правознавство

Реферат

на тему:

Відповідальність прав патентовласників.

Закон України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» (далі —
Закон про винаходи) захисту прав присвятив розділ VII, який складається
з двох статей. Закон визначає, що будь-яке посягання на права власника
патенту, передбачені цим Законом (ст. 28), вважається порушенням права
власності власника патенту, що тягне за собою відповідальність згідно з
чинним законодавством України.

На вимогу власника патенту таке порушення повинно бути припинено, а
порушник зобов’язаний відшкодувати власнику патенту заподіяну шкоду.
Таким саме правом користується ліцензіат, якщо інше не передбачено
ліцензійним договором.

Усі спори, пов’язані із застосуванням Закону про винаходи, розв’язуються
судом. Суди відповідно до їх компетенції розглядають спори про:
авторство на винахід чи корисну модель; встановлення власника патенту;
порушення майнових прав власника патенту; укладання та виконання
ліцензійних договорів; право першокористу-вання; винагороду винахіднику;
компенсації. Суди розглядають також й інші спори, пов’язані з охороною
прав, що надаються цим Законом.

Як видно з наведеного, цей Закон не розрізняє адміністративної,
цивільно-правової і кримінальної відповідальності за порушення прав
винахідників. Разом з тим чинне законодавство передбачає адміністративну
і кримінальну відповідальність за порушення патентних прав.

Такі самі норми про захист містить Закон України «Про охорону прав на
промислові зразки» (розділ VII, статті 26 і 27).

Закон України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» містить
розділ VI «Захист прав», який складається з статей 20—22. Закон
проголошує будь-яке посягання на права власника
свідоцтва, передбачені цим Законом, порушенням прав власника свідоцтва,
що тягне за собою відповідальність згідно з чинним законодавством
України. На вимогу власника свідоцтва таке порушення повинно бути
припинено, а порушник зобов’язаний відшкодувати власнику
свідоцтва заподіяні збитки. Власник свідоцтва має також право вимагати
усунення з товару, його упаковки незаконно використаного знака або
позначення, схожого з ним настільки, що їх можна сплутати,
або знищення виготовлених зображень знака або позначення, схожого з
ним настільки, що їх можна сплутати. Вимагати відновлення порушених прав
власника свідоцтва має право також ліцензіат, якщо ліцензійним договором
не передбачено інше.

Спори, пов’язані із застосуванням цього Закону, розв’язуються судом,
господарським судом або третейським судом в порядку, встановленому
чинним законодавством України.

Відповідно до їх компетенції суди розглядають спори про: становлення
власника свідоцтва; укладення та виконання ліцензійних договорів;
порушення майнових прав власника свідоцтва. Судам підвідомчі й інші
спори, пов’язані з охороною прав, що надаються цим Законом. У цьому
Законі міститься досить специфічна норма, відповідно до якої ніхто
інший, крім колишнього власника свідоцтва, не має права на повторну
реєстрацію знака протягом трьох років після припинення чинності
свідоцтва.

Вимагає кардинального перегляду і відповідальність за порушення прав
винахідників, що встановлена Законом України «Про охорону прав на
винаходи і корисні моделі». Власне кажучи, цей Закон не встановлює
ніякої відповідальності. В його двох статтях йдеться про те, які дії
визнаються порушенням патентних прав і які спори розглядаються судом.
Про відповідальність мови немає.

Варто погодитися з нормою Закону, відповідно до якої порушенням прав
власника патента визнається будь-яке посягання на його права. Це цілком
вірно. Безумовно, порушення повинно бути припинено. Власник патенту може
вимагати:

» припинення дій, що порушують або створюють загрозу порушення його
права, і відновлення становища, що існувало до порушення права;

* стягнення завданих збитків, включаючи неодержані доходи;

* відшкодування моральної шкоди;

* вжиття інших передбачених законодавчими актами заходів, пов’язаних із
захистом прав власника патенту.

Вимагати поновлення порушених прав власника патенту може також особа,
яка має право на використання винаходу (корисної моделі) за ліцензійним
договором, якщо інше не передбачено цим договором.

Численні виступи винахідників в засобах масової інформації свідчать про
недосконалість захисту їхніх прав і інтересів.

Загальні судження стосуються і промислових зразків. Закон України «Про
охорону прав на промислові зразки» передбачає за порушення прав авторів
промислових зразків відповідальність згідно з чинним законодавством. На
вимогу власника патенту порушення повинно бути припинено, а порушник
зобов’язаний відшкодувати власнику патенту

заподіяні збитки.

Те саме можна сказати і про захист прав на знаки для товарів І послуг.
Закон України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» встановив
лише загальні положення про захист прав на них. Не можна заперечувати
проти норми, відповідно до якої порушенням прав на знаки для товарів і
послуг визнається будь-яке посягання на права власника свідоцтва.
Безумовно, порушення повинно бути припинено. Проте й тут порушник
зобов’язується лише до відшкодування заподіяних збитків.

Права на вибір санкції власник свідоцтва не має. Моральної шкоди також
не несе і тому порушник до її відшкодування не зобов’язується.

Проте Закон «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» містить
одну специфічну норму, яка, на наш погляд, виправдана. Відповідно до
цієї норми власник свідоцтва може вимагати усунення з товару, його
упаковки незаконно використаного знака або позначення, схожого з ним
настільки, що їх можна сплутати, або знищення виготовлених зображень
знака або позначення.

Цивільно-правовий захист патентних прав

Захист патентних прав засобами цивільного права здійснюється передусім
патентними законами України — «Про охорону прав на винаходи і корисні
моделі», «Про промислові зразки», «Про охорону прав на сорти рослин»,
«Про охорону прав на топографії інтегральних мікросхем» та ін.

Патентні закони України не містять чіткого визначення порушення
патентних прав. Закон України «Про охорону прав на винаходи і корисні
моделі» визначає, що будь-яке посягання на права власника патенту
вважається порушенням його прав, що тягне за собою відповідальність
згідно з чинним законодавством України. Таке ж визначення містить і
Закон України «Про охорону прав на промислові зразки».

Закон України «Про охорону прав на сорти рослин» на відміну від інших
патентних законів передбачає, що суд має право ухвалити рішення про
встановлення Цивільно-правової відповідальності за порушення, аналогічні
тим, які визначені Законом України «Про авторське право і суміжні
права», та про вилучення чи конфіскацію матеріалів і/або обладнання,
використаного для незаконного виробництва матеріалів сорту.

Закон України «Про охорону прав на топографії інтегральних мікросхем»
також будь-яке посягання на права власника зареєстрованої топографії
інтегральної мікросхеми визнає порушенням його прав.

Отже, наведені закони порушенням визнають будь-яке посягання на права
суб’єкта права промислової власності. Таке занадто загальне визначення
не можна визнати виправданим. Інколи те чи інше посягання викликає
сумнів у тому, чи є воно правопорушенням. Зазначені закони наводять
перелік спорів, які розглядаються в судовому порядку, при цьому
додається норма, за якою розгляду в судовому порядку підлягають будь-які
спори, що виникають у зв’язку із застосуванням патентних законів. Тому
доцільність цієї норми фактично відпадає.

При порушенні патентних прав власник патенту має право вимагати:

— припинення дій, що порушують або створюють загрозу пору шення його
права, і відновлення становища, що існувало до пору шення;

— стягнення завданих збитків, включаючи неодержані доходи;

— відшкодування моральної шкоди;

— вжиття інших передбачених законодавчими актами заходів, пов’язаних із
захистом прав власника патенту.

Вимагати поновлення порушених прав власника патенту може також особа,
яка має право на використання винаходу (корисної моделі) за ліцензійним
договором, якщо інше не передбачено цим договором.

Такі ж норми містить Закон України «Про охорону прав на промислові
зразки», за винятком однієї. Закон про промислові зразки не дає права
власнику промислового зразка права на відшкодування моральної шкоди.

Більш розгорнуті норми щодо захисту прав містить Закон України «Про
охорону прав на топографії інтегральних мікросхем». За своїм змістом
захист топографій ІМС наближається до захисту авторського права і
суміжних прав. Проте зазначений Закон також не передбачає права на
відшкодування моральної шкоди. Стаття 177 Кримінального кодексу України
«Порушення прав на об’єкти промислової власності» має своїм призначенням
кримінально-правовий захист патентних прав. Використання об’єктів
промислової власності, які охороняються патентами або іншими охоронними
документами (свідоцтвам), також може мати місце лише з дозволу
патентовласника. Будь-яке використання об’єкта промислової

власності без дозволу патентовласника вважається незаконним (крім
випадків, передбачених законом). Незаконним використанням об’єкта
промислової власності вважається виготовлення, пропонування для продажу,
застосування або ввезення, зберігання, інше введення в господарський
обіг продукту, виготовленого із застосуванням запатентованого об’єкта
промислової власності без дозволу па-тентовласника. Але при
цьому слід мати на увазі, що чинне законодавство України про промислову
власність передбачає випадки використання об’єктів цієї власності,
які не визнаються порушеннями патентних прав.

Незаконне використання винаходу, корисної моделі, промислового зразка,
кваліфікованого зазначення походження товару, топографії інтегральної
мікросхеми, сорту рослин, якщо ці дії завдали матеріальної шкоди у
великому розмірі, караються штрафом від ста до чотирьохсот
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на
строк до дврх років, з конфіскацією незаконно виготовленої продукції та
обладнання і матеріалів, призначених для її виготовлення.

Ті ж дії, якщо вони вчинені повторно або завдали матеріальної шкоди в
особливо великому розмірі, караються штрафом від двохсот до восьмисот
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на
строк до двох років, або позбавленням волі на строк до двох років, з
конфіскацією незаконно виготовленої продукції та обладнання і
матеріалів, призначених для її виготовлення.

Суб’єктивна сторона зазначених злочинів характеризується умислом. Мотиви
порушення прав промислової власності для кваліфікації злочину значення
не мають. Спонукати до злочину можуть корисливість, кар’єризм або інша
особиста зацікавленість.

Суб’єктом злочину може бути будь-яка фізична особа — як посадова, так і
приватна, в тому числі і сам творець об’єкта промислової власності, якщо
він приховав співавторство інших осіб у створенні даного об’єкта.

Матеріальна шкода у великому чи в особливо великому розмірі визначається
аналогічно порядку її визначення для суб’єктів авторського права і
суміжних прав. 14.4. Адміністративно-правовий захист права
інтелектуальної власності

Адміністративно-правовий захист права інтелектуальної власності носить
неупорядкований, не систематизований і малоефективний характер.
Адміністративно-правовому захисту піддані лише окремі об’єкти
інтелектуальної власності, оскільки сама адміністративно-правова система
захисту права інтелектуальної власності складалася хаотично залежно від
випадкових обставин.

Об’єкти авторського права і суміжних прав адміністративно-правовому
захисту взагалі не підлягають.

З об’єктів промислової власності адміністративно-правовий захист
поширюється лише на сорт рослин. Стаття 51 Кодексу України про
адміністративні правопорушення проголошує: «Використання запатентованого
сорту рослин без згоди власника патенту або під назвою, що відрізняється
від назви, під якою його занесено до Державного реєстру сортів рослин
України, — тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьох до
десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб
— від семи до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян».

Слід відзначити, що за використання сорту рослини без дозволу
патентовласника встановлена цивільно-правова відповідальність. Втім,
встановлення цивільно-правової відповідальності не виключає
адміністративно-правову відповідальність і навпаки.

Друга група адміністративних правопорушень передбачена ст. 1643 Кодексу
України про адміністративні правопорушення. Перша частина цієї статті
передбачає відповідальність за три види адміністративних правопорушень:

І)неправомірне використання фірмового найменування, знака для товарів і
послуг або будь-якого маркірування товару;

2) неправомірне копіювання форми, упаковки, зовнішнього оформлення, а
так само імітація, копіювання, пряме відтворення то вару іншого
підприємця;

3) самовільне використання імені іншого підприємця.

Зазначені адміністративні правопорушення тягнуть за собою накладення
штрафу від тридцяти до сорока чотирьох неоподатковуваних мінімумів
доходів громадян з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь
виробництва і сировини чи без такої.

Друга частина ст. 1643 Кодексу України про адміністративні
правопорушення передбачає відповідальність за умисне поширення
неправдивих або неточних відомостей, які можуть завдати шкоди діловій
репутації або майновим інтересам іншого підприємця. Наведене
правопорушення тягне за собою накладення штрафу від п’яти до дев’яти
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отримання, використання, розголошення комерційної таємниці, а також
конфіденційної інформації з метою заподіяння шкоди діловій репутації або
майну іншого підприємця становить зміст третьої частини ст. 164
зазначеного Кодексу. Ці неправомірні дії тягнуть за собою накладення
штрафу від дев’яти до вісімнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів
громадян.

Похожие записи