Реферат на тему:
Ділова етика як фактор утвердження моральності в економічних відносинах
Рух Західного світу за людяні відносини, пов»язаний із аналізом
перспектив розвитку людства в ХХІ столітті. Нестримний ріст
матеріального виробництва і споживання без паралельного духовного росту,
продемонстрував згубність роз-витку цивілізації в даному напрямку. Тому
пошук шляхів виходу із соціально-економічної кризи зосереджується на
морально-етичній сфері. Поволі відступає в небуття твердження про те, що
економіка і мораль – «дві несумісні речі». І річ не лише в тім, що саме
життя довело потребу залучення до матеріально-економічної сфери духовних
елементів. В останні десятиріччя західним діловим світом ві-дкрито
визнається серйозний вплив багатьох нематеріальних факторів на
продук-тивність праці. Як стверджує У.Хетчер, «сам факт переплетення в
сучасній економіці матеріальних і нематеріальних моментів… свідчить не
лише про су-місність етики й економіки, але і про можливість позитивної
еволюції другої під впливом першої. Думаю, що можна розглядати економіку
перш за все як пред-метне відображення нашої моральності». Очевидно, ми
сучасники епохи, в якій етика стає «вступом» до економіки. Універсальний
характер етики, як регулято-ра всіх рівнів і видів відносин людини із
соціальним, суспільним і природнім середовищем дозволяє гармонізувати
матеріальний і духовний світ людини, її особисте й суспільне, поточне і
перспективне, потреби груп, суспільства .
Розбудовуючи ринкову економіку, нам важливо не повторити помилок
розвинених країн. Аналіз їх пошуків і досягнень дозволить використати
наявний досвід регулювання економічної сфери етичними засобами. В
практику ділових (трудових, виробничих) відносин розвинених країн світу
етика включена як яви-ще, що описується термінами «етика бізнесу»,
«ділова етика», «ділова культура», «культура підприємництва», «діловий
етикет» тощо. Етика в «широкому « значенні стає одним із основних
об»єктів уваги в діяльності підприємств і корпорацій. Звинувачення в
неетичному веденні справ – це не лише штрафи, а й ризик втрати
репутації. Гучні скандали, які стають новинами міжнародного масштабу,
служать нагадуванням суспільству про необхідність жорстких вимог до
корпорацій діяти етично.
На Заході діють два підходи до втілення норм ділової етики. Згідно
першо-го, етичні проблеми вирішуються вільною конкуренцією і законом.
Другий підхід відповідальність за поведінку покладає не на систему
законодавства, а на компа-нію. Цей, більш відповідальний підхід,
передбачає, що компанії властива «соці-альна совість». Її керівництво не
лише виявляє законослухнянність, а й розробляє стандарти поведінки,
виходячи з принципів: особистої порядності, корпоративної совісті,
довготривалої благополучності споживача. Ці стандарти оформляються в
етичні кодекси фірм. Безумовно, наявність етичного кодексу не гарантує
високо-моральної поведінки. Тому в корпораціях і фірмах організована
просвітницька ро-бота, діють «програми етичної освіти», інструкції щодо
поведінки в специфічних ситуаціях (пропозиція хабаря чи його вимога,
політика при конфлікті інтересів, взаємин із конкурентами тощо),
вироблені санкції за порушення кодексу. Це – свідчення того, що етичні
норми, сформульовані в Кодексі не лише політика, а й практика
утвердження етичної поведінки. Відповідальність за її функціонування
несе керівництво, починаючи з вершини ієрархії.
Міжнародна практика визначення кращих компаній засвідчує, що найбільшої
популярності набувають ті, які діють на засадах етики: соціально
відповідально, досягаючи моральної згоди між усіма елементами
внутрішньої структури і зовнішнього середовища.
В Европейському домі, куди ми прагнемо, співіснують і цілковито
поважа-ються норми поведінки суб»єктів підприємництва, що грунтуються на
національ-них культурах. Разом з тим, ЄС поступово формує
загальноєвропейську політику ділової етики. Входження України в
інтернаціональний бізнес робить її освоєння нагальною потребою
підприємців і ділових людей. Пануючий в радянські часи тип
підприємництва не лише не потребував трудової етики, а й навпаки, сприяв
руйнуванню залишків традиційної української етики і зруйнував
українського господаря.
Ділова етика в Україні в стадії зародження. Її зміст доцільно трактувати
згідно Дж.Дьюі, як набір етичних, правових, політичних, естетичних
цінностей, норм, принципів, правил, засобів, що забезпечують успішну
ділову поведінку. Формування ділової етики – складний процес, що
обумовлений як факторами поведінки, так і змінами в сфері економічної
діяльності і суспільства вцілому. Він залежить від наявності
нормативно-правової бази, її дієвості, від правильного застосування
науки про поведінку людини, групи.
Про стан вітчизняної ділової етики можемо судити із результатів наявних
досліджень. Дослідження Рейні Петерсена в 1992-1994рр.виявило хиби
нашого молодого бізнесу, які, на його думку, є похідними від загального
стану суспільної моралі. В їх числі: комплекс неповноцінності, боязнь
ризикувати, психологія пе-реможеного ще до початку роботи і, одночасно ,
сподівання на миттєві прибутки, рабська агресивність, підвищена
конфліктність, психологія рантьє, потяг до обме-ження конуренції,
відсутність іміджу ділової людини, що виявляється в стилі мис-лення,
манері поведінки і інше. Погоджуючись із професором етики, підкреслимо,
що частина з них такі, що дістались нам у спадщину від радянської
системи. Їх викорінення потребує активного навчання і виховання зі
шкільної лави. Окремі є «хворобою» росту молодої ринкової економіки. Ще
ряд – породження нашої ментальності.
З часу дослідження Р.Петерсена намітились позитивні зміни
морально-етичного іміджу українських підприємців, які відзначають
зарубіжні партнери. Нинішні західні партнери вражені духом
підприємництва, темпами освоєння мо-лодими бізнесменами не лише азів
ринкової економіки, а й правил ділової пове-дінки. Вони відчули переваги
роботи з молодим поколінням українських підпри-ємців.Наявні недоліки, на
їх думку, носять не стільки національний відтінок, скільки тягар
бюрократичного минулого. Розвитку сучасного цивілізованого рин-ку,
самого суспільства заважають: видозмінений і розрослий бюрократизм,
коруп-ція, відсутність досвіду в сфері ринкової економіки. На їх думку,
Україні потрібне нове покоління відповідальних бізнесменів. Капітал не
має симпатій. Україна по-винна конкурувати за інвестиції. Головна
відмінність України – «відсутність фоку-су» – надто велика рухливість
законів, до того ж вони часто трактуються по-різно-му. Цивілізована
ринкова економіка можлива лише в тому випадку, якщо держава
організаційно-правовими нормами, захищеними відповідними санкціями,
забез-печить ситуацію, в якій чесна мораль одних не зможе
експлуатуватись амораль-ними іншими.
Таким чином, поняття «ділова етика» слід розглядати не лише з
морально-етичного боку. Це і проблема управлінська, і політична, і
правова. Її вирішення вимагає комплексного підходу, в якому мораль
відіграє роль структуротворчого елементу.
Проведений аналіз вітчизняної літератури і досвіду дозволяє зробити ряд
за-гальних висновків. По-перше, в зміст поняття «ділова етика»
включаються : а) ха-рактеристики моральних якостей ділової людини; б)
моральні норми і правила ділово спілкування; в) зміст частково
перейнятого міжнародного інструментарію ділової людини – ділового
етикету. По-друге, в більшості ділових людей відсутня настанова на
соціально відповідальну професійно-трудову діяльність. По-третє,
кризовий стан в економіці, політиці обумовив, на жаль, і кризовий стан
суспільної моралі. Природня релігійність, як моральний стержень
української ділової людини, не завжди спрацьовує. А чітка нормотворча
база, яка б визначала правові межі моральної поведінки, в державі
відсутня. Є сподівання, що указ Президента України «Про заходи щодо
розвитку духовності, захисту моралі та формування здорового способу
життя громадян»(від 27.04.99.) за умови належного контролю за його
виконанням (в тому числі й громадського контролю) сприятиме розвитку
моральності і в економічних відносинах.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
