Реферат на тему:.

Експерементальні методи дослідження впливу Я – концепції на визначення
життєвої перспективи у юнацькому віці.

Методика “ Психологічна автобіографія “.

Дана методика належить до ситуаційних психодіагностичних методик і була
розроблена для оцінки ситуаційних особливостей життєвого шляху
особистості. Методика дозволяє виявити особливості сприйняття значущих
життєвих ситуацій, а саме найбільш важливих подій в житті людини. Це
особливі ситуації тісно пов’язані з особистістю досліджуваного.
Називаючи значущі події свого життя, людина переломлює їх через своє “
Я “.

Методику “ Психологічна автобіографія “ можна віднести до проективних
методик, оскільки відповіді досліджуваних характеризуються
невизначеністю та неоднозначністю. На перший план виступає особистісне
значення відповідей – як змістовних характеристик названих подій ( тип,
вид ), так і їх формальних особливостей ( кількість, “ вага “, вказана
степінь значущості, час подій ).

Надійність даної методики полягає в тому, що вона дає можливість “
вловлювати “ найтонші нюанси в психічному стані досліджуваного. Тому
надійність методики можна розуміти як аспект валідності.

Методика характеризується високою поточною валідністю ( достовірність
відмінностей по всім показникам, як правило від р < 0,05 до р < 0,001 ) і може використовуватися як при обстеженні соматично здорових, так і соматично хворих. Техніка проведення дослідження. Для отримання свідчень про переживання, пов’язані з найбільш значущими сферами життя, досліджуваному пропонується перерахувати найбільш важливі, з точки зору досліджуваного події минулого і майбутнього життя. Кількість подій не обмежується. Потім досліджуваного просять дати кількісну оцінку кожній події і вказати приблизну дату. Розроблений бланк обстеження, а також таблиці обробки даних. Далі опишемо основні показники за якими проводиться аналіз результатів обстеження. Продуктивність сприйняття образів життєвого шляху ( визначається по кількості названих подій ). Оцінка подій. А. Значущість життєвих подій ( визначається за “ вагою “, якою наділяє досліджуваний ту чи іншу подію ). Б. Степінь впливу подій ( відповіді досліджуваного поділяються по степені впливу на події, які здійснюють значний вплив ( 4 – 5 балів), помірний вплив ( 3 бали), малий вплив ( 1 – 2 бали)). Середній час ретроспекції та антиципації подій ( для отримання показника середнього часу ретроспекції подій слід сумувати час, який пройшов після кожної вказаної події і поділити отриману суму на загальну кількість подій минулого. Аналогічно визначається показник середнього часу антиципації подій. Зміст подій. А. Тип і вид значущих подій. Типи подій : І. Біологічний ( наприклад травма, народження дитини ). ІІ. Особистісно – психологічний ( наприклад, вибір життєвого шляху, події пов’язані з використанням вільного часу ). ІІІ. Тип подій, які належать до змін фізичного середовища ( наприклад : землетрус, політ ) ІV. Події, які належать до змін соціального середовища ( шлюб, просування по службі ). За видом події можуть належати до наступних життєвих сфер : батьківська сім’я; шлюб; діти; місце проживання; здоров'я; “ Я “; суспільство міжособистісні відносини; матеріальне становище; навчання, підвищення кваліфікації; робота; природа. Методика “ Тест двадцяти суджень “ ( Хто я такий ? ) Дана методика дозволяє визначити соціальну підсистему “ образу Я “, в якій відображені сприймання, оцінка та переживання людиною самої себе – носія певних соціальних відносин ( або встановити так звану “ соціальну ідентичність “ за Ф. Патакі ). “ Тест двадцяти суджень “ являє собою особистісний опитувальник, варіант нестандартизованого самозвіту, який наближений до проективних методик дослідження особистості. Дає можливість дослідити само відношення індивіда. Методика запропонована М. Куном і Т. Мак - Партландом у 1954 році. Теоретичною основою створення даної методики є розроблюване М. Куном розуміння особистості, операціональну сутність якої можна визначити через відповіді на питання : “ Хто я такий ? “, яке людина задає собі сама, чи яке їй задає інша особа. “ Тест двадцяти суджень “ заснований на використанні не стандартизованого самоопису з наступним контент – аналізом, який проводиться на основі виділення таких категорій : судження – найменування ( ім'я, вік, етнична приналежність ); соціально – рольові судження; оцінні судження; форми активності й схильності; “фізичне Я “; компетентність – самовизначення; особистністні характеристики; інші судження. Вибір даних психодіагностичних методик обумовлений метою нашого дослідження : вивчення впливу Я – концепції на визначення життєвих перспектив у юнацькому віці. На нашу думку, для вивчення образу “ Я “, життєвого шляху особистості найбільш доцільно використовувати проективні методики, які дають можливість вивчити суб’єктивну сторону життя людини. 3.2. Аналіз одержаних результатів. В дослідженні взяли участь 47 дітей віком 15 – 16 років. Дослідження проводилось у загальноосвітній школі № 11 м. Івано – Франківська. Дослідження проводилось груповим методом з середини січня до початку березня 2003 року. Спочатку ми проводили методику “ Психологічна автобіографія “ Отже опишемо результати даної методики. Як ми вже зазначали, дана методика є ефективною при вивченні життєвого світу особистості, який завжди є опосередкуванням її внутрішнього світу. Методика дозволяє визначити найбільш важливі події, які мали місце у минулому індивіда, а також визначити певні бажані для неї життєві плани, задуми до реалізації яких вона прагне, тобто дає можливість виявити перспективу особистісного розвитку. В результаті кількісної та якісної обробки результатів були отримані відповідні показники, які будуть описані нижче згідно визначених у попередньому параграфі параметрів. 1.Продуктивність сприйняття образів життєвого шляху. В цілому, повинна бути вказана достатня кількість подій. Чим більше подій називає досліджуваний, тим вища його загальна продуктивність, що характеризує, як правило, насиченість психологічного часу, легкість актуалізації образів минулого і майбутнього, а також адекватність психічного стану і соціальну адаптованість. Особливо важлива ознака наявність відповідей про майбутні події та сумні. Чим менше таких відповідей, тим більше хвилювання за майбутнє, витіснення хвилюючих подій і психотравмуючих подій минулого. В таблиці наведені дані, які свідчать про наявність достатньої кількості подій у відповідях досліджуваних – 25,08 %. Таблиця 1. Кількість подій Загальна кількість подій Кількість минулих подій Кількість майбутніх подій Кількість радісних подій Кількість сумних подій 25,08 % 14,12 % 11,12 % 21,59 % 3,48 % Даний показник загальної кількості подій збігається з нормативними даними. Як ми вже зазначали, це свідчить про високу продуктивність та насиченість психологічного часу індивіда. Проте, врахування тільки кількісного показника не достатнє. Для виявлення особливостей життєвого шляху, перспектив особистості не менш важливим є якісний показник. Мається на увазі зміст подій. Часто відмічаються несерйозні та легковажні відповіді ( наприклад, вперше спробував алкогольні напої; люди і покемони ( популярні герої з мультфільму ) будуть жити на Марсі тощо ). Якшо повернутися до кількості подій, то, як ми бачимо з таблиці 1, переважають радісні події – 21,59 %. Це означає, приблизно 21,59 % досліджуваних надали перевагу радісним подіям. При порівнянні з кількістю сумних подій ми бачимо значне переваження радісних подій. Показник сумних подій становить 3,48 %. Можливо, така тенденція пов’язана з юнацьким максималізмом, коли людина ніби дивиться на світ через рожеві окуляри, звертаючи увагу на приємні, веселі сторони події, не враховуючи при цьому наслідків чи труднощів, які можуть виникати на шляху до досягнення цілі. Також, як ми бачимо, переважає кількість минулих подій ( 14,12 % ) порівняно з майбутніми ( 11,12 % ). Звичайно, майбутнє є більш невизначеним і непередбачуваним, тому і події майбутнього називається менш впевнено. Майбутнє пов’язане з прогнозуванням, плануванням подальшого життя і, переважно, називаються події найближчого часу. 2. Оцінка подій. А. Значущість життєвих подій. Чим більша “ вага “ життєвих подій, тим вища значущість тих чи інших подій ( бажаних, майбутніх чи минулих, а також подій, які належать до різних типів і видів). Таблиця 2. “Вага подій”. Таблиця 2. “ Вага подій “ Загальна “вага“ подій “Вага“ минулих подій “Вага” майбутніх подій “Вага” радісних подій “Вага” сумних подій 81,44 % 37,25 % 48,70 % 98,59 % 8,59 % Отже найбільш значущими є події майбутнього ( 48,70 % ) і радісні події ( 98,59 % ). Тобто 48,70 % відповідей досліджуваних вказують на значущість майбутніх подій і 37,25 % - минулих. Відмінність між показниками значущості радісних і сумних подій більш різка : радісні події – 98,59; сумні – 8,59 %. Такі результати можна пояснити специфікою юнацького віку. Як відомо, для цього віку характерно прагнення визначити власні цілі, перспективи, знайти себе і своє місце у житті. Проте досягнення поставлених цілей вимагає відповідальності, наполегливості і терпіння, що не завжди враховується у юності. Молодь вступає у доросле життя з великими планами, задумами і одночасно, не маючи достатнього досвіду, не будучи готовими долати перешкоди на шляху до реалізації власних цілей. Як ми бачимо, низьким є показник значущості сумних подій. Для людини характерна опора на позитивні переживання. Але значне переваження радісних подій може бути пов’язане із бажанням знецінити події, які були травмуючими ( чи є ) для індивіда, з прагненням забути їх. Б. Степінь впливу подій. Таблиця 3. Кількість подій Кількість значних подій Кількість подій помірного значення Кількість менш значних подій 21,27 % 2,08 % 1,57 % Перевага надається більш високим оцінкам подій. Називаються головні події життя і зрозуміло, що вони здійснюють значний вплив. 3. Середній час ретроспекції і антиципації подій. Найбільш важливий діагностичний показник – віддаленість названих подій в минуле. Чим вона менша, тим більше людина відкрита досвіду теперішнього. Чим більша віддаленість подій в минуле (середній час ретроспекції), тим більша степінь їх реалізованості. Чим більша віддаленість подій в майбутнє ( середній час антиципондії ), тим більша степінь їх потенційності. Таблиця 1. Середній час антиципації і ретроспекції подій Середній час антиципації Середній час ретроспекції Радісні події Сумні події Події в цілому Радісні події Сумні події Події в цілому 3,25% 0,19% 3,44% 4,19% 0,70% 4,89% У відповідях спостерігається схильність називати більш віддалені події минулого і більш близькі майбутнього. Легше пригадати минулі події ніж передбачити майбутні, які характеризуються невизначеністю, особливо в наш час. В цьому аспекті нас найбільше цікавить середній час антиципації подій, оскільки він визначає цілі особистості, перспективи її розвитку. Як ми вже зазначали, чим більша віддаленість подій у майбутнє, тим більша степінь їх потенційності, тобто можливості реалізувати їх. Для цього необхідні знання своїх здібностей, інтересів, що приходять в процесі самопізнання. Якщо цього немає, то індивід не може визначити свої цілі, тобто переживає певні труднощі в особистому самовизначенні. За результатами нашого дослідження переважає показник середнього часу ретроспекції : 4,89%, а показник середнього часу антиципондії становить 3,44 %. Середній час ретроспекції вказує на міру реалізованості минулих подій, тобто, на основі цього можна робити висновки наскільки повноцінним є життя людини. Це може бути показником рівня задоволеності життям. Переважання середнього часу ретроспекції може вказувати на те, що у цьому віці є тенденція “ жити сьогоднішнім днем” не задумуючись, особливо, над майбутнім. Зміст подій. Тип і вид значущих подій. Даний показник дає змогу виявити найбільш значущі для юнацького віку події, тобто події, які посідають важливе місце у житті юнаків. Цей показник характеризує змістовну сторону відповідей досліджуваних. Таблиця 5. “ Вага” подій в залежності від їх змісту Тип подій Вид подій І ІІ ІІІ ІV 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 8,83% 44,48 - 34,27 -0,40 6,14 4,74 1,93 -1,40 26,6 1,80 10,36 3,70 25,89 6,61 0,31 Якщо розглянути тип подій, то тут на перший план виступають події, пов’язані з особистісно – психологічними змінами ( наприклад, вибір життєвого шляху, події пов’язані з проведенням вільного часу). Серед відповідей досліджуваних зустрічаються, наприклад, такі : “Дуже гарно зустріла Новий рік”; “Виїзд за кордон”; “Почав займатися спортом”; “Стану аптекарем” та ін). Події даного типу назвали 44,48% досліджуваних ( ІІ тип). Увага до власної особистості - типове явище у даному віці. Відкриття власного “Я”, самопізнання, самоаналіз займають важливе місце у житті юнаків та дівчат, і є важливою умовою становлення особистості у ранньому юнацькому віці. На другому місці події, які належать до змін соціального середовища ( шлюб, просування по службі ). Події цього типу зустрічаються у 34,27 % досліджуваних ( ІV тип подій ). В цій сфері переважали події майбутнього і типовими відповідями були такі : “ Одружуюся “; “Поступлю у вищий навчальний заклад” ”Перейшла у нову школу”, тощо). Тут спостерігалась тенденція до називання загальних подій, наприклад: “Поступлю у вищий навчальний заклад”. Який саме заклад? На який факультет? Відсутність конкретних відповідей може свідчити про не чіткість представленості у свідомості індивіда конкретних цілей та задач, а також способів їх досягнення. Далі , за значущістю, ідуть події біологічного типу ( травма, народження дитини) – І тип подій, йому належить 8,83% відповідей досліджуваних. Тут називались такі події, як :”Перенесла операцію”; “Народження сестрички”. Багато відповідей пов’язані із створенням у майбутньому власної сім’ї. Щодо подій, пов’язаних із зміною фізичного середовища (землетрус, політ) то вони виявились не важливими. Можливо, це пояснюється байдужим ставленням до екологічних проблем, низьким рівнем екологічної самосвідомості, культури. Виділення виду подій дозволяє визначити найбільш важливі сфери життя у юнацькому віці. Серед виду подій домінуючими є події життя, пов’язані з власним “Я”. Як ми вже говорили, переживання пов’язані з відкриттям свого “Я” характерні для цього віку. 26,6% відповідей належить до цього виду. Сюди можна віднести події пов’язані з особистими переживаннями певних подій, наприклад, першого кохання; тут мова йде про “відкриття” в собі нових почуттів та їх переживання. На другому місці – події пов’язані з навчанням та підвищенням кваліфікації – 25,89% досліджуваних відзначали події, пов’язані з даною сферою життя, як важливі. Сюди входить вибір навчального закладу, професійне самовизначення, тобто визначення професійних інтересів, схильностей. І знову ж таки тут переважають загальні відповіді :” Поступлю в інститут”; ”Отримаю роботу, яка мене цікавить”. Звичайно, дане питання цікавить старшокласників, адже перед ними стоїть завдання професійного самовизначення, виявлення та усвідомлення своїх інтересів, здібностей і відповідно, вибір спеціальності. 10,36% досліджуваних відмітили важливість сфери між особистісних стосунків. Центральне місце тут належить спілкуванню з ровесниками, друзями, як з дівчатами, так і з хлопцями. Наприклад, “познайомилась з людиною, яка стала моїм найкращим другом”; “гарно провів з друзями своє день народження”, тощо. Спілкування у цьому віці займає важливе місце, адже через інших, в процесі взаємодії з іншими індивід пізнає себе. Менш важливими є події пов’язані з роботою (16,61% ), одруженням ( 6,14 % ), сім'єю, матеріальним становищем ( 3,70 % ). Це, можливо, пов’язано з тим, що ці події, пов’язані з більш далекою перспективою, а події, пов’язані з навчанням та спілкуванням – ближньою. Хоча відповіді пов’язані з даною сферою життя займають значне місце серед загальної кількості відповідей, але не є домінуючими для даного віку. Найменш значущі події пов’язані з батьківською сім'єю ( - 0,40 % ) та здоров'ям ( - 1,40 % ). Це зумовлено прагненням відокремитись від батьківської опіки і самостійно планувати своє життя. Легковажне становлення до власного здоров'я є наслідком браку інформації щодо здорового способу життя, несформованістю відповідального ставлення до фізичного стану організму. Також спостерігається відсутність інтересу до суспільного життя, відсутність активної громадянської позиції ( 1,80 % досліджуваних згадали про події пов’язані із суспільними змінами ). І знову констатуємо відсутність зацікавленості зовнішнім природнім середовищем ( 0,31 % ). Отже, узагальнюючи все вище сказане можна виділити такі основні аспекти : Методика “ Психологічна автобіографія “ дозволяє визначити важливі минулі події, які мали місце в житті людини, а також визначити перспективи її розвитку. Аналіз та узагальнення результатів дослідження за даною методикою дозволяє зробити наступні висновки : В цілому можна говорити про високу продуктивність сприйняття образів життєвого шляху. Відмічається тенденція до переважання кількості радісних подій – 21,59 % над сумними подіями. Також переважає кількість минулих подій – 14,12 % порівняно з майбутніми – 11,12 %. Найбільш значущими є події майбутнього і радісні події. Різниця між значущістю радісних і сумних подій досить велика : 98,59 % і 8,59 %. Такі результати можуть бути наслідком юнацького оптимізму та максималізму. Щодо степені впливу подій, то перевага надається більш високим оцінкам, оскільки індивід називає важливі події свого життя і, зрозуміло, що вони здійснюють значний вплив на особистість. У відповідях спостерігається схильність називати більш віддалені події минулого ( середній час ретроспекції ) і більш близькі майбутнього ( середній час антиципації ). У житті юнаків та дівчат важливе місце займають події пов’язані з розвитком власного “ Я “ ( це стосується і виду, і типу подій ). Також важливе значення надається подіям, які пов’язані із змінами соціального середовища ( 34,27 % ) та подіям, які пов’язані з міжособистісними стосунками ( 10,36 % ). Поряд із значущістю власного “ Я “ ( 26,6 % ) важливе місце займає навчання. (25,89%) Достатня увага у відповідях досліджуваних надається подіям пов’язаним із роботою ( 6, 61 % ), одруженням ( 6,14% ), матеріальним становищем ( 3,70 % ). Найменше значення надається подіям, що пов’язані з батьківською сім'єю ( - 0,40 % ) та здоров'ям ( - 1,40 % ).

Похожие записи