Тернопільська академія народного господарства

Інститут обліку і аудиту

Реферат на тему:

“Захист прав суб’єктів господарської діяльності”

Підготував студент групи ОПзс –– 32

Рижак Ігор

Перевірив: Пігач Я.М.

Тернопіль

2001

Захист прав суб’єктів господарської діяльності. Законодавство про
захист прав суб’єктів господарської діяльності.

Поняття та способи захисту прав та законних інтересів суб’єктів
господарювання. У процесі господарювання між підприємствами,
організаціями, державними та іншими органами можуть виникати
суперечності стосовно їх прав та обов’язків у господарських відносинах.
Ринковий механізм, як і будь-яке складне явище, не може розвиватись без
зіткнень та конфліктів.

Суперечності, які виникають між суб’єктами господарювання, називають
господарськими спорами.

Саме дані спори і є предметом розгляду та вирішення арбітражного або
третейського судів.

Підприємства, установи, організації, інші юридичні особи у тому числі
іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку

діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку
набули статусу суб’єкта підприємницької діяльності мають право
звертатися до арбітражного суду згідно з встановленою підвідомчістю
господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і
охоронюваних законом інтересів.

У випадках, передбачених законодавчими актами України, до арбітражного
суду мають право також звертатися державні та інші органи, громадяни, що
не є суб’єктами підприємницької діяльності.

Конституційні основи державного арбітражу, система і компетенція його
органів. Арбітражний суд є однією із гілок судової влади, на яку
відповідно до Конституції України покладено здійснення правосуддя у
господарських відносинах.

Арбітражний суд утворюється на засадах призначення всіх суддів Верховною
Радою України і здійснює правосуддя на принципах:

• законності;

• незалежності, в тому числі й від органів законодавчої та виконавчої
влади і підкорення тільки законові;

• рівності усіх учасників судового процесу перед законом і арбітражним
судом;

• змагальності сторін та свободи в наданні ними арбітражному суду своїх
доказів і у доведенні перед судом їх переконливості;

• арбітрування;

• гласності та відкритого розгляду справ, за винятком випадків, коли це
суперечить інтересам охорони державної та комерційної таємниці або коли
є обґрунтовані заперечення однієї із сторін;

• обов’язковості виконання рішень, ухвал, постанов арбітражного суду.
Завданнями арбітражного суду є:

• захист прав та охоронюваних законом інтересів учасників господарських
відносин;

• сприяння зміцненню законності у сфері господарських відносин;

• внесення пропозицій, спрямованих на вдосконалення правового
регулювання господарської діяльності.

Організація і діяльність арбітражного суду регулюються Законом України
«Про арбітражний суд»(ВВР України, 1992 р., №36), Арбітражним
процесуальним кодексом України, прийнятим 06.11.1991 р. (ВВР України,
1992р., №6).

В Україні діють Вищий арбітражний суд України, арбітражний суд
Автономної Республіки Крим, арбітражні суди областей, міст Києва і
Севастополя, які становлять єдину систему арбітражних судів.

Вищий арбітражний суд України очолює систему арбітражного суду. Він
є найвищим органом у вирішенні господарських спорів і здійсненні нагляду
щодо рішень, ухвал, постанов арбітражних судів України та контролю за їх
діяльністю. Вищий арбітражний суд складається з голови, першого
заступника голови, заступників голови, суддів і діє у складі пленуму,
президії, арбітражної колегії з розгляду спорів та арбітражної колегії з
перегляду рішень, ухвал, постанов.

Вищий арбітражний суд України:

• вирішує господарські спори, віднесені до його компетенції Арбітражним
процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України,
міждержавними договорами й угодами; може в межах підвідомчості
арбітражних судів України прийняти до свого провадження будь-який
господарський спір;

• переглядає в порядку нагляду рішення, ухвали, постанови Вищого
арбітражного суду, арбітражного суду Автономної Республіки Крим,
арбітражних судів областей, міст Києва і Севастополя;

• вивчає і узагальнює практику застосування законодавства, забезпечує
однаковість практики, аналізує статистику вирішення господарських
спорів; дає роз’яснення арбітражним судам з питань практики застосування
законодавства України, яке регулює відносини в

господарській сфері та порядок вирішення господарських спорів.
Роз’яснення Вищого арбітражного суду є обов’язковими для суддів і
учасників господарських правовідносин, що застосовують законодавство, з
якого дано таке роз’яснення;

— веде роботу, спрямовану на попередження правопорушень у сфері
господарських відносин;

— здійснює організаційне керівництво арбітражним судом Автономної
Республіки Крим, арбітражними судами областей, міст Києва і Севастополя,
несе відповідальність за організацію, стан і вдосконалення їх
діяльності, перевіряє! поширює позитивний досвід роботи арбітражних
судів республіки

— забезпечує підбір і підготовку кандидатів у судді, підвищення
кваліфікації працівників арбітражних судів, організовує роботу по
матеріально-технічному забезпеченню арбітражних судів і створенню
належних умов для їх діяльності, нормативному забезпеченню, веденню
статистичного обліку;

— здійснює інші повноваження, надані йому законодавством. Вищому
арбітражному суду відповідно до Конституції України належить право
законодавчої ініціативи у Верховній Раді України.

Місцеві арбітражні суди є основною ланкою арбітражної системи.
Арбітражний суд Автономне» Республіки Крим, арбітражний суд області,
міст Києва і Севастополя:

— вирішують господарські спори, віднесені до їх компетенції, розглядають
справи про банкрутство; (Пункт перший статті 6 із змінами, внесеними
згідно із Законом N 2691-12 від 14.10.92 )

— переглядають в порядку нагляду рішення, ухвали, постанови цього
арбітражного суду;

вивчають і узагальнюють практику застосування законодавства,
аналізують статистику вирішення господарських спорів, вносять пропозиції
Вищому арбітражному суду України, спрямовані на вдосконалення
правового регулювання господарської діяльності та практики вирішення
господарських спорів;

ведуть роботу, спрямовану на попередження правопорушень у сфері
господарських відносин;

— здійснюють інші повноваження, надані їм законодавством. Підвідомчість
справ арбітражним судам. Арбітражним судам підвідомчі:

1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і
виконанні господарських договорів та з інших підстав, а також у спорах
про визнання недійсними актів з підстав, зазначених у законодавстві,
крім:

спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов;

спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на
послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до
законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін;

інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України, міждержавних
договорів та угод віднесено до відання інших органів;

2) справи про банкрутство;

3) справи за заявами органів Антимонопольного комітету України з питань,
віднесених законодавчими актами до їх компетенції.

Підвідомчий арбітражним судам спір може бути передано сторонами на
вирішення третейського суду (арбітражу), крім спорів про визнання
недійсними актів, а також спорів, що виникають при укладанні, зміні,
розірванні та виконанні господарських договорів, пов’язаних із
задоволенням державних потреб.

Арбітражний суд Автономної Республіки Крим, арбітражні суди областей,
міст Києва та Севастополя розглядають усі підвідомчі арбітражним судам
справи, крім тих, що підсудні Вищому арбітражному суду. Вищий
арбітражний суд розглядає справи у спорах:

1) у яких однією із сторін є вищий чи центральний орган виконавчої
влади, Національний банк України, Верховна Рада Автономної Республіки
Крим або Рада Міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та
Севастопольська міські ради або обласні, Київська та Севастопольська
міські державні адміністрації;

2) матеріали яких містять державну таємницю;

3) що прямо віднесені до його підсудності законами України, міжнародними
договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою
України.

Вищий арбітражний суд може в межах підвідомчості справ арбітражним судам
України прийняти до свого провадження будь-яку справу.

За територіальною підсудністю справ, арбітражним судам Автономної
Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя підвідомчі:

• справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні
господарських договорів, справи у спорах про визнання договорів •
недійсними розглядаються арбітражним судом за місцезнаходженням сторони,
зобов’язаної за договором здійснити на користь другої сторони певні дії,
такі як:

передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо.

• справи у спорах, що виникають при виконанні господарських договорів та
з інших підстав, а також справи про визнання недійсними актів
розглядаються арбітражним судом за місцезнаходженням відповідача.

• справи у спорах за участю кількох відповідачів розглядаються
арбітражним судом за місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором
позивача.

Місце розгляду справи з господарського спору, в якому однією з сторін є
арбітражний суд Автономної Республіки Крим, арбітражний суд області,
міст Києва та Севастополя, визначає Вищий арбітражний суд.

Справи про банкрутство розглядаються арбітражним судом за
місцезнаходженням боржника.

Віднесені до підсудності арбітражного суду Автономної Республіки Крим,
арбітражного суду області, міст Києва та Севастополя справи у спорах, що
виникають з договору перевезення, в яких одним з відповідачів є орган
транспорту, розглядаються арбітражним судом за місцезнаходженням цього
органу.

Справи у спорах про право власності на майно або про витребування майна
з чужого незаконного володіння чи про усунення перешкод у користуванні
майном розглядаються арбітражним судом Автономної Республіки Крим,
арбітражними судами областей, міст Києва та Севастополя за
місцезнаходженням майна.

Доарбітражне врегулювання господарських спорів — це сукупність заходів,
що підлягають виконанню підприємствами та організаціями, та іншими
особами, передбаченими в ст. 1 Арбітражного процесуального кодексу,
права яких порушені, перед зверненням до арбітражного суду.

Спір відповідно до статті 5 АПК може бути передано на вирішення
арбітражного суду за умови додержання сторонами встановленого для даної
категорії спорів порядку їх доарбітражного врегулювання.

Порядок доарбітражного врегулювання спорів визначається АПК, якщо інший
порядок не встановлено діючим на території України законодавством, яке
регулює конкретний вид господарських відносин.

Справи за заявою прокурора чи його заступника, Антимонопольного комітету
України та його територіальних відділень порушуються арбітражним судом
незалежно від вжиття сторонами заходів доарбітражного врегулювання
спорів.

Вимоги щодо доарбітражного врегулювання господарських спорів не
поширюються на спори про визнання договорів недійсними, спори

Використана література

1. Я.М. Пігач, Л.М. Труфанова, Б.М. Гурневич, Господарське
законодавство, Тернопіль., Навчальний посібник, 2001р.

2. В.С. Щербина, Господарське право України, К., Навчальний посібник,
1999р.

13

PAGE

PAGE 10

Похожие записи