.

Діагностика розумового розвитку (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
244 1810
Скачать документ

Реферат

Діагностика розумового розвитку

План

Теоретична частина

Діагностика розумового розвитку.

Список літератури.

Об’єктивна логіка розвитку психологічних знань потребує з’ясування
поняття відображення, яке є ключовим в теоретичній психології.

Передусім ц пояснюється тим, що в цьому понятті міститься ідея розвитку
та функціонування різних видів та форм існування – від простих до
складних.

Погляд на фізіологічні механізми поведінки неодноразово змінювались.
Було переконливо доведено, що певний рівень поведінки неодноразово
змінювались. Було переконливо доведено, що певний рівень поведінки та
життєвих можливостей організму залежить не лише від спеціалізації
органів, а й від особливостей їх взаємозв’язків.

Психіка являє собою властивості мозку а психічна діяльність організму
здійснюється за допомогою спеціальних фізіологічних механізмів.

Мозок це найвищий рівень розвитку еволюційного процесу нервової системи.

Враховуючи спорідненість розвитку мозку і психіки, можна зазначити, що
між ними існує тісний взаємозв’язок.

Джерелом психічної діяльності є світ, що впливає на мозок. Сама ж
діяльність мозку залежить від взаємодії людини із зовнішнім світом від
співвідношення й діяльності із умовами їх життя, з потребами.

Психічні процеси тримають в собі характеристики зовнішніх предметів.

Мозок несе в собі характеристики внутрішніх фізіологічних процесів.

Тому мозок в сучасній психологічній науці розглядається як фізіологічний
орган психічної діяльності.

Він є об’єктивним містом що її з об’єктивним світом.

Мозок виступає лише як умова виникне то функціонуватиме психіка, її
розвитку та деградації.

Мозок не є причиною чи суб’єктом психічного.

Причини психічного і його суб’єкту містяться в ньому самому.

Психічна діяльність неможлива без мозку. І хоча б мозок функціонує як
єдине ціле, про те пені його ділянки забезпечують ті чи інші психічні
функції.

Так, керування елементарними руховими реакціями в людини здійснюється
спинним мозком.

Складну психічну діяльність людини забезпечує кора великого мозку, кожна
частина якої також має неоднакове значення.

Взаємодія і взаємозв’язок мозку з навколишнім світом здійснюється через
нервову система та органи відчуття.

Нервова система має центральні периферійну частини.

Центральна нервова система складається з головного та спинного мозку,
розташованих відповідно у черепі та хребетному стовпі.

Мозкові структури утворюються з нервових клітин – нейронів, пов’язаних
між собою складною системою відростків, волокон.

Частина нейронів проводить збудження від рецептора до центральної
нервової системи, інша частина – від неї до сфекторів, переважна їх
кількість забезпечує зв’язки між різними частинами центральної нервової
системи.

Периферійна нервова система складається із спинного мозку та
черепно-мозкових нервів.

В основі діяльності нервової систем знаходяться процент збудження і
гальмування. Великі півкулі головного мозку як відділу центральної
нервової системи в людини досягають найвищого розвитку.

Середня вага головного мозку – 1360 г. Проте вага головного мозку є не
єдиним показником розумових здібностей людини котрі зумовлені лише його
побудовою, а й діяльністю.

До кори головного мозку надходять імпульси з рецепторів, або органів
чуття, що утворюють периферійний кінець аналізаторів. Схематично
аналізатор складається з трьох частин: рецептора, провідних шляхів і
мозкового кінця аналізатора, який розташований у певній ділянці кори
великих півкуль.

Сучасна наука дійшла висновку, що мозок як саморегулююча система
складається з трьох основних блоків.

Всі три блоки беруть участь у психічній діяльності людини, в регуляції
її поведінки, причому кожен виконує свою функцію. Порушення роботи
одного з них призводить до порушення психічної діяльності. Так
ненормальна робота першого блоку здатна викликати нестійкість уваги,
швидку виснажливість, сонність, байдужість або сильне занепокоєння.

Порушення роботи другого блоку спричиняється до відхилення у прийомі та
переробці інформації різної модальності.

Порушення третього блоку приводить до дефектів поведінки людини у сфері
організації її дій.

Теоретично основою для розуміння діяльності нервової системи є положення
рефлекторної теорії, сформульованої І.М. Сєченовим та експериментально
розробленої І.П. Павловим.

І.С. Сєченов вважав, що свідчать рухові рефлекси здійснюються за
зразками не рефлекторної дуги, а рефлекторної кільця.

Рефлекторна саморегуляція внутрішніх органів здійснюється за допомогою
спеціальних рецепторів.

На думку І.П. Павлова, рефлекторна саморегуляція внутрішніх органів
відбувається і нижчих відділах нервової системи. Вона здійснюється і під
час сну, при вимиканні кори великих півкуль.

Особливий інтерес для психології становить експериментально виявлена
шкала І.П. Павлова складана форма фізіологічного синтезу – системність у
роботі великих півкуль головного мозку, аби динамічний стереотип.

Вища нервова діяльність людей є якісно складнішої ніж тварин.

Основна розбіжність вищої нервової діяльності людини і тварини полягає в
тому, що тільки в людей існує система умовних і безумовних рухових
рефлексів, яка забезпечує функцію мови, вимовляння й написання слів, а
також здатність реагувати на слова як на умовні подразники, що мають
певний смисловий зміст.

Список літератури.

“Психологія” підручник до студентів вищих навчальних закладів. Київ.
“Либідь” 2003 р.

“Основи психології” підручник для студентів вищих навчальних закладів.
Видавництво “Нова книга” 2001 р. І.С. Вітенко, Т.І.
Вітенко.

Андрієнко Е.В. “Соціальна психологія”. – М., 2000 р.

“Загальна психологія”. Курс лекцій. – К., 1997 р.

“Основи загальної психології”/ Під редакцією С.Д. Максименка. – К., 1998
р.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020