Засоби зловживань в банківській сфері

Правопорушення в банках обумовлені специфічними особливостями діяльності
банківських заснувань. Вони функціонують в умовах розпаду єдиної
державної банківської системи, кризи в платіжному обороті,
недосконалості нормативної бази й ін.

Перераховані й інші обставини, що склалися в банківській сфері,
обумовили значне зростання проявів хабарництва, зловживання владою і
службовим положенням. Ситуацію загострює інфляція, посилення
напруженості на ринку позичкового капіталу, підвищений попит на
банківські послуги, у тому числі операції по “відмиванню” грошей,
отриманих злочинним шляхом або фіктивно створених коштів.

Засоби вчинення найбільш поширених злочинів і інших зловживань у сфері
банківської діяльності можна розділити по видах на: розкрадання, хабарі,
інші суспільно-небезпечні корисливі зазіхання.

Кваліфікація останніх у карному порядку неможлива в зв’язку з
прогалинами в карному законодавстві. Водночас ці дії мають небезпечний
протиправний характер, завдають великих збитків економіці, стимулюють
інфляцію і спроможні зруйнувати фінансову систему держави. Безумовно,
відповідальність за їхнє вчинення тільки в рамках банківського і
цивільного законодавства не адекватна їхній небезпеці.

За технологією вчинення, структурою і колом учасників протиправних дій
засоби злочинів можна розділити на такі, що чиняться безпосередньо в
банках і що чиняться в сфері економіки з використанням заснувань
банківської системи.

присвоєння грошових внесків із рахунків мертвих власників, що не зробили
заповіти, не мають спадкоємців або спадкоємці не знають про внески
мертвого, до вилучення грошей з інкасаторських сумок, розкрадання
внесків, облігацій, інших цінних паперів, присвоєння відсотків по
вкладах і ін. В умовах існування єдиного Держбанку ці засоби злочинів
були характерними тільки для заснувань Ощадного банку. Зі створенням
комерційних банків, що у відповідності зі ст.47 Закону України “Про
банки і банківську діяльність” можуть робити послуги не тільки юридичним
особам, але і громадянам, у тому числі займатися ощадною справою, такі
зловживання стали можливими й в інших комерційних банках. [1]

Водночас, як показують матеріали кримінальних справ і аналіз інформації
про карні процеси, що проходять у сфері фінансово-господарської
діяльності, сьогодні з’явилися більш небезпечні засоби розкрадань, що
завдають шкоди банківським заснуванням і їхнім акціонерам в особливо
значних розмірах. Серед них: розкрадання кредитів, розкрадання коштів
під видом їхнього конвертування у ВКВ, комп’ютерні злочини та інші.

Радикальному рішенню питання мінімізації криміногенних процесів у сфері
банківської діяльності могло б сприяти створення в кожному комерційному
банку служби внутрішньої банківської економічної безпеки, а також пайова
участь усіх комерційних банків у службі міжбанківської економічної
безпеки.

Література

1Лро банки і банківську діяльність: Закон України //Голос України.-
2001.- 23 січня.

Похожие записи