Реферат
на тему:
Взаємодія експертних підрозділів і оперативних служб у протидії
організованій злочинності: історія, сучасність, перспективи
Пріоритетним напрямом діяльності органів внутрішніх справ України в
сучасних умовах є забезпечення і гарантування реалізації конституційних
прав кожного громадянина нашої держави, попередження злочинних посягань,
особливо з боку організованих угруповань і злочинних організацій, захист
громадян від насильницьких дій, боротьба з особливо небезпечними
злочинами – розбоями та грабежами, нанесенням тяжких тілесних ушкоджень,
економічними злочинами. Одним з головних чинників у правоохоронній
практиці, спрямованим на забезпечення виконання цих завдань, є побудова
надійної, науково обґрунтованої доказової бази розкриття та
розслідування злочинів.
Робота підрозділів Експертної служби МВС України будується відповідно до
потреб оперативного реагування на зміни криміногенної ситуації та
структурного складу організованої злочинності та націлена на виконання
основного завдання – експертного забезпечення процесу профілактики,
розкриття та розслідування злочинів. У цій роботі експертні підрозділи
спираються на тверду наукову і методичну основу, використовують широкий
арсенал спеціальних технічних засобів.
Слід зазначити, що виникнення криміналістики, яка має більш як столітню
історію, в першу чергу, пов’язане з діяльністю органів правопорядку,
зокрема оперативних служб. Поштовхом стала поява у XIX столітті в
Німеччині, Франції, Англії, США, інших країнах нового феномену –
організованої злочинності – та нездатність каральних органів протистояти
їй. Звідси виник і соціальний заказ на систему, яка б об’єднала зусилля
правоохоронних органів і науки з метою протистояти злочинності нового
зразка. До речі, вперше введений видатним криміналістом, австрійцем за
походженням, Гансом Гроссом наприкінці XIX століття термін
“криміналістика” змінив не менш популярні на той час терміни
“поліцейська техніка”, “наукова поліція” тощо.
Першими експертними криміналістичними установами знову ж таки слід
вважати бюро ідентифікації, що створювалися при поліцейських префектурах
ряду столичних міст Європи, а пізніше – поліцейські лабораторії.
Скажімо, дактилоскопічний метод ідентифікації людини у криміналістиці
бере свій початок ще у 1896–1897 роках, коли він був введений у
кримінально-розшукових закладах Аргентини, Британської Індії, Бразилії,
Чилі, Німеччини та інших країн. До речі, у м. Києві, першим у Російській
імперії в січні 1904 року, завдяки зусиллям завідуючого розшуковою
частиною Г.М. Рудого, саме при розшуковому відділенні Київської міської
поліції був створений дактилоскопічний відділ, що забезпечував
реєстрацію злочинців та проведення дактилоскопічних досліджень.
Балістичні й трасологічні експертизи та дослідження своїм походженням
теж прямо пов’язані з діяльністю органів правопорядку у боротьбі зі
злочинністю, коли у 1835 році у м. Лондоні поліцейськими під час
розслідування вбивства, яке було вчинене із застосуванням вогнепальної
зброї, з трупу було вилучено свинцеву кулю та виявлено при проведенні
обшуку в помешканні одного з підозрюваних форму для виготовлення
свинцевих куль, що дозволило довести їх тотожність та розкрити злочин.
Утворення науково-технічної служби в органах внутрішніх справ України
теж виходить із надр оперативних служб і припадає на 1923 рік. На той
час у Головному управлінні міліції Республіки з метою експертного та
техніко-криміналістичного забезпечення потреб оперативних служб у
розслідуванні та розкритті злочинів був створений науково-технічний
кабінет.
Згодом з змінювалася організаційна побудова експертно-криміналістичних
підрозділів, а, відповідно, і функції та завдання, які вони виконували.
Згідно з потребами оперативно-службової діяльності та слідчої практики
постійно розширювалось і коло об’єктів експертних досліджень. Стосовно
криміналістичної експертизи наукові досягнення відкрили можливість
виявляти та аналізувати матеріальні носії інформації про механізми та
обставини злочинів, які раніше залишалися недоступними для
безпосереднього людського сприйняття. Поступово впроваджувались
дослідження волосся та текстильних волокон, лакофарбових покриттів,
вибухових речовин, наркотиків тощо. За останні десятиліття арсенал
традиційних криміналістичних методів, які використовуються працівниками
експертної служби, поповнився новими сучасними методами ідентифікації
особи. Досить динамічного розвитку набув відносно новий, але надзвичайно
актуальний в сучасних умовах вид досліджень – вибухових пристроїв.
Наприклад, з 1985 року у криміналістиці та, зокрема з початку 90-х років
в Україні, як один з найбільш ефективних способів ідентифікації особи
став використовуватися ДНК-аналіз, чи генотипоскопія. Для таких
досліджень достатня наявність волосини, фрагментів недопалків сигарет,
кісткових останків, лупи.
Успадкувавши національні й міжнародні традиції, експертна служба
побудована з урахуванням специфічності завдань, покладених на
Міністерство внутрішніх справ, і вирішує ці завдання комплексно, у
тісній взаємодії з усіма оперативними службами. Найбільш характерним
прикладом такої взаємодії є функціонування криміналістичних обліків:
дактилоскопічних; кулегільзотек; підроблених документів; фальшивих
грошей; фонограм з голосами людей; ДНК, ефективність роботи яких
сьогодні підсилюється активним впровадженням в експертну діяльність
автоматизованих інформаційно-пошукових систем.
Окремо слід відзначити такий напрям діяльності служби, як робота з
об’єктами дактилоскопічного походження, яка являє собою
багатофункціональну систему відношень (взаємодії) служб та підрозділів
ОВС від виявлення, вилучення та експертного дослідження слідів рук до
перевірки їх між собою, поміщення до слідотек та колекцій
(криміналістичних обліків). В їх формуванні задіяні тисячі працівників.
Упродовж останніх років питома вага злочинів, розкритих за допомогою
криміналістичних обліків, зросла майже втричі.
Така взаємодія відпрацьовувалася десятками років і досягла значного
рівня. Слід зазначити, що тільки в І півріччі поточного року за
завданнями оперативних підрозділів працівниками експертної служби
виконано понад 149 тисяч досліджень, оглянуто майже 158 тисяч місць
подій, з яких більше ніж 140 тисяч – по кримінальних справах, взято
участь у проведенні понад 55 тис. оперативно-розшукових заходів.
Існують і потребують вирішення окремі проблеми, пов’язані з організацією
такої взаємодії. На жаль, є непоодинокі випадки, коли працівники
оперативних підрозділів дещо не розуміють, недооцінюють важливості
функціонування криміналістичних обліків. Як результат, вони не завжди і
в неповному обсязі поповнюються. Висновок такий: високих результатів
цієї взаємодії можемо очікувати лише за умови належного виконання як
оперативними службами, так й експертними підрозділами своїх функцій щодо
формування криміналістичних обліків.
Зміни, що з часом відбуваються в криміногенній ситуації по лінії
організованої злочинності, потребують від експертних підрозділів
постійного пошуку і впровадження в практичну діяльність нових видів,
способів та методів експертних досліджень, а, відповідно, й їх
науково-методичного забезпечення. Сьогодні працівниками експертної
служби проводяться наукові дослідження з широкого спектру проблем, які
охоплюють майже 40 напрямів, їх результати, будучи реалізованими в
експертній практиці, безумовно, сприятимуть досягненню відповідного
рівня експертного забезпечення протидії організованій злочинності.
З урахуванням потреб в якості нагальних і перспективних завдань акцент
робиться на необхідності опанування та розвитку наведеного нижче:
– високоефективних інструментальних методів досліджень (генотипоскопії,
фоноскопії, рідинної хроматографії);
– нових напрямів експертних досліджень у сферах високих технологій,
інтелектуальної власності;
– комплексного дослідження контрафактної продукції, банківських
кредитних карток;
– експертизи програмно-апаратного забезпечення комп’ютерної техніки, в
тому числі, фоно- та відеозаписів, фотографічних зображень, виконаних
цифровими методами;
– експертизи голограм, творів літератури та мистецтва, що передбачає
більш високий рівень взаємодії, тому кожна ініціатива, кожна
конструктивна пропозиція оперативних служб щодо шляхів підвищення цього
рівня знайде розуміння й підтримку експертної служби.
Причому, з огляду на те, що рівню технічного озброєння сучасної
організованої злочинності повинні відповідати адекватні методи й способи
розкриття та розслідування протиправних посягань з боку правоохоронних
органів, така робота набуває надзвичайної актуальності. Немає сумніву,
що досягнення відомчої науки й сучасної експертної практики, зміцнення
наукового потенціалу служби, традиції та напрацювання у вирішенні
спільних завдань дозволяють це зробити. Сьогодні у позитивному
результаті таких кроків зацікавлені не лише фахівці оперативних та
експертних служб, а й кращі сили нашої відомчої науки, бо саме експертна
практика дає поштовх до пошуку нових ідей, отримання нових наукових
результатів та насичення розроблених теоретичних засад здійснення
експертної діяльності у протидії організованій злочинності практичними
результатами.
І.П. Красюк. Взаємодія експертних підрозділів і оперативних служб у
протидії організованій злочинності: історія, сучасність, перспективи.
“Боротьба з організованою злочинністю і корупцією (теорія і практика)”
8’2003
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
