Реферат на тему:

Злочини проти громадської безпеки

Створення злочинної організації

1. Створення злочинної організації з метою вчинення тяжкого чи особливо
тяжкого злочину, а також керівництво такою організацією або участь у
ній, або участь у злочинах, вчинюваних такою організацією, а також
організація, керівництво чи сприяння зустрічі (сходці) представників
злочинних організацій або організованих груп для розроблення планів і
умов спільного вчинення злочинів, матеріального забезпечення злочинної
діяльності чи координації дій об’єднань злочинних організацій або
організованих груп —

караються позбавленням волі на строк від п’яти до дванадцяти років.

2. Звільняється від кримінальної відповідальності особа, крім
організатора або керівника злочинної організації, за вчинення злочину,
передбаченого частиною першою цієї статті, якщо вона добровільно заявила
про створення злочинної організації або участь у ній та активно сприяла
її розкриттю.

1. Об’єктом злочину є громадська безпека. Злочинні організації, оскільки
вони створюються з метою вчинення злочинів, становлять потенційну
загрозу для самих різноманітних правоохоронюваних інтересів.

2. З об’єктивної сторони злочин може виразитися у таких формах: 1)
створення злочинної організації; 2) керівництво злочинною організацією;
3) участь у злочинній організації; 4) участь у злочинах, вчинюваних
такою організацією; 5) організація, керівництво чи сприяння зустрічі
(сходці) представників злочинних організацій або організованих груп для
розроблення планів і умов спільного вчинення злочинів, матеріального
забезпечення злочинної діяльності чи координації дій об’єднань злочинних
організацій або організованих груп — стисло такі діяння можна назвати
консолідацією організованої злочинної діяльності.

У ст. 255 вид злочинної організації не конкретизовано: це може бути
будь-яка злочинна організація, метою якої є вчинення хоча б одного
тяжкого чи особливо тяжкого злочину, або діяльність якої пов’язана із
вчиненням декількох злочинів. Жодних інших додаткових ознак такої
організації (озброєність, спеціальна мета створення та діяльності тощо)
закон в даному випадку не передбачає. Про поняття злочинної організації
див. також ст. 28 і коментар до неї.

Під створенням злочинної організації слід розуміти дії, спрямовані на
виникнення злочинної організації. Особа, яка створила злочинну
організацію, в майбутньому може й не бути її керівником чи учасником.

Керівництво злочинною організацією передбачає виконання
організаційно-розпорядчих функцій стосовно організації в цілому чи її
структурних підрозділів. Про поняття створення (утворення) злочинної
організації та керівництво (керування) нею дир. також коментар до ст.
ст. 27 і 28.

Участь у злочинній організації передбачає перебування в складі злочинної
організації. Особа стає учасником злочинної організації з моменту її
утворення (якщо вона входить до кола осіб, з яких пер-вісно виникає
організація) або ж відтоді, коли інші учасники дали згоду на прийняття
її до вже існуючої організації. Участь у злочинній організації означає
виконання в інтересах такої організації різноманітних дій, здійснення
частини функцій організації. Учасник виконує дії в інтересах організації
разом з іншими її учасниками чи самостійно, на його потенційне сприяння
розраховують вся організація та окремі її члени. Він може виступати як
виконавець окремих злочинів, планувати їх, здійснювати допоміжні дії,
виконувати окремі доручення керівників організації.

Водночас, участь в організації не охоплює вчинення .діянь, які
становлять самостійні злочини. Вони кваліфікуються за відповідними
статтями Особливо: частини КК.

Консолідація організованої злочинної діяльності, тобто згуртування
діяльності окремих злочинних організацій і організованих груп для
посилення їх діяльності, полягає в різноманітних діях, спрямованих на
проведення зустрічей представників таких об’єднань. Це, зокрема,
пропозиція про проведення таких зустрічей та запрошення на них
учасників: встановлення часу і місця їх проведення: визначання кола
питань, які підлягають, обговоренню й узгодженню; здійснення розпорядчих
повноважень у ході зустрічей — встановлення черговості виступів,
визначення порядку вирішення питань, підіспвкл проектів рішень,
узгодження спорів; надання приміщень, транспорту, засобів зв’язку,
охорона зустрічей тощо.

Злочин вважається закінчєшг; з моменту вчинення одного із діянь,
передбачених диспозицією ч. 1 ст. 255,

3. Суб’єкт злочину, загальний. Особа віком від 14 до 16 років може нести
відповідальність лише за окре.мі злочини, вчинені у складі такої
організації (наприклад, за грабіж, заподіяння тяжкого чи середньої
тяжкості тілесного ушкодження).

4. Суб’єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом. Винний
усвідомлює, що організація, яку він створює, якою керує, в якій чи у
злочинах, вчинюваних якою, бере участь, є злочинною, або що його
діяльність полягає в консолідації організованої злочинної діяльності,
передбачає, що його дії створюють загрозу громадській безпеці, і бажає
настання таких наслідків.

5. Частиною 2 ст. 255 передбачено спеціальний вид звільнення від
кримінальної відповідальності при позитивній посткримінальній поведінці
особи, яка вчинила злочин, передбачений ч, 1 ст, 255, Умовами такого
звільнення за законом є:

І} наявність добровільної заяви вказаної особи про створення злочинної
організації або участь уній, що передбачає повідомлення, вчинене за
власною волею, з будь-яких мотивів, у будь-який спосіб відповідним
органам влади про створення, існування такої організації га його участь
у ній. При цьому не мас значення, чи відомо про дану злочинну
організацію органам влади І чи знає про таку їх поінформованість винний.
Повідомлення, яке слугує підставою для звільнення від кримінальної
відповідальності, має бути достатньо повним, стосуватися не лише (як про
це прямо вказано в законі) факту створення організації, а й інших
обставин, пов’язаних з організованою злочинною діяльністю,— про місце
знаходження, склад учасників, керівництво, методи діяльності, прийоми
конспірації, зв’язки, свою роль в ній, про місце й час проведення
зустрічі представників злочинних організацій тощо. Адже без повідомлення
таких даних навряд чи можливе виконання третьої умови звільнення,
вказаної в ч. 2 ст. 255;

2) активне сприяння розкриттю злочинної діяльності, яке полягає у
допомозі працівникам правоохоронних органів в нейтралізації діяльності
злочинної організації чи усуненні наслідків зустрічі представників
злочинних організацій або організованих груп. Ш-самперед вона полягає в
наданні повної і достовірної інформації про злочинну оргагіізацію чи
сходку, даванні правдивих показань в ході допитів та проведення інших
слідчих дій. Водночас закон для звільнення від кримінальної
відповідальності не вимагає від колишніх учасників організованої
злочинної діяльності вчинення Інших дій, зокрема відшкодування шкоди для
потерпілих, участь в оперативній розробці злочинних організацій, які
продовжують діяти;

З | особа не є організатором або керівником злочинної організації, тобто
вона є лише рядовим учасником цієї організації або учасником вчинюваних
нею злочинів, не створювала таку організацію, не входила раніше до її
керівництва тощо. Про поняття організатора злочинної організації див.
ст. 27 і коментар до неї.

Для застосування ч. 2 ст. 255 потрібна сукупність вказаних умов.

Звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ч. 2 ст. 255
застосовується незалежно від того, чи припинена компетентними державними
органами діяльність злочинної організації, про яку повідомила особа, або
чи відвернуте зібрання представників злочинних організацій або
організованих груп. Адже вирішення питань, які визначають правовий
статус конкретної особи, не може ставитися в залежність від ефективності
роботи державних органів, їх окремих працівників. Наявність умов,
передбачених ч 2 ст. 255, не виключає звільнення від кримінальної
відповідальності на підставі норм Загальної частини КК, зокрема в
зв’язку з закінченням строку давності притягнення до кримінальної
відповідаль ності або на підставі закону про амністію.

Ч. 2 ст. 255 не застосовується у випадку вчинення особою інших злочинів,
пов’язаних з діяльністю злочинних організацій, зокрема бандитизму. Хоча
норма, передбачена ст. 255, є загальною, нею не охоплюються випадки
звільнення за злочини, передбачені відповідними спеціальними нормами. На
користь такого тлумачення говорить закон, який звільнення від
кримінальної відповідальності при позитивній посткримінальній поведінці
учасників конкретних видів злочинних організацій нередбачив у статтях,
які регламентують відповідальність за участь в їх діяльності (ч. 5 ст.
258, ч. 6 ст. 260}. Вказана пра-вова норма також не поширюється на
окремі злочини, вчинені учасниками злочинних організацій,— проти життя
та здоров’я особи, проти власності тощо. Тобто звільнення від
кримінальної відповідальності на підставі ч. 2 ст. 255 не означає
автоматичного звільнення від відповідальності за посягання, передбачені
іншими статтями Особливої частини КК.

Стаття 256. Сприяння учасникам злочинних організацій та укриття їх
злочинної діяльності

1. Заздалегідь не обіцяне сприяння учасникам злочинних організацій та
укриття їх злочинної діяльності шляхом надання приміщень, сховищ,
транспортних засобів, інформації, документів, технічних пристроїв,
грошей, цінних паперів, а також заздалегідь не обіцяне здійснення інших
дій по створенню умов, які сприяють їх злочинній діяльності,—

караються позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років.

2. Ті самі дії, вчинені службовою особою або повторно,—
.

караються позбавленням волі на строк від п яги до десяти років із
позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю
на строк до трьох років.

1. За своєю сутністю це посягання являє собою сприяння діяльності вже
існуючої злочинної організації, а за юридичною конструкцією —
причетність до передбаченого ст. 255 злочину, яка виділена в спеціальній
статті Особливої частини КК.

Об’єктом злочину е громадська безпека.

2. Об’єктивна сторона злочину включає в себе заздалегідь не обіцяне- 1)
сприяння учасникам злочинних організацій; 2) укриття їх злочинної
діяльності; 3) здійснення інших дій по створенню умов, які сприяють їх
злочинній діяльності.

Сприяння учасникам злочинних організацій — це допомога організації в
цілому, її підрозділам чи окремим учасникам, призначена для забезпечення
існування і розвитку організації, можливості реалізації злочинних
намірів, які вони ставлять перед собою Це^спри-яння не стосується
вчинення конкретних посягань, що їх здійснює злочинна організація,— така
допомога означає співучасть у відповідних злочинах.

Укриття злочинної діяльності учасників злочинних організацій — це
діяння, які полягають в переховуванні: організаторів, керівників та
рядових учасників злочинної організації, осіб, які, не будучи членами
злочинної організації, виступають співучасниками злочинів, вчинених
такою організацією, знарядь чи засобів вчинення злочину, інших
предметів, які використовуються для забезпе-чення діяльності усієї
організації чи при вчиненні окремих посягань; предметів, що здобуті
внаслідок злочинної діяльності організації, тощо.

Заздалегідь не обіцяним сприяння учасникам злочинних організацій є тоді,
коли про його наступне надання не повідомлялося до моменту створення
організації. Тобто сприяння надається вже існуючій організації, її
виникнення не обумовлене наданим сприянням. Інакше таке сприяння
становить пособництво злочину, передбаченому ст, 255.

Укриття злочинної діяльності учасників злочинних організацій буде
заздалегідь не обіцяним за умови, що воно не обіцяне до створення
організації чи до моменту завершення окремих злочинів, вчинюваних
злочинною організацією, В іншому випадку такі дії станов дять співучасть
у злочині, передбаченому ст, 255, або в злочинах, які вчиняє організація
і приховування яких було заздалегідь обіцяне.

Способами вчинення таких дій є; надання приміщень, сховищ, транспортних
засобів, інформації, документів, технічних пристроїв, грошей, цінних
паперів.

Під здійсненням інших дій, які сприяють злочинній діяльності учасників
злочинних організацій, розуміються будь-які дії, які можуть полягати,
наприклад, у створенні перешкод для представників влади, що ведуть
боротьбу з діяльністю організації, наданні учасникам злочинних
організацій інших засобів здійснення злочинної діяльності, крім тих, що
перелічені вище, тощо.

3. Суб’єкт злочину загальний.

4. Суб’єктивна сторона злочину характеризується умислом. Винний знає, що
надання допомоги учасникам злочинної організації, а тим са.мим і всій
організації, укриття їх злочинної діяльності служить продовженню їх
злочинної діяльності, розуміє, що цим він сприяє організованій злочинній
діяльності, а, отже усвідомлює су-спільно небезпечний характер своїх
діянь. Він передбачає, що такі його діяння призводять до того, що
продовжується злочинна діяльність організації, а тим самим і
заподіюється шкода громадській безпеці. Усвідомлюючи неминучість таких
наслідків, винний бажає їх або ж байдуже ставиться до них.

5. Кваліфікуючими ознаками злочину є вчинення його; 1) службовою особою;
2) повторно,

Про поняття службової особи див, примітки і І 2 до ст, 364 та Загальні
положення до розділу XVII Особливої частини КК. Повторність у складі
цього злочину означає вчинення його два або більше рази, якщо відсутні
ознаки продовжуваного сприяння або укриття, Про поняття повторності див,
також ст, 32 і коментар до неї.

Похожие записи