Реферат на тему:
Визначення розміру відшкодування моральної шкоди
Відшкодування моральної шкоди – один з найактуальніших інститутів
сучасної правової науки. На практиці кількість справ про відшкодування
моральної шкоди щороку суттєво зростає. Громадяни стають все більш
освіченими і прагнуть реально досягнути правосуддя. Проте, як тільки
виникає питання порушення законного права та заподіяння немайнової
шкоди, відразу кожен такий громадянин чи юридична особа зіштовхуються із
досі невирішеною проблемою визначення розміру моральної шкоди. І чим
більше відомі юристи (зокрема С. Шимон, В. Паліюк, Р. Стефанчук, П.
Рабінович та ін.) досліджують дану проблему, тим виникає більше
запитань, відповіді на які кожен шукає сам. Зокрема, якщо особа доведе
факт заподіяння моральної шкоди, яким чином вона повинна обґрунтувати,
визначити і довести її розмір? Адже будь-які обґрунтування повинні
базуватися на вже існуючих нормативниx даних.
Моральну шкоду, зважаючи на її сутність, неможливо відшкодувати в
повному обсязі, адже немає (і не може бути) точних критеріїв майнового
виразу душевного болю, спокою, честі, гідності особи тощо. Навіть сама
людина, якій завдано моральної шкоди, не завжди може визначити розмір
завданої їй шкоди, тим паче у грошовому еквіваленті. А якщо і робить це,
то найчастіше розмір бажаної компенсації істотно перевищує розмір
завданих ним збитків (хоча, звичайно, може бути і навпаки). Тому
терміново необхідна чітко визначена єдина методика рекомендованого (в
межах: «від» і «до») визначення розміру завданої моральної шкоди та
прийнятий на законодавчому рівні єдиний нормативний документ (швидше за
усе закон).
Звернемо увагу на окремі принципові питання при розробці подібного
документа. Як відомо, одна з „фахових“ точок зору виключає врегулювання
на законодавчому рівні еквівалента завданої шкоди. Інша – передбачає
встановлення „тарифної системи“, тобто визначення обставин та підстав і
критеріїв для стягнення. Кожна з поданих позицій має свої плюси та
мінуси, своїх прихильників і критиків. Проте враховуючи усі «за» та
«проти» приходить переконання, що розмір моральної шкоди повинен мати
межі і відповідати нормативно встановленим тарифам.
Чинний Цивільний Кодекс зазначає, що моральна шкода може полягати у
приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації
фізичної або юридичної особи. А розмір грошового відшкодування моральної
шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини
фізичних та душевних страждань, ступеня вини особи, яка завдала
моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з
урахуванням інших обставин, які мають істотне значення (ст. 23 ЦК
України).
Сьогодні понад тридцять видів нормативних актів нашої держави частково
врегульовують питання відшкодування моральної шкоди, проте ані жодний
окремо, ані усі разом не допомагають «вирахувати» розмір моральної
шкоди. Тільки деякі нормативні акти обмежують розмір моральної шкоди,
зокрема моральна шкода завдана громадянинові внаслідок незаконного
засудження, незаконного притягнення як обвинуваченого, незаконного
взяття і тримання під вартою і т.д. відшкодовується виходячи з розміру
не менше одного мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць
перебування під слідством чи судом (Див. Зноска 3, – ч. 2, 3 ст. 13
Закону).
Які тарифи і межі хотілося б запропонувати? По-перше, необхідно
розробити рекомендовану шкалу розмірів моральної шкоди, яка буде
враховувати у кожному окремому випадку:
– ступінь тяжкості тілесних ушкоджень;
gdny·
– термін перебування у стресовому стані (звичайно встановлений фахівцем
після отримання відповідного огляду та допомоги);
– термін перебування на лікарняному (кожен день перебування на
стаціонарному лікуванні та кожну годину перебування у реанімаційному
відділенні);
– вид правопорушення (при скоєнні злочину еквівалент завданої шкоди
повинен бути значно більшим, ніж зараз, та більшим за шкоду, завдану під
час цивільно-правових, адміністративних та інших відносин);
– можливість продовжувати трудову діяльність за обраною професією чи
необхідність її зміни;
– кожен день при поновленні на роботі, у зв’язку з незаконним
звільненням;
– кожну годину при незаконному затриманні, засудженні чи ін.;
– кожен день без транспортного засобу із незалежних від потерпілого
причин у випадку ДТП;
– вид діяльності та рід занять потерпілої особи (у випадку завдання
шкоди діловій репутації шляхом поширення неправдивої інформації про
особу, у випадку ДТП, незаконному затриманні і т.д.) тощо.
На початку звичайно „тарифна“ система не буде абсолютно досконалою, але
вона створюватиме реальну можливість працювати у даній сфері
правовідносин лише на підґрунті закону. Чітко визначені критерії
сприятимуть утвердженню засад змагальності учасників процесу, юристи
практики зможуть прогнозувати рішення судів. Можливо, з часом громадяни
перестануть запитувати: „Яку суму необхідно сплатити суду для
задоволення позову?“. Сьогодні ж, нажаль, прагнучи захистити, відстояти
свої права та законні інтереси в суді, громадяни все частіше саме в ході
судового процесу зазнають моральних страждань, заряджаються новими
негативними емоціями, втрачають віру у справедливість та верховенство
закону. Саме тому варто погодитись із напрацюваннями тих науковців, які
рекомендують на законодавчому рівні встановити граничний розмір
відшкодування немайнової шкоди у кожному можливому окремому випадку.
Оскільки відшкодування та моральної (немайнової) шкоди, як правило,
пов’язане із тим, щоб повернути чи відновити своє, то завданням
кваліфікованих спеціалістів на сьогоднішній день виступає обов’язок
прослідкувати, щоб таке відшкодування плавно не втілювалась у
безпідставне збагачення за рахунок помсти. А також, щоб це не призводило
до нового виникнення моральної шкоди вже у особи, що її компенсовує.
Література:
Конституція України від 28 червня 1996 р. //ВВРУ. – 1996. № 130, ст.
141.
Цивільний кодекс України від 16.01.2003р. № 435-IV. Істина. – К. 2003.
Закон України від 1 грудня 1994р. №266/94-ВР «Про порядок відшкодування
шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання,
досудового слідства, прокуратури і суду»//ВВРУ, 1995, N 19.
Постанова Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4
«Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової)
шкоди» // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. 1997. N
9-10.
Стефанчук Р.О. Захист честі, гідності та репутації в цивільному праві.
НС, К.- 2001.
Шимон С.І. До питання щодо розміру відшкодування моральної шкоди //
Вдосконалення законодавства України в сучасних умовах. Збірник наукових
статей. – Вип. 1. – К., 1996.
Эрделевский А.М. Моральный вред и компенсация за страдания. – М.: Бек,
1997.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
