РЕФЕРАТ
на тему:
Абрахам Маслоу
(1908 – 1970)
Абрахам Маслоу (Abraham Maslow) народився в Нью-Йорку в 1908 р., у
родині єврейських іммігрантів.
Він виріс у Нью-Йорку, учився у Вісконсинському університеті. Ступінь
бакалавра він одержав у 1930 р., ступінь магістра гуманітарних наук – у
1931, доктора – у 1934.
Маслоу вивчав поведінку приматів під керівництвом Харії Харлоу і
біхевіоризм – під керівництвом Кларка Халла, відомого експериментатора.
Після одержання докторського степеня Маслоу повернувся в Нью-Йорк,
продовжував дослідження в Колумбії, потім викладав психологію в
Бруклінському коледжі.
Нью-Йорк у цей час був дуже значним культурним центром, що прийняв
багатьох німецьких учених, які втікали від нацистських переслідувань.
Маслоу займався з різними психотерапевтами, включаючи Альфреда Адлера,
Еріха Фромма і Карен Хорні.
Сильний вплив зробив на нього Макс Вертхаймер, один із засновників
гештальт-психології, і Рут Бенедикт, блискучий культуро-антрополог.
Інтерес Маслоу до практичного застосування психології витікає з самого
початку його кар’єри. Його дисертація стосується відносини між
домінуванням і сексуальною поведінкою у приматів.
Після Вісконсіна Маслоу почав широкі дослідження людської сексуальної
поведінки.
Його дослідження в цьому напрямку підтримувалися психоаналітичними
представленнями про важливість сексу для людської поведінки.
Маслоу думав, що краще розуміння сексуального функціонування в значній
мірі удосконалить пристосованість людини.
Під час другої світової війни, коли Маслоу побачив. як мало значить
психологія в рішенні основних світових проблем, його інтереси змістилися
від експериментальної психології до соціальної психології і психології
особистості. Він хотів присвятити себе “перебуванню психології для справ
миру” .
Під час тривалої хвороби Маслоу виявився втягненим у справи сімейного
бізнесу, і його досвід застосування психології зрештою проявився в
“Еупсихічному менеджменті” – зборах думок і статей, зв’язаних з
менеджментом і індустріальною психологією, написаних протягом літа, коли
Маслоу працював спостерігачем на маленькому підприємстві в Каліфорнії.
У 1951 р. Маслоу перейшов у тільки що організований Бреідеїський
університет, прийнявши посаду голови психологічного відділення; там він
залишався майже до самої своєї смерті в 1970 році.
У 1967-1968 р. він був президентом Американської Психологічної
Асоціації, у 1968- 1970 р. – Членом ради Лафліновського благодійного
фонду в Каліфорнії.
Маслоу написав більше 100 наукових статей. За його другою книгою “До
психології буття” (Towards A Psychology of Being), яка вийшла в 1962,
пішли інші – “Релігії, цінності і граничні переживання” (Religions,
Values, and Peak Experiences, 1964), “Евпсихічне управління” (Eupsychian
Management, 1965) і “Психологія науки” (The Psychology of Science,
1966).
У 1943 р. психолог Абрахам Маслоу висловив припущення, що людська
поведінка визначається широким спектром потреб. Він розбив ці потреби на
п’ять категорій і розташував їх у визначеній ієрархії. В основі цієї
ієрархії лежали самі насущні потреби (їжа, вода, житло), а на вершині –
більш високі індивідуальні запити (визнання, самовираження).
За Маслоу людина – це “тварина, що постійно чогось хоче”. Коли потреби
самого нижчого рівня задоволені хоча б частково, людина починає рухатися
до задоволення потреб іншого і не обов’язково наступного рівня ієрархії.
Усе, що необхідно для підтримки життя, -їжа, одяг, житло – об’єднується
в категорію фізіологічних потреб. Перш ніж людина зможе переслідувати
якісь інші цілі, їй необхідно задовольнити ці основні потреби. В даний
час більшість людей, що працюють і одержують зарплату, цілком спроможні
задовольнити свої фізіологічні потреби, тому запити вищих рівнів стають
усе більш сильним мотиваційним чинником. Наприклад, коли людина має
достатню кількість предметів першої необхідності, вона ринеться
застрахуватися від можливих втрат. Така потреба в безпеці і подібні їй
можуть бути задоволені завдяки достатньо високій заробітній платі, що
дозволяла б робити заощадження, а також завдяки системам медичного і
соціального страхування і програмам пенсійного забезпечення і гарантій
зайнятості.
Над потребою в безпеці розташовується бажання людей спілкуватися один з
одним, любити і бути любимими, відчувати почуття приналежності до
колективу. Як показали дослідження Готорна, ці соціальні потреби можуть
бути для робітників більш важливі, ніж фінансові потреби. Люди також
мають потребу у визнанні – їм необхідно відчуття цінності своєї
особистості як невід’ємної частини єдиного цілого. Крім того, вони
потребують повагу, засновану на досягненнях у змаганні з іншими людьми.
Всі ці потреби тісно пов’язані з поняттям статусу, що означає “вагу” або
“важливість” людини в очах оточуючих. Можливість задоволення таких
потреб може служити потужним мотивуючим чинником у роботі.
Маслоу визначив потребу в самовираженні як “бажання стати більшим, ніж
ти є, стати усім, на що ти спроможний”. Ця потреба — самого вищого
порядку, і задовольнити її складніше усього. Люди, що “добираються” до
цього рівня, працюють не просто через гроші або щоб справити враження на
інших, але тому, що усвідомлюють значимість своєї роботи і відчувають
задоволення від самого її процесу.
Ієрархія Маслоу – дуже зручний засіб класифікації людських потреб, проте
було б помилкою сприймати її як якусь жорстку схему. Зовсім не
обов’язково, щоб потреби кожного рівня були цілком задоволені (а іноді
це і неможливо), перед тим , як у людини з’являться більш “високі”
спонукання. Насправді в кожний конкретний момент людиною рухає цілий
комплекс потреб.
Використана література:
Історія психології. – М., 1999.
Психологія. Підручник / За ред. Члена-кореспондента АПН України
Ю.Л.Трофімова. – К., 2000.
100 великих ученых. – М., 1996.
PAGE
PAGE 2
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
