Реферат на тему:

ЗВЕРНЕННЯ ДО ВИКОНАННЯ ВИРОКІВ, РІШЕНЬ, УХВАЛ, ПОСТАНОВ.

План

Вимоги до виконавчих документів.

Відкриття виконавчого провадження.

Порядок та умови здійснення виконавчого провадження.

1. Виконавчими документами є:

виконавчі листи, що видаються на підставі рішень, вироків, ухвал,
постанов судів загальної юрисдикції; рішень іноземних судів та
арбітражів, якщо вони визнані і допущені для виконання на території
України у встановленому законодавством порядку;

ухвали судів у випадках, передбачених законом;

ухвали судів загальної юрисдикції про затвердження мирових угод;

накази, що видаються на підставі рішень, ухвал, постанов арбітражних
судів;

виконавчі написи нотаріусів;

рішення КСУ у випадках, передбачених законом;

не сплачені в строк платіжні вимоги, акцептовані платником;

посвідчення, що видаються на підставі рішень комісій по трудових спорах;

постанови, винесені органами (посадовими особами), уповноваженими
законом розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках,
передбачених законом;

рішення Антимонопольного комітету та його територіальних відділень у
передбачених законом випадках;

постанови державного виконавця про виконавчий збір та накладення штрафу;

рішення інших державних та недержавних органів у випадках, передбачених
законом.

У виконавчому документі повинні бути зазначені:

назва документа, дата видачі та найменування органу, посадової особи, що
видала виконавчий документ;

дата й номер рішення, за яким видано виконавчий документ;

найменування стягувача й боржника, їх адреси, дата й місце народження
боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), номери рахунків у
кредитних установах (для юридичних осіб);

резолютивна частина рішення;

дата набрання чинності ршенням;

строк пред’явлення виконавчого документа до виконання.

Виконавчий документ має бути підписаний уповноваженою особою і
скріплений печаткою.

2. Учасниками виконавчого провадження є державний виконавець, сторони,
їх представники, експерти, спеціалісти, перекладачі. У разі потреби
державним виконавцем для проведення виконавчих дій можуть бути залучені
поняті, працівники ОВС, представники органів опіки і піклування,
представники органів і установ освіти, медичні працівники.

Сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник.

Стягувачем може бути фізична або юридична особа, на користь чи в
інтересах якої видано виконавчий документ. Боржником може бути фізична
або юридична особа, яка зобов’язана за рішенням учинити певні дії.

Сторони та інші учасники виконавчого провадження мають право знайомитися
з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати
копії, подавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у
провадженні виконавчих дій, давати усні й письмові пояснення в процесі
виконавчих дій, висловлювати свої доводи, міркування, заперечувати проти
доводів, та міркувань, клопотань інших учасників виконавчого
провадження.

Як експерт або спеціаліст може бути запрошена будь-яка дієздатна особа,
яка має потрібні знання, кваліфікацію, досвід роботи у відповідній
галузі. Вони зобов’язані дати письмові висновки з питань, що поставлені
йому державним виконавцем, а також давати усні пояснення та рекомендації
щодо дій, які виконуються в його присутності.

Перекладачем може бути будь-яка дієздатна особа, що володіє мовами,
знання яких необхідні для перекладу.

Як поняті можуть бути запрошені будь-які дієздатні громадяни, які не
мають особистого зацікавлення в провадженні виконавчих дій і не
пов’язані між собою або з учасниками виконавчого провадження родинними
зв’язками, підлеглістю або підконтрольністю. Понятий зобов’язаний
засвідчити факт, зміст і результати виконавчих дій, під час проведення
яких він був присутній. Понятих повинно бути не менше 2 чоловік.

3. Підстави для відкриття виконавчого провадження:

за заявою стягувача або його представника про примусове виконання
рішення на підставі виконавчого документа;

за заявою прокурора в разі представництва інтересів громадянина або
держави в суді;

при надходженні виконавчих документів із судів, із відділів державної
виконавчої служби та йнших органів (посадових осіб).

Виконавчі дії проводяться виконавцем відповідного відділу Державної
виконавчої служби, який розташований:

за місцем проживання, роботи боржника – фізичної особи або за
місцезнаходженням його майна;

за місцезнаходженням постійно діючого керівного органу або майна
боржника – юридичної особи;

за місцем здійснення певних дій, які зобов’язаний вчинити боржник за
відповідним рішенням суду або іншого органу (посадової особи).

Виконавчі документи можуть бути пред’явлені до виконання в такі строки:

виконавчі листи та інші судові документи – протягом 3 років;

накази арбітражних судів; посвідчення комісій по трудових спорах;
постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про
адміністративні правопорушення – протягом 3 місяців;

інші виконавчі документи – протягом року.

Державний виконавець, починаючи виконувати рішення, повинен
пересвідчитись, чи отримана боржником копія постанови про відкриття
виконавчого провадження і чи здійснені ним дії, спрямовані на
добровільне виконання рішення у встановлений постановою строк.

У разі добровільного, повного або часткового виконання рішення боржником
державний виконавець складає про це акт, який підписується стягувачем і
боржником або підтверджується відповідним документом.

Якщо боржник у встановлений строк добровільно не виконав рішення
повністю або частково, то державний виконавець невідкладно розпочинає
його примусове виконання.

Виконавче провадження закінчується у випадках:

фактичного повного виконання рішення згідно з виконавчим документом;

закриття виконавчого провадження;

повернення виконавчого документа без виконання на вимогу суду або іншого
органу (посадової особи), які видали виконавчий документ, або на
письмову вимогу стягувача;

направлення виконавчого документа за належністю до іншого відділу
державної виконавчої служби.

Виконавче провадження підлягає закриттю у випадках:

прийняття судом відмови стягувача від стягнення;

затвердження судом мирової угоди між стягувачем і боржником про закриття
виконавчого провадження;

смерті або оголошення померлим стягувача або боржника, визнання безвісно
відсутнім боржника або стягувача, якщо виконання їх обов’язків чи вимог
у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва;

недостатності майна юридичної особи-боржника, що ліквідується, для
задоволення вимог стягувача;

скасування рішення суду або іншого органу, яке підлягало виконанню на
підставі виконавчого документа;

письмової відмови стягувача від одержання предметів, вилучених у
боржника при виконанні рішення про передачу їх стягувачеві, або знищення
речі, яка мала бути передана стягувачеві в натурі;

закінчення строку для даного виду стягнення в результаті помилкового
прийняття до виконання рішення.

Похожие записи