Реферат на тему:
Вплив пошкоджуючих факторів пострілу на тіло людини
Механізм утворення вогнепального ушкодження – складний і неоднозначний
процес, в основі якого лежать різноманітні фізичні і хімічні явища. Їх
називають факторами пострілу, що пошкоджують. Виникаючи майже одночасно
в момент пострілу, вони істотно розрізняються по своїх уражаючих
властивостях.
В цілому процеси, що призводять до викидання снаряда з каналу ствола,
представляються у такий спосіб. Після вибуху капсульного складу в
патроннику виникає перша ударна хвиля, що поширюється у предкулювому
просторі каналу ствола і, досягнувши дулового зрізу, приймає сферичну
форму. Її швидкість досягає швидкості звуку в повітрі. Після запалювання
пороху частина порохових газів проривається між стінкою ствола зброї і
поверхнею снаряду, що почав рухатись (питання обтюрації). По виходу з
каналу ствола ця частина газів утворить другу ударну хвилю, що швидко
доганяє першу і далі вони поширюються разом. Потім з каналу ствола
вилітає вогнестрільний снаряд, а за ним – основна маса розпечених
порохових газів, що утворять третю ударну хвилю, що також швидко
зливається з першими двома. Швидкість ударних хвиль спочатку вище
початкової (дулової) швидкості снаряду. Однак вона незабаром гасне, і
вже на відстані 20-30 см від дулового зрізу, снаряд, обганяє ударні
хвилі [1, С.122].
Пороховий заряд не згоряє цілком, тому разом із газами з дулового отвору
вилітають частки не згорілих і частково згорілих порошинок, а також
шлакоподібні продукти та залишки переважно у вигляді вуглецю. Висока
температура порохових газів призводить до повного або часткового
згоряння рушничного мастила, осалки куль і гільз, лакового
герметизуючого покриття снаряду і гільзи, у результаті чого в хмарі
порохових газів з’являється додаткова кількість вуглецю. При роз’єднанні
снаряду і гільзи під дією порохових газів і наступному проходженні
снаряду по каналу ствола всі взаємодіючі поверхні гільзи, ствола і
снаряду втрачають метал. Одна частина металу під впливом високої
температури видозмінюється і залишає канал ствола у вигляді оксидів.
Більш великі металеві частки вилітають з дулового отвору у відносно
незміненому вигляді. Серед металів основну частку складають м’які (у
порівнянні зі сталлю ствола) метали поверхні снаряду. Вони і визначають
основний метал пострілу. Найтонша суспензія часток цього металу покриває
поверхню по суті всіх елементів, що залишають канал ствола в результаті
пострілу.
Речовини капсульного складу встигають цілком прореагувати у момент
детонації й ініціювання порохового заряду, тому разом з пороховими
газами канал ствола залишають лише окремі хімічні елементи, що входять
до складу речовин капсульного заряду.
Дрібнодисперсна гомогенна суспензія оксидів металів і вуглецевих
з’єднань складає кіптява пострілу.
gdhm
gdhm Наслідком пострілу може бути дія вогнепальної зброї, що ушкоджує,
на дотичні з нею, а іноді і віддалені від неї, частини тіла. До них
можна віднести дуловий зріз і рухливі частини зброї, ложе (приклад), а
також фрагменти і частини зброї, якщо вона розірвалась у момент
пострілу.
При подоланні вогнепальним снарядом предметів одягу, змісту кишень, при
взаємодії снаряду з щільною перешкодою предмети можуть частково або
цілком руйнуватися. Осколки, що утворяться при цьому, і фрагменти здатні
заподіювати додаткові ушкодження. Такою же здатністю володіють і уламки
кісток, ушкоджених снарядом. Усі ці вражаючі елементи мають назву
вторинних снарядів [1, С.123].
Тіла, речовини і явища, що з’являються в навколишньому середовищі в
результаті пострілу, називають факторами пострілу, що пошкоджують. Одні
з них можуть зробити глибокий вплив, що руйнує, (снаряд, порохові гази й
ін.), інші осідають на перешкоді або навколишніх предметах у вигляді
поверхневих ушкоджень і слідів (більшість додаткових продуктів
пострілу).
Вперше систематизований перелік факторів пострілу, що ушкоджують,
представив у 1960 р. В.І. Молчанов. В одних умовах на об’єкт, що
уражається, можуть діяти всі або більшість факторів пострілу, що
ушкоджують, в інших – якийсь один (дивись таблицю).
Таблиця
Пошкоджуючи фактори пострілу
Вогнепальний снаряд і його частини Додаткові продукти пострілу Зброя
Вторинні фактори
– Куля звичайна;
– Куля спеціального призначення;
– Шріт;
– Картеч;
– Наповнювачі спеціальних патронів;
– Осколки і деталі фрагментованого снаряду;
– Деталі мисливського патрона;
– Атипові снаряди. – Порохові гази і повітря з каналу ствола;
– Кіптява пострілу;
– Частини порохових зерен;
– Елементи капсульного складу;
– Рушничне мастило;
– Осалка;
– Лакове і лакофарбове покриття снаряду. – Дульний зріз зброї;
– Рухомі частини зброї;
– Приклад (при віддачі зброї в момент пострілу);
– Частини розірваної зброї. – Осколки і частини перешкоди;
– Частини одягу, взуття;
– Осколки і частини засобів індивідуального захисту (каски,
бронежилети);
– Запалений одяг.
Література:
Попов Н.В. „Судебная медицина” (Издание третье переработоное и
дополненное проф. В. М. Смольяннивым и проф. В.Ф. Черваковым. Допущено
Министерством высшего образования СССР в качестве учебника для выших
медицинских учебных заведений), М.: Государственое издательство
медицинской литературы «МЕДГИЗ», 1950.- 443 с.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
