Реферат на тему:

Застосування податковою міліцією заходів адміністративного припинення

Серед заходів адміністративного примусу, що застосовуються податковою
міліцією для забезпечення вчасного надходження коштів до бюджетів різних
рівнів і позабюджетних цільових фондів, найбільш численними є заходи
припинення. Головне призначення цих заходів полягає в тому, щоб вчасно
відреагувати на ті чи інші антигромадські діяння, припинити, перервати
протиправну поведінку і тим самим не допустити настання її шкідливих
наслідків.

Для визначення змісту адміністративного припинення потрібно з’ясувати
зміст терміна „припинення”. Отже, припиняти – означає переривати
яку-небудь дію, процес, стан, що триває, змушувати кого-небудь припинити
робити що-небудь, поводити себе відповідно до встановленого порядку, не
давати безчинствувати [1, с. 717–718]. Як видно, припинення неможливе
без наявності певних дій, процесу тощо, які тривають у часі. Те саме
стосується й адміністративного припинення.

Таким чином, заходи адміністративного припинення є засобом захисту
суспільних відносин від небезпеки незалежно від того, виникла вона
внаслідок правопорушення чи іншого вчинку або події.

Адміністративне припинення може здійснюватися як в інтересах
суспільства, так і в інтересах самого правопорушника, оскільки воно
дозволяє попередити дії чи події, які можуть погіршити стан особи.

Заходи адміністративного припинення у сфері оподаткування мають важливе
значення, оскільки під час їх застосування забезпечується можливість
притягнення правопорушника до відповідальності, причому, не тільки
адміністративної. Зазвичай ці заходи використовуються для припинення
найбільш суспільно небезпечних діянь – злочинів. Тобто заходи
адміністративного припинення є засобом захисту суспільних відносин, що
виникли щодо порушень норм податкового законодавства, незалежно від
причин виникнення небезпечної ситуації.

Однак і цим значення заходів адміністративного припинення в діяльності
податкової міліції щодо забезпечення справляння податків не
вичерпується. Їх застосуванням нерідко організовується усуненням
шкідливих наслідків правопорушень і відновленням правомірного стану,
чого жодними іншими засобами адміністративного примусу досягти
неможливо. Оскільки заходам адміністративного припинення властива
оперативність, невідкладність, порядок їх застосування порівняно
простий.

Застосування заходів адміністративного припинення працівниками
податкової міліції здійснюється тільки на основі чинного законодавства,
з дотриманням вимог законності під час їх застосування, що
забезпечується систематичним контролем з боку вищих органів податкової
служби та посадовими особами податкової міліції за застосуванням
зазначених заходів, прокурорським наглядом, правом адміністративного та
судового оскарження, рядом організаційних заходів та іншими
встановленими законодавством способами.

Значна кількість заходів припинення актуалізує проблему їх класифікації.
При цьому можна погодитися з думкою Ю.П. Битяка та В.В. Зуй [2, с. 116],
що на сьогодні не існує вичерпного переліку та чіткої класифікації
зазначених заходів, а також єдиної думки щодо того, які з них доцільно
вважати заходами адміністративного припинення.

О.М. Бандурка поділяє заходи припинення на дві групи: заходи припинення
загального характеру та спеціально припиняючі [3, с. 25]. Вони
застосовуються значно рідше порівняно із заходами загального призначення
і тільки у виняткових випадках, коли інакше припинити протиправну
поведінку не можливо, тобто коли використані і не дали бажаних
результатів інші засоби адміністративно-примусового характеру.

Залежно від суб’єкта застосування та сфери державного управління, яка
піддається охоронно-правовому впливу, розрізняють
адміністративно-фінансові, адміністративно-санітарні,
адміністративно-кредитні, адміністративно-торговельні,
адміністративно-ветеринарні та інші заходи адміністративного припинення
[4, с. 201].

У зв’язку з об’ємністю та неоднорідністю група заходів адміністративного
припинення, що застосовуються податковою міліцією у сфері оподаткування,
в науковій літературі та законодавстві у систематизованому вигляді не
представлена. Система, як визначає Афанасьєв В.Г, це сукупність
компонентів, взаємодія яких породжує нові (інтегральні, системні)
якості, не властиві її утворюючій [5, с. 8]. С.Є. Віцин поняття „систем”
визначає як цілісну єдність структурно розчленованих, але взаємозалежних
елементів, що реалізують визначені функції в умовах конкретного
зовнішнього середовища [6, с. 14]. Для визначення системи зазначених
заходів необхідно виходити, перш за все, з того, що всі ці заходи
об’єднує єдина мета – припинення протиправних діянь. Тому, виходячи з
вивчення основних ознак зазначених заходів та співставлення їх з
нормативно-правовими актами, аналізу чинного законодавства, а також
практики його застосування, заходами адміністративного припинення, що
застосовуються податковою міліцією у сфері оподаткування, можна назвати:
1) вимогу припинити протиправну поведінку; 2) доставлення
правопорушника; 3) привід осіб, які ухиляються від явки за викликом в
органи податкової служби; 4) адміністративне затримання; 5) особистий
огляд; 6) огляд речей; 7) вилучення речей і документів; 8) застосування
заходів фізичного впливу; 9) застосування спеціальних засобів; 10)
застосування вогнепальної зброї; 11) надсилання першої податкової вимоги
припинити протиправне діяння; 12) надсилання другої податкової вимоги
припинити протиправне діяння; 13) податкову заставу майна платника
податків; 14) адміністративний арешт активів.

Як свідчить наведений перелік, заходи адміністративного припинення, що
застосовуються податковою міліцією, дуже неоднорідні, відрізняються один
від одного за багатьма характеристиками. Для виявлення їх сутності та
змісту, а також встановлення зв’язків між окремими заходами й точного
орієнтування в їх різноманітності спробуємо проаналізувати та
класифікувати їх по групах.

В основу класифікації заходів адміністративного припинення, що
застосовуються податковою міліцією щодо забезпечення справляння
податків, так само як і будь-якої іншої класифікації, необхідно покласти
усталені функціональні зв’язки, вимоги логічної впорядкованості
складових частин системи, їх чітке системно-структурне співвідношення.
Однією з основних вимог класифікації є те, що в сумі підгрупи мають дати
початкову групу класифікованих елементів [7, с. 110].

На нашу думку, класифікацію заходів адміністративного припинення, що
застосовуються податковою міліцією, можна провести, спираючись на такі
основні критерії: мета застосування; сфери застосування; характер впливу
на об’єкт; форма процесуального вираження.

Залежно від мети застосування заходи адміністративного припинення можна
поділити на самостійні та допоміжні (забезпечувальні). Самостійні заходи
в більшості випадків оперативно вирішують конфліктну ситуацію. Після їх
застосування конфлікт, як правило, вичерпується і немає потреби в
застосуванні інших примусових заходів. До цієї групи можна віднести
вимогу припинити протиправну поведінку, застосування заходів фізичного
впливу, спеціальних засобів і вогнепальної зброї.

Деякі автори заходи фізичного впливу, спеціальні засоби та вогнепальну
зброю включають до групи допоміжних (забезпечувальних) заходів [8, с.
17]. Однак аналіз законодавства, що регулює підстави і порядок
застосування зазначених заходів, свідчить про те, що найчастіше вони
використовуються як самостійні заходи примусу, основна мета яких –
припинити протиправні діяння. Лише інколи їх застосуванням
забезпечується можливістю притягти порушника до відповідальності або
застосувати інші заходи державного примусу.

Усі інші заходи адміністративного припинення, що застосовуються
податковою міліцією (надсилання першої та другої податкової вимоги
припинити протиправне діяння; податкова застава майна платника податків;
адміністративний арешт активів; доставлення порушника; адміністративне
затримання; особистий огляд та ін.), становлять групу допоміжних або
забезпечувальних заходів, їх об’єднує, насамперед, спільна мета –
створення умов для притягнення порушника до відповідальності (як
правило, адміністративної) або забезпечення застосування інших заходів
примусу.

Залежно від сфери застосування заходи адміністративного припинення можна
поділити на заходи загального і спеціального призначення. Останні
складають комплекс екстраординарних, виняткових засобів
адміністративно-правового впливу, їх застосування переважно є
прерогативою податкової міліції, тоді як заходи загального призначення
можуть використовувати й інші суб’єкти адміністративно-правової охорони.
Спеціальні заходи припинення мають і спеціальні підстави їх застосування
– це, як правило, невідкладні випадки, коли необхідно припинити
небезпечні діяння, а всі інші форми попереднього впливу на
правопорушників бажаних результатів не дали. До цих заходів належать
застосування фізичної сили, спеціальних засобів і вогнепальної зброї.
Усі інші заходи адміністративного припинення мають загальний характер.

Залежності від характеру правоохоронного впливу на об’єкт заходи
адміністративного припинення, що застосовуються податковою міліцією,
можна поділити на фізично-психологічні, організаційні та майнові.

Фізично-психологічні заходи припинення спрямовані безпосередньо на особу
правопорушника. Впливаючи на психіку, волю і навіть тіло особи, ці
заходи примушують її до правомірної поведінки або до припинення
неправомірної поведінки. До цих заходів належать вимога припинити
протиправну поведінку, привід, доставлення правопорушника,
адміністративне затримання, особистий огляд, застосування заходів
фізичного впливу, більшості спеціальних засобів (за винятком пристроїв
для відкриття приміщень і примусової зупинки автотранспорту) і
вогнепальної зброї.

Організаційні заходи пов’язані з припиненням або зупиненням різних
робіт, діяльності підприємств, функціонування об’єктів тощо. Саме про
організаційні заходи йдеться у випадках застосування податковою міліцією
умовного адміністративного арешту активів платника податків.

Заходи майнового характеру (огляд речей, вилучення речей і документів,
застосування окремих спеціальних засобів-пристроїв для відкриття
приміщень і примусової зупинки автотранспорту) впливають на поведінку
людей не безпосередньо, а через різноманітні об’єкти матеріального
світу, що перебувають у власності або володінні правопорушника. Тим
самим забезпечується виконання адміністративно-правових норм або
створюються умови для притягнення правопорушника до відповідальності.

У літературі проводилась класифікація заходів адміністративного
припинення на особистісні, організаційні та майнові [8, с. 18; 9, с. 9].

Заходи адміністративного припинення, що застосовуються податковою
міліцією, можна поділити також залежно від форми їх процесуального
виражання на письмові й такі, що виражаються в певних
матеріально-технічних діях. Більшість з цих заходів фіксуються і
реалізуються саме у письмовій формі (надсилання першої та другої
податкової вимоги, застосування адміністративного арешту активів). Ці
дії виконуються на підставі прийнятого рішення, під час їх виконання
також можуть бути застосовані засоби матеріального характеру.

Серед заходів адміністративного припинення, що застосовуються податковою
міліцією щодо забезпечення справляння податків, можна виділити також
заходи, які реалізуються шляхом виконання будь-якої разової дії, і
заходи, пов’язані з певним строком. Крім того, заходи адміністративного
припинення відрізняються один від одного також за конкретними підставами
та процедурами застосування.

Заходи адміністративного припинення – це засоби цілеспрямованого впливу
на свідомість і поведінку людини з метою спонукання її до певної,
визначеної в правових нормах, поведінки.

Отже, під заходами адміністративного припинення, що застосовуються
податковою міліцією, необхідно розуміти примусове припинення
протиправних дій, що мають ознаки адміністративного порушення норм
податкового законодавства, а в деяких випадках і злочину, спрямоване на
недопущення шкідливих наслідків протиправних діянь і на забезпечення
застосування до винних осіб адміністративних стягнень, а у виняткових
випадках – кримінальних покарань.

З метою охорони та впорядкування суспільних відносин у державі заходи
адміністративного припинення в діяльності податкової міліції мають
здатність обмежувати права та законні інтереси платників податків, а
об’єктом зазначеного примусового впливу є фізичні та юридичні особи, які
свідомо або ж з правової неосвіченості порушують норми податкового
законодавства.

Література:

1. Новий тлумачний словник української мови. У 4-х тт. / Укладачі В.В.
Яременко, О.М. Сліпушко. – Т. ІІІ. – С. 717–718.

2. Битяк Ю.П., Зуй В.В. Административное право Украины (Общая часть):
Учебное пособие. – Харків: ООО „Одисей”, 1999. – 224 с.

3. Бандурка О.М. Заходи адміністратвиного припинення в діяльності
міліції: Дис. … канд. юрид. наук. – Харків: Укр. юрид. академия, 1994. –
158 с.

4. Еропкин М.И., Попов Л.Л. Административно-правовая охрана
общественного порядка. – Л.: Лениздат, 1973. – 328 с.

5. Афанасьєв В.Г. Научное управление обществом. – М., 1973. – 96 с.

6. Вицин С.Е. Системный подход и преступность. – М., 1980. – 187 с.

7. Украинская советская энциклопедия / Гл. ред. М.Г. Бажан. – Т. 5. –
К., 1981. – 642 с.

8. Агеенкова Г.Т. Меры административного пресечения: Автореф. дис.
…канд. юрид. наук. – М., 1982. – 23 с.

9. Зеленько В.Л. Вопросы теории и практики применения правонарушений:
Автореф. дис. … канд. юрид. наук. – Харків, 1976. – 17 с.

Похожие записи