Реферат на тему:

“Відповідальність працівників за порушення законодавства про охорону
праці”

За порушення нормативно-правових актів з охорони праці, створення
перешкод для діяльності посадових осіб органів державного нагляду за
охороною праці винні особи притягаються до відповідальності згідно
законів.

Робітники, у разі невиконання ними вимог безпеки, викладених в
інструкціях з безпечних методів робіт за професіями, залежно від
характеру порушень, несуть відповідальність у дисциплінарному,
адміністративному або кримінальному порядку.

Дисциплінарна відповідальність регулюється Кодексом законів про працю і
передбачає такі види покарання, як догана та звільнення.

Адміністративна відповідальність регулюється Кодексом про
адміністративні правопорушення і передбачає накладення на службових
осіб, громадян-власників штрафів у розмірі від 2 до 14 неоподаткованих
мінімумів доходів громадян.

Матеріальною відповідальністю передбачено відшкодування збитків,
завданих підприємствами працівникам (або членам їх сімей), які
постраждали від нещасного випадку або профзахворювання.

Посадові особи підприємств або громадяни — суб’єкти підприємницької
діяльності, винні у порушенні вимог законодавства про охорону праці,
якщо це порушення заподіяло шкоду здоров’ю потерпілого, притягаються до
кримінальної відповідальності: штрафом до 50 неоподаткованих мінімумів
доходів громадян або виправними роботами на термін до 2-х років. А якщо
ці порушення спричинили загибель людей, то посадові особи можуть бути
позбавлені волі на термін до 7-ми років.

Відповідно до Закону України «Про охорону праці» державний нагляд за
дотриманням законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці
здійснюють служби охорони праці (додаток 1), державні органи з нагляду
за охороною праці, з питань радіаційної безпеки, з питань пожежної
безпеки, з питань гігієни праці.

Органи державного нагляду за охороною праці не залежать від будь-яких
господарських органів, громадських об’єднань, політичних формувань,
місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування.

Посадові особи спеціально уповноважених державних органів з нагляду за
охороною праці мають право:

• безперешкодно відвідувати підконтрольні підприємства, фізичних осіб,
які використовують найману працю, та здійснювати в присутності
роботодавця або його представника перевірку дотримання закону;

• видавати роботодавцям обов’язкові для виконання приписи про усунення
порушень і недоліків щодо охорони праці;

• забороняти експлуатацію підприємств, окремих робочих місць до
усунення порушень, які створюють загрозу життю працюючих;

• притягати до адміністративної відповідальності працівників, які
порушили законодавчі та інші нормативно-правові акти з охорони праці.

Роботодавець зобов’язаний безплатно створювати необхідні умови для
роботи посадових осіб державних органів з нагляду за охороною праці.

Громадський контроль за виконанням законодавства про охорону праці
здійснюють професійні спілки, їх об’єднання в особі своїх виборних
органів і представників.

Професійні спілки здійснюють громадський контроль:

• за дотриманням законодавства про охорону праці;

• створенням безпечних і нешкідливих умов праці, належних виробничих та
санітарно-побутових умов;

• забезпеченням працівників спецодягом, спецвзуттям, іншими засобами
індивідуального та колективного захисту.

У разі загрози життю або здоров’ю працівників профспілки мають право
вимагати від роботодавця негайного припинення робіт на робочих місцях на
період усунення такої загрози.

Профспілки мають право на проведення незалежної експертизи умов праці на
відповідність їх нормативно-правовим актам про охорону праці, брати
участь у розслідуванні причин нещасного випадку на виробництві та
професійних захворювань і надавати свої висновки про них.

Якщо на підприємстві відсутні професійні спілки, громадський контроль за
дотриманням законодавства про охорону праці здійснює уповноважена
найманими працівниками особа.

Для виконання цих обов’язків роботодавець за свій рахунок організує
навчання, забезпечує необхідними засобами і звільняє уповноважених
найманими працівниками осіб з питань охорони праці від роботи на
передбачений колективним договором термін зі збереженням за ним
середнього заробітку.

Уповноважені мають право’безперешкодно перевіряти на підприємстві
виконання вимог законодавства про охорону праці та вносити обов’язкові
для розгляду роботодавцем пропозиції про усунення порушень нормативних
актів безпеки і гігієни праці.

Не можуть бути знехтувані будь-які законні права та інтереси працівників
у зв’язку з виконанням ними обов’язків уповноважених найманими
працівниками осіб з питань охорони праці.

Звільнення з роботи, притягнення до дисциплінарної чи матеріальної
відповідальності здійснюється лише за згодою найманих працівників.

Уповноважені особи діють відповідно до положення про роботу
уповноважених найманими працівниками осіб з питань охорони праці, яке
розробляється на підприємстві на підставі типового.

За порушення нормативно-правових актів з охорони праці, створення
перешкод для діяльності посадових осіб органів державного нагляду за
охороною праці, а також уповноважених найманими працівниками осіб з
питань охорони праці винні особи притягаються до дисциплінарної,
адміністративної, матеріальної, кримінальної відповідальності згідно із
законами.-

Внутрішньовідомчий контроль за станом охорони праці у галузі здійснюють
міністерства та відомства.

У галузі освіти — це служби охорони праці Міністерства освіти і науки,
обласних управлінь освіти, навчально-виховних закладів, які діють
відповідно до «Положення про організацію охорони праці та порядку
розслідування нещасних випадків у навчально-виховних закладах».

Закон України «Про охорону праці» вимагає, щоб усі працівники при
прийомі на роботу і в процесі трудової діяльності проходили на
підприємстві навчання, інструктаж і перевірку знань з питань охорони
праці.

Особи, які не пройшли навчання і перевірки знань з питань охорони праці,
до роботи не допускаються.

Навчання та інструктаж працівників з питань охорони праці є важливою
складовою системи управління охороною праці.

Навчання та інструктаж проводяться:

• з учнями, вихованцями та студентами закладів освіти;

• з працівниками у процесі їх трудової діяльності. Працівники, зайняті
на роботах з підвищеною небезпекою або

там, де є потреба у професійному доборі, повинні проходити попереднє
спеціальне навчання і один раз на рік перевірку знань відповідних
нормативних актів про охорону праці.

Вивчення основ охорони праці та безпеки життєдіяльності проводиться в
усіх закладах освіти.

Навчання студентів і учнів з питань охорони праці стосовно конкретних
робіт проводиться на підприємствах, де ці роботи виконуються.

Теоретичне та виробниче навчання працівників з охорони праці на
підприємстві проводиться при підготовці, перепідготовці, отриманні нової
професії, підвищенні кваліфікації.

Після навчання з охорони праці обов’язково проводиться перевірка знань.
Для перевірки знань працівників з охорони праці на підприємстві
утворюється постійно діюча комісія. У складі цієї комісії повинно бути
не менше трьох осіб, які вже пройшли навчання та перевірку знань з
охорони праці.

Результати перевірки знань працівників з питань охорони праці
оформлюються протоколами. Особам, які при перевірці знань з питань
охорони праці виявили задовільні результати, видаються посвідчення
(додаток 2). У разі незадовільного результату протягом одного місяця
призначається повторна перевірка знань працівника. Якщо під час
наступної перевірки результат виявиться також незадовільним, то має
вирішуватися питання про працевлаштування працівника на іншому робочому
місці.

Працівники, які мають перерву в роботі за професією понад один рік,
проходять навчання з охорони праці до початку самостійної роботи.

До самостійної роботи такі працівники допускаються тільки після
вступного інструктажу, навчання, перевірки теоретичних знань, первинного
інструктажу на робочому місці, стажування і набуття навичок безпечних
методів праці.

За характером і часом проведення інструктажі з питань охорони праці
поділяються на такі:

• вступний;

• первинний;

• повторний;

• позаплановий;

• цільовий.

Вступний інструктаж з питань охорони праці проводиться:

• з усіма працівниками, які щойно прийняті на роботу незалежно від
їхньої освіти та стажу роботи;

• з працівниками інших організацій, які прибули на підприємство і
беруть безпосередню участь у виробничому процесі або виконують інші
роботи для підприємства;

• з учнями, вихованцями та студентами, які прибули на підприємство для
проходження виробничої практики;

• під час екскурсії на підприємство;

• з усіма вихованцями, учнями, студентами та іншими особами, які
навчаються у середніх, позашкільних, професійно-технічних, вищих
закладах освіти при оформленні або зарахуванні до закладу освіти.

Запис про проведення вступного інструктажу робиться у спеціальному
журналі, а також у документі про прийняття працівника на роботу (додаток
3).

Вступний інструктаж проводиться за програмою, розробленою службою
охорони праці з урахуванням особливостей виробництва. Орієнтовний
перелік питань вступного інструктажу наведено у додатку 4.

Первинний інструктаж на робочому місці до початку роботи проводиться:

• з новоприйнятим на підприємство працівником;

• з працівником, який переводиться з одного цеху виробництва до іншого;

• з працівником, який виконуватиме нову для нього роботу;

• з відрядженим працівником, який бере безпосередню участь у
виробничому процесі на виробництві.

Первинний інструктаж також проводиться з вихованцями, учнями та
студентами середніх, позашкільних, професійно-технічних, вищих закладів
освіти:

• на початку занять у кожному кабінеті, лабораторії, де навчальний
процес пов’язаний із небезпечними або шкідливими хімічними, фізичними,
біологічними факторами, у гуртках, перед уроками трудового навчання,
фізкультури, перед спортивними змаганнями, вправами на спортивних
знаряддях, при здійсненні заходів за межами території закладу освіти;

• перед виконанням кожного навчального завдання, пов’язаного з
використанням різних механізмів, інструментів, матеріалів тощо;

• на початку вивчення кожного нового предмета (розділу, теми)
навчального плану (програми) — із загальних вимог безпеки, пов’язаних з
тематикою та особливостями проведення цих занять.

Усі робітники, у тому числі випускники професійних навчальних закладів,
навчально-виробничих (курсових) комбінатів, після первинного інструктажу
на робочому місці мають протягом 2—15 змін (залежно від характеру роботи
та кваліфікації працівника) пройти стажування під керівництвом
досвідчених кваліфікованих робітників.

Первинний інструктаж проводиться за програмою, складеною з урахуванням
вимог відповідних інструкцій з охорони праці та технічної документації.
Орієнтовний перелік питань первинного інструктажу наведено у додатку 6.

Повторний інструктаж проводиться з усіма працівниками: на роботах з
підвищеною небезпекою — 1 раз у квартал, на інших роботах — 1 раз на
півріччя. Повторний інструктаж проводиться за програмою первинного
інструктажу в повному обсязі.

Позаплановий інструктаж проводиться:,

• при введенні в дію нових або переглянутих нормативних актів про
охорону праці, а також при внесенні змін та доповнень до них;

• при зміні технологічного процесу, заміні або модернізації
устаткування, приладів та інструментів, вихідної сировини, матеріалів,
інших факторів, що впливають на охорону праці;

• при порушеннях працівниками вимог нормативних актів про охорону
праці, що можуть призвести або призвели до травм, аварій, пожеж тощо;

• при виявленні особами, які здійснюють державний нагляд і контроль за
охороною праці, незнання вимог безпеки стосовно робіт, що виконуються
працівником;

• якщо у трудовому процесі виконавця робіт сталася перерва понад ЗО
календарних днів — для робіт з підвищеною небезпекою, а для решти робіт
— понад 60 днів;

• з вихованцями, учнями, студентами — в кабінетах, лабораторіях,
майстернях тощо при порушеннях ними вимог нормативних актів про охорону
праці, що можуть призвести або призвели до травм, аварій, пожеж тощо;
при зміні умов виконання навчальних завдань з професії, лабораторних
робіт, інших видів занять, передбачених навчальним планом/

Обсяг і зміст інструктажу визначається у кожному окремому випадку
залежно від причин і обставин, що спричинили необхідність його
проведення.

Використана література

Закон України “Про охорону праці”.

Винокурова Л.Е., Васильчук М.В., Гаман М.В. Основи охорони праці:
Підручник. – К., 2001.

PAGE

PAGE 7

Похожие записи