Закономірності інвестиційного розвитку СЕЗ і ТПР в Україні

Як відомо, одним із ключових завдань, поставлених при створенні в
Україні СЕЗ і ТПР, було залучення інвестицій (в т.ч. іноземних),
активізація підприємницької діяльності.

З цих позицій аналіз інвестиційних процесів, які відбуваються у зонах і
на територіях пріоритетного розвитку, має важливе значення для поточної
(тактичної) та стратегічної оцінки розвитку СЕЗ/ТПР. При цьому
недостатньо розглядати лише динаміку абсолютних показників вартості
затверджених інвестпроектів, залучених (включаючи аналіз по джерелах,
формах, структурі освоєння) та відчужених інвестицій. Необхідно, на наш
погляд, розглядати також ці процеси:

а) в контексті регіональних та макроекономічних показників;

б) з позицій ступеня виконання поставлених при заснуванні СЕЗ/ТПР
завдань (параметрів);

в) зважаючи на перспективи подальшого розвитку (прогноз). Причому
прогноз має бути: по-перше, варіантний;

по-друге, — враховувати показники розвитку суб’єктів підприємництва
згідно з вже затвердженими бізнес-планами (в подальшому будемо називати
його консолідований або зведений — тобто такий, що механічно поєднує
дані інвестиційних проектів);

по-третє, стратегічний, тобто такий, що виходить із визначення
інвестиційної ємності та привабливості регіону і загальних темпів
зростання основних соціально-економічних показників розвитку
зон/територій. На наш погляд, стратегічний прогноз на відміну від
зведеного (консолідованого) також може бути компромісним, тобто являти
собою результат усереднення декількох варіантів ймовірного розвитку.

Дослідження інвестиційного розвитку спеціальних (вільних) економічних
зон і територій зі спецрежимом будемо проводити на даних місячного
моніторингу, зведеного щорічного аналізу та
окремихзатвердженихішесшроектівДззалученнямвразіпотребиспеціальноїстатис
шчної

Для того, щоб з’ясувати загальні тенденції розвитку СЕЗ/ТПР,
проаналізуємо спочатку дані моніторингу, представлені наростаючим
підсумком за весь період діяльності зон і територій. З цих даних видно,
що реєстрація інвестпроектів та фактичне залучення інвестицій
здійснювались майже рівномірно, починаючи з липня-вересня 2000 р.

Темпи приросту інвестицій за період з 1999 по 2001 роки в середньому
становили 27,8% (відповідно по Україні — 10,3 %). Але темпи росту
залучених інвестицій до попереднього року коливались у цей період між
101% та 110%, в середньому становивши 102%, що слід пов’язувати з
закономірністю розподілу у часі інвестицій в рамках окремих
інвестпроектів (мал.1).

В той же час сукупна вартість затверджених проектів або загальні
інвестиційні зобов’язання суб’єктів підприємництва характеризувались
більш суттєвими коливаннями, викликаними затвердженням наприкінці 2000
р. та у середині 2001 р. інвестиційних проектів із значно більшою від
середньої вартістю, тоді як загальну динаміку можна охарактеризувати
темпами зростання нарівні 101-103%.

Але дані моніторингу, представлені наростаючим підсумком по місяцях щодо
показників кількості та кошторисної вартості затверджених проектів, не
дають повної картини процесів, які відбуваються у СЕЗ/ТПР, оскільки не
враховують вибуття проектів (внаслідок методологічної помилки самого
моніторингу). Це наочно демонструє порівняння даних поточного
моніторингу щомісячних показників, зведених на певну дату по загальному
підсумку та у сумі (мал.2).

Мал. 2 Порівняння даних моніторингу СЕЗ/ТПР по щомісячному зростанню та
наростаючим підсумком

Тут спостерігається певне відхилення в бік зменшення показників
кількості та вартості інвестпроектів, яке можна пояснити вибуттям
проектів, відмовою інвесторів від співпраці, а також виходом
інвестпроектів із періоду освоєння інвестицій.

Якщо розглядати річну динаміку реєстрації інвестпроектів (кількості,
вартості) і фактичного залучення інвестицій, очевидним стає гальмування
темпів зростання по мірі розвитку СЕЗ/ТПРта зниження абсолютних
“пікових” показників (мал.3). Так, за результатами роботи у 1999 р.
сукупна вартість затверджених проектів становила 862,5 млн.дол., у 2000
р. воназнизилась до 733,9 млн.дол., а у 2001 р. — 683,2 млн. дол.
Аналогічні процеси відбувались і стосовно кількості інвестпроектів, тоді
ж вартість фактично залучених інвестицій зростає, що викликано
закладеними у попередні роки пропорціямивнесенштаосвоєншішестщш, певним
відставання^ (l

Частка інвестицій (вітчизняних та іноземних), залучених у рамках
реалізації проектів, — у сукупних інвестиціях в основний капітал по
регіонах, де створені спеціальні території, зросла з 11,1 %у 1999 році
до 21,4 %у 2001 році (відповідно по Україні-з 5,4 % до 10,8 %).

Найбільш привабливою для інвестування виявилась промисловість — 81,3 %
усіх залучених інвестицій, в т.ч. обробна — 452,8 млн.дол. (82 %),
добувна — 97 млн.дол. (17 %). Серед галузей обробної промисловості
найбільші вкладення були зроблені: а) у експортоорієнтовані галузі:
металургію та оброблення металу -151,4 млн.дол. (33,4 %), хімічне
виробництво — 56,9 млн.дол. (12,5 %); б) галузі з високою
рентабельністю, швидкою окупністю капіталу та високим споживчим попитом
— харчову промисловість та перероблення сільськогосподарських продуктів
— 100,5 млн.дол. (22,1 %). Інвестиції у машинобудування становили 45,2
млн.дол.

Обсяги інвестицій в інші пріоритетні види економічної діяльності значно
менші та становлять: у транспорт — 54,8 млн.дол. (8,1 %), готельне
господарство — 24,7 млн.дол. (3,6 %), сільське господарство — 15,6
млн.дол. (2,3 %), будівництво -15,4 млн.дол. (2,2 %).

Що стосується сукупних залучених інвестицій (включаючи іноземні), то на
фоні загального зростання суми накопичених інвестицій у 2001 р.
відбулось абсолютне скорочення притоку іноземних вкладень (табл.1),
зменшилась їх питома вага як у загальному обсязі залучених інвестицій у
СЕЗ і ТПР, так і у обсязі прямих іноземних інвестицій, залучених по
країні в цілому (з 22,5% у 1999 році до 14,7 %у2001році). Причому слід
відмітиш, що в цілому по Україні спостерігається зростання обсягу
залучених іноземних інвестицій (темпи росту нарівні 110%, причому
1998/1997 — 136,20%; 1999/1998 — 116,76%; 2000/1999 — 118,08%; 2001/2000
— 113,70%;завесьперіод- 134,26%).

Означене скорочення залучених іноземних інвестицій у СЕЗ/ТПР фактично
відбулось за рахунок ТПР Донецької, Житомирської, Закарпатської,
Луганської областей та СЕЗ «Яворів» (табл.2). Причому слід зазначити, що
Донецька область є найбільшим серед СЕЗ/ТПР реципієнтом іноземних
інвестицій: у 2001 р. вона залучила 33,1 млн.дол. (45,2 % від усіх
іноземних інвестицій, залучених протягом року), проте обсяги їх
порівняно з 2000 р. знизилися удвічі (67,8 млн.дол.). На інших
територіях зі спецрежимом іноземні інвестиції в абсолютному обсязі
зростали або залишались стабільними. Зокрема до Автономної Республіки
Крим у 2001 р. залучено 16,9 млн.дол. (в основному за рахунок ТПР
“Велика Ялта” 94%) проти 8,2 млн.дол. у 2000 р., до Харкова — 5,4
млн.дол. проти 2,9 млн.дол. у попередньому році.

2

V ¶ V

X

v

I

?

I X

?

нвестиційного портфелю”, підготовленого в регіонах перед заснуванням зон
чи територій пріоритетного розвитку. Ймовірно, що однією з причин
скорочення іноземного інвестування є небажання керівництва діючих
підприємств допускати на ці підприємства нових (закордонних) власників,
але ця теза потребує окремої аргументації.

Для більш детального розгляду причин скорочення іноземного інвестування
територій зі спецрежимом в Україні необхідно, використовуючи дані
окремих інвестпроектів, зведеної статистичної звітності та моніторингу
(або щорічного аналізу):

а) проаналізувати інвестування в розрізі проектів (чи є закономірність
між залученням іноземних інвестицій та характером підприємства
/новостворене чи діюче/);

б) визначити залежність між етапністю реалізації проектів та динамікою
інвестування (можливо, “пік” сукупних та іноземних інвестицій припадає
саме на перші місяці діяльності);

в) охарактеризувати загальну динаміку реєстрації та виконання
інвестпроектів (у кількісному розрізі).

Крім того, на наш погляд, необхідно провести спеціалізоване опитування
фахівців (керівників СЕЗ/ТПР та інвесторів) з питань причин скорочення
іноземного інвестування та мотивації різних груп інвесторів щодо
розгортання бізнесу у СЕЗ/ТПР.

Також у СЕЗ/ТПР має місце уповільнення темпів росту по показниках
залучення інвестицій, що пов ’язано із суттєвим збільшенням за 4 роки
базових показників інвестування. При цьому постійно збільшуються
національні інвестиції взагалі та суми залучених власних ресурсів
підприємств зокрема (мал.4), що свідчить про суттєву активізацію
національного промислового та банківського капіталу у територіях зі
спецрежимом.

Мал.4 Динаміка та структура залучення інвестицій у СЕЗ/ТПР

За останні 3 роки було освоєно інвестицій на суму 630 млн.дол. або 93 %
від загального обсягу залучених інвестицій та 1/3 від кошторисної
вартості затверджених проектів (2,2 млрд.дол.). У структурі освоєних
інвестицій переважають витрати на устаткування та обладнання — 64,7 % та
виконання будівельно-монтажних робіт — 17,6 %.

Уповільнення темпів зростання базових показників інвестування зон і
територій пріоритетного розвитку може бути закономірним за умов, що
склалися, але ця тенденція несе у собі певні загрози і потребує
відповідного коригування на середньо- і довгострокову перспективу.

Інформація про наявні процеси інвестування СЕЗ/ТПР, тенденції залучення
інвестицій по вже затверджених інвестиційних проектах, а також параметри
(завдання, яких мають досягти зони і території зі спеціальним режимом
діяльності) дозволяють визначити декілька варіантів/ сценаріїв
подальшого розвитку особливих територіально-господарських утворень
(мал.5).

Перший варіант “песимістичний” виходить із дослідження того, що буде
відбуватись у СЕЗ/ТПР, якщо ситуація із залученням нових інвестпроектів
буде “заморожена” нарівні березня 2002 р. (488 проектів кошторисною
вартістю 2,1 млрд.дол.). В цьому випадку при збереженні наявних темпів
інвестування проектів, що знаходяться в стадії реалізації, всі заявлені
на зазначений момент інвестиції будуть залучені до кінця 2005 р.

Другий варіант виходить із збереження сучасних темпів. З урахуванням
нових проектів, які можуть бути схвалені уповноваженими органами при
збереженні наявних темпів зростання як для затверджених проектів, так і
для залучених інвестицій, наприкінці 2004 р.2 Заявлені інвестиції будуть
приблизно на 1/3 менше затверджених параметрів, а фактично залучені
будуть майже вдвічі меншими від очікуваних.

Параметри розвитку територій зі спеціальним статусом, заявлені
попередньо властями регіонів, де створені СЕЗ і ТПР, можуть бути
досягнуті лише за третього варіанту, коли річні темпи зростання обох
показників становитимуть не менше 105%. У цьому випадку вартість
проектів має збільшитись у грудні 2004 р. до 10,5 млрд.дол., фактично
залучені інвестиції зростуть до 3,6 млрд.дол., а до кінця 2005 р.
відповідні показники досягнуть 18,9 та 6,4 млрд.дол.

Щоб забезпечити позитивний розвиток створених в Україні СЕЗ/ТПР,
необхідно здійснити комплекс заходів, спрямованих на пошук та залучення
інвесторів (в першу чергу — крупних, стратегічних), а також посилити
координацію/управління зонами і територіями.

З урахуванням проведеного вище аналізу інвестиційного розвитку СЕЗ і ТПР
в Україні, виявлених проблемних моментів та закономірностей, ми вважаємо
за доцільне наступне.

Необхідно забезпечити підготовку на високому науково-методичному рівні:
а) цілісного проекту розвитку конкретних СЕЗ/ТПР; б) концепції та
програми розвитку СЕЗ/ТПР на середньо- та довгострокову перспективу; в)
прогнозування основних соціально-економічних та фінансово-бюджетних
показників розвитку українських СЕЗ/ТПР.

Для цього, на наш погляд, слід:

по-перше, удосконалити методику проектування СЕЗ/ТПР таким чином, щоб
найбільш повно (комплексно, але диференційовано) враховувати ефекти від
СЕЗ/ТПР на локальному, регіональному та макроекономічному рівні;

по-друге, визначити методичні засади розробки регіональних програм
розвитку СЕЗ/ ТПР (як окремого самостійного документу, так і складової
частини програми соціально-економічного розвитку території);

по-третє, опрацювати систему методів прогнозування основних показників
СЕЗ/ТПР на коротко-, середньо- та довгострокову перспективу.

На базі типових проектів, що належать до галузей спеціалізації СЕЗ/ТПР і
є середніми за вартістю, терміном окупності, рівнем доходності
(рентабельності), доцільно буде розробити інвестиційну та
фінансово-бюджетну модель розвитку суб’єктів зон і територій.
Обов’язково при цьому слід розрізняти проекти, що базуються на власних
ресурсах підприємств, іноземних інвестиціях або внутрішніх кредитах.
Застосування цієї моделі в подальшому дозволить більш чітко прогнозувати
як інвестиційні підйоми та спади, так і бюджетні надходження СЕЗ/ТПР.

Для того, щоб максимально чітко прогнозувати показники СЕЗ/ТПР та
своєчасно реагувати назміни в її розвитку, на наш погляд, органи
управління зон і територій обов’язково повинні мати робочу базу даних
інвестиційних, виробничих, бюджетних показників тазайнятості або
зведений/ консолідований прогноз. Він складатиметься із окремих
показників затверджених бізнес-планів, ув’язаних у часі. Такий прогноз
має постійно оновлюватись по мірі затвердження нових, скасування раніше
затверджених, виходу зі спецрежиму реалізованих проектів. Це дозволить
оперативно реагувати на небажані зміни в розвитку СЕЗ/ТПР, здійснюючи
керівництво зоною чи територією зі спецрежимом як самостійним цілісним
проектом. Крім того, співвідношення між даними затверджених до
реалізації інвестиційних проектів та параметрами буде важливим оціночним
показником діяльності СЕЗ/ТПР та уповноважених органів управління.

Література

1 Більш точні відомості про інвестування затверджених інвестпроектів
можна отримати, якщо на основі даних всіх затверджених інвестпроектів
побудувати зведений (консолідований) прогноз.

2 2004 рік взято нами за основу порівняння, оскільки в регіонах
параметри розвитку СЕЗ/ТПР затверджені на цей термін.

Похожие записи