РЕФЕРАТ

На тему:

Взаємодія органів внутрішніх справ на транспорті з територіальними
органами, адміністрацією і громадськими організаціями транспортних
підприємств

В організації охорони громадського порядку та боротьбі із злочинністю
на транспортних магістралях важливе місце традиційно займає взаємодія
органів внутрішніх справ на транспорті з територіальними органами
внутрішніх справ, а також з органами державної безпеки, митними
органами, адміністрацією, громадськими формуваннями транспортних
підприємств.

МВС України, приділяючи цьому питанню значну увагу, самостійно і разом з
іншими відомствами видало ряд наказів, спрямованих на подальше
удосконалення взаємодії органів внутрішніх справ на транспорті з
територіальними органами внутрішніх справ, іншими правоохоронними
органами та адміністрацією транспортних організацій.

Необхідність такої взаємодії викликана рядом обставин, серед яких
найбільш характерними є наявність злочинців-гастролерів, осіб, які
розшукуються і намагаються переховатися на об’єктах транспорту або
використати транспорт як засіб руху для здійснення злочинів в різних
містах і районах; особливості поведінки окремих злочинців, які
здійснюють злочини в містах, районах і на об’єктах транспорту поза
районом проживання; місцеві особливості, що іноді вимагають за умовами
оперативної обстановки посилення одного органу внутрішніх справ за
рахунок сил і засобів інших.

Взаємодія органів внутрішніх справ на транспорті з територіальними
органами полягає у взаємозв’язку інформуванні, плануванні та здійсненні
спільних заходів. Обмін Інформацією здійснюється з таких основних питань
і подій: про злочини, які готуються (наприклад, про наміри захоплення та
викрадення повітряного судна, напади на об’єкти, пов’язані з постійним
обслуговуванням інкасаторами, та на інкасаторів, втечі із установ по
виконанню покарань, СІЗО, ІТЗ і т. ін.); про всі скоєні та нерозкриті
тяжкі злочини; про злочинців, які розшукуються; про осіб, які пропали
без вісті; про виявлення неопізнаних трупів; про доставлених
правопорушників, особу яких не встановлено; про затриманих
правопорушників, коли є достатні підстави припустити, що вони причетні
до злочинів, скоєних на території органу, з якими здійснюється
взаємодія; про аварії та катастрофи поїздів, суден, літаків; про інші
пригоди, коли виникає необхідність спільного вирішення
оперативно-службових питань.

Органи внутрішніх справ на транспорті надсилають до відповідних органів
внутрішніх справ матеріали на правопорушників, які і раніше систематично
відвідують об’єкти транспорту і раніше засуджених осіб для постановки на
облік, вирішення питання про встановлення адміністративного нагляду із
застосуванням заборони відвідування вокзалів, портів, аеропортів у
певний час. Санкції за порушення такого обмеження застосовуються
територіальними органами за інформацією, яка надходить з органів
внутрішніх справ на транспорті.

З метою своєчасної та швидкої передачі інформації встановлюються прямі
телефони і канали між органами, які взаємодіють, чергові частини
оснащуються радіостанціями, що працюють на одних і тих же діапазонах
хвиль.

Транспортні та територіальні органи внутрішніх справ здійснюють спільні
заході щодо розкриття злочинів і розшуку злочинців, охорони громадського
порядку під час прибуття поїздів, проведення масових заходів по боротьбі
з бродяжництвом, пияцтвом, правопорушеннями неповнолітніх і дитячою
безпритульністю.

Залежно від мети і завдань, які вирішуються в процесі взаємодії, з
особового складу транспортних і територіальних органів внутрішніх справ
створюються спільні слідчо-оперативні, оперативно-пошукові групи,
оперативні заслони, посилені міліцейські пости та патрульні групи.

Під час розшуку та затримання особливо небезпечних і озброєних злочинців
розстановка сил і засобів територіальних і транспортних органів
внутрішніх справ здійснюється за єдиним планом. Начальник органу
внутрішніх справ на транспорті або його заступник входить до складу
оперативного штабу МВС, УМВС по керівництву операцією.

Для транспортних і територіальних органів внутрішніх справ характерна
спільна діяльність при надзвичайних обставинах (катастрофах, аваріях на
транспорті). Особовий склад зазначених органів залучається для виконання
таких завдань: блокування району катастрофи, охорона громадського
порядку; забезпечення збереження документів і предметів, які стосуються
повітряної чи іншої пригоди; збирання відомостей про потерпілих і
створення умов для нормальної діяльності комісії з службового
розслідування причин катастрофи або аварії.

Необхідність спільних дій органів внутрішніх справ на транспорті та
органів Служби безпеки обумовлюється рядом обставин. По-перше, багато
державних злочинів (наприклад, порушення правил безпеки руху та
експлуатації транспорту і т. ін.), боротьба з якими безпосередньо
покладена на органи внутрішніх справ на транспорті, об’єктивно мають
схожість з особливо небезпечними державними злочинами, а іноді
відрізняються від них тільки суб’єктивною стороною. Це не дозволяє
одразу ж після одержання сигналу з достатньою впевненістю визначити, до
компетенції якого відомства належить припинення та розкриття такого
злочину. Тому на зазначеному етапі роботи потрібна спільна участь
органів внутрішніх справ на транспорті та органів Служби безпеки.

По-друге, схожість окремих завдань цих органів вимагає узгодженого їх
використання з метою недопущення розшифрування інформації, яка не може
бути розголошеною.

По-третє, взаємодія дозволяє маневрувати силами та засобами, максимально
використовувати специфічні для зазначених органів методи та форми
роботи.

Найбільш поширеною формою взаємодії органів внутрішніх справ на
транспорті з органами Служби безпеки є обмін інформацією про осіб і
факти, які становлять оперативний інтерес. Характер такої інформації,
звичайно, вимагає якнайшвидшого реагування. Це перш за все стосується
випадків припинення особливо небезпечних державних злочинів,
попередження спроб захоплення та крадіжки . повітряного судна,
припинення виявлених спроб незаконного перевезення повітряним
транспортом зброї, вибухових речовин, інших небезпечних вантажів і
предметів.

Ефективною формою взаємодії органів внутрішніх справ на , транспорті з
органами Служби безпеки є спільна розробка та реалізація заходів щодо
охорони громадського порядку та безпеки в період підготовки та
проведення значних громадсько-політичних заходів, при вибутті, прибутті,
проїзді по території країни керівників держав і урядів та інших
державних делегацій.

Поширення набула і така форма взаємодії, як розробка планів спільних дій
за надзвичайних обставин (аваріях І катастрофах, захопленнях та
крадіжках повітряних суден цивільної авіації, колективних порушеннях
громадського порядку).

Органами внутрішніх справ, які функціонують у районах державного кордону
України, в тому числі в міжнародних аеропортах, проводять свою роботу в
тісній взаємодії з органами прикордонної охорони та митними органами. Ця
взаємодія здійснюється в основному (у формі обміну інформацією, яка
становить взаємний інтерес щодо спільного планування та проведення
заходів, які спрямовані на припинення та попередження правопорушень.
Спільно з зазначеними органами вирішуються питання, пов’язані з
обмеженням в’їзду до прикордонної зони, міжнародним транзитом.

Ефективність охорони громадського порядку та боротьби із злочинністю в
багатьох випадках визначається станом взаємодії органів внутрішніх справ
на транспорті з адміністрацією та громадськістю підприємств транспорту.

Практикою вироблено різні форми взаємодії органів внутрішніх справ на
транспорті з адміністрацією підприємств транспорту при забезпеченні
збереження вантажів. Це спільне виявлення причин і умов, які сприяють
скоєнню злочинних посягань на вантажі та вжиття заходів до їх усунення;
комісійні перевірки місць зберігання та обробки вантажів; проведення
міжвідомчих нарад щодо забезпечення зберігання вантажів; спільний
оперативний розбір фактів неналежного збереження вантажів; щомісячні і
щоквартальні взаємозвірки матеріалів, які є в міліції, про незбереження
вантажів з відомостями відповідних служб відділень залізниці.

Органи внутрішніх справ і адміністрація транспортних підприємств та
установ досить широко використовують допомогу громадськості в боротьбі з
розкраданням вантажів. Найбільш характерними формами взаємодії є
спеціалізовані добровільні дружини, які беруть участь в забезпеченні
правопорядку в сфері вантажних перевезень, ради, лінійні громадські
пункти та пости транспортнох міліції, «пікетні» групи, спецгрупи
воєнізованої охорони, міліції і т. ін.

Для профілактики правопорушень на транспорті утворюються ради при
управліннях залізниць. Вони координують і спрямовують роботу рад
профілактики при відділеннях залізниць, а ті в свою чергу керують
діяльністю лінійних пунктів профілактики на залізничних вузлах і
станціях. Як правило, в радах профілактики утворюються секції, які
забезпечують проведення профілактики правопорушень. За аналогічною
схемою організовано ради профілактики на об’єктах повітряного, морського
та річкового транспорту.

В числі основних завдань формувань громадськості є координація
діяльності постійно діючих комісій по збереженню вантажів, зміцненню
громадського порядку, попередженню травматизму, а також товариських
судів і т. ін.

До основних функцій рад профілактики належать посилення трудової
дисципліни, правопорядку та дотримання законності в трудових колективах
підприємств і служб транспорту, припинення правопорушень у сфері
пасажирських перевезень, запобігання розкраданням вантажів, виявлення та
облік правопорушень і проведення з правопорушниками індивідуальної
профілактичної роботи, організація та проведення розгляду матеріалів на
правопорушників, досліджень, рейдів і т. ін.

Однією з форм об’єднаних зусиль громадськості та органів внутрішніх
справ на транспорті стали громадські лінії, пункти охорони порядку. На
відміну від громадських пунктів охорони порядку, які діють на території
міст, селиш і інших населених пунктів, громадські лінійні пункти не
мають єдиної твердо встановленої структури та форм роботи. Залежно від
спеціалізованої станції, де вони створені, до їх складу можуть входити
секції по боротьбі з розкраданнями вантажів, по охороні громадського
порядку та профілактиці правопорушень і т. ін. Лінійні громадські пункти
створюються спільними зусиллями адміністрації, профспілкових організацій
транспорту та органів внутрішніх справ на транспорті на пасажирських і
вантажних станціях, в портах і на інших об’єктах.

Останніми роками на залізницях впроваджується досвід шефства над
приміськими поїздами колективів підприємств, робітники і службовці яких
систематично користуються цим видом транспорту. Так, найбільше поширення
на Придніпровській і Львівській залізниці одержало шефство крупних
промислових підприємств над електричками, створення «фірмових»
приміських поїздів і т. ін. Цей досвід тепер активно впроваджується і в
інших регіонах країни, працівники органів внутрішніх справ на транспорті
надають у цій справі допомогу адміністрації та профспілковим
організаціям транспортних підприємствам, забезпечують обмін досвідом.

Крім розглянутих форм взаємодії органів внутрішніх справ на транспорті з
громадськістю, можна назвати і деякі інші. Серед них можна назвати
товариські суди, інститут громадських інспекторів по збереженню
державної власності та безпеки на транспорті, позаштатні працівники
міліції, різні координаційні комісії та ради, товариства, а також інші
громадські об’єднання.

ЛІТЕРАТУРА

1. Конституція України.

2. Закон України «Про міліцію’7/Відомості Верховної Ради УРСР. 1991.
№4. Ст.20.

Закон України «Про державну службу” //Відомості Верховної Ради України.
1993. №52. Ст.490.

Закон України «Про боротьбу з корупцією” //Відомості Верховної Ради
України. 1995. №34. Ст.266.

Закон України «Про дорожній рух» // Відомості Верховної Ради України.
1993. №31. Ст.338.

Положення про Міністерство внутрішніх справ України: Затв.
розпорядженням Президента України від 7 жовтня 1992 р. // Голос України.
1992. 20 жовтня.

Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом ОВС:
Затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.1991р. №114.

Кодекс України про адміністративні правопорушення: Офіційний текст X.,
2000.

Збірник нормативних актів України з питань правопорядку. К., 1993.
Підручники, навчальні посібники, монографії.

Адміністративна діяльність органів внутрішніх справ. Загальна частина:
Підручник. К., 1995.

Адміністративна відповідальність в Україні: Навч. посібник/За ред.
А.Т.Комзюка. X.. 1998.

Похожие записи