.

Юридичні особи в міжнародному комерційному праві (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
458 5680
Скачать документ

Реферат на тему:

Юридичні особи в міжнародному комерційному праві

У міжнародному комерційному праві юридичні особи є головними суб’єктами
права.

Як правило, юридичні особи (Juristische Person, Personne civille,
personne morale, corporation, legal person) — це різноманітні
підприємницькі об’єднання, які відіграють вирішальну роль в економіці
будь-якої країни.

Але в законодавствах різних правових систем розрізняються юридичні особи
публічного права та юридичні особи приватного права. Ті й інші мають
право брати участь у міжнародній комерційній діяльності.

Для розмежування понять «юридичні особи публічного права» і «юридичні
особи приватного права» використовують різні критерії. Одним з таких
критеріїв є природа акта, що дав підставу для виникнення того чи іншого
суб’єкта права. Так, юридичні особи публічного права виникають на
підставі публічно-правового акта (закону, адміністративного акта), а
юридичні особи приватного права виникають на підставі приватно-правового
акта.

Характерними ознаками юридичних осіб публічного права є: наявність
владних повноважень, публічний характер поставленої мети, особливий
характер членства. Юридичними особами публічного права є держава,
державні установи, торгові і промислові палати, а також в окремих
випадках державні підприємства.

Питання організації, сфери діяльності, представництва юридичної особи
публічного права потребують спеціального визнання і регулюються нормами
публічного права.

Наприклад, Німецьке цивільне уложення зрівняло юридичних осіб публічного
права під час розгляду їх як суб’єктів майнового обігу з юридичними
особами приватного права стосовно відповідальності за дії правління та
його членів, а також втрати правоздатності у випадку відкриття конкурсу
на майно юридичної особи.

Необхідно зазначити, що у зв’язку з прийняттям на початку 70-х років
ряду міжнародних конвенцій та національних нормативних актів у сучасних
умовах для всіх країн стає характерним підпорядкування юридичних осіб
публічного права в разі виступу їх як учасників комерційного обігу
правовому режиму юридичних осіб приватного права.

Створення юридичних осіб приватного права в національних законодавчих
актах різних правових систем є прерогативою приватних осіб. Приватні
особи створюють матеріальну основу юридичної особи, визначають мету її
діяльності і завдання.

Спробуємо розглянути існуючі види юридичних осіб приватного права в
різних правових системах.

Так, у праві ФРН юридичні особи приватного права поділяються на спілки
та установи.

Спілка — це об’єднання осіб, що має такі ознаки:

1) мету, спільну для всіх членів об’єднання;

2) структуру, що забезпечує організаційну єдність;

3) незалежність існування об’єднання від зміни складу осіб, що до нього
входять.

Спілки поділяються на господарські, головна мета яких — комерційна
діяльність з метою отримання прибутку, і негосподарські.

Діяльність господарських спілок регулюється спеціальним законодавством.

Установи — це юридичні особи, які створюються на підставі односторонньої
угоди приватної особи.

Засновник виробляє установчий акт, визначає структуру установи, у тому
числі і склад правління.

Для створення установи у ФРН необхідний дозвіл компетентного органа
державної влади. Після одержання такого дозволу виникає юридична особа,
до якої на правах власності переходить зазначене в установчому акті
майно. Майно може бути різним за своєю природою: акції акціонерних
товариств і пайові свідоцтва товариств з обмеженою відповідальністю,
цілком контрольованих засновником.

Установа може мати різні цілі. Якщо цілі, що визначені в статуті,
визнаються загальнокорисними чи благодійними, то установа одержує дуже
відчутні податкові пільги. Вона може бути звільнена від сплати
корпоративного податку, ставка якого перевищує 50 % прибутку. Незалежно
від характеру створюваної установи передане майно звільняється від
сплати податку з дарування та спадкування.

У Франції існує кілька видів юридичних осіб приватного права.
Господарські спілки називаються товариствами.

Товариство являє собою договір, унаслідок якого двоє чи кілька осіб
мають змогу володіти спільним майном, поділяти вигоди від комерційної
діяльності, нести ризики і відповідальність.

У комерційній сфері товариства розглядаються як торгові і користуються
правами юридичної особи. Головним предметом діяльності таких товариств є
укладення комерційних угод на постійній основі.

Діяльність торгових товариств у Франції регулюється Законом про торгові
товариства 1966 р. Провідну роль в економічному житті Франції, як і
багатьох інших країн, відіграють акціонерні товариства і товариства з
обмеженою відповідальністю.

У Швейцарії юридичні особи приватного права поділяються на об’єднання
осіб (корпорації) та установи. У свою чергу, корпорації поділяються на
господарські спілки і спілки, які не мають господарських цілей.

Залежно від виду спілок визначається їхній правовий статус. Діяльність
спілок, що мають господарські цілі, підлягає нормам Зобов’язувального
закону про товариства і заклади публічного права.

Є свої особливості в диференціації юридичних осіб у країнах загального
права. Для права цих країн характерним є те, що інститут установи, який
існує в країнах романо-германського права, практично відсутній. Так,
законодавство США, як федеральне, так і законодавство штатів, правовий
режим юридичної особи визначає від характеру здійснюваної діяльності.

Типовим є розподіл корпорацій на підприємницькі, непідприємницькі і
публічні (урядові).

У праві Великобританії корпорації розподіляються на такі, що являють
собою сукупність осіб (соrporation aggregate), і одноособові корпорації
(corporation sole).

Необхідно підкреслити, що в сучасних умовах основною
організаційно-правовою формою ведення бізнесу в розвинутих країнах є
акціонерне товариство (компанія з обмеженою відповідальністю в
англійському праві; підприємницька корпорація за правом США).

Акціонерне товариство у всіх капіталістичних країнах визнається
самостійним суб’єктом права — юридичною особою.

Іноземні правові системи детально визначають статус акціонерних
товариств. Основним джерелом акціонерного права є законодавство. Навіть
у Великобританії та США роль прецедентів у правовому регулюванні
організації і функціонуванні акціонерних компаній незначна порівняно з
роллю і значенням закону.

У більшості розвинутих країн діють спеціальні акціонерні закони. У
Франції — це Закон про торгові товариства 1966 р., у ФРН — Закон про
акціонерні товариства 1965 р., У Великобританії — Закон про компанії
1985 р., у США правовий статус підприємницьких корпорацій визначається
законами окремих штатів. Ці акціонерні закони мають подібний зміст. Крім
загальних положень, вони містять інші норми (капітал, розподіл прибутку,
порядок діяльності і повноваження зборів акціонерів і т. ін.).

Необхідно звернути увагу на те, що зазначені норми в кожній країні мають
свою специфіку. Так, у Законі про акціонерні товариства ФРН третя книга
цілком присвячена регулюванню відносин між так званими пов’язаними
підприємствами, тобто юридично самостійними підприємствами (насамперед
акціонерними товариствами), між якими існують відносини економічної
залежності.

Пов’язані підприємства зобов’язані надавати різноманітну, у тому числі
бухгалтерську, звітність, що відображає їх діяльність у цілому.
Законодавство передбачає конкретні способи захисту інтересів
контрагентів цих підприємств, а також акціонерів меншості в останніх.
Так, у Законі ФРН «Про статус підприємства» 1976 р. передбачено, що в
кожному акціонерному товаристві з кількістю найманих працівників понад
дві тисячі один з органів компанії (спостережна рада) комплектується на
паритетних засадах акціонерами та персоналом.

Варто зауважити, що найважливішою особливістю сучасного західного
акціонерного законодавства є відмова від принципу спеціальної
правоздатності акціонерних товариств.

Щодо юридичних осіб публічного права, то тут слід зазначити, що вони за
певних умов можуть брати участь у комерційній діяльності.

Так, у праві Німеччини до негосподарських спілок належать такі
об’єднання осіб, що мають спільні цілі: політичні, наукові, соціальні,
благодійні і т. д. Суб’єктами майнових прав і обов’язків такі об’єднання
стають тому, що це необхідно для досягнення «ідеальних» цілей.
Наприклад, різні об’єднання й асоціації підприємців, представників
банківського капіталу, що визначають напрям економічної політики
відповідних галузей господарства.

Від установ приватного права варто відрізняти установи і заклади
публічного права. У ФРН до таких належать державні фінансові і кредитні
установи, транспортні підприємства і підприємства зв’язку. Установами
публічного права є також Федеральний банк, державні ощадні каси.

Установи публічного права створюються звичайно спеціальним нормативним
актом.

Право Франції не сприйняло інституту установи. Судова практика визнає
правосуб’єктність установ не інакше, як шляхом визнання
правосуб’єктності визначеної спілки, тобто об’єднання людей.

Юридичні особи публічного права у Франції мають форму асоціації.

Асоціації — це об’єднання осіб, діяльність яких спрямована на досягнення
соціальних, культурних, наукових, благодійних цілей.

За асоціаціями властивість юридичної особи була визнана лише на початку
XX ст., причому держава зберегла за собою право контролю за діяльністю
таких об’єднань, визнавши за ними спеціальну правоздатність.

Особливе місце серед юридичних осіб у Франції посідає groupement
d’interet economique (GIE).

GIE, на відміну від асоціації, наділене загальною правоздатністю. Закон
передбачає необхідні для реалізації правоздатності органи, надаючи при
цьому широкі можливості для регулювання відносин самим учасникам
об’єднання. Новий вид юридичної особи створюється на підставі договору
між двома чи більше фізичними і юридичними особами. Зміст договору
визначається сторонами, тому що кількість імперативних норм закону
зведена до мінімуму.

Ці юридичні особи легалізовані в 1967 р. з метою створення
організаційної форми для таких монополістичних об’єднань, діяльність
яких, не будучи безпосередньо пов’язаною з отриманням прибутку,
спрямована на всіляке сприяння виробничій і комерційній активності
членів об’єднання за допомогою проведення єдиної економічної політики в
масштабах усього об’єднання, концентрації ресурсів на найперспективніших
галузях. Нова форма наділена такими правовими властивостями, які
створили максимально сприятливі умови для виникнення різних
капіталістичних об’єднань з метою подальшої концентрації капіталу і
виробництва.

Суттєвою особливістю цих юридичних осіб є також те, що для них створення
статутного капіталу не є обов’язковим. Використовуються будь-які джерела
фінансування, зокрема випуск облігацій.

З моменту реєстрації об’єднання в торговому реєстрі GIE діє як юридична
особа. Необхідно зазначити, що реєстрація в торговому реєстрі не веде
автоматично до підпорядкування GIE нормам торгового права, тому що
вирішальним для природи регулювання є характер його діяльності.

Щодо відповідальності, то закон передбачає солідарну майнову
відповідальність членів об’єднання за його зобов’язаннями.

Форма GIE відразу ж після її легалізації набула широкого застосування,
особливо у випадках об’єднання капіталістичних підприємств з метою
спільної реалізації товарів, спільного здійснення послуг, спеціалізації
та кооперування виробництва. Це зумовлено тим, що на підприємства, що
діють у формі GIE, не поширюються заборонні постанови. Також, хоча GIE
визнається юридичною особою, вона звільняється від обкладання
корпоративним податком. Передбачаються також податкові пільги в разі
перетворення в дану організаційну форму інших видів юридичних осіб.

Існує своя диференціація юридичних осіб приватного права в країнах
загального права.

Так, у праві Великобританії немає інституту установи. Для досягнення тих
цілей, що стоять перед установами в праві ФРН, Швейцарії, тут широко
використовується інститут довірчої власності.

Особливе місце серед юридичних осіб Великобританії належить публічним
корпораціям, які є організаційною формою державних підприємств.

Сучасне право Великобританії виділяє серед об’єднань осіб
квазікорпорації, тобто такі союзи осіб, що визнаються як одне ціле лише
для визначених цілей. До таких квазікорпорацій належать, зокрема,
профспілки, хоча вони не визнаються юридичними особами і за ними визнані
лише деякі права корпорації. Профспілки мають право мати майно, укладати
від свого імені договори особистого найму. За ними було визнане право на
подання позовів, пов’язаних з наклепом на профспілки; члени профспілки
мають право на позови до об’єднань з вимогою відновлення членства в
профспілці.

У сучасних умовах інтернаціоналізації комерційної діяльності виникають
нові види юридичних осіб. Зокрема, так звані міжнародні юридичні особи,
вплив яких на міжнародне економічне, зокрема й комерційне, життя
безумовний.

Це юридичні особи, створені міжнародною угодою (договором), як,
наприклад, Міжнародний банк реконструкції і розвитку, Міжнародний
валютний фонд, Європейський банк реконструкції і розвитку, Міждержавне
Європейсько-азійське об’єднання вугілля і металу країн СНД, Міждержавний
банк, також створений у рамках СНД, і т. д.

Варто підкреслити, що у свій час створення подібних юридичних осіб за
допомогою міжнародних договорів було в цілому досить рідкісним явищем і
супроводжувалося практично завжди вилученням їх з-під дії загальних норм
національної цивільної, торгової, митної, податкової чи іншої галузей
права відповідної держави, що була місцеперебуванням центральних органів
міжнародної юридичної особи.

У сьогоднішніх умовах фактичне підпорядкування юридичної особи
національному правопорядку відповідної держави знімає необхідність, за
винятком випадків уточнення її походження, у кваліфікації її як
міжнародної юридичної особи.

Так, в угоді країн СНД «Про сприяння у створенні і розвитку виробничих,
комерційних, кредитно-фінансових, страхових, змішаних транснаціональних
об’єднань» від 15 квітня 1994 р. передбачено, що транснаціональні
об’єднання є юридичними особами відповідно до законодавства держави їх
реєстрації.

Статус філій (відділень) і представництв транснаціональних об’єднань
визначається в установчих документах відповідно до законодавства держави
місцезнаходження філій (відділень) і представництв. При цьому
вказується, що транснаціональні об’єднання можуть створюватися як на
підставі міжурядових угод, так і шляхом укладення договорів
безпосередньо між господарюючими суб’єктами. Наприклад, у Законі
Російської Федерації «Про фінансово-промислові групи» від 30 листопада
1995 р. виділяються такі категорії юридичних осіб, як транснаціональна
фінансово-промислова група, міждержавна фінансово-промислова група.

Дані терміни слід розуміти так: фінансово-промислові групи — це
об’єднання, серед учасників яких є юридичні особи, що перебувають під
юрисдикцією держав — учасників Співдружності Незалежних Держав, які
мають відособлені підрозділи на території зазначених держав або
здійснюють на їхній території капітальні вкладення, що реєструються як
транснаціональні фінансово-промислові групи відповідно до федерального
закону і як міждержавні (міжнародні) фінансово-промислові групи — на
підставі міжурядової угоди.

Особливості створення, діяльності і ліквідації міждержавної
фінансово-промислової групи встановлюються міжурядовими угодами. При
цьому для їх учасників національний режим установлюється міжурядовими
угодами на основі взаємного погодження.

Як бачимо, транснаціональне об’єднання, засноване в Російській Федерації
відповідно до міжнародного договору країн СНД, буде «національним» для
Росії й іноземним для решти держав.

Поширене в міжнародній комерційній практиці поняття транснаціональної
корпорації (ТНК) — явище, породжене розвитком всесвітніх економічних
відносин ХХ ст.

ТНК звичайно відносять до міжнародних монополій, діяльність яких
стосується ряду держав.

У зарубіжній практиці нерідко розглядають ТНК як суб’єктів міжнародного
економічного права, що діють поряд з державами і міжнародними
організаціями. Це не випадково, оскільки незаперечним є факт зростаючого
впливу ТНК на національну економіку не тільки тих країн, що
розвиваються, а й розвинутих європейських країн, а також на світову
економіку в цілому.

Специфічною ознакою ТНК виступає їхня неоднорідність і розчленованість з
юридичної точки зору: материнське утворення засновує мережу філій і
дочірніх підприємств у різних країнах. Проте вони гомогенні в
економічному плані. З юридичного погляду компанії, що належать до різних
юрисдикцій та входять до складу ТНК, керуються з одного економічного
центру — материнської компанії.

ТНК можуть утворюватися як унінаціональними за структурою свого капіталу
корпораціями («Майкрософт», «Ренк-Ксерокс», «Кока-кола», «Дженерал
електрик», «Брітіш Петролеум», «Фольксваген», «Міцубісі», «Креді Ліонне»
і т. п.), так і великими об’єднаннями, утвореними за рахунок
«інтернаціоналізації» капіталу («Данлоп-Піреллі» та ін.).

В обох випадках монополістичне об’єднання розміщує свої підприємства в
різних країнах з метою збільшення прибутку за рахунок мінімізації
собівартості продукції, що випускається, освоєння нових ринків, та
уникнення або полегшення податкового тягаря, якщо правова система
відповідної країни дозволяє це зробити.

Таким чином, з правового погляду, ТНК — це сукупність формально
самостійних юридичних осіб, що мають різну державну належність, фактично
керованих іноземною юридичною особою, тобто материнською компанією.

У рамках Європейського союзу підприємства у всіх країнах — учасницях ЄС
повинні діяти в рівних умовах відповідно до європейського права торгових
товариств.

XZ?oj

l

Література Армстонг Ш. Деловое планирование и предпринимательство. — М., 1995. Брукс С. Введение в коммерческое право и законодательство о реорганизации и банкротстве: Пер. с англ. — Н. Новгород, 1990. Бураковський І. Міжнародна торгівля та економічний розвиток країн з перехідною економікою: Теоретико-методологічний аналіз механізму взаємозв’язку. — К., 1998. Бєлоглавек О. К. Міжнародне контрактне право. — К.: Таксон, 2000. Гавердовский А. С. Имплементация норм международного права. — К., 1980. Герчикова И. Н. Международные экономические организации: регулирование мирохозяйственных связей и предпринимательской деятельности: Учеб. пособие. — М.: Консалтингбизнес, 2000.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020