличкою, що містить співставлення отриманих балів з пунктами шкали і
значення цих пунктів. Чим більше значення пункту умовної шкали, тим
більше нервово-психічна стійкість (див. додаток).

Дана методика проводиться 2 рази – на початку емпіричного дослідження та
вкінці, для перевірки отриманих даних при першій діагностиці та для
порівняння стресостійкості.

З метою вивчення інтересів учнів, зайнятості їх у гуртках художньої
самодіяльності школи та за межами школи було проведено спостереження за
ними протягом січня-лютого 2006 р. Дослідник безпосередньо був включений
у навчально-виховний процес, спілкувався з учнями, спільно з ними
відвідував гуртки, факультативи, виховні години.

Поряд із спостереженнями використовувались бесіди з учнями, що сприяли
поширенню необхідної інформації та створенню довірливої атмосфери між
дослідником та учнями. Метою бесіди було отримання інформації про вік
досліджуваних, кількість членів сім’ї, захоплення, інтереси, мрії,
родинні традиції. Одержані шляхом вербальної комунікації дані допомогли
чітко виокремити і проаналізувати інтереси учнів, їхню обізнаність із
народними, регіональними традиціями. Такі бесіди спряли кращій співпраці
в процесі подальшого дослідження та апробації профілактичної програми, а
в учнів 9 кл. Сприяли посиленню стресостійкості та витривалості.

Наступним етапом дослідження було анкетування “Учень і світ художньої
культури”. Запропонована анкета мала на меті виявити інтереси і
захоплення учнів, їхнє ставлення до світу мистецтва, зокрема до народної
творчості, вивчити художньо-естетичну активність учнів.

Анкета містить 18 запитань, серед яких переважна більшість відкритих.
(текст анкети – див. додаток)

Наступна використана анкета “Види мистецтва” допомогла виявити ставлення
сучасної молоді до різноманітних мистецьких жанрів, родів, серед яких
значне місце посідали народна пісня, казка і танець. (текст анкети –
див. додаток).

З метою вивчення характеру етнопревентивного впливу українських народних
пісень на особистість було використано наступну анкету, яка включала ряд
закритих запитань.

Анкета

З метою вивчення ставлення учнів до народної української пісні, а також
мотивації її виконання пропоную Тобі вибрати відповідний варіант
відповіді на поставлене запитання. Вибирати слід ті варіанти відповідей,
які Ти вважати відповідними власному баченню.

Найчастіше Ти виконуєш українські народні пісні:

а) на свята в сімейному колі

б) на весіллі

в) на заняттях в хоровому гуртку;

г) на уроках в школі

д) серед однолітків у компанії

е) на концертах

є) для себе під час відпочинку.

Наскільки ти обізнаний з українською народною піснею?

а) знаю і можу виконати дуже багато українських пісень.

б) знаю і можу виконати 8-10 українських народних пісень.

в) у змозі виконати 3-5 пісні.

г) зовсім не вмію співати українських народних пісень.

д) не знаю жодної української пісні.

Який вплив на твою думку, має українська народна пісня?

а) налаштовує на відпочинок;

б) сприяє кращому пізнанню історії свого народу;

в) сприяє глибокому переживанню народного світовідчуття;

г) допомагає краще зрозуміти іншу людину;

д) допомагає краще зрозуміти душу українців;

е) може оздоровити людину.

Отримані дані за допомогою анкетування дозволяють більш ґрунтовно і
широко проаналізувати та підкреслити статистичними доказами гіпотези, що
висувались до даної теми.

Будь-яке дослідження потребує використання методів математичної
статистики. Для практичного здійснення розрахунків необхідно:

– чітко визначити складові соціально-педагогічного процесу, які можуть
бути зафіксовані у певних одиницях вимірювання (балах, кількості
відповідей, виконаних завдань, витраченого часу, подій, що відбулися
тощо);

– розробити експериментальну методику, яка стимулює відповідні дії
досліджуваних (тести, опитувальні листки);

– отримати результати експерименту і надати їм зручного для обчислення
вигляду (таблиці, графіки);

– обрати доцільний для певного педагогічного явища спосіб
розрахунків (відсотки, середнє значення характеристик, межі
відхилень від середніх значень, дисперсія та ін.);

– подати кількісні результати у формі, що забезпечує можливість їх
наукової інтерпретації, тобто єдності якісної та кількісної оцінок.

Для обґрунтування статистичних висновків, що, як правило, робляться на
основі окремих вибірок, а не всієї генеральної сукупності даних,
розраховуються показники точності й надійності (довірчої імовірності).
Що менше було варіантів вибірки, то меншою буде правильність висновків.
У практиці соціально-педагогічного дослідження вибірка повинна мати не
менше 20–30 варіантів (наприклад, учнів експериментальної групи).

Важливою вимогою статистичного аналізу є визначення характеру зв’язку
між явищами, що вивчаються, який може бути кількісно виражений
коефіцієнтом кореляції. Кореляційний зв’язок не виявляється в кожному
окремому випадку. При певному стані одного явища інше, що знаходиться у
зв’язку з ним, може мати і різну величину. Наявність кореляційного
зв’язку виявляється лише статистичним шляхом у процесі дослідження маси
випадків однорідної сукупності. [ , ст. 65]

Проведення першого етапу емпіритичного дослідження, обробка та аналіз
отриманих результатів, про інтереси та захоплення учнів, інтенсивність
діяльності, ставлення до народних видів мистецтва, зокрема танцю, казки
і пісні дозволило проаналізувати вплив фольклору на учнів, його значення
для особистості і звернутись до психотерапевтичного впливу фольклорної
арт-терапії і розробити профілактичну програму з елементами арт-терапії.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020