Реферат на тему

Злісна непокора вимогам адміністрації виправної установи

Стаття ККУ 391:

Злісна непокора законним вимогам адміністрації виправної установи або
інша протидія адміністрації у законному здійсненні її функцій особою,
яка відбуває покарання у виді обмеження волі або у виді позбавлення
волі, якщо ця особа за порушення вимог режиму відбування покарання була
піддана протягом року стягненню у виді переведення до приміщення
камерного типу (одиночної камери) або переводилась на більш суворий
режим відбування покарання, — карається позбавленням волі на строк до
трьох років.

1. Об’єктом злочину є нормальна діяльність виправних установ.

2. Об’єктивна сторона злочину полягає у вчиненні. 1) злісної непокори
законним вимогам адміністрації виправної установи; 2) іншій протидії
адміністрації у законному здійсненні її функцій.

Під непокорою законним вимогам адміністрації розуміється відкрита
відмова засудженого від виконання конкретних вимог представника
адміністрації виправної установи, який мав право пред’явити таку вимогу,
а засуджений був зобов’язаний і міг її виконати, але умисно не виконав
(наприклад, відмова від роботи без

поважних причин, невиконання вимог про припинення порушення режиму
відбування покарання тощо). Непокора є злісною, якщо відмова від
виконання законних вимог була неодноразовою або була виражена у
демонстративній чи зухвалій формі.

Інша Протидія адміністрації у законному здійсненні її функцій може
полягати у навмисних діях засудженого, спрямованих на перешкоду
нормальній праці засуджених або проведення заходів згідно з правилами
внутрішнього розпорядку виправної установи тощо.

Під представниками адміністрації розуміються службові особи виправної
установи, які наділені правом застосовувати до засуджених заходи
заохочення і стягнення.

Місцем вчинення злочину є місце відбування покарання у виді обмеження
волі або у виді позбавлення волі.

Злочин вважається закінченим з моменту вчинення описаних у ст. 391
діянь.

3. Суб’єкт злочину спеціальний. Ним може бути особа, яка відбуває
покарання у виді обмеження волі чи позбавлення волі і яка за порушення
вимог режиму відбування покарання була піддана протягом року стягненню у
виді переведення до приміщення камерного типу (одиночної камери) або
переводилась на більш суворий режим відбування покарання.

4. Суб’єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом.

ВТК (ст.71).

Постанова ПВС № 2 від 26 березня 1993р. Про судову практику в справах
про злочини, пов’язані з порушенням режиму відбування покарання в місцях
позбавлення волі”.

Похожие записи