.

Види строків у цивільному праві та їх характеристика (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
135 1976
Скачать документ

Види строків у цивільному праві та їх характеристика

В доктрині цивільного права з теоретичною, а ще більше практичною
метою, види дроків прийнято розрізняти за певними критеріями: способами
встановлення, наслідками, способами визначення, призначенню тощо. Будемо
цього підходу притримуватися й ми. Строки поділяються.

1. За способом їх встановлення розрізняються строки, що визначені:

законом – безпосередньо визначені законом, чи іншим нормативним актом.
Так для визнання фізичної особи безвісти відсутнім необхідно, щоб у
місці його проживання про нього не було відомостей протягом одного року
(ч.1 ст.43 ЦКУ), за загальним правилом майнове право інтелектуальної
власності на твір спливає через 70 років, що відліковуються з 1 січня
року, наступного за роком смерті автора чи останнього із співавторів,
який пережив інших авторів, крім випадків, передбачених законом (ст. 446
ЦКУ).

договором – встановлені одностороннім правочином, здебільше договором
сторін. Так продавець зобов’язаний передати покупцеві товар у строк,
встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає
змоги встановити цей строк (ст. 663 ЦКУ), відповідно до загальних правил
про строк виконання зобов’язання (ст.530 ЦКУ);

судом. Це може бути виражено у фразі рішення суду вступає у дію негайно,
наприклад по виплаті заборгованостей по заробітній платі, чи у певний
період. Суд може постановити рішення про відстрочення виконання;

адміністративним актом – встановлені таким адміністративним актом, який
має цивільно-правове преюдиційне значення. Такі строки можуть
встановлюватися для проведення публічних торгів, укладення договорів на
поставку товарів для держаних чи регіональних потреб.

2. За способом визначення виділяють визначені і невизначені строки.
Визначені строки зазначаються певною календарною датою. Абсолютно –
визначені строки передбачають конкретний їх початок перебігу чи
обчислення і конкретні його наслідки. Відносно-визначені строки
характеризуються непевністю, прив’язкою до певного юридичного факту.

Невизначені – певною подією, яка незмінно чи з великою вірогідністю
настане. Інколи такі строки визначаються учиненням певної дії держаним
органом (якщо буде прийнята певна норма), чи дією іншого учасника
відносних правовідносин. Часто це зв’язується з умовою передоплати.

3. За наслідками прийнято виділяти строки правоутворюючі, строки
правозмінюючі та строки правоприпиняючі.

Правоутворюючі строки породжують певні суб’єктивні права чи юридичні
обов’язки. Так з настанням повноліття фізична особа набуває повної
дієздатності в може учиняти будь-які правочини. З перебігом строків
набувальної давності у особи, яка добросовісно володіє річчю виникає
право власності на неї (ст.. 344 ЦКУ), а навіть і нікчемний право чин
породжує правові наслідки ( ч.4 ст. 258 ЦКУ).

Правозмінюючі строки – строки із сплином яких змінюється правове
становище суб’єкта чи правовий режим речі. Так із настанням 14 років
розширюється правосуб’єктність неповнолітніх.

Правоприпинюючі (строки здійснення цивільних прав) або як їх ще
прийнято називати преклюзивні (погашуючі) строки припиняють матеріальне
право.

4. За ступенем самостійності учасників правовідносин прийнято виділяти
строки імперативні та строки диспозитивні.

Імперативні строки не можуть змінюватися волевиявлення учасників
правовідносин. Так позовна давність, встановлена законом, не може бути
збільшена домовленістю сторін (п.1 ч.1 ст. 259 ЦКУ). Диспозитивні
строки, навпроти, можуть змінюватися волевиявленням сторін.

5. За співвідношенням строків між собою та обсягом прав і обов’язків
учасників правовідносин визначають строки загальні, проміжні і
спеціальні.

Загальні строки визначають строк існування правового зв’язку взагалі.

Окремі строки конкретизують суб’єктивні права та юридичні обов’язки
сторін. Так за договором підряду можуть встановлюватися строки виконання
роботи або її окремих етапів (ч.1 ст.846 ЦКУ).

В доктрині строків ще виділяються строки: початкові, проміжні, кінцеві,
максимальні, мінімальні тощо. Самі назви цих строків вказують на який
саме момент строків зроблена наголос. Ці строки можуть за собою тягнути
спеціальні обов’язки осіб: надати проміжний звіт, сплатити певну суму
тощо.

6. За можливостями учасників цивільних правовідносин виділяються строки
здійснення цивільних прав, строки виконання юридичних обов’язків, строки
захисту цивільних прав,:

Строки здійснення цивільних прав – період в часі, на протязі якого
управоможена особа може здійснити певну юридичну можливість і
реалізувати належне їй право шляхом заявлення вимог до носія
відповідного юридичного обов’язку. Ці строки призначені для забезпечення
реального здійснення особами своїх прав та законних інтересів. В межах
цих строків виділяють: строки існування права, преклюзивні і гарантійні
строки. Вони мають технічний (зумовлені технічними характеристиками
товару) і правовий за наслідками характер і встановлюються виробниками.

Строки існування права – строки дії суб’єктивного цивільного права, що
забезпечують надання управоможеним особам певного часу для реалізації їх
прав. Інакше це строк протязі якого зберігається правовий зв’язок, а
управоможена особа може реалізувати своє право. Наприклад, відповідно до
ст. СК, особа може претендувати на її утримання батьками до досягнення
повноліття, а якщо навчається по очній формі навчання – до 23 років. Для
прийняття спадщини надається шість місяців з моменту її відкриття. З
перебігом цього строку право на прийняття спадщини втрачається. Як
підкреслюється, преклюзивні строки по суті є санкціями за неналежне
здійснення чи нездійснення правз чим важко погодитися.

Друге не менш важливе призначення – стабілізувати цивільний оборот.

З перебігом цих строків суб’єктивне право припиняється і можливість його
реалізації втрачається. Наприклад авторське право діє за загальним
правилом на протязі життя автора і 70 років після його смерті для
правонаступників (ст. 466 ЦКУ) . Після цього майнові права у них
припиняються і переходять до суспільства. Майнові права промислової
власності діють за загальним правилом протягом строку чинності
охоронного документу.

На права, що є безстроковими (право власності, особисті немайнові права)
строки їх здійснення не поширюються.

Найбільш важливими для цивільного обігу є гарантійні строки – періоди
часу, на протязі якого виробник товару, виконавець робіт надавач послуг
чи продавець за умови правильної експлуатації товару гарантують його
придатність, збереження функціональності, а в разі іншого (виходу з ладу
без вини набувача) безкоштовне усунення виявлених недоліків, заміни чи
застосування інших встановлених законом, договором чи виробником
наслідків. Гарантійні строки встановлені для проданих товарів за
договором купівлі-продажу (ч.2 ст.675 ЦКУ і особливо ст. 676), ЗУ “Про
захист прав споживачів”, правилами продажі окремих видів товару,
наприклад взуття національного та зарубіжного виробництва. Гарантійні
строки можуть встановлюватися для переданих речей по договору найма
(ст.768 ЦКУ) чи договору підряду (ст.859-860 ЦКУ).

?O

8

:

Ae

AE

J. Вони мають важливе значення для визначення межі експлуатації речей,
особливо у тих випадках коли мова йде про зміну фізичних показників
матеріалів (втома металу, зміна хімічних властивостей препаратів тощо).
Наприклад для літаків та кораблів встановлюються граничні показники їх
експлуатації: кількість годин. Навіть за того, що авіаційний двигун має
нормальні експлуатаційні характеристики за межами встановленого
граничного часу роботи він не може в у подальшому використовуватися на
літаках.

Строки придатності враховуються при торгівлі продуктами харчування,
медичними препаратами тощо. Вони представляють собою строки з перебігом
яких товар вважається непридатним для використання за прямим
призначенням і не підлягають реалізації.

В торгівлі також використовується строк реалізації – строк на протязі
якого товар зберігає певні властивості, а по їх закінченні переходить у
іншу категорію (клас). Це зв’язано, у свою чергу, із такою оцінкою
товарів як пересортиця. Так яйця дієтичні Д1 вважаються таким на протязі
не більше 5 днів з моменту їх знесення. У подальшому вони переходять у
клас Д2 із послідуючою зміною їх ціни. Це саме стосується українського
товару – сала. Свіжим вважається сало на протязі доби. Ці строки є
критерієм для встановлення цінової політики торговців і за вмілого їх
використання допомагають уникнути втрат від нереалізації товару.

У законодавстві встановлені строки зберігання – період на протязі якого
зберігач повинен зберігати річ (ч.1 ст.938 ЦКУ).

При договорі перевезення важливе значення має строк транспортабельності
вантажу – період на протязі якого забезпечується безпека перевезення
вантажу і незмінність його характеристик.

Строки виконання юридичних обов’язків – періоди на протязі яких
зобов’язані особи повинні виконати свої обов’язки під страхом
застосування до них негативних наслідків: заяви претензії, подання
позову про примусове виконання обов’язку в натурі і притягнення до
цивільно-правової, а часом адміністративної чи кримінальної
відповідальності. Здебільше такі строки встановлюються угодою учасників
цивільних правовідносин, зокрема сторонами договору. Вони можуть бути
встановлені моментом заявлення вимоги (п2. ч. 5 ст. 261 ЦКУ). У такому
разі з моменту заявлення вимоги зобов’язаній стороні надається пільговий
строк – строк для добровільного виконання заявленої вимоги при виконання
юридичного обов’язку. Сам пільговий строк може бути законний або
договірний. Законний семиденний пільговий строк встановлено для
виконання зобов’язання, строк виконання якого визначено датою заявлення
вимоги (ч.2 ст. 165 ЦК УРСР 1963 р.).

Дострокове виконання юридичного обов’язку може бути лише у тому разі
коли інше не встановлене договором, актами цивільного законодавства або
не випливає із суті зобов’язання чи звичаїв ділового обігу (ст. 531
ЦКУ). Це зв’язано з тим, що дострокове виконання зобов’язання призводить
до збільшення накладних витрат кредитора: витрати на зберігання,
додаткове обслуговування тощо.

Строки захисту цивільного права – періоди часу, на протязі якого особа,
суб’єктивне право чи охоронюваний законом правомірний інтерес якої
порушено, має право звернутися за їх захистом до суду, а суд повинен
винести правосудне рішення. До таких строків відносяться претензійні
строки.

Претензійні строки за своєю природою є процедурними і встановлюються для
заявлення вимоги до порушника прав про добровільне виконання юридичного
обов’язку і компенсацію втраченого внаслідок порушення. Претензійні
строки можуть встановлюватися договором сторін або звичаями ділового
обороту. Вони не конкурують із правом потерпілої особи напряму
звернутися за захистом своїх прав до суду, а є обов’язковим атрибутом
примирних процедур.

Такі строки характерні здебільше для транспортних зобов’язань. Вони
втратили свою обов’язковість оскільки раніше недотримання претензійного
строку вело до втрати права на заявлення позову. Тому вони відносились
до преклюзивних строків, що суперечить сьогодні принципу самостійного,
та вільного здійснення цивільних прав. Тому претензійний порядок не
відомий розвинутим правовим системам, зокрема міжнародному комерційному
обігу.

Цивільне законодавство оперує такими поняттями як “співрозмірний строк”,
“розумний строк”, “негайно”, “момент витребування”, “у будь-який час”,
“достроково”, “із запізненням”, “мінімальні”, “максимальні” тощо. Кожна
із таких юридичних категорій потребує тлумачення.

Співрозмірний строк – строк який за даної ситуації є достанім для
виконання юридичного обов’язку. Він може конкурувати із тлумаченням
розумного строку – терміну у який за встановленими нормативами чи
звичаями ділового обороту повинен бути виконаний юридичний обов’язок.
Розумними слід вважати такий строк за якого особа, що наділена
нормальним, середнім рівнем інтелекту, знаннями і життєвим досвідом,
може адекватно оцінювати ситуацію, моделювати в ній необхідну юридично
значиму поведінку. Термін “негайно” – строк, що збігається з моментом
прийняття рішення про підтвердження юридичного обов’язку. Термін
“будь-який час” по суті означає альтернативний строк і можливість носія
права реалізувати його у найбільш сприятливий для себе строк. Це також
стосується і строку виконання юридичного обов’язку.

На наш погляд доцільно виділити строки за способом їх обчислення.
Суцільні строки обчислюються за певної дати чи події до їх закінчення.
Сумарні строки обчислюються лише періодами настання певної події чи
передбаченого юридичного факту. Такі строки встановлюються, як правило
для обліку граничного часу безпечного функціонування складного
обладнання чи його роботи в агресивному середовищі. Наприклад, для
авіаційних двигунів та літаків в цілому строк їх нальоту визначається
сумарно. Для цього ведуться спеціальні регламенти – записи часу нальоту.
Відповідно до нальоту проводяться спеціальні регламентні ремонтні
роботи: двохсотгодинні, шестисотгодинні і 1200 годинні. Більш детально
ці правила врегульовані авіаційними настановами.

Література

Грешников И.П. Субъекты гражданского права // С.-Петербург. Юридический
центр. 331 с.,

Шишка Р.Б. Новий погляд на підприємницьку правосуб’єктність // Вісник
Університету внутрішніх справ. – № 3-4. – 1998 . – с. 266-272;

Шишка Р.Б. и др. Предпринимательское право Украины: Учебник /

Р.Б.Шишка, А.М.Сытник, В.Н.Левков, и др./Под. общ. ред к.ю.н.Р.Б.Шишки.
Х., Эспада. 2001.,

Гражданское право Украины. Ч. 1. Под редакцией Пушкина А.А., Самойленко
В.М., Х.: Основа, 1996, 438 с.;

Шершеневич Г.Ф. Учебник торгового права. (По изданию 1914 г.) // М.:
Спарк. – 1994, 335 с;

Шершеневич Г.Ф. Учебник русского гражданского права (по изданию 1907
г.). М.: Спарк, 1995. – 556 с.; Цивільне право України: Академічний
курс: Підруч.: У двох томах / За заг. Ред Я.М.Шевченко.-Т.1. Загальна
частина. К.: Вид. Дім “Ін Юре”, -2003, 520с.,

Варто звернути увагу на недоречність цього положення адже 1 січня –
неробочий день, а значить по крайній мірі строк повинен текти з другого
січня.

Гражданское право: В 2 т. Том І: Учебник /Отв. ред. проф. Е.А.Суханов.
–2-е изд. перераб. и доп. М.: Изд-во БЕК, 2002, -С.466.

Варто підкреслити, що на пересортиці учиняється значна кількість
порушень у торгівлі, що призводить до обману споживача.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020