РЕФЕРАТ
На тему:
Загальні правила виявлення слідів рук
Важливим завданням огляду місця події є знаходження слідів рук
злочинця. Звичайно не всі сліди, знайдені на місці пригоди, належать
злочинцю. Вони можуть бути залишені потерпілими, їх родичами, знайомими
та іншими особами, що не мають відношення до злочину.
Крім того, знайти сліди рук на місці події важко з таких причин: 1)
сліди рук звичайно малопомітні або зовсім невидимі без технічної обробки
поверхні предмету, на якій вони залишені; 2) злочинці нерідко вживають
спеціальних заходів, щоб не залишати на предметах, до яких вони
торкалися руками, своїх слідів. Іноді вони скоюють злочин у рукавичках,
витирають сліди на предметах, які брали руками, або забирають ці
предмети з місця пригоди і десь знищують або викидають. Тому шукати
сліди рук необхідно дуже ретельно на всіх предметах, і передусім
виділяти ті сліди, які міг залишити злочинець і які потім можуть бути
використаними для розкриття та розслідування злочину.
Питання, чи належать виявлені в ході огляду місця події сліди рук
злочинцю, вирішується умінням правильно орієнтуватися в обстановці місця
події, представляти собі характер скоєного злочину, визначати ті
предмети, яких злочинець міг торкнутися руками, оцінювати
місцезнаходження і положення слідів на предметах і встановлювати зв’язок
між слідами рук та іншими слідами.
Перед тим, як приступити до пошуку слідів рук, необхідно вивчити
обстановку місця події, з’ясувати, як діяв злочинець (як потрапив у
помешкання, де ходив, що робив на місці пригоди, які предмети переміщав,
яким шляхом вийшов тощо). Після цього потрібно в думці моделювати дії
злочинця на місці пригоди для того, щоб визначити вірогідні предмети, на
яких можуть залишитися сліди.
Якщо злочинець, наприклад, потрапив у приміщення, зламавши двері, слід
ретельно оглянути їх поверхню, ручки, замок, косяки і т. ін. У випадку,
коли він потрапив до приміщення через вікно, необхідно зібрати і
ретельно оглянути всі уламки розбитого чи видавленого скла. Сліди рук
також шукають на підвіконні, трубах та радіаторах опалення, під вікном,
на предметах, які знаходились на підвіконні та скинуті з нього. Якщо
злочин був скоєний у нічний час, оглядають вимикач, абажур настільних
ламп, а також самі лампочки. Знаючи, яким чином злочинець потрапив до
помешкання, і місце, звідки вкрадені речі або коштовності, встановлюють
найбільш вірогідний шлях руху злочинця в кімнаті та оглядають предмети,
які заважали йому рухатися спинки стільців, краї столів, тумбочки,
стінки шаф, верхні частини ліжок.
Обов’язково слід оглянути предмети, звичайне положення яких змінене,
наприклад, перекинуті меблі, речі, викинуті злочинцем із шафи, валізи і
т. ін. Огляду підлягають також внутрішні сховища, які були розкриті
злочинцем. Особливу увагу при цьому звертають на ручки, замки шаф та
столів. Відшукуючи сліди рук, особливо ретельно потрібно оглянути
пляшки, графини, склянки, келихи, тарілки та інший посуд, якщо
передбачалося, що злочинець їв або пив на місці події.
Коли знайдено викрадений автомобіль, то сліди рук потрібно шукати на
ручках та склі дверцят, вітровому склі, на кермі, передній панелі
автомобіля, дзеркалі зворотного виду, протисонячних щитках, а також на
хромованих частинах автомобіля (ковпаках коліс, бамперах і т. ін.). У
випадку, коли з автомобіля зняті колеса, вкрадені акумулятор чи
інструмент з багажника, необхідно шукати сліди рук на крилах, капоті та
дверцятах багажника.
Нарешті, з особливою увагою потрібно оглянути всі ті предмети, які
злочинець, приніс з собою, залишив або загубив. Такими предметами можуть
бути: електричний ліхтарик, свічки, знаряддя зламу, вогнепальна зброя,
магазини до неї, різноманітні дрібні предмети в кишенях одягу злочинця,
якщо він залишив її на місці пригоди, одягнувшись у крадене. Всі ці
предмети можуть мати на собі сліди рук злочинця. Таким чином, під час
пошуку слідів рук, на місці пригоди завжди доводиться оглядати велику
кількість різноманітних об’єктів.
Якщо під час огляду знайти сліди на предметах не вдалося, наприклад, на
папері, картоні тощо, але є підстава підозрювати, що злочинець до них
доторкався, то необхідно виявити на них сліди за допомогою порошків,
парів йоду або іншим відомим способом.
У кожному конкретному випадку спеціаліст-криміналіст, проводячи огляд,
сам визначає (виходячи із обстановки) на яких предметах злочинець міг
залишити сліди рук. Тому огляд будь-якого предмета обстановки місця
пригоди (знаряддя злочину, уламків розбитого скла, посуду, паперу на
столі або на підлозі і т. ін.) потрібно розпочинати з пошуку слідів рук
на них.
Приналежність виявлених у ході огляду місця події слідів злочинцю іноді
вирішується досить легко. Наприклад, у тих випадках, коли сліди виявлені
на внутрішніх поверхнях частин зламаної перешкоди, коли виявлені сліди
забарвлені речовиною, що знаходиться в сховищі, а також кров’яні сліди
на знаряддях злочину і предметах обстановки.
Іноді факт належності слідів злочинцю можна встановити за часом коли їх
залишено. Якщо сліди погано обпилюються порошками, то це може свідчити
про те, що сліди досить «старі» і тому навряд чи залишені злочинцем.
Не всі знайдені на місці пригоди сліди папілярних узорів повинні бути
вилучені для експертного дослідження. На місці злочину завжди є сліди
потерпілих, людей, які випадково побували на місці пригоди, до чи після
неї. Крім того, не всі сліди рук, залишені злочинцем, придатні для
використання при встановленні особи. Необхідно вилучати лише ті сліди,
які могли бути залишені злочинцем, щоб у них можна розрізнити папілярні
лінії та їх деталі.
Для цього знайдені на місці пригоди сліди пальців рук необхідно
порівняти з узорами пальців потерпілих, жителів та осіб, які побували на
місці пригоди. Таке безпосереднє порівняння доволі складне, воно
потребує великого навику в дослідженні слідів і може проводитися лише
досвідченим працівником. Якщо виникають сумніви, то такі сліди краще
досліджувати в лабораторних умовах.
На стадії детального огляду місця пригоди, коли дозволяється змінювати
положення об’єктів для більш ретельного їх вивчення, невеликі предмети
беруть у руки, а більші іноді доводиться переставляти, нахиляти тощо.
Для того, щоб на цих предметах не знищити сліди злочинця і не залишити
своїх, необхідно, як правило, брати предмети за ті місця, на яких не
могли залишитися сліди рук (внутрішні поверхні, дно тощо), або за
частини, на яких практично не утворюються сліди рук, а саме: за краї,
ребра, грані; а також за місця, поверхня яких виключає можливість
виявлення слідів: за рельєфні, шорсткі, не оброблені, іржаві поверхні.
Так, осколки шибки рекомендується брати тільки за ребра, і якщо сліди
видимі, то тримати скло вгору тим боком, на якому знаходяться сліди. Так
само необхідно поводитися з шматками фанери, дзеркалами, рамками з
фотографіями та іншими пласкими предметами (мал. 45).
Склянку потрібно брати, поклавши долоню або пальці на верхній край і
підводячи пальці під дно. Таким же способом беруть чашки, скляні банки
та інші аналогічні вироби зі скла чи пластмаси (мал. 46). Пляшки слід
брати однією рукою, натискуючи згори на горлечко або вводячи в нього
паличку, олівець, палець, а другою підтримуючи за дно. Подібно беруть
графини, різноманітні флакони, пробірки та інші аналогічні предмети.
Мал..45.Так беруть Мал..46.Так потрібно Мал..47.Так потрібно
уламок шибки брати склянку брати коробки
Коробки із деревини, картону, пластмаси і металу, шкатулки і т. ін.
можна брати за кути обома руками (мал. 47). Ножі беруть однією рукою за
тильну частину рукоятки, а іншою – за кінчик леза. Так беруть виделки,
чайні та столові ложки й інші предмети. Пістолети і револьвери потрібно
брати за дульний зріз стволу та за рифлені щічки рукоятки або за інші
деталі, на яких не можуть залишитися придатні для ідентифікації сліди
(мал. 48).
Мал. 48. Так беруть пістолети
Папір беруть пінцетом чи руками в гумових рукавичках, електричну
лампочку – за ту частину, яка ближче до металевого цоколю, якщо там
немає слідів рук. На великих предметах (шафа, двері, телевізор,
холодильник і т. ін.) шукають сліди, розглядаючи поверхню предмету з
різних боків, під різним кутом зору, в необхідних випадках користуючись
спеціальним освітленням.
Знайдені під час огляду сліди рук повинні ретельно зберігатися, після
відповідної фіксації місця їх знаходження дрібні предмети зі слідами
складають туди, де огляд уже проведений, і бажано, щоб до них ніхто не
підходив. У ряді випадків корисно там, де знайдено сліди рук, чи
складаються предмети зі слідами, закріпити аркуш паперу з написом
«Предметів не торкатись, на них сліди!». У тих випадках, коли сліди рук
знайдені поза помешканням і вони можуть зазнати дії дощу, снігу або
яскравого сонячного світла, предмети зі слідами краще відразу ж після
фотографування перенести в приміщення або сліди зафіксувати і вилучити
одним із способів, опис яких буде подано далі.
Використана Література
1. Андрианова В. А., Евсиков В. Н., Зуев Е. И., Теткин С. И. Выявление
бесцветных пальцевых следов порошками на различных поверхностях //
Сборник работ по криминалистике (дактилоскопические исследования).
1957.- М-С.37-64.
2. Ароцкер Л. Е., Грановский Г. Л. Неточное определение участка
папиллярного узора ведет к ошибке // Практика криминалистической
экспертизы. Сб. 1-2.-М, 1961.-С. 195-198.
3. Баканова Л. П. Дактилоскопические исследования: Учебное пособие
-Ташкент, 1980 г. – 52 с.
4. Берзин В. Ф., Фокина А. А. О локализации участков ладонной
поверхности рук человека по деталям папиллярных узоров // Криминалистика
и судебная експертиза. Вып. 3- Киев, 1966-С. 199-212.
5. Бобырев В. Г., Фильков В. И. Модификация химического способа
выявления следов рук // Повышение эффективности криминалистических
экспертиз при расследовании преступлений.- Волгоград, 1988.- С. 30-33.
6. Бобырев В. Г., Гаглошвили А. У. Применение магнитного порошка для
выявления потожировых следов на пористых поверхностях // Экспертная
практика и новые методы исследования. Экспресс-информация.- Вып. 17.-
М., 1989.-С. 4-8.
7. Выявление отпечатков пальцев с помощью вакуумного напыления // В
помощь экспертам.-М., 1976.
8. Гардаускас Ю. Ю. О некоторых недостатках подготовки материалов для
экспертизы следов рук // Экспертиза при расследовании преступлений
(информационные материалы). Вып. 7.- Вильнюс, 1969.- С. 18-23.
9. Герасимов В. Дактилоскопия // Наука и жизнь. № 1.- С. 79-83.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
