Реферат на тему:

Вища кваліфікаційна комісія адвокатури

Вища кваліфікаційна комісія адвокатури розглядає скарги на рішення
кваліфікаційно-дисциплінарних комісій. Вона має право скасовувати або
змінювати рішення кваліфікаційно-дисциплінарних комісій.

Вища кваліфікаційна комісія адвокатури утворюється при Кабінеті
Міністрів України. До складу Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури
входять по одному представнику від кожної кваліфікаційно-дисциплінарної
комісії адвокатури, Верховного Суду України, Міністерства юстиції
України, Спілки адвокатів України.

Порядок діяльності Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури регулюється
Положенням про неї, яке затверджується Президентом України.

Рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути
скасовано або змінено, а її дії чи дії палат або окремих членів цих
палат — оскаржені до Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури при
Кабінеті Міністрів України (ВККА).

Крім основної своєї задачі — розгляду скарг на рішення КДКА, Вища
кваліфікаційна комісія адвокатури виконує контрольні функції щодо
кваліфікаційно-дисциплінарних комісій та адвокатів. Наприклад, ВККА
здійснює контроль за діяльністю КДКА, аналізує практику застосування
ними законодавства та інших актів, зазначених у п. 10 «в» Положення про
Вищу кваліфікаційну комісію адвокатури, здійснює перевірку якості
виконання комісіями покладених на них функцій. Вона встановлює порядок
здійснення контролю за додержанням адвокатами законодавства, міжнародних
актів про права і свободи людини, професійних обов’язків, а також за
застосуванням усіх законних засобів захисту прав та інтересів фізичних і
юридичних осіб, дотриманням моральних і етичних норм. З цією метою
комісія встановлює порядок організації і проведення перевірок
Кваліфікаційно-дисциплінарними комісіями адвокатури скарг про порушення,
вчинені адвокатом, або про низький рівень правової допомоги.

Вища кваліфікаційна комісія адвокатури може перевіряти цільове
використання кваліфікаційно-дисциплінарними комісіями адвокатури їх
коштів. Питання щодо коштів КДКА не врегульовані чинним законодавством,
жодної норми, що визначає порядок їх формування і витрачання, не
міститься у Положенні про Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію
адвокатури. Фактично ж, на підставі рішення ВККА, ці кошти в КДКА
формуються з надходжень за складання кваліфікаційних іспитів (вартість
встановила і змінює ВККА) та виготовлення свідоцтв про право на заняття
адвокатською діяльністю. Вони мають витрачатися лише на певні цілі,
пов’язані з функціонуванням комісії.

Згідно з п. 27 Положення члени палат КДКА на час роботи комісії
звільняються від виконання службових обов’язків зі збереженням
середньомісячного заробітку за рахунок коштів КДКА.

На Вищу кваліфікаційну комісію адвокатури покладені також обов’язки щодо
координації роботи КДКА з підвищення кваліфікації адвокатів,
організаційного впорядкування деяких напрямів роботи адвокатури.
Наприклад, визначення порядку складання кваліфікаційних іспитів, видачі
і анулювання свідоцтв про право на заняття адвокатською діяльністю,
розроблення і здійснення заходів щодо поліпшення роботи
кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури, затвердження зразка
ордера, виготовлення бланків свідоцтв про право на заняття адвокатською
діяльністю єдиної форми за встановленим зразком. Причому остання функція
була покладена на ВККА Указом Президента України «Про деякі заходи щодо
підвищення рівня роботи адвокатури» від 30 вересня 1999 р., пунктом 2
якого їй було запропоновано до 1 грудня 1999 р. виготовити бланки
свідоцтва і забезпечити видачу їх адвокатам, включеним до Єдиного
реєстру адвокатів України.

Згаданим вище Указом Президента України на ВККА покладено ведення і
систематичне оприлюднення Єдиного реєстру адвокатів України, який
запроваджено цим Указом.

Положення про Єдиний реєстр адвокатів України, затверджене Постановою №
2 Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури при Кабінеті Міністрів
України від 10 березня 2000 р., визначає, що цей реєстр є базою даних, в
яких містяться необхідні відомості про адвокатів України. Повідомлення
щодо адвокатів направляються не пізніше 10 днів з дня прийняття рішення
палатами обласної КДКА і вносяться до ЄРАУ протягом трьох днів з дня
надходження. У п. 2.2. цього Положення йдеться про направлення
документів обласних палат КДКА, але зрозуміло, що до Єдиного реєстру
мають направлятися рішення всіх палат, у тому числі й палат КДКА
Автономної Республіки Крим, Київської та Севастопольської міських КДКА.

Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у разі необхідності
внесення змін до ЄРАУ в зв’язку з прийняттям нею рішень, які змінюють
відомості у реєстрі, має повідомити про це ВККА у порядку, передбаченому
п. 2.2 Положення про Єдиний реєстр адвокатів України щодо внесення
повідомлень до цього реєстру.

У Положенні названі відомості, які мають вноситися до ЄРАУ в разі
зупинення дії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю і
при поновленні його дії, при анулюванні свідоцтва, припиненні
адвокатської діяльності, а також у разі зміни розташування робочого
місця (офісу) адвоката або зміни ним прізвища, ім’я та по батькові. В
останніх двох випадках адвокат зобов’язаний протягом місяця повідомити
регіональну КДКА про ці зміни (заява подається до КДКА, на території
якої знаходиться робоче місце адвоката), а КДКА не пізніше 10 днів з дня
отримання заяви направляє до ВККА відповідне повідомлення про це.

Витяги з ЄРАУ видає ВККА за запитами правоохоронних органів, юридичних і
фізичних осіб за плату, розмір якої встановлюється ВККА, вона ж
систематично оприлюднює ЄРАУ.

Постановою ВККА № 1 від 10 березня 2000 р. про затвердження Положення
про Єдиний реєстр адвокатів України встановлено: якщо особи, котрі
отримали свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю (або
щодо яких прийнято рішення про його видачу) після ЗО вересня 1999 р.
(дата Указу Президента України, яким запроваджено Єдиний реєстр),
усунуть протягом одного місяця з дня попередження перешкоди щодо
сумісності адвокатської діяльності з іншою діяльністю, будуть включені
до Єдиного реєстру адвокатів України. Якщо обмежуючі обставини протягом
зазначеного строку усунені не будуть, свідоцтво такої особи анулюється
рішенням КДКА. Однак можуть бути включені до реєстру й ті особи, які
отримали свідоцтва до ЗО вересня 1999 р., за наявності у них обмежуючих
обставин щодо сумісності, незалежно від усунення таких обставин, за
умови подачі ними заяви про призупинення адвокатської діяльності.

Слід зазначити, що Закон «Про адвокатуру» не передбачає «призупинення»
адвокатської діяльності, про яке йдеться в постанові ВККА № 1 від 10
березня 2000 р. Закон містить лише норму про зупинення цієї діяльності
на певний строк, але як одну з форм дисциплінарного стягнення. Оскільки
згідно зі ст.101 Положення про Вищу кваліфікаційну комісію адвокатури
вона приймає або затверджує положення, рекомендації, роз’яснення,
рішення, обов’язкові для виконання кваліфікаційно-дисциплінарними
комісіями адвокатури, адвокатами та адвокатськими об’єднаннями, вказані
юридичні і фізичні особи мають виконувати зазначену постанову. Проте її
виконати фактично неможливо в цій частині за відсутності законних
підстав на «призупинення адвокатської діяль-. ності».

Ще одним чинником, який свідчить про необґрунтованість положення про те,
що особа, не усунувши причин несумісності, тобто залишаючись, наприклад,
суддею, може бути включена до Єдиного реєстру адвокатів України, є
встановлена п. 10 «й» функція ВККА — вжиття заходів до усунення порушень
вимог несумісності адвокатської діяльності з іншими видами роботи, яка у
цьому ж пункті розглядається як вчинення порушень законодавства, отже не
може підмінятися «призупиненням діяльності» навіть у разі, якщо таке
призупинення містилося б у законодавчих актах про адвокатуру.

Норма, що передбачає утворення при Кабінеті Міністрів України ВККА,
міститься у Положенні про Вищу кваліфікаційну комісію адвокатури. На
жаль, організаційні питання її діяльності не врегульовано іншими актами
законодавства, що ускладнює роботу комісії. Зокрема, п. 26 Положення
покладає на Кабінет Міністрів України організаційно-технічне
забезпечення ВККА. Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 703-р від
26 вересня 1994 р. на Київський міськвиконком покладалося забезпечення
ВККА службовим приміщенням, на Мінзв’язку — телефонним зв’язком, а
загальний відділ Кабміну повинен здійснювати організаційне забезпечення
діяльності ВККА.

Вища кваліфікаційна комісія адвокатури щорічно має інформувати про свою
роботу Кабінет Міністрів України.

Незважаючи на згадані вище обв’язки щодо забезпечення діяльності ВККА,
до цього часу вони не реалізуються, що призводить до серйозних
ускладнень у її роботі, зокрема за відсутності фінансування комісія не
має приміщення, технічних засобів, не укомплектована штатними
працівниками*. На звернення ВККА до Адміністрації президента України
щодо внесення змін до Положення про Вищу кваліфікаційну комісію
адвокатури, де було б передбачено її фінансування, надійшло роз’яснення,
що ВККА утворюється при Кабінеті Міністрів, її організаційне
забезпечення здійснюється урядом і як підвідомчий йому орган не потребує
реєстрації в інших органах державної влади.

Як ВККА, так і КДКА існують не за рахунок внесків адвокатів чи
адвокатських об’єднань, а фінансуються відповідно до Державного бюджету
України і місцевих бюджетів. Водночас за дорученням Кабінету Міністрів
України від 17 червня 2002 р. № 6534/84 в Міністерстві фінансів
розглянуто лист ВККА і, зокрема, повідомлено, що функції, пов’язані із
забезпеченням діяльності ВККА, доцільно покласти на один із структурних
підрозділів секретаріату Кабінету Міністрів України. Такий підхід
суперечить головним засадам діяльності адвокатури, закладеним Законом
України «Про адвокатуру» та міжнародними стандартами адвокатської
професії, зокрема принципу незалежності. Пропозиції щодо подібного
одер-жавлення адвокатури були свого часу закладені у законопроекті №
51-32—1 від 23 травня 2000 р., внесеному народним депутатом України А.
Білоусом, котрий запропонував перевести кваліфікаційно-дисциплінарні
комісії адвокатури і Вищу кваліфікаційну комісію адвокатури на виключно
бюджетне фінансування зі статусом державних органів. Ця пропозиція
суперечить, зокрема. Основним положенням про роль адвокатів, прийнятим
VIII Конгресом 00Н у серпні 1990 р., які наголошують на тому, що
«дисциплінарне провадження проти адвоката здійснюється безсторонніми
дисциплінарними комісіями, створеними адвокатурою» (п. 28). Згаданий
законопроект був негативно оцінений Спілкою адвокатів України і
міжнародними експертами, які давали на нього свої відгуки.

Зокрема, зазначалося, що «перетворення дисциплінарних органів адвокатури
на державні органи, що фінансуються виключно з бюджету, поставило б
адвокатів у пряму залежність від держави, адже дисциплінарна
відповідальність є потенційним важелем тиску на адвокатів»*. Згідно з п.
2.1.1 Загального кодексу правил для адвокатів країн Європейського Союзу
завдання, які виконуються адвокатом у процесі професійної діяльності,
вимагають його абсолютної незалежності і відсутності будь-якого впливу
на нього.

Строк повноважень Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури, яка є
юридичною особою, становить три роки, починаючи з дня першого її
засідання, яке проводиться в 15-денний строк з часу сформування її
складу. Склад комісії формується таким чином:

представник від кожної КДКА обирається таємним голосуванням на
альтернативній основі при вільному висуненні кандидатів з числа членів
КДКА (п. ІЗ* Положення про кваліфікаційно-дисциплінарну комісію
адвокатури). Представник від Верховного Суду обирається Пленумом
Верховного Суду, від Спілки адвокатів України — Правлінням, а від
Міністерства юстиції України призначається міністром юстиції.

Засідання ВККА є правомочними, якщо в них беруть участь не менш як дві
третини членів комісії.

Про засідання комісії повідомляють завчасно, не пізніш як за 10 днів,
особу, яка подала скаргу, та інших осіб, які повинні взяти участь у
засіданні. Скаржник має право заявити відвід члену комісії до початку
розгляду справи. Питання про відвід вирішується іншими членами комісії
без участі члена, якому заявлено відвід, відкритим голосуванням
більшістю голосів.

Скарги на рішення КДКА розглядаються у місячний строк з дня надходження,
термін може бути продовжений до трьох місяців головою ВККА у разі
складності обставин, пов’язаних зі скаргою, чи потреби в додатковій їх
перевірці. Комісія має право запрошувати на засідання осіб, які
звернулися зі скаргою на рішення КДКА, представників адвокатських
об’єднань, підприємств, установ, службових осіб; запитувати і одержувати
безоплатно необхідну для здійснення її повноважень інформацію від судів,
слідчих органів, органів місцевого самоврядування тощо, а також від
адвокатських об’єднань, громадян (за їх згодою).

Рішення ВККА приймається таємним голосуванням більшістю від загальної
кількості членів комісії, в ньому мають обов’язково зазначатися мотиви
прийнятого рішення, результати розгляду справи. Якщо є окрема думка
члена комісії щодо рішення, вона додається до справи. У триденний строк
рішення має бути видано особі, щодо якої воно винесено.

Вища кваліфікаційна комісія адвокатури має право, розглядаючи скарги, що
надійшли, змінювати чи скасовувати рішення КДКА і надсилати справу на
новий розгляд у ту саму КДКА, закривати справу чи приймати її до свого
провадження, розглядати і постановляти нове рішення.

Відповідно до п. 20 Положення про Вищу кваліфікаційну комісію адвокатури
її рішення є остаточним.

Виходячи із ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на
оскарження в суді рішень органів державної влади, органів місцевого
самоврядування, посадових і службових осіб. Згідно зі ст. 8, 55, 64
Конституції України право на судовий захист належить до основних
невідчужуваних прав і свобод людини і громадянина. Відповідно до ч. 2
ст. 124 Конституції юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини,
що виникають у державі. Загальна декларація прав людини проголошує, що
кожен, у разі порушення його основних прав, наданих Конституцією і
законом, має право на ефективне поновлення у правах компетентними
національними судами. У рішенні Конституційного Суду України від 23
травня 2001 р. у справі щодо конституційності статті 2483 ЦПК України
підкреслено, що судам підвідомчі будь-які звернення фізичної особи щодо
захисту своїх прав і свобод; суд не може відмовити у правосудді, якщо
громадянин України вважає, що його права і свободи порушено чи
порушуються, або створено чи створюються перешкоди для їх реалізації,
або має місце інше ущемлення прав і свобод.

Наведене дає підставу для висновку, що рішення ВККА можуть оскаржуватись
до суду, а згаданий п. 20 Положення сформульовано неточно.

Закон України «Про адвокатуру» // Відомості Верховної Ради України,
1993 р., №9, ст.62; 2002 р., №16, ст.114; 2002 р.,№29, ст.194.

Положення про Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури.

Положення про Вищу кваліфікаційну комісію адвокатури від 5 травня 1993
р.

Положення про порядок реєстрації адвокатських об’єднань.

Проект Закону України “Про адвокатуру” (на заміну раніше поданих № 3061
від 23.04.2004 р., № 3061-1 від 30.10.2003 р., № 5187 від 27.02.2004 р.)

Цивільно-процесуальний Кодекс України. – К., 2000.

Науково-практичний коментар кримінально-процесуального кодексу України.
– К. – Юрінком інтер. – 1997. – 307 с.

Адвокат. — 2001. — № 5-6. – С.20-22.

Ефіменко О.В., К.В. Манжул. Основи галузевого законодавства. –
Кіровоград. – 1998. – 305 с.

Ермакова С.В. Практические советы юристам. — Симфирополь, 1997. – 190 с.

Історія адвокатури України / За ред. Т.В.Варфоломеєвої, О.Д.Святоцького.
К., 1992. – 145 с.

Михеєнко MM., Шибіко В.П., Дубинский А.Я. Науково-практичний коментар
Кримінально-процесуального кодексу України. К., 1997. – 340 с.

Святоцкий А.Д. Адвокатура и защита прав граждан. Львов, 1992. – 160 с.

Святоцъкий О.Д., Медведчук В.В. Адвокатура: історія і сучасність. К.,
1997. – 170 с.

Похожие записи