.

Види припинення права користування надрами (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
192 1964
Скачать документ

Реферат на тему:

Види припинення права користування надрами

Кодекс України про надра в ст. 26 і ст. 56-57 [1] передбачає загальні
підстави припинення, зупинення та обмеження права надрокористування, а в
ст. 27 окремо виписані підстави позбавлення землевласників і
землекористувачів права користування надрами. Аналіз законодавчої бази
України, яка регулює питання надрокористування, показує, що в ньому досі
відсутня як окрема норма, яка б визначала поняття припинення права
надрокористування, так і норма, що вказувала б на самостійні види такого
припинення. Єдиною статтею діючого КУпН, яка містить вказівку на окремий
вид припинення права надрокористування, є ст. 54 КУпН “Ліквідація і
консервація гірничовидобувних об’єктів”. Розглядаємі норми КУпН (ст.ст.
26, 56-57) не лише не конкретизують види припинення права користування
надрами, а також є невичерпними, оскільки не містять багатьох з існуючих
підстав припинення права надрокористування, а й не є дієвими з причини
відсутності в них регламентації юридичного механізму реалізації
припинення права користування надрами.

Окремі елементи такого юридичного механізму закладені в розрізнених
нормативних актах: Постанові Верховної Ради України [2], постанові КМУ
[3] та багатьох інших  положеннях та інструкціях. Однак не заважаючі на
велику кількість джерел, далеко не всі випадки та питання, що виникають
на практиці при припиненні права надрокористування, врегульовані
вказаними актами, до того ж ці акти іноді вступають в протиріччя між
собою, що ускладнює їх застосування державними органами.

Пояснити такі суттєві прогалини в законодавстві про надра можна
відсутністю фундаментальних теоретичних досліджень з питань припинення
права надрокористування взагалі і, зокрема, з проблем здійснення того чи
іншого виду такого припинення. З’ясування цього питання має важливе
теоретичне і практичне значення, адже від виду припинення права
надрокористування залежатимуть і підстави такого припинення, і,
зрозуміло, що юридичний механізм реалізації для кожного виду припинення
права користування надрами має бути різним.

Взагалі класифікацію видів припинення права користування надрами можливо
провести за різними критеріями. По-перше, за терміном дії види
припинення права надрокористування можуть бути постійні або тимчасові.
По-друге, за суб’єктами, в інтересах, яких припинення здійснюється, воно
буває в інтересах суспільства, в інтересах самого суб’єкта користування
надрами, в інтересах інших надрокористувачів, в інтересах користувачів
інших природних об’єктів. По-третє, за характером змісту прав та
обов’язків учасників правовідносин з приводу використання і охорони
надр: заборона здійснювати деякі з передбачених спеціальним дозволом на
користування надрами прав або обов’язок здійснювати певні види
діяльності, передбачені угодою про особливі умови користування наданої
ділянки надр. По-четверте, за способом реалізації припинення права
користування надрами: ліквідація і консервація об’єктів, пов’язаних з
використанням і охороною надр; зміна виду користування надрами; зміна
правового режиму ділянки надр; переоформлення спеціального дозволу на
користування надрами; припинення права користування надрами
землевласниками і землекористувачами.

Дослідження видів припинення права користування надрами, на мою думку,
доцільно проводити зважаючи на те, в який спосіб реалізується припинення
(обмеження, зупинення) цього права. Відповідно до етимологічного
значення поняття “спосіб” під ним слід розуміти дію або систему дій, що
застосовуються при виконанні певної роботи, при здійсненні чогось, в
нашому випадку – при припиненні права користування надрами.

В сучасному законодавстві України про надра нормативно регламентованими
є лише ті види припинення права користування надрами, що пов’язані із
господарською діяльністю гірничодобувних підприємств, призначених для
промислового видобування корисних копалин, оскільки такий вид
надрокористування є найпоширенішим – це ліквідація, реорганізація або
консервація.

Консервацією гірничодобувного підприємства називають тимчасове зупинення
гірничих та інших, пов’язаних з ними, робіт з обов’язковим збереженням
можливості приведення основних гірничих виробок і споруд до придатного
для експлуатації стану. При консервації статус гірничодобувного
підприємства як юридичної особи продовжує зберігатися. Ліквідацією
гірничодобувного підприємства вважають остаточне припинення гірничих та
інших, пов’язаних з ними, робіт цього підприємства. Ліквідація може бути
повною (всього підприємства) і частковою. При повній ліквідації
гірничодобувне підприємство припиняє існування як юридична особа.

Дії, передбачені нормативними актами КМУ на виконання вимог ст. 54 КУпН,
схожі як для випадків консервації так і для випадків ліквідації гірничих
підприємств, оскільки переслідують загальну мету – припинити діяльність
з розробки родовища. За цих обставин доцільно сумісно розглядати
ліквідацію і консервацію гірничих підприємств як один вид припинення
права користування надрами.

Розглядаючи види припинення права надрокористування, необхідно приділити
увагу його різновиду, коли в подальшому надрова ділянка використовується
тим самим або іншими надрокористувачом, але з іншою метою, не пов’язаною
із розробкою родовищ корисних копалин, тобто можна казати про припинення
права надрокористування у зв’язку із зміною виду користування надрами.
Якщо ж мова йде про припинення права права користування надрами для
цілей, не пов’язаних із видобуванням корисних копалин, то і в цьому
випадку припиняється право на вилучення корисних властивостей надрової
ділянки, але й в подальшому також необхідно здійснювати діяльність з
підтримання ділянки в стабілізаційному стані. Тому можна стверджувати,
що види припинення права надрокористування узагальнюючи необхідно
розглядати без прив’язки до окремого виду спеціального користування
надрами, а відповідні норми формулювати з посиланням не на “гірничі
підприємства”, а на “об’єкти, пов’язані з використанням і охороною
надр”.

gdd~a

, археологічних та інших об’єктів, що становлять інтерес для науки і
культури, обов’язково зупинити роботи на відповідній ділянці і
повідомити про це заінтересовані державні органи.

Тобто, в таких випадках мова йде про припинення, зупинення або обмеження
права надрокористування самим користувачем хоча і за вимогою закону, але
за власного рішення. Загальним проблемам правового регулювання
використання та охорони рекреаційних, курортних і лікувально-оздоровчих
зон присвячені роботи А.Г. Бобкової [4] і Ткаченко О.М. [5, с. 421-432],
але вони не досліджують порядок припинення права користування ділянками
надр у випадках зміни правового режиму цих ділянок.

На мою думку, в положеннях ст.59 КУпН передбачається припинення права
користування надрами не у зв’язку із зміною виду надрокористування, а
саме зміна правового режиму визначеної ділянки надр, що в подальшому
обумовить і зміну виду її використання і заходи охорони.

Одним з різновидів припинення права користування ділянкою надр є
змінення виду користування надрами одним й тим самим надрокористувачом.
А саме, як показує аналіз чинного законодавства, до таких можна
відносити випадки, коли є рішення спеціального уповноваженого державного
органу стосовно надання спеціального дозволу на користування ділянкою
надр у разі, якщо надрокористувач, провівши геологічне вивчення ділянки
надр за власні кошти, здійснив підрахунок запасів корисної копалини, або
стосовно надання  спеціального дозволу на користування ділянкою надр у
разі розширення меж не більш як на 50 відсотків раніше наданої у
користування площі ділянки надр з метою її геологічного вивчення або
розміщення підземних сховищ, а також видобування корисних копалин за
рахунок розширення меж ділянки (на підставі п.7 Порядку надання у 2007
році спеціальних дозволів на користування надрами [3]).

За таких підстав отримання права користування надрами, припинення права
користування надрами пов’язано з отриманням нового спеціального дозволу
для здійснення нового виду надрокористування при існуючому праві
користування ділянкою надр в межах відрізку часу, або строку дії
спеціального дозволу, наданого раніше для здійснення іншого виду
надрокористування.

Далі, частина 1 пункту 16 Положення про порядок надання у 2007 році
спеціальних дозволів на користування надрами [3] і Розділ 1 Порядку
переоформлення та видачі дублікатів спеціальних дозволів на користування
надрами у 2007 році передбачають випадки, коли право користування
надрами переходить до іншого суб’єкта підприємницької діяльності через
переоформлення спеціального дозволу. Таке можливо, наприклад, у разі
реорганізації юридичної особи (надрокористувача) відповідно до
законодавства, якщо юридична особа має намір продовжити користування
надрами.

Не виникає сумніву, що при цьому у суб’єкта підприємницької діяльності –
користувача надрами, від якого це право переходить, відбувається
припинення права користування цією ділянкою надр. У зв’язку з цим обсяг
прав і обов’язків в повному незміненому обсязі якісного і кількісного
складу переходять до іншого суб’єкта підприємницької діяльності.

Існує ще одна ситуація, коли в процесі розробки ділянки надр настає час
коли подальша розробка родовища стає невигідною, незважаючи на наявність
в структурній системі масиву цієї ділянки надр корисної копалини. Таке
виникає на практиці, коли за сучасного рівня розвитку технології та
технічних засобів і рівні оподаткування подальші роботи на родовищі
стають нерентабельними.

В законодавстві про надра відсутні норми, що регламентують припинення
права користування ділянкою надр у зв’язку з переходом на більш
пільговий режим надрокористування. Не передбачено також спрощеного
порядку передачі права користування такою ділянкою надр іншому суб’єкту
підприємницької діяльності, наприклад, на умовах оренди.

Окремо слід вказати такий вид припинення права користування надрами,
який існує для землевласників і землекористувачів, право яких на
видобування корисних копалин місцевого значення, торфу і прісних
підземних вод та права користування надрами для господарських і
побутових потреб не можна віднести до спеціального надрокористування, а
має ознаки загального надрокористування.

Виходячи з вищевикладеного можна зробити наступні висновки.

До видів припинення права користування надрами за способом реалізації
необхідно віднести такі як: ліквідація і консервація об’єктів,
пов’язаних з використанням і охороною надр; зміна виду користування
надрами; зміна правового режиму ділянки надр; переоформлення
спеціального дозволу на користування надрами; припинення права
користування надрами землевласниками і землекористувачами.

Зважаючи на перспективи розвитку відносин використання і охорони надр, в
законодавстві про надра слід передбачити ще й такі види припинення
(зупинення, обмеження) права користування надрами як: припинення права
загального надрокористування; припинення права вторинного
надрокористування; у зв’язку з переходом на більш пільговий режим
користування надрами.

Що стосується особливостей правового механізму реалізації окремих видів
припинення права користування надрами та вирішення проблемних питань,
які виникають у правозастосовній практиці, то необхідно провести
детальне теоретичне дослідження, розробити і нормативно закріпити
процесуальний порядок припинення цього права.

Література:

Кодекс України про надра від 27 липня 1994 р. (із змінами та
доповненнями на 19.12.2006 р.) // Відомості Верховної Ради. – 2007. – №
7-8. – Ст.66.

Про затвердження Порядку обмеження, тимчасової заборони (зупинення) чи
припинення діяльності підприємств, установ, організацій і об’єктів у
разі порушення ними законодавства про охорону навколишнього природного
середовища: Постанова Верховної Ради України від 29 жовтня 1992 №
2751-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 46. – Ст.637.

Порядок надання у 2007 році спеціальних дозволів на користування
надрами. Затверджено постановою КМУ від 14 березня 2007 р. № 480 /
Урядовий кур’єр. – 4 квітня 2007. – № 60.

Бобкова А.Г. Право природокористування для рекреаційних цілей. //
Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності. – Донецьк. – 2000.
– № 4. – С.34-40.

Экологическое право Украины: Учебное пособие // Анисимова А.В., Гетьман
А.П., Гордеев В.И., Разметаев С.В.  и др. / Под ред. профессоров
Гетьмана А.П., Шульги М.В. – Х.: ООО “Одиссей”, 2007. – 464 с.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020