Реферат на тему:

Визначення громадянства

Основою правового положення особи як в державному, так і в міжнародному
праві являється громадянство. Майже в кожній країні основною частиною
його населення виступає особлива категорія фізичних осіб — громадяни
даної держави. Правовий статус громадянина істотно відрізняється від
статусу інших осіб, які проживають в країні. Він зберігає свої
особливості і в тому випадку, коли громадянин тієї чи іншої держави
постійно або тимчасово проживає на території іншої держави.

Громадянина з державою з’єднує стійкий правовий зв’язок, який
проявляється в суворо визначених в законодавстві кожної держави взаємних
прав та обов’язків. Громадяни мають визначені права й несуть обов’язки
по відношенню до своєї держави, а держава забезпечує захист їх прав та
інтересів як на своїй території, так і за її межами.

Держава наділяє своїх громадян більш високим рівнем прав, аніж
іноземців, в тому числі, визначеною правоздатністю участі в управлінні
державою безпосередньо або через представницьку систему. Володіння
громадянством являється передумовою повного поширення на дану особу всіх
прав та свобод, які визнаються законом, захист особи державою не лише на
території держави, але й за її межами.

В наш час всі відносини, пов’язані з громадянством, регламентуються,
згідно зі статтею №3 закону України «Про громадянство України» від 8
жовтня 1991 року, Конституцією України, цим законом та прийнятими
відповідно до них законодавчими актами України. Регламентування питань
громадянства державами здійснюється як внутрішнім, так і міжнародним
правом. Хоча і ті і інші норми представляють собою комплекс права, але в
лише своїй сукупності вони дають повну уяву про загальну спрямованість
узаконеної волі правлячого класу відповідної держави при урегулюванні
питань населення. «Громадянство, — сказано в преамбулі закону України
«Про громадянство України», — визначає постійний політико-правовий
зв’язок особи і Української держави, що знаходить вияв у їх взаємних
правах і обов’язках».

Громадянство — це належність особи до даної держави, внаслідок якої на
особу поширюються суверенні права держави і забезпечується захист її
прав і законних інтересів як всередині країни, так і за її межами.
Громадянство виступає як своєрідний загальний, тривалий, стійкий
зв’язок, необмежений територіально-просторовими сферами України, як
гарант (необхідна умова) забезпечення особі активної і вирішальної
участі в управлінні справами суспільства і держави. Інститут
Українського громадянства складають норми, які регламентують відносини,
що існують між Українською державою та особами незалежно від місця їх
проживання: в Україні чи за її межами. Законодавство про українське
громадянство складається з прийнятого на основі Конституції України
закону «Про громадянство України» від 8 жовтня 1991 року.

За Конституцією України (ст.22) права і свободи громадянина і людини не
є вичерпними. Громадянство являє собою постійний правовий зв’язок особи
і держави, який заключається у регламентації взаємних прав і обов’язків.
Причому праву громадянина кореспондує відповідний обов’язок держави і
навпаки.

Перелік фундаментальних прав та основних обов’зків міститься у
основоположеному законі держави — Конституції. Об’єм правового статусу
громадянина є важливим для визначення рівня впорядкованості суспільних
відносин, оскільки повага права кожного члена суспільства є запорукою
побудови демократичної правової держави.

Основні права та обов`язки можна класифікувати таким чином: по-перше,
можна виділити дві загальних групи — негативні і позитивні. Негативні,
які полягають в тому, що особи не зацікавлені у втручанні держави щодо
здійснення цих прав і свобод. Це: фундаментальні свободи, які в свою
чергу поділяються на: право на особисту недоторканість Це право,
включаючи право на життя, являє собою основу практично всоьго правового
статусу людини, тому що без такої передумови інші права та свободи
втрачають сенс. Одну з найбільш чітких формулювань цього блоку питань ми
можемо знайти в Конституції України ст.29: «Кожна людина має право на
свободу та особисту недоторканність», а також в ст.27 Конституції
України: «Кожна людина має невід’ємне право на життя». В цій статті
вказано ще, що людина не може бути свавільно позбавлена життя, і, що
життя людини повинна захищати держава. право на свободу приватного життя
До цього ж права можна додати право на недоторканність житла, таємницю
кореспонденції, право на захист приватного способу життя. Це виявлення
особистої свободи отримують в демократичних державах конституційні
гарантії. В авторитарних умовах, а особливо в політичних режимах влада
намагається контролювати особисте життя людей для того, щоб
використовувати інформацію для посилення панування над ними. На Україні
ці принципи регулюються ст.30, 31, 32 Конституції України. В них
зазначається, що кожному громадянину України гарантується
недоторканність житла і, що ніхто не зазнавати втручання в його особисте
життя, крім, звичайно, випадків, передбачених Конституцією України.
право на свободу пересування Це також важливе виявлення особистої
свободи. Сучасна людина, якій завжди потрібно кудись виїхати і, можливо,
навіть є життєво необхідним, повинна мати можливість пересуватись по
країні і оселятися там, де їй надаються більш сприятливі умови для
розвитку його особистості. Право на свободу пересування закріпленні в
ст.33 Конституції України. Як раніше уже згадувалось, в умовах
тоталітарних, а також авторитарних режимах, влада прагне обмежити навіть
таку свободу, вказуючи людині, де селитись, а також контролюючи
пересування людини. громадські та політичні права та свободи: свобода
слова та думки, релігії, освіти, друку Сюди можна віднести свободу думки
та слова. Свобода думки — це, перш за все, свобода від якого-небуть
ідеологічного контролю, коли людина сама вирішує, що їй думати і як їй
думати, у що вірити і у що невірити, яких духовних цінностей
притримуватись. Такі принципи визначені в ст.34, 35 Конституції України.
Встановлено, що жодна релігія не може бути визнана державою як
обов’язкова. свобода об’єднань, партій По загальному правилу у
демократичних країнах об`єднання утворюються вільно, хоча і
зустрічаються деякі виключення (ст.36 Конституції України). Так,
об`єднання не повині переслідувати ціль збагачення, тому що статус
такого роду об`єднань регулюється не конституційним, а цивільним,
торговельним правом.Крім того, деякі категорії об`єднань забороняються в
зв`зку з політичними мотивами (ст.37 Конституції України). свобода
зібрань Свобода зібрань — це необмежена можливість в закритих
приміщеннях. Хоча це і не обов`язкова якість зібрання. Законодавство
України передбачає, що громадяни можуть збиратися мирно, без зброї і
проводити збори, про проведення яких потрібно завчасно сповістити
органам виконавчої влади чи органам місцевого самоврядування(ст. 39
Конституції України). свобода підприємництва За ст.42 Конституції
України. право на працю За ст.43 Конституції України. Є ще багато інших
прав та свобод, які регламентуються Конституцією України.

Громадянство базується на загальних політико-правових та специфічних
принципах, які уособлюють сутність громадянства, його найважливіші
структурні і функціональні характеристики.

Головні з них — принцип народного суверенітету, демократизму, гуманізму,
інтернаціоналізму, принципи невизнання подвійного громадянства, невидачі
українських громадян іноземній державі, єдності українського
громадянства, поєднання визнання українського громадянства по «праву
крові» і «праву ґрунту», єдності громадянства членів сім’ї, невизнання
автоматичної втрати українського громадянства, дозволяючи порядок виходу
з Українського громадянства, збереження громадянства при укладенні та
розірванні шлюбу, збереження громадянства України, які проживають за
кордоном. В Україні органом, який приймає рішення з питань громадянства,
є президент України, а регулювання громадянства в Україні належить до
виключної компетенції Верховної Ради України (ст. 3 частина 2). Якщо
міжнародним договором України встановлені інші правила, ніж ті, що
містяться в законі «Про громадянство України», застосовуються правила
міжнародного договору (ст. 4).

Законодавство України про громадянство грунтується на таких принципах:

1) єдиного громадянства — громадянства держави Україна, що виключає
можливість існування громадянства адміністративно-територіальних одиниць
України. Якщо громадянин України набув громадянство (підданство) іншої
держави або держав, то у правових відносинах з Україною він визнається
лише громадянином України. Якщо іноземець набув громадянство України, то
у правових відносинах з Україною він визнається лише громадянином
України;

2) запобігання виникненню випадків безгромадянства;

3) неможливості позбавлення громадянина України громадянства України;

4) визнання права громадянина України на зміну громадянства;

5) неможливості автоматичного набуття громадянства України іноземцем чи
особою без громадянства внаслідок укладення шлюбу з громадянином України
або набуття громадянства України його дружиною (чоловіком) та
автоматичного припинення громадянства України одним з подружжя внаслідок
припинення шлюбу або припинення громадянства України другим з подружжя;

6) рівності перед законом громадян України незалежно від підстав,
порядку і моменту набуття ними громадянства України;

7) збереження громадянства України незалежно від місця проживання
громадянина України.

Громадян, однак, не можна розглядати лише як сукупність осіб, які
проживають на території держави, тому що за цією ознакою утворюється
населення країни — категорія демографічна, а не правова. Не можна
називати громадянами і всіх осіб, на яких поширюється влада держави,
тому що вона обов’язкова в рівній мірі і для іноземних громадян, і для
осіб без громадянства, які проживають на її території. Часто аналогічні
норми закріплюються в текстах основних законів. Наприклад, в пункті 1
ст. 15 Конституції Португалії записано: «Іноземці та апатриди, які
знаходяться або проживають на території Португалії, користуються правами
та несуть обов’язки, відповідні правам та обов’язкам португальського
громадянина».

Громадянином держави особа являється не в силу проживання на його
території, а внаслідок існування між особою та державою особливих
зв’язків, які складають зміст громадянства. Останні засновані на
юридичному оформленні відносин громадянства. Воно відображається,
по-перше, в їх загальному правовому нормуванні, і, по-друге, в
індивідуальному юридичному оформленні громадянства кожної даної особи.
Загальне правове нормування заключається в тому, що держава в законі
встановлює підвалини по яким та чи інша особа визнається громадянином
держави, підвалини набуття та припинення громадянства, порядок вирішення
цих питань. У відношенні кожної людини громадянство оформляється
документами, які підтверджують його громадянство. Такими документами в
Україні являються паспорт громадянина України, для військовослужбовців —
військова книжка, а для осіб до 16 років — свідотство про народження
(ст.5 ч.1).

Держава реєструє також такі акти громадянського стану, як народження та
смерть свого громадянина. Стійкий характер відносин громадянина
заключається в їх постійному характері, який триває від народження до
смерті громадянина, у встановленні особливого порядку їх припинення,
який не допускає розривання громадянином в односторонньому порядку.

Характер відносин між державою та його громадянином — ключовий фактор
демократії любого типу. Для вчених західної науки конституційного права
визначення правового статусу громадянина ніколи не було простою задачею.

Список використаної літератури

Конституція України. – К., 1996.

Закон України “Про громадянство України” від 18.01.2001 р.

Коментар до Конституції України: Підруч. Вид. ІІ, доповнене / За ред.
В.В.Копєйчикова. – К., 1998.

Конституційне право України / За ред. В.Ф.Погорілка. – К., 2000.

Основи конституційного права України. Підруч. Вид. ІІ, доповнене / За
ред. В.В.Копєйчикова. – К., 1998.

Ольховський Б. І. Конституційні права, свободи та обов’язки громадян
України. Конспект лекції. — Харків, 2004.

Права людини в Україні / За ред. доктора юр. Наук, професора
В.Ф.Погорілка. – К.: Наук. Думка. – 1999. – 734 с.

Права людини. Міжнародні договори України ( спілка юристів України, Київ
«Юрінформ», 1992).

Похожие записи