Реферат на тему:

Використання автоматизованих систем у практиці
експертно-криміналістичних центрів

gdA1M

еріалами (тобто по конкретних особах). Водночас у Франції, завдяки
повній автоматизації дактилоскопічних перевірок, більшість ідентифікацій
отримано безпосередньо під час роботи з обліками. Це дуже важлива і
принципова розбіжність, яка свідчить про те, що в Україні більшість
криміналістичних дактилоскопічних обліків не працює. Яка ж причина того,
що криміналістичні дактилоскопічні обліки не виконують своїх функцій за
призначенням? Тут існує ціла низка об’єктивних і суб’єктивних чинників.
За останні десятиліття в експертних підрозділах України як районної, так
і обласної ланки значно збільшилися обсяги дактиломасивів. Залежно від
кількості населення області вони знаходяться в межах 1-3 тисячі
дактилокарт для районів, 5-140 тисяч для областей. У свою чергу, масиви
слідів рук для районних і обласних експертних підрозділів налічують від
декількох десятків до сотень та від тисячі до десятка тисяч слідів
відповідно. На початок 1999 року загальний обсяг дактиломасивів в
експертних підрозділах налічував 1062855 дактилокарт. За перше півріччя
він зріс на 10% і склав 1180479 дактилокарт. „Динаміка» подальшого
поповнення масивів у тому ж об’ємі у наступні 4-5 років збільшить їх
удвічі і досягне двох мільйонів дактилокарт. При цьому загальний об’єм
слідів рук, які були вилучені з місць нерозкритих злочинів на початок
1999 року, становив 196048. За перше півріччя цей облік зріс на 6,2% і
досяг 208908 слідів [2, 3] (для порівняння — на початок 1999 року у
Франції автоматизована дактилоскопічна ідентифікаційна система «Моrf»
нараховувала базу з 12 млн. дактилокарт і 54768 слідів) [4, С.6]. Варто
відзначити, що дактилокартотека в Україні формується з дактилокарт усіх
осіб, котрі становлять для органів внутрішніх справ оперативний інтерес,
і зберігається до смерті особи. Сліди рук зберігаються до закінчення
строку давності за видом злочину, якщо злочин не було розкрито. У
Франції під дактилоскопіювання підпадають лише особи, котрі вчинили
злочин, а дактилокарти зберігаються у базі 25 років з моменту останнього
скоєного злочину. Сліди ж рук, які вилучені з місць учинення нерозкритих
злочинів, зберігаються до трьох років, а по вбивствах — до десяти.[6,
С.17], [1, С.64] Отже, цілком зрозуміло, що криміналістичні
дактиломасиви в Україні постійно зростатимуть, а їх обробка
гальмуватиметься внаслідок ручного методу перевірок. По цифрах,
наведених вище, видно, що обробити такі масиви дактилокарт та слідів
ручним методом не виявляється можливим. Єдиний шлях розв’язання цієї
проблеми полягає в автоматизації накопичування дактило- скопічної
інформації і процесу перевірок. Це питання не є новим, і необхідність
його розв’язання стала вже зрозумілою для всіх. У світі розроблено й
упроваджено в практику багато автоматизованих дактилоскопічних
ідентифікаційних систем. До найвідоміших можна віднести французьку
систему «Моrfо», яка впроваджена в практику поліції Франції, Німеччини,
Ізраїлю, Словаччини, РФ та інших країн, американські системи „Ргіntrak»
та „Коgent», російські системи „Сонда», «Папілон»,  білоруську „Дакто»
та інші [5, С.75, 76].

Література:

1. Закон України „Про авторське право і суміжні права»//Відомості
Верховної Ради (ВВР). — 1994. — №13.

2. Аналітична довідка МВС України від 29.10.99. №6071 „Про результати
роботи з використання дактилоскопічної інформації у розкритті злочинів».

3. Аналітична довідка МВС України від 25.01.99. №466/Шт «Про
незадовільний стан використання дактилоскопічних обліків».

4. Матеріали офіційного візиту експертів науково-технічної поліції
Франції до України. — Серпень, 1999.

5. Деятельность экспертно-криминалистических подразделений органов
внутренних дел по применению экспертно-криминалистических методов и
средств в раскрытии и расследовании преступлений. — М., 1996.

6. Андрианова В.А., Капитонов В.Е. «Средства и методы выявления,
фиксации и изъятия следов рук» Учебн. пособие. М., 1985.

7. Красюк І.П. Дактилоскопічна реєстрація в експертному забезпеченні
діяльності органів внутрішніх справ України з розкриття та розслідування
злочинів//Криміналістичний вісник. Науково-практичний збірник. — К.:
ДНДЕКЦ МВС України, НАВСУ, 2000. — Вип. 1.

Похожие записи