РЕФЕРАТ

на тему:

“Види та класифікація митних платежів”

ПЛАН

1. Поняття митних платежів

2. Види митних платежів, особливості їх нарахування

3. Механізми оподаткування митом, способи нарахування

4. Класифікатор видів митних платежів

Використана література

1. Поняття митних платежів

Мито, що стягується митницею. У юридичній літературі немає єдності думок
щодо віднесення цього виду платежу саме до неподаткових доходів. Ряд
авторів відносять його до непрямих податків, аргументуючи свою позицію
тим, що мито при імпортно-експортних операціях стягується паралельно з
податком на додану вартість та акцизним збором; контроль за їх
справлянням здійснює Державна митна служба України тощо. За такого
підходу спірним залишається визначення правової природи мита. Якщо
податок є обов’язковим платежем, який не передбачає конкретної
відплатності, то мито за своєю природою є дозволом держави на
імпортування (експорт) товарів на територію України з метою їх подальшої
реалізації. З іншого боку, при імпортних операціях для сплати непрямих
податків та мита існує аналогічний пільговий режим (наприклад, коли
звільняються від нарахування цих платежів іноземні інвестиції, що
вносяться до статутних фондів вітчизняних суб’єктів підприємницької
діяльності, благодійні внески, які здійснюються відповідно до
встановленої урядом України процедури, тощо).

Порядок обкладання митом предметів, які вивозяться або пересилаються
громадянами за митний кордон України, та їх перелік встановлено Митним
кодексом України, законами України, постановами Кабінету Міністрів та
рядом актів Державної митної служби України.

Пропуск товарів через митницю супроводжується їх декларуванням, що
здійснюється шляхом заяви за встановленою формою (письмовою, усною тощо)
точних даних про мету переміщення через митний кордон України товарів та
інших предметів і про самі товари та інші предмети, а також будь-яких
відомостей, необхідних для митного контролю та митного оформлення.
Законодавство передбачає сплату мита та митних зборів за митне
оформлення. Крім того, систему основних митних платежів доповнюють
додаткові митні платежі, у тому числі збори за зберігання товарів на
митних та інших складах, якими володіють митні органи.

Згідно з Законом України «Про єдиний збір, який справляється у пунктах
пропуску через державний кордон України» в редакції від 12 липня 2001 р.
передбачено запровадження єдиного збору з власників транспортних засобів
(як вітчизняних, так і іноземних), які перетинають державний кордон
України. Єдиний збір справляється за здійснення у пунктах пропуску через
державний кордон України відповідно до законодавства України митного при
транзиті вантажів і транспортних засобів, санітарного, ветеринарного,
фіто-санітарного, радіологічного та екологічного контролю вантажів і
транспортних засобів, за проїзд транспортних засобів автомобільними
дорогами України та за проїзд автомобільних транспортних засобів з
перевищенням встановлених розмірів загальної маси, осьових навантажень
та/або габаритних параметрів. Єдиний збір справляється одноразово
залежно від режиму переміщення (ввезення, транзит) за єдиним платіжним
документом залежно від виду, місткості або загальної маси транспортних
засобів.

Платниками мита, що стягується митницею, є особи, що ввозять (вивозять)
або переміщують товари через митний кордон України. Платниками можуть
виступати як власники товарів, так і уповноважені особи (декларанти).
Тобто, на відміну від заборони перекладати сплату податку на третіх
осіб, в даному разі дозволяється таке перекладання робити.

Об’єктом оподаткування є митна вартість товару, тобто ціна, яку фактично
сплачено або підлягає сплаті за нього на момент перетину митного кордону
України. При визначенні митної вартості до неї включаються ціна товару,
зазначена в рахунку-фактурі, а також такі фактичні витрати, якщо їх не
включено до рахунку-фактури: 1) на транспортування, навантаження,
розвантаження, перевантаження та страхування до пункту перетину митного
кордону України; 2) комісійні та брокерські; 3) плата за використання
об’єктів інтелектуальної власності, що належить до даних товарів та
інших предметів і яка має бути оплачена імпортером (експортером) прямо
чи побічно як умова їх ввезення (вивезення).

За явної невідповідності заявленої митної вартості товарів та інших
предметів вартості, що визначається відповідно до положень Єдиного
митного тарифу, або у разі неможливості перевірити її обчислення митні
органи України визначають митну вартість послідовно на основі ціни на
ідентичні товари та інші предмети, ціни на подібні товари та інші
предмети, що діють у провідних країнах — експортерах зазначених товарів
та інших предметів.

У Законі України «Про Митний тариф України» зазначається, що в основу
товарної класифікаційної схеми Митного тарифу України (товарна
номенклатура) покладено Українську класифікацію товарів
зовнішньоекономічної діяльності, яка базується на Гармонізованій системі
опису та кодування товарів.

2. Види митних платежів, особливості їх нарахування

В Україні застосовуються такі види мита:

— адвалерне, що нараховується у відсотках до митної вартості товарів та
інших предметів, які обкладаються митом;

— специфічне, що нараховується у встановленому грошовому розмірі на
одиницю товарів та інших предметів, які обкладаються митом;

— комбіноване, що поєднує обидва ці види митного обкладення. Мито також
класифікують на ввізне і вивізне (зокрема, більшість країн відмовилася
від встановлення вивізного мита для стимулювання власних експортерів).
Ввізне мито нараховується на товари та інші предмети при їх ввезенні на
митну територію України і є диференційованим залежно від того, з якої
країни імпортуються такі товари.

Вивізне мито нараховується на товари та інші предмети при їх вивезенні
за межі митної території України за ставками, передбаченими Єдиним
митним тарифом України. На окремі товари та інші предмети може
встановлюватися сезонне ввізне і вивізне мито на строк не більше
чотирьох місяців з моменту їх встановлення.

Також законодавство передбачає встановлення особливих видів мита для
захисту економічних інтересів України, українських виробників та у
випадках, передбачених законами України, до яких належать спеціальне,
антидемпінгове та компенсаційне мито. Спеціальне мито застосовується: як
засіб захисту українських виробників; як засіб захисту національного
товаровиробника у разі коли товари ввозяться на митну територію України
в обсягах та/або за таких умов, що заподіюють значної шкоди або
створюють загрозу заподіяння значної шкоди національному
товаровиробникові; як запобіжний засіб щодо учасників
зовнішньоекономічної діяльності, які порушують національні інтереси у
сфері зовнішньоекономічної діяльності; як заходи у відповідь на
дискримінаційні та/або недружні дії інших держав, митних союзів та
економічних угруповань, які обмежують здійснення законних прав та
інтересів суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності та/або ущемляють
інтереси України.

Антидемпінгове мито застосовується; відповідно до Закону України «Про
захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту» у разі
ввезення на митну територію України товарів, які є об’єктом демпінгу, що
заподіює шкоди національному товаровиробникові; у разі вивезення за межі
митної території України товарів за ціною, істотно нижчою за ціни інших
експортерів подібних або безпосередньо конкуруючих товарів на момент
цього вивезення, якщо таке вивезення заподіює шкоди.

Компенсаційне мито застосовується: відповідно до Закону України «Про
захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту» у разі
ввезення на митну територію України товарів, які є об’єктом
субсидованого імпорту, що заподіює шкоди національному
товаровиробникові; у разі вивезення за межі митної території України
товарів, для виробництва, переробки, продажу, транспортування, експорту
або споживання яких безпосередньо або опосередковано надавалася
субсидія, якщо таке вивезення заподіює шкоди.

Особливі види мита справляються на підставі рішень про застосування
антидемпінгових, компенсаційних або спеціальних заходів, прийнятих
відповідно до законів України «Про захист національного товаровиробника
від демпінгового імпорту», «Про захист національного товаровиробника від
субсидованого імпорту», «Про застосування спеціальних заходів щодо
імпорту в Україну» тощо. Наприклад, відповідно до Рішення Міжвідомчої
комісії з міжнародної торгівлі «Про застосування попередніх спеціальних
заходів щодо імпорту в Україну нових легкових автомобілів походженням з
Російської Федерації» від 12 липня 2002 р. № СП-46/2002/52-49 при
ввезенні зазначеного автотранспорту громадянами, він підлягає обкладенню
спеціальним митом у розмірі 31,7 % від митної вартості. Російське
походження автомобілів визначається відповідно до і Правил визначення
країни походження товарів, затверджених Рішенням Ради глав урядів
Співдружності Незалежних Держав «Про Правила визначення країни
походження товарів», підписаним 30 листопада 2000 р. у м. Мінську (див.
додатково листи Держмитслужби від 24 жовтня 2001 р. № 11/3-21-8385, від
19 березня 2002 р. № 11/6-21-2470-ЕП).

Мито нараховується митним органом України відповідно до Митного кодексу
і ставок Єдиного митного тарифу України, що є чинними на день подання
митної декларації, і сплачується яку валюті України, так і в іноземній
валюті, яку купує Національний банк України. Чинне законодавство регулює
особливості митного оформлення окремих категорій товарів. Так, порядок
ввезення й митного оформлення та оподаткування особистих речей та
транспортних засобів визначається Законом України «Про порядок ввезення
(пересилання) в Україну, митного оформлення й оподаткування особистих
речей, товарів та транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються)
громадянами на митну територію України» від 13 вересня 2001 р.

Законодавством передбачено, що товари, які безпосередньо ввозяться
громадянами в супроводжуваному багажі будь-якими видами транспорту на
митну територію України, пересилаються в несупроводжуваному багажі або в
міжнародних поштових відправленнях, сумарна митна вартість яких не
перевищує 1000 євро та загальна вага яких не перевищує 100 кг,
підлягають обов’язковому письмовому декларуванню митним органам у
порядку, передбаченому для громадян, та оподатковуються ввізним митом за
ставкою в розмірі 20 % від митної вартості, податком на додану вартість
та у встановлених законодавством випадках акцизним та іншими зборами. У
свою чергу товари, що пересилаються на адреси громадян у вантажних та
експрес-відправленнях, сумарна митна вартість яких не перевищує 1000
євро та загальна вага яких не перевищує 100 кг, підлягають обов’язковому
письмовому декларуванню та оподатковуються ввізним митом за повними
ставками Митного тарифу України, податком на додану вартість та у
встановлених законодавством випадках акцизним та іншими зборами.

При перевищенні зазначеної суми та ваги оподаткування здійснюватиметься
за умови оформлення вантажної митної декларації та митного оформлення у
порядку, передбаченому для суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності при
здійсненні ними імпортних операцій. Пільги. При ввезенні на митну
територію України звільняються від оподаткування: 1) товари, сумарна
митна вартість яких не перевищує 200 євро, а загальна вага не перевищує
50 кг, що ввозяться громадянами у супроводжуваному багажі (за умови
усного декларування) , пересилаються в несупроводжуваному багажі та
надходять на адресу громадян у міжнародних поштових відправленнях; 2)
горілчані вироби у кількості 1 л, вино — 2л, пиво — 5л, тютюнові вироби
— 200 цигарок (або 200 г цих виробів), які ввозяться в особистому багажі
громадянами; 3) товари, що тимчасово ввозяться на митну територію
України під зобов’язання про їх зворотне вивезення; 4) товари, що
належать громадянам-нерезидентам та переміщуються транзитом через митну
територію України; 5) товари, що належать громадянам-резидентам та
переміщуються транзитом у транзитних зонах міжнародних аеропортів; 6)
товари та транспортні засоби, що належать особам, які користуються на
території України митними пільгами відповідно до статей 59-63, 65-67
Митного кодексу України; 7) транспортні засоби в кількості однієї
одиниці за кожною товарною позицією та товари, що ввозяться
(перестилаються) громадянами і входять до складу спадщини, відкритої за
межами України на користь резидента, у разі підтвердження її складу
органами, що вчиняють нотаріальні дії у країні її відкриття (за умови
легалізації), тощо.

Також громадяни мають право безперешкодно ввозити особисті речі на митну
територію України в режимі тимчасового ввезення за умови їх усного або
письмового декларування за бажанням власника таких речей.

Митне оформлення товарів, що ввозяться громадянами на митну територію
України в режимі тимчасового ввезення в обсягах, що підлягають
оподаткуванню, проводиться шляхом письмового декларування у порядку,
визначеному Державною митною службою України, та подання митному
органові зобов’язання про зворотне вивезення таких товарів за митну
територію України.

Україна може укладати з державами двосторонні та багатосторонні
договори, які на основі взаємності встановлюють спеціальні митні режими,
що передбачають пільгові умови для суб’єктів зовнішньоекономічної
діяльності України та іноземних суб’єктів господарської діяльності цих
держав. Транспортні засоби, товари та предмети міжнародних, іноземних
організацій та представництв підлягають обов’язковому декларуванню
митницям України.

Окремими актами регулюється і ввезення в Україну продуктів харчування,
визначено перелік предметів, що не можуть бути віднесені до особистих
речей громадян, встановлено порядок декларування валютних цінностей
тощо.

Державне мито. Державне мито являє собою плату за здійснення юридичне
значущих дій в інтересах юридичних та фізичних осіб уповноваженими на це
компетентними органами та видачу їм відповідних документів, що мають
правове значення. Розмір ставок державного мита та порядок його
нарахування встановлений Декретом Кабінету Міністрів України «Про
державне мито» від 21 січня 1993 р. В Україні прийнято низку законів,
які вносять зміни до зазначеного Декрету та змінюють ставки його
справляння.

Платниками державного мита в Україні є фізичні та юридичні особи за
вчинення в їх інтересах дій та видачу документів, що мають юридичне
значення, уповноваженими на те органами. Законодавство визначає об’єкти
справляння державного мита. Державне мито справляється:

1) із позовних заяв, заяв з переддоговірних спорів, заяв (скарг) у
справах окремого провадження і скарг на рішення, прийняті відносно
релігійних організацій, з апеляційних скарг на рішення судів і скарг на
рішення, що набрали законної сили, а також за видачу судами копій
документів;

2) із позовних заяв і заяв кредиторів у справах про банкрутство, що
подаються до господарських судів, та апеляційних і касаційних скарг на
рішення та постанови, а також заяв про їх перегляд за ново-виявленими
обставинами;

3) за вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами і
виконавчими комітетами сільських, селищних, міських рад, а також за
видачу дублікатів нотаріально засвідчених документів;

4) за реєстрацію актів громадянського стану, а також видачу громадянам
повторних свідоцтв про реєстрацію актів громадянського стану і свідоцтв
у зв’язку зі зміною, доповненням, виправленням і поновленням записів
актів громадянського стану;

5) за видачу документів на право виїзду за кордон і про запрошення в
Україну осіб з інших країн, за продовження строку їх дії та за внесення
змін до цих документів; за продовження строку дії візи для в’їзду в
Україну, транзитного проїзду через її територію (перебування в Україні
іноземців та осіб без громадянства); за видачу або продовження строку
дії посвідки на проживання в Україні іноземцям та особам без
громадянства; за оформлення віз для в’їзду в Україну, транзитного
проїзду через її територію, а також із заяв про прийняття до
громадянства України або про вихід з громадянства України;

6) за видачу нового зразка паспорта громадянина України (крім обміну
нині діючого паспорта на паспорт нового зразка); за оформлення нового
зразка паспорта громадянина України для поїздки за кордон; за видачу
громадянам України закордонного паспорта на Право виїзду за кордон або
продовження строку його дії;

7) за реєстрацію місця проживання громадян;

8) за видачу дозволів на право полювання та рибальства;

9) за операції з випуску (емісії) цінних паперів, крім облігацій
державних та місцевих позик, та з видачі приватизаційних паперів;

10) за операції з об’єктами нерухомого майна, що здійснюються на
товарних біржах, крім операцій з примусового відчуження такого майна у
випадках, передбачених законами України;

11) за проведення прилюдних торгів (аукціону, тендеру) об’єктами
нерухомого майна, крім операцій з примусового відчуження такого майна у
випадках, передбачених законами України;

12) за видачу охоронних документів (патентів і свідоцтв) на об’єкти
інтелектуальної власності, а також за дії, пов’язані з підтриманням
чинності патентів на сорти рослин;

13) за подання до Кабінету Міністрів України проекту створення
промислово-фінансової групи.

3. Механізми оподаткування митом, способи нарахування

Механізм оподаткування митом наведений на схемі 1, 2:

Схема 1

Структурно — логічна схема мита

ФВ — фактурна вартість;

ТВ — транспортні витрати;

СП — страхові послуги;

Ві — витрати інші (навантаження, розвантаження, інші витрати, понесені
платником до перетину митного кордону, перераховані за офіційним курсом
НБУ).

Схема 2

Структурно — логічна схема платників мита

Юридичні або фізичні особи здійснюють операції по імпорту та експорту
товарів (робіт, послуг). Кожна угода по імпорту або експорту передбачає
укладання договору (контракту), у якому обов’язково відображається ціна
і загальна вартість товару на підставі рахунку — фактури.

Фактурна вартість — це вартість товарів, яка фактично сплачена чи
підлягає сплаті або повинна компенсуватися зустрічними поставками
товарів та зазначається в рахунку — фактурі (рахунку — проформі для
договору міни) відповідно до умов зовнішньоторговельної угоди купівлі —
продажу або міни.

Об’єктом оподаткування митом є митна вартість або фізична одиниця
товару, що імпортується. Митна вартість товару — це сума, яку фактично
сплачено, або яка підлягає сплаті за товар на момент перетину митного
кордону держави (тобто, коли, всі належні формальності щодо ввезення
товару в країну чи його вивезення з неї виконані).

Механізм обчислення та сплати мита включає в себе
декілька етапів (схема 3 ):

Схема 3

Механізм обчислення та сплати мита

Відмінності між фактурною вартістю та митною вартістю (схема 4)
полягають у тому, що фактурна вартість складається з ціни товару, яка
відображена в рахунку — фактурі іноземного контрагента або у договорі
(контракті), а при обчисленні митної вартості, до неї включається ціна
товару, відображена у рахунку — фактурі (фактурна вартість), а також
фактичні витрати, якщо їх не включено до рахунку-фактури: на
транспортування, навантаження, розвантаження, перевантаження та
страхування до пункту перетину митного кордону України (комісійні та
брокерські послуги).

Схема 4

Визначення митної вартості товарів, що імпортуються

При визначенні ціни придбання товарів необхідно також врахувати базові
умови поставки, які використовуються залежно від способу перевезення
товару (перевезення морським транспортом; перевезення залізницею; усі
види перевезень) і визначені міжнародними правилами по тлумаченню
термінів «Інкотермс» від 01.01.90р. № 23.

У випадку невідповідності вартості товарів та інших предметів митна
вартість визначається відповідно до наведених положень. А якщо неможливо
перевірити її обчислення, митні органи України визначають митну вартість
на основі ціни на ідентичні товари та предмети, що діють у провідних
країнах-експортерах зазначених товарів та предметів. ,

При визначенні митної вартості іноземна валюта перераховується у гривні
за офіційним курсом НБУ на дату оформлення вантажно — митної декларації
(ВМД).

Митний збір — це вид митних платежів, що підлягають сплаті до бюджету
громадянами, які є суб’єктами зовнішньо — економічної діяльності за
роботу, виконану по відношенню до них митними органами.

Платником митного збору є юридична чи фізична особа, що здійснює митне
оформлення.

Порядок стягнення митних зборів наведено на схемі 5:

Схема 5

Порядок стягнення митних зборів

Порядок нарахування та справляння податку на додану вартість та
акцизного збору при митному оформленні імпортних предметів наступний:

1. При ввезенні (пересиланні) на митну територію України предметів або
товарів на суму, що перевищує еквівалент 1400 доларів США, розмір
податку на додану вартість нараховується за формулами:

на предмети (товари), які обкладаються лише митом:

де М-сума мита;

МВ — митна вартість;

на предмети чи товари, які підлягають обкладенню митом та при
митному оформленні, яких справляються митні збори (транспортні засоби):

де Мз — митний збір;

на предмети чи товари, які підлягають обкладенню акцизним збором:

де Аз — акцизний збір;

— у разі ввезення на митну територію України транспортних
засобів, які підлягають обкладенню митом та акцизним збором:

2. Акцизний збір на підакцизні предмети чи товари, що ввозяться на митну
територію України, нараховується за відповідними ставками згідно чинного
законодавства:

на предмети, які не обкладаються митом:

на предмети чи товари, які підлягають обкладенню митом:

— на транспортні засоби та запасні частини до них, що ввозяться на митну
територію України (крім країн — учасниць СНД):

на транспортні засоби та запасні частини до них, вироблені країнами СНД:

А — ставка акцизного збору.

4. Класифікатор видів митних платежів

Найменування виду платежу Шифр

платежу

МИТНІ ЗБОРИ

Збори, що нараховуються при оформленні вантажної митної декларації

1. За перебування товарів та інших предметів під митним контролем:

у національній валюті (НВ) 001

в іноземній валюті (ВКВ) 002

2. За митне оформлення товарів та інших предметів у зонах митного
контролю на територіях і в приміщеннях підприємств, що зберігають такі
товари та інші предмети, чи поза робочим часом, встановленим для митниці

НВ 003

ВКВ 004

3. За митне оформлення тимчасово ввезеного (вивезеного) майна під
зобов’язання про його зворотне вивезення (ввезення)

НВ 005

ВКВ 006

4. За митне оформлення товарів та інших предметів 010

5. За митне оформлення у разі транзиту іноземних товарів:

ВКВ 014

НВ 015

6. За митне оформлення товарів у разі ввезення на митний ліцензійний
склад:

НВ 016

ВКВ 017

7. За оформлення спадщини чи речей (у тому числі таких, що переміщуються
через митний кордон України у міжнародних поштових відправленнях і
вантажем) громадян 120

8. За зберігання товарів та інших предметів на складах митниць (крім
товарів та інших предметів, зазначених у статті 86 Митного кодексу
України) 121

9. За зберігання товарів та інших предметів, що підлягають обов’язковій
передачі митниці для зберігання і визначені у статті 86 Митного кодексу
України 122

10. За митне оформлення транспортного засобу індивідуального
користування, якщо цей засіб використовується для перевезення товарів та
інших предметів в обсягах, що підлягають обкладенню митом 123

11. За засвідчення автотранспортного засобу на придатність до
міжнародних перевезень вантажів 124

12. За видачу посвідчень і дозволів на право реєстрації (перереєстрації)
ввезених в Україну громадянами транспортних засобів (у тому числі
ввезених тимчасово), а також номерних агрегатів, що підлягають
реєстрації 125

13. За видачу ліцензій, у тому числі:

брокерських 126

магазинам безмитної торгівлі 127

митним ліцензійним складам 128

інших 129

14. За підготовку фахівців з митного оформлення 130

15. За видачу посвідчення фахівця з митного оформлення 131

16. За надання консультацій 132

17. Інші 149

ШТРАФИ, КОНФІСКАТИ

18. Штрафи за порушення митних правил 150

19. Доходи від реалізації конфіскованих або прийнятих на зберігання
предметів 151

20. Валюта конфіскована 152

21. Валюта після закінчення строку зберігання 153

22. Доходи від реалізації цінностей 154

23. Національна валюта, заборонена до ввезення 155

МИТО

24. Ввізне мито, в тому числі: 200

на бензини моторні та важкі дистиляти 210

ввізне мито, що нараховується в твердих ставках 220

25. Ввізне мито в неторговому обороті (з громадян) 250

26. Вивізне мито 400

27. Вивізне мито в неторговому обороті (з громадян) 450

АКЦИЗНИЙ ЗБІР

28. Акцизний збір, у тому числі: 500

на бензини моторні та важкі дистиляти 510

акцизний збір, що нараховується в твердих ставках 520

29. Акцизний збір в неторговому обороті (з громадян) 550

ПОДАТОК НА ДОДАНУ ВАРТІСТЬ

30. Податок на додану вартість 600

31. Податок на додану вартість у неторговому обороті (з громадян) 650

Використана література:

1. Закон України «про Єдиний митний тариф» від 05.02.92р. №2097 — XII із
змінами і доповненнями.

2. Митний кодекс України.

3. Лист «Щодо розміру пені за несвоєчасно сплачене суб’єктами
зовнішньоекономічної діяльності мито» від 29.04.02р. № 11/3-15-3856-ЕП.

4. Лист «Щодо розміру нарахування пені за невчасно сплачене мито» від
18.04.02р. №23-9-1951.

5. Наказ «Про затвердження Інструкцій про порядок здійснення розрахунків
з Державним бюджетом України за митом, податком на додану вартість,
акцизним збором та іншими платежами, доходами і зборами» від
30.06.2000р. №368/149.

6. Наказ «Про затвердження Інструкції про порядок заповнення вантажної
митної декларації»» від 09.07.97р. № 307 із змінами та доповненнями.

PAGE

PAGE 14

Ставки

Об’єкт оподаткування

Платники

Юридичні особи; Фізичні особи

У відсотках до митної вартості

(адвалорне мито);

Тверда ставка на одиницю товару

(специфічне мито)

Митна вартість товару

Митні збори

ФВ+ТВ+СП+ВІ

Мито

Юридичні особи

Які здійснюють переміщення товарів через митний кордон

Платники мита

Фізичні особи

Механізм нарахування та сплати мита

порядок визначення митної вартості товару

порядок визначення країни походження

порядок визначення товарної групи товару, що імпортується

порядок обчислення та сплати мита

порядок застосування пільг

Ціна придбання товарів

Митна вартість товарів

Витрати на транспортування, страхування до пункту перетину митного
кордону України

Комісійні та брокерські витрати

Плата за використання об’єктів інтелектуальної власності

Митні збори

За кожну вантажно — митну декларацію

За митне оформлення товарів

За перебування під митним наглядом

Похожие записи