.

А.Маслоу (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
900 4992
Скачать документ

РЕФЕРАТ

на тему:

“А.МАСЛОУ”

Одним із представників школи поведінкового напрямку був талановитий
американський психолог російського походження А.Маслов (Маслоу,
1908-1970), що запропонував класичну теорію мотивації, яка стала основою
“ієрархії потреб”.

Абрахам Маслоу (Abraham Maslow) виокремив п’ять груп основних потреб
індивіда: фізіологічні, у гарантуванні безпеки, у спілкуванні й
контактах з іншими людьми, у суспільному визнанні своєї значущості
(отриманні високого соціального статусу), у самореалізації. Знаючи цей
науково встановлений факт, можна передбачити, що, створивши на
підприємстві умови для задоволення працівниками потреб у реалізації
їхніх здібностей і потенціалу, у суспільному визнанні значущості їхніх
успіхів, можна створити сприятливий соціально-психологічний клімат,
знизити плинність кадрів, сформувати «фірмовий патріотизм».

Суть його теорії полягає в тому, що людина по своїй природі має широкий
спектр потреб, які вона прагне задовольнити, це є мотивом її поведінки.

Ієрархію потреб він вибудував у виді піраміди, що складається з п’яти
шарів. У самої основи піраміди розташувалася група найнеобхідніших
фізіологічних потреб; потім шар потреб, що забезпечують соціальні і
страхові гарантії; далі йдуть соціальні потреби (приналежність до
спільноти, підтримка, визнання); далі – потреби в самоствердженні,
статусі і репутації; на самій вершині – потреби в самовираженні і
самореалізації.

Основна маса людей керується в житті потребами першого і другого рівнів;
значно менше – потребами третього і четвертого рівнів; на самому верху –
одиниці.

Вдоволена потреба перестає бути мотивом поведінки, але при цьому може
стати імпульсом до формування потреб більш високого рівня. У цьому
зв’язку керівник повинен так вибудовувати систему мотивації і
стимулювання, щоб людина не втрачала інтересу до роботи і максимально
виявляла свої творчі здібності.

Маслоу займався з різними психотерапевтами, включаючи Альфреда Адлера,
Еріха Фромма і Карен Хорні.

Сильний вплив зробив на нього Макс Вертхаймер, один із засновників
гештальт-психології, і Рут Бенедикт, блискучий культуро-антрополог.

Інтерес Маслоу до практичного застосування психології витікає з самого
початку його кар’єри. Його дисертація стосується відносини між
домінуванням і сексуальною поведінкою у приматів.

Після Вісконсіна Маслоу почав широкі дослідження людської сексуальної
поведінки.

Його дослідження в цьому напрямку підтримувалися психоаналітичними
представленнями про важливість сексу для людської поведінки.

Маслоу думав, що краще розуміння сексуального функціонування в значній
мірі удосконалить пристосованість людини.

Під час другої світової війни, коли Маслоу побачив. як мало значить
психологія в рішенні основних світових проблем, його інтереси змістилися
від експериментальної психології до соціальної психології і психології
особистості. Він хотів присвятити себе “перебуванню психології для справ
миру” .

Під час тривалої хвороби Маслоу виявився втягненим у справи сімейного
бізнесу, і його досвід застосування психології зрештою проявився в
“Еупсихічному менеджменті” – зборах думок і статей, зв’язаних з
менеджментом і індустріальною психологією, написаних протягом літа, коли
Маслоу працював спостерігачем на маленькому підприємстві в Каліфорнії.

У 1951 р. Маслоу перейшов у тільки що організований Бреідеїський
університет, прийнявши посаду голови психологічного відділення; там він
залишався майже до самої своєї смерті в 1970 році.

У 1967-1968 р. він був президентом Американської Психологічної
Асоціації, у 1968- 1970 р. – Членом ради Лафліновського благодійного
фонду в Каліфорнії.

Маслоу написав більше 100 наукових статей. За його другою книгою “До
психології буття” (Towards A Psychology of Being), яка вийшла в 1962,
пішли інші – “Релігії, цінності і граничні переживання” (Religions,
Values, and Peak Experiences, 1964), “Евпсихічне управління” (Eupsychian
Management, 1965) і “Психологія науки” (The Psychology of Science,
1966).

У 1943 р. психолог Абрахам Маслоу висловив припущення, що людська
поведінка визначається широким спектром потреб. Він розбив ці потреби на
п’ять категорій і розташував їх у визначеній ієрархії. В основі цієї
ієрархії лежали самі насущні потреби (їжа, вода, житло), а на вершині –
більш високі індивідуальні запити (визнання, самовираження).

За Маслоу людина – це “тварина, що постійно чогось хоче”. Коли потреби
самого нижчого рівня задоволені хоча б частково, людина починає рухатися
до задоволення потреб іншого і не обов’язково наступного рівня ієрархії.

Усе, що необхідно для підтримки життя, -їжа, одяг, житло – об’єднується
в категорію фізіологічних потреб. Перш ніж людина зможе переслідувати
якісь інші цілі, їй необхідно задовольнити ці основні потреби. В даний
час більшість людей, що працюють і одержують зарплату, цілком спроможні
задовольнити свої фізіологічні потреби, тому запити вищих рівнів стають
усе більш сильним мотиваційним чинником. Наприклад, коли людина має
достатню кількість предметів першої необхідності, вона ринеться
застрахуватися від можливих втрат. Така потреба в безпеці і подібні їй
можуть бути задоволені завдяки достатньо високій заробітній платі, що
дозволяла б робити заощадження, а також завдяки системам медичного і
соціального страхування і програмам пенсійного забезпечення і гарантій
зайнятості.

Над потребою в безпеці розташовується бажання людей спілкуватися один з
одним, любити і бути любимими, відчувати почуття приналежності до
колективу. Як показали дослідження Готорна, ці соціальні потреби можуть
бути для робітників більш важливі, ніж фінансові потреби. Люди також
мають потребу у визнанні – їм необхідно відчуття цінності своєї
особистості як невід’ємної частини єдиного цілого. Крім того, вони
потребують повагу, засновану на досягненнях у змаганні з іншими людьми.
Всі ці потреби тісно пов’язані з поняттям статусу, що означає “вагу” або
“важливість” людини в очах оточуючих. Можливість задоволення таких
потреб може служити потужним мотивуючим чинником у роботі.

Маслоу визначив потребу в самовираженні як “бажання стати більшим, ніж
ти є, стати усім, на що ти спроможний”. Ця потреба — самого вищого
порядку, і задовольнити її складніше усього. Люди, що “добираються” до
цього рівня, працюють не просто через гроші або щоб справити враження на
інших, але тому, що усвідомлюють значимість своєї роботи і відчувають
задоволення від самого її процесу.

Ієрархія Маслоу – дуже зручний засіб класифікації людських потреб, проте
було б помилкою сприймати її як якусь жорстку схему. Зовсім не
обов’язково, щоб потреби кожного рівня були цілком задоволені (а іноді
це і неможливо), перед тим , як у людини з’являться більш “високі”
спонукання. Насправді в кожний конкретний момент людиною рухає цілий
комплекс потреб.

Використана література:

Психологія менеджменту. – К., 1996.

Психологія. Підручник / За ред. Ю.Л.Трофімова. – К., 2000.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020