Загальні положення договору купівлі-продажу

Договір купівлі-продажу відноситься до найважливіших традиційних
договорів у цивільному праві, безпосереднім — змістом якого є
переміщення матеріальних благ в товарній формі. Він є найбільш
універсальною формою товарно-грошового обігу. Не випадково положення, що
визначають відносини, пов’язані з купівлею-продажем, відкривають Розділ
ІІІ ЦК України, який присвячений окремим видам зобов’язань.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або
зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні
(покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно
(товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст.655 ЦК України).

Правове регулювання договору купівлі-продажу здійснюється Главою 54 ЦК
України, ГК України, ЗУ “Про захист прав споживачів” та іншими актами
цивільного законодавства.

Мета договору: перенесення права власності на річ, яка є товаром,
покупцеві.

Юридичні ознаки договору: взаємний, консенсуальний (реальний) та
відплатний.

Сторонами договору є продавець і покупець.

Істотною умовою договору є умова про предмет, яким може бути:

1) товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде
створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому;

2) майнові права (наприклад, зафіксовані у цінних паперах);

3) право вимоги, яке не має особистого характеру (застосовуються
положення про відступлення права вимоги, якщо інше не встановлено
договором або законом).

До істотних умов даного договору традиційно відносять умову про ціну.
Однак, ціна не є істотною умовою, оскільки, якщо вона не встановлена у
договорі, то визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на
аналогічні товари на момент укладення договору.

Форма договору: усна (в тому числі шляхом вчинення конклюдентних дій)
або письмова.

Зміст договору становлять права та обов’язки сторін. При цьому
відповідному обов’язку продавця кореспондує відповідне право покупця і
навпаки.

Основним обов’язком продавця є обов’язок передати товар (з його
приналежностями та документами) покупцеві:

1) у встановленій договором кількості; у разі невиконання — покупець має
право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або
відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений,
— вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми; якщо продавець
передав покупцеві більшу кількість товару, ніж це встановлено договором
купівлі-продажу, покупець зобов’язаний повідомити про це продавця. Якщо
в розумний строк після одержання такого повідомлення продавець не
розпорядиться товаром, покупець має право прийняти весь товар, якщо інше
не встановлено договором. При цьому, він зобов’язаний оплатити додатково
прийнятий товар за ціною, встановленою для товару, прийнятого відповідно
до договору, якщо інша ціна не встановлена за домовленістю сторін
(ст.ст.669-670 ЦК України);

2) у погодженому асортименті; якщо асортимент не відповідає умовам
договору купівлі-продажу, то покупець має право відмовитися від його
прийняття та оплати, а якщо він вже оплачений, — вимагати повернення
сплаченої за нього грошової суми. Якщо ж продавець передав покупцеві
частину товару, асортимент якого відповідає умовам договору
купівлі-продажу, і частину товару з порушенням асортименту, покупець має
право на свій вибір: а) прийняти частину товару, що відповідає умовам
договору, і відмовитися від решти товару; б) відмовитися від усього
товару; в) вимагати заміни частини товару, що не відповідає асортименту,
товаром в асортименті, який встановлено договором; г) прийняти весь
товар. При цьому, товар, асортимент якого не відповідає умовам договору
купівлі-продажу, є прийнятим, якщо покупець у розумний строк після його
одержання не повідомив продавця про свою відмову від нього
(ст.ст.671-672 ЦК України);

3) у відповідній комплектності та в комплекті товару, якщо це
передбачається договором; у разі передання некомплектного товару
покупець має право вимагати від продавця за своїм вибором: а)
пропорційного зменшення ціни; б) доукомплектування товару в розумний
строк. А, якщо вимога про доукомплектування товару не виконана, покупець
набуває ряд додаткових прав: а) вимагати заміни некомплектного товару на
комплектний; б) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої
грошової суми (ст.ст.682-684 ЦК України);

4) встановленої якості товару; у разі істотного порушення вимог щодо
якості товару, покупець має право: а) відмовитися від договору і
вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; б) вимагати заміни
товару. А за наявності звичайних недоліків має право вимагати: а)
пропорційного зменшення ціни; б) безоплатного усунення недоліків товару
в розумний строк; в) відшкодування витрат на усунення недоліків товару
(ст.ст.673, 678 ЦК України);

5) вільним від прав третіх осіб; якщо продавець не попередив про права
третіх осіб на річ, то покупець має право вимагати: а) зниження ціни; б)
розірвання договору купівлі-продажу, але за умови, що продавець не
доведе, що покупець знав або повинен був знати про права третіх осіб на
товар (ст.659 ЦК України);

p

t

?

p

gW

5, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті
зобов’язання; у разі передачі товару без тари та (або) упаковки чи в
неналежній тарі та (або) упаковці, покупець має право вимагати: а)
передання товару у належних тарі та (або) упаковці; б) заміни неналежних
тари та (або) упаковки; в) пред’явити інші вимоги, що випливають із
передання товару неналежної якості (ст.ст.685-686 ЦК України).

Обов’язок продавця щодо передачі товару покупцеві вважається виконаним у
момент:

1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов’язок
продавця доставити товар;

2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий
покупцеві за місцезнаходженням товару.

Якість товару не може залишатися незмінною постійно, тому важливо
визначити період часу, протягом якого воно буде достатнім для
нормального використання речі. Ці проблеми вирішуються шляхом
встановлення гарантійного строку, строку придатності та строку служби.
Так, гарантійним є строк, встановлений договором або законом, протягом
якого продавець гарантує якість товару. Він починається з моменту
передання товару покупцеві, якщо інше не встановлено договором
купівлі-продажу, і зазначається у паспорті на товар або на його етикетці
чи в будь-якому іншому документі, що додається до товару (ст.ст.675-676
ЦК України).

Для лікарських засобів, харчових продуктів, виробів побутової хімії,
парфумерно-косметичних та інших товарів, споживчі властивості яких
можуть з часом погіршуватися і становити небезпеку для життя, здоров’я,
майна і навколишнього природного середовища. встановлюється строк
придатності. Згідно ст.677 ЦК України, строком придатності є строк, зі
спливом якого товар вважається непридатним для використання за
призначенням. Він зазначається на етикетках, упаковці або в інших
документах, що додаються до них при продажу і вважається гарантійним
терміном, та обчислюється від дати виготовлення, яка також має бути
вказана на етикетці або в інших документах, і визначається або часом,
протягом якого товар є придатним для використання, або датою, до
настання якої товар є придатним для використання.

Обов’язки покупця:

1) прийняти товар; якщо покупець без достатніх підстав зволікає з
прийняттям товару або відмовився його прийняти, то продавець має право:
а) вимагати від нього прийняти та оплатити товар; б) відмовитися від
договору (ст.ст.689, 692 ЦК України);

2) сплатити за нього певну грошову суму; якщо покупець не оплатив товар,
то продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за
користування чужими грошовими коштами (ст.692 ЦК України).

Законодавець в ст.660 ЦК України передбачає обов’язки покупця і продавця
у разі пред’явлення третьою особою позову про витребування товару. Так,
якщо третя особа на підставах, що виникли до продажу товару, пред’явить
до покупця позов про витребування товару, покупець повинен повідомити
про це продавця та подати клопотання про залучення його до участі у
справі. Продавець повинен вступити у справу на стороні покупця. Якщо
покупець не повідомив продавця про пред’явлення третьою особою позову
про витребування товару та не подав клопотання про залучення продавця до
участі у справі, продавець не відповідає перед покупцем, якщо продавець
доведе, що, взявши участь у справі, він міг би відвернути відібрання
проданого товару у покупця. Якщо продавець був залучений до участі у
справі, але ухилився від участі в її розгляді, він не має права доводити
неправильність ведення справи покупцем.

Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження товару переходить
до покупця з моменту передання йому товару, якщо інше не встановлено
договором або законом (ст.668 ЦК України).

Покупець має право заявити продавцеві або виробникові претензію з
приводу не застережених ними недоліків проданої речі, які були виявлені
протягом (ст.680 ЦК України): а) гарантійного строку або строку
придатності; б) розумного строку, але в межах двох років, а щодо
нерухомого майна — в межах трьох років від дня передання товару
покупцеві, якщо договором або законом не встановлений більший строк; в)
після спливу гарантійного строку або строку придатності, якщо покупець
доведе, що недоліки товару виникли до передання йому товару або з
причин, які існували до цього моменту.

Позов з приводу недоліків проданого товару може бути пред’явлений не
пізніше одного року від дня виявлення недоліків у межах строків,
встановлених для виявлення недоліків, а якщо на товар встановлено
гарантійний строк (строк придатності), — від дня виявлення недоліків у
межах гарантійного строку (строку придатності) (ст.681 ЦК України).

ЦК України передбачає наступні види договору купівлі-продажу: а)
роздрібна купівля-продаж; б) поставка; в) контрактація
сільськогосподарської продукції; г) постачання енергетичними та іншими
ресурсами через приєднану мережу; д) міна (бартер). При цьому, до
різновидів договору купівлі-продажу застосовуються загальні положення
про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не
випливає з характеру відносин сторін.

Про захист прав споживачів: Закон України від 12 травня 1991 року. //
ВВРУ. — 1991. — № 30. – Ст.379.

Похожие записи