РЕФЕРАТ

На тему:

Взаємодія органів внутрішніх справ з іншими державними органами щодо
охорони громадського порядку в надзвичайних умовах

Надзвичайні ситуації, викликані явищами соціального криміногенного і
некриміногенного характеру, техногенного, природного і біологічного
походження, вимагають комплексного вирішення, участі різних відомств та
владних структуру в забезпеченні правопорядку, захисту інтересів держави
і громадян, усунення тяжких наслідків. Органи внутрішніх справ
охороняють громадський порядок в особливих умовах у разі необхідності в
тісній взаємодії з органами Служби безпеки, охорони державного кордону,
Збройними силами, підрозділами цивільної оборони, органами охорони
здоров’я та ветеринарної медицини, місцевими органами виконавчої влади
тощо.

В випадках загострення ситуації, при якій для забезпечення правопорядку
необхідна участь різних відомств, створюються спеціальні штаби,
об’єднані оперативні групи і підрозділи, проводяться спільні
оперативно-розшукові і охоронні заходи, вживаються заходи запобігання
тяжким наслідкам, карантинні і рятувальні роботи. При цьому кожне
відомство і владна структура діють відповідно до своєї компетенції в
межах чинного законодавства, узгоджуючи спільну діяльність.

Верховна Рада України відповідно до Конституції України приймає закони
та постанови, які регламентують діяльність Кабінету Міністрів,
міністерств і відомств, місцевих органів влади щодо забезпечення
правопорядку, затверджує укази Президента України про введення воєнного
чи надзвичайного стану в Україні або в окремих її місцевостях, про
загальну або часткову мобілізацію, про оголошення окремих місцевостей
зонами надзвичайної екологічної ситуації, оголошує за поданням
Президента України стан війни, схвалює рішення Президента про
використання Збройних Сил України та інших військових формувань у разі
збройної агресії проти України.

Президент України запроваджує на території України чи в окремих її
місцевостях воєнний або надзвичайний стан, може призначати своїх
представників в адміністративно-територіальних одиницях та на окремих
об’єктах, оголошує загальну чи часткову мобілізацію, стан війни у разі
збройного нападу на Україну і невідкладно вносить це питання на розгляд
Верховної Ради України, запроваджує воєнний стан в окремих місцевостях,
вводить в дію нормативні акти воєнного часу і припиняє їх дію; вводить
надзвичайний стан на всій території України або в окремих її
місцевостях, видає укази і розпорядження з питань охорони громадського
порядку та боротьби із злочинністю.

На Службу безпеки згідно з Законом України «Про службу безпеки України»
покладені обов’язки сприяти підтриманню режиму надзвичайного та воєнного
стану в разі їх оголошення, а також ліквідації наслідків стихійного
лиха, значних аварій, катастроф, епідемій, епізоотій та інших
надзвичайних ситуацій, надавати наявними силами і засобами, в тому числі
і технічними, допомогу органам внутрішніх справ, оперативно-розшуковим
підрозділам Служби безпеки України, Державного управління охорони,
Прикордонних військ. Разом з органами внутрішніх справ їй надано право
згідно з Законом України «Про оперативно-розшукову діяльність» проводити
операції по захопленню озброєних злочинців, припиненню тяжких злочинів,
розвідувально-підривної діяльності спецслужб іноземних держав,
організацій та окремих осіб.

Внутрішні війська відповідно до Закону України «Про внутрішні війська
МВС України» беруть участь в ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій
на об’єктах, що ними охороняються:

в разі необхідності надають наявними силами і засобами допомогу
адміністрації установ виконання покарань у ліквідації фактів групової
непокори і масових безладь;

виділяють сили і засоби для ведення разом з органами внутрішніх справ
розшуку осіб, які втекли з-під охорони або нагляду;

надають допомогу адміністрації об’єктів охорони у ліквідації наслідків
аварії, стихійного лиха;

беруть участь у воєнній чи територіальній обороні в районах розміщення
об’єктів охорони;

здійснюють охорону громадського порядку разом з органами внутрішніх
справ або самостійно в населених пунктах та на окремих об’єктах.

На них покладається також обов’язок брати участь в охороні громадського
порядку та боротьбі із злочинністю, забезпеченні громадської безпеки під
час проведення масових заходів, припиненні масових безладь у населених
пунктах.

Прикордонні війська відповідно до Закону України «Про Прикордонні
війська України» зобов’язані відбивати вторгнення на територію України
озброєних формувань, припиняти збройні та інші провокації на державному
кордоні, захищати від злочинних посягань населення і власність у всіх її
формах.

Закон України «Про оборону України» визначає загальні основи оборони
держави, ситуацію, при якій Збройні Сили можуть бути використані для
забезпечення незалежності, територіальної цілісності, захисту інтересів
держави і мирного життя народу; передбачає мобілізаційну підготовку
народного господарства, державних органів і систем управління до дій в
умовах воєнного стану, підготовку населення і території країни до
оборони; визначає компетенцію Верховної Ради України, Президента
України, Ради оборони України, Кабінету Міністрів, міністерства оборони,
інших центральних органів виконавчої влади, місцевих органів державної
влади і управління на випадок стану війни, воєнного часу, воєнного
стану, мобілізації і територіальної оборони.

Підрозділи Цивільної оборони згідно з Законом України «Про Цивільну
оборону України» зобов’язані забезпечити:

запобігання виникненню надзвичайних ситуацій техногенного походження і
запровадження заходів щодо зменшення збитків та витрат у разі аварій,
вибухів, великих пожеж та стихійного лиха;

оповіщення населення про загрозу і виникнення надзвичайних ситуацій у
мирний і воєнний час та постійне Інформування про наявну обстановку;

захист населення від наслідків аварій, катастроф, стихійного лиха та
застосування засобів масового ураження;

організацію І проведення рятувальних та інших невідкладних робіт у
районах лиха і осередках ураження;

створення системи аналізу і прогнозування управління, оповіщення і
зв’язку, спостереження І контролю за радіоактивним зараженням,
підтримання їх готовності для стабільного функціонування у надзвичайних
ситуаціях мирного і воєнного часів;

— підготовку і перепідготовку керівного складу цивільної оборони, її
органів управління та сил, навчання населення вмінню застосовувати
засоби індивідуального захисту і діяти в надзвичайних ситуаціях.

Основами законодавства України про охорону здоров’я на органи охорони
здоров’я покладено надання загальнодоступної медичної допомоги
населенню, виконання профілактичних заходів по охороні здоров’я
населення, забезпечення санітарно-епідеміологічного стану держави,
організацію і здійснення роботи щодо розпізнання, лікування і
профілактики захворювань, охорони території України від заносу і
розповсюдження інфекційних захворювань, проведення карантинних заходів,
судово-медичної і судово-психіатричної експертиз, здійснення державного
санітарного нагляду.

Органи охорони здоров’я спільно з органами внутрішніх справ при
відповідних надзвичайних умовах здійснюють нагляд за дотриманням
санітарних правил в населених пунктах, місцях загального відпочинку і
масового перебування людей, спільно ведуть боротьбу з наркоманією,
пияцтвом, розповсюдженням СНІДу, венеричних хвороб, у разі ухилення
хворих від добровільного лікування, та іншими інфекційними
захворюваннями, якщо вони набули характеру епідемій і ліквідація їх
вимагає карантинних заходів. Органи охорони здоров’я надають невідкладну
медичну допомогу особам, які постраждали під час масових порушень
громадського порядку, стихійного лиха чи аваріях, пожежах та
катастрофах. На вимогу органів внутрішніх справ вони проводять
судово-медичні та судово-психіатричні експертизи, а також необхідні
медичні огляди окремих осіб з метою виявлення їх стану здоров’я,
наявності у них травм, хвороб, сп’яніння чи наркотизації.

Законом України «Про ветеринарну медицину» до компетенції органів
державної ветеринарної медицини віднесено:

контроль та організація заходів щодо профілактики, діагностики,
лікування та ліквідації інфекційних і незаразних хвороб тварин;

оцінка епізоотичної ситуації і дача обов’язкових до виконання
розпоряджень щодо здійснення профілактики та ліквідації заразних хвороб,
а також з питання дератизації, дезенфікації, інших заходів;

контроль за охороною території України від занесення з території інших
держав інфекційних хвороб тварин, а також проведення

перевірки ветеринарного стану при експорті-імпорті тварин, сировини,
продуктів тваринного походження, кормів;

— заборона експлуатації або тимчасове припинення функціонування
тваринницьких об’єктів і підприємств по забою та переробці тварин і
сировини тваринного походження у разі порушення ветеринарних норм і
правил.

Місцеві органи влади на підставі Закону України «Про місцеве
самоврядування в Україні»:

— вирішують відповідно до законодавства питання про проведення зборів,
мітингів, вуличних походів і демонстрацій, спортивних, видовищних та
інших масових громадсько-політичних заходів, контролюють забезпечення
організаторами цих заходів належного громадського порядку;

— вживають в разі стихійного лиха, екологічних катастроф, епідемій,
пожеж, інших надзвичайних ситуацій необхідних заходів щодо забезпечення
державного і громадського порядку, життєдіяльності підприємств, установ
та організацій і врятування життя людей, захисту їх здоров’я, збереження
матеріальних цінностей.

Органи внутрішніх справ, здійснюючи охорону правопорядку в надзвичайних
умовах, повинні враховувати обов’язкову, передбачену законодавством,
участь інших міністерств та відомств у заходах по ліквідації,
попередженні та усуненні наслідків надзвичайних подій, відновленні
порушеного громадського порядку, оздоровленні оперативної обстановки,
проявляти ініціативу та розробляти комплексні заходи щодо взаємодії з
ними.

Комплексні заходи повинні забезпечувати координацію дій всіх залучених
до охорони громадського порядку сил і засобів як органу внутрішніх
справ, так і приданих тимчасово, систему зв’язку та управління,
інформування органів виконавчої влади та вищого керівництва, корегування
завдань, поставлених перед підрозділами органів внутрішніх справ і інших
правоохоронних органів, залежно від розвитку подій, зв’язок Із засобами
масової інформації з метою використання їх можливостей в стабілізації
обстановки та належного Інформування населення.

ЛІТЕРАТУРА

1. Конституція України.

2. Закон України «Про міліцію” //Відомості Верховної Ради УРСР.
1991. №4. Ст.20.

Закон України «Про державну службу” //Відомості Верховної Ради України.
1993. №52. Ст.490.

Закон України «Про боротьбу з корупцією” //Відомості Верховної Ради
України. 1995. №34. Ст.266.

Закон України «Про дорожній рух» // Відомості Верховної Ради України.
1993. №31. Ст.338.

Положення про Міністерство внутрішніх справ України: Затв.
розпорядженням Президента України від 7 жовтня 1992 р. // Голос України.
1992. 20 жовтня.

Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом ОВС:
Затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.1991р. №114.

Кодекс України про адміністративні правопорушення: Офіційний текст X.,
2000.

Збірник нормативних актів України з питань правопорядку. К., 1993.
Підручники, навчальні посібники, монографії.

Адміністративна діяльність органів внутрішніх справ. Загальна частина:
Підручник. К., 1995.

Адміністративна відповідальність в Україні: Навч. посібник/За ред.
А.Т.Комзюка. X.. 1998.

Похожие записи