РЕФЕРАТ

на тему:

“Закон про рекламу.

Особливості реклами у фармації” ПЛАН

1. Роль і місце Закону України “Про рекламу”

2. Вимоги до реклами лікарських засобів, медичної техніки, методів
профілактики, діагностики, лікування і реабілітації

Список використаної літератури

1. Роль і місце Закону України “Про рекламу”

Цей Закон визначає засади рекламної діяльності в Україні, регулює
відносини, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та
споживання реклами.

Даний Закон регулює відносини, пов’язані з виробництвом, розповсюдженням
та споживанням реклами на території України. Дія цього Закону не
поширюється на відносини, пов’язані з розповсюдженням інформації,
обов’язковість розміщення та оприлюднення якої визначено іншими законами
України. Дія цього Закону не поширюється на оголошення фізичних осіб, не
пов’язані з підприємницькою діяльністю.

Слід відзначити, що дія Закону обмежується територіально. При цьому,
його дія поширюється на відносини, що виникають, продовжуються чи
завершуються між учасниками рекламного ринку саме на території України
(наприклад, статтею 13 Закону регулюється питання розповсюдження на
території України рекламної продукції, виробництво якої здійснюється за
межами її території).

Під виробництвом реклами слід розуміти діяльність по створенню,
переробці рекламної інформації, надання їй матеріальної форми
(закріплення на матеріальних носіях). Виробництвом реклами слід вважати
як весь процес, пов’язаний зі створенням рекламної інформації, її
матеріальним закріпленням, так і окремі його стадії.

Діяльність, пов’язана із виробництвом реклами не обов’язково є
підприємницькою, оскільки може здійснюватись фізичними особами (зокрема,
у випадках цивільно-правових відносин підряду, трудових відносин,
відносин інтелектуальної власності), а також юридичними особами без мети
отримання прибутку.

Діяльність по створенню носіїв реклами, в тому числі призначених
виключно для розміщення реклами, у випадку, якщо такі носії реклами не
містять рекламної інформації, не може вважатися виробництвом реклами.

Розповсюдженням реклами є діяльність, спрямована на
донесення рекламної інформації до невизначеної кількості споживачів
реклами у будь-якій формі та в будь-який спосіб, за допомогою
різноманітних рекламних засобів.

Розповсюдження реклами, як правило, здійснюється в межах підприємницької
(з метою отримання прибутку) або господарської діяльності.

Споживанням реклами є процес сприйняття будь-якими фізичними
особами (громадянами України, іноземними громадянами та особами
без громадянства) рекламної інформації.

Статтею 2 Закону «Про рекламу» визначаються у якості винятків види
інформації про осіб чи товари, спрямовані на невизначене коло споживачів
інформації, які не вважаються рекламою. Такою, передусім, є інформація,
обов’язковість розміщення та оприлюднення якої визначено іншими законами
України. Прикладами такої інформації є обов’язкове розміщення в
друкованих ЗМІ відомостей про емісію цінних паперів, річних звітів
акціонерних товариств, відомостей про ліквідацію підприємств тощо.
Закон також робить виняток для оголошень фізичних осіб, не пов’язаних з
підприємницькою діяльністю (наприклад, оголошення про продаж, купівлю,
оренду особистого майна громадян, шлюбні оголошення тощо).

Законодавство України про рекламу складається з цього Закону
та інших нормативних актів, які регулюють відносини у сфері реклами.

Якщо міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого
надана Верховною Радою України, встановлено інші правила,
ніж ті, що передбачені законодавством України про рекламу,
застосовуються правила міжнародного договору.

Частиною 1 статті 3 Закону визначається термін «законодавство України
про рекламу», під яким слід розуміти всю сукупність законів та
підзаконних нормативно-правових актів України, які регулюють відносини у
сфері реклами — тобто відносини, пов’язані з виробництвом,
розповсюдженням та споживанням реклами на території України.
Законодавство України про рекламу включає у себе як нормативні акти,
об’єктом правового регулювання яких є виключно рекламні відносини
(власне Закон «Про рекламу», проект Закону «Про політичну рекламу»
тощо), так і такі, для яких рекламні відносини є не єдиним об’єктом
регулювання (Закони «Про телебачення і радіомовлення», «Про захист
економічної конкуренції» тощо). Законодавство України про рекламу
складається з законів, указів Президента України, постанов Кабінету
Міністрів, наказів міністерств та інших органів державної влади,
зокрема, державних органів, контролюючі повноваження яких визначені
статтею 26 Закону «Про рекламу». Окремі питання регулювання відносин у
сфері реклами регулюються нормативними актами місцевих органів влади.
Листи державних органів, що розглядають питання застосування і
тлумачення норм рекламного законодавства, мають рекомендаційний
характер, не маючи юридичної сили.

Закон України «Про рекламу» є спеціальним і найважливішим законодавчим
актом, що входить до складу законодавства України про рекламу. Даним
Законом не лише наводяться визначення основних законодавчих
термінів, що застосовуються у сфері реклами, а й
регулюються найважливіші відносини даної галузі. Тому, зміни до
рекламного законодавства можуть вноситись лише за умови відповідності
(не суперечливості) змінюваних норм Закону «Про рекламу», або ж
одночасно із внесенням змін до нього.

Частиною 2 статті 3 Закону встановлено ієрархію джерел права у сфері
реклами відповідно до їх юридичної сили. У відповідності до положень
даної частини, норми міжнародних договорів України, які на підставі
згоди на їх обов’язковість, наданої Верховною Радою України, набули
статусу частини національного законодавства України, мають вищу юридичну
силу ніж норми законодавства України по рекламу. Тому, у
випадку невідповідності положень українського рекламного
законодавства положенням ратифікованих міжнародних договорів України
у сфері реклами, діють останні. Закріплений даною частиною принцип
відповідає визнаному в більшості держав принципу примата норм
міжнародного права над нормами національного законодавства.

2. Вимоги до реклами лікарських засобів, медичної техніки,методів
профілактики, діагностики, лікування і реабілітації

Дозволяється реклама: лише таких лікарських засобів, які відпускаються
без припису (рецепту) лікаря, та лише таких медичної техніки, методів
профілактики, діагностики, лікування і реабілітації, застосування яких
не потребує спеціальних знань та підготовки.

2. Забороняється реклама лікарських засобів, які вживаються та
розповсюджуються тільки за приписом (рецептом) лікаря.

3. Забороняється реклама допінгових речовин та/або методів для їх
використання у спорті.

Зазначене обмеження базується на загальному обмеженні використання
допінгових речовин.

4. Реклама лікарських засобів, медичної техніки, методів профілактики,
діагностики, лікування і реабілітації повинна містити:

об’єктивну інформацію про лікарський засіб і здійснюватися так, щоб було
зрозуміло, що наведене повідомлення є рекламою і що рекламований товар є
лікарським засобом;

Вказана вимога акцентує увагу на необхідності суворого дотримання вимог
Закону до ідентифікації реклами лікарських засобів, медичної техніки,
методів профілактики, діагностики, лікування і реабілітації.

повну фармакологічну назву лікарського засобу та назву виробника;

Під фармакологічною назвою лікарського засобу слід розуміти
непатентовану назву активної діючої речовини лікарського засобу або
непатентовану назву комбінації активних діючих речовин.

загальні застереження щодо застосування лікарських засобів, медичної
техніки, методів профілактики, діагностики, лікування і реабілітації;

Під загальними застереженнями слід розуміти показання до застосування чи
використання лікарських засобів, медичної техніки, методів профілактики,
діагностики, лікування і реабілітації, склад лікарських засобів,
дозування лікарських засобів тощо.

рекомендацію щодо обов’язкового ознайомлення з інструкцією до
застосування, що додається до лікарських засобів.

Вказана вимога є обов’язковою для реклами будь-яких лікарських засобів,
медичної техніки, методів профілактики, діагностики, лікування і
реабілітації, незалежно від засобу, за допомогою якого розповсюджується
така реклама.

5. Реклама лікарських засобів, медичної техніки, методів профілактики,
діагностики, лікування і реабілітації не може містити посилань на
терапевтичні ефекти стосовно захворювань, які не піддаються або важко
піддаються лікуванню.

6. У рекламі лікарських засобів, медичної техніки, методів
профілактики, діагностики, лікування і реабілітації забороняється
розміщення:

відомостей, які можуть справляти враження, що за умови вживання
лікарського засобу чи застосування медичної техніки консультація з
фахівцем не є необхідною;

Вказане обмеження не визначає обов’язкової вимоги щодо розміщення у
рекламі лікарських засобів, медичної техніки, методів профілактики,
діагностики, лікування і реабілітації, інформації про необхідність
консультуватися з фахівцем.

відомостей про те, що лікувальний ефект від вживання лікарського засобу
чи застосування медичної техніки є гарантованим;

Зазначене обмеження спрямоване на недопущення впливу на підсвідомість
споживачів реклами. А також розповсюдження неправдивої рекламної
інформації.

зображень зміни людського тіла або його частин внаслідок хвороби,
поранень;

тверджень, що сприяють виникненню або розвитку страху захворіти або
погіршити стан свого здоров’я через невикористання лікарських засобів,
медичної техніки та медичних послуг, що рекламуються;

Зазначене обмеження спрямоване на недопущення впливу на підсвідомість
споживачів реклами. А також розповсюдження неправдивої рекламної
інформації.

тверджень, що сприяють можливості самостійного встановлення діагнозу для
хвороб, патологічних станів людини та їх самостійного лікування з
використанням медичних товарів, що рекламуються;

посилань на лікарські засоби, медичну техніку, методи профілактики,
діагностики, лікування і реабілітації як на найбільш ефективні, найбільш
безпечні, виняткові щодо відсутності побічних ефектів;

порівнянь з іншими лікарськими засобами, медичною технікою, методами
профілактики, діагностики, лікування і реабілітації з метою посилення
рекламного ефекту;

Вказані обмеження є спеціальними щодо вимог до порівняльної реклами,
визначених Законом «Про рекламу» а також «Про боротьбу з недобросовісною
конкуренцією».

посилань на конкретні випадки вдалого застосування лікарських засобів,
медичної техніки, методів профілактики, діагностики, лікування і
реабілітації;

рекомендацій або посилань на рекомендації медичних працівників,
науковців, медичних закладів та організацій щодо рекламованих товару чи
послуги;

спеціальних виявлень подяки, вдячності, листів, уривків з них із
рекомендаціями, розповідями про застосування та результати дії
рекламованих товару чи послуги від окремих осіб;

зображень і згадок імен популярних людей, героїв кіно-, теле- та
анімаційних фільмів, авторитетних організацій;

інформації, що може вводити споживача в оману щодо складу, походження,
ефективності, патентної захищеності лікарського засобу.

7. У рекламі лікарських засобів, медичної техніки, методів
профілактики, діагностики, лікування і реабілітації забороняється участь
лікарів та інших професійних медичних працівників, а також осіб,
зовнішній вигляд яких імітує зовнішній вигляд лікарів.

8. Забороняється вмішувати в рекламі лікарських засобів інформацію, яка
дозволяє припустити, що лікарський засіб є харчовим, косметичним чи
іншим споживчим товаром або що безпечність чи ефективність цього засобу
обумовлена його природним походженням.

9. У рекламі косметичних засобів, харчових продуктів, вітамінних та
інших харчових добавок забороняється посилання на те, що ці товари мають
лікувальні властивості, якщо такі властивості не підтверджені у
встановленому законодавством порядку спеціально уповноваженим
центральним органом виконавчої влади з охорони здоров’я.

Підтвердження лікувальних властивостей у встановленому порядку
здійснюється під час державної реєстрації лікарських засобів згідно
постанови Кабінету Міністрів «Про затвердження Порядку державної
реєстрації (перереєстрації) лікарського засобу і розмірів збору за
державну реєстрацію (перереєстрацію) лікарського засобу» № 1422 від 13
вересня 2000р.

10. Забороняється реклама лікувальних сеансів, інших заходів з
використанням гіпнозу та інших методів безконтактного, психічного або
біоенергетичного впливу.

11. Забороняється реклама діагностики або лікування, які не
ґрунтуються на безпосередньому контакті лікаря з пацієнтом.

12. Положення цієї статті не поширюються на рекламу лікарських засобів,
медичної техніки, методів профілактики, діагностики, лікування і
реабілітації, яка розміщується у спеціалізованих виданнях, призначених
для медичних установ та лікарів, а також яка розповсюджується на
семінарах, конференціях, симпозіумах з медичної тематики.

Список використаної літератури

Закон України “Про рекламу” від 11 липня 2003 року N 1121-IV.

Коментар до Закону України “Про рекламу” / За ред. Табачника Д. – К.,
2004.

PAGE

PAGE 10

Похожие записи