Реферат на тему
Види примусових заходів медичного характеру
Стаття ККУ 94:
1. Залежно від характеру та тяжкості захворювання, тяжкості вчиненого
діяння, з урахуванням ступеня небезпечності психічно хворого для себе
або інших осіб, суд може застосувати такі примусові заходи медичного
характеру:
1) надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку;
2) госпіталізація до психіатричного закладу із звичайним наглядом;
3) госпіталізація до психіатричного закладу з посиленим наглядом;
4) госпіталізація до психіатричного закладу із суворим наглядом.
2. Надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку
може бути застосоване судом стосовно особи, яка страждає на психічні
розлади і вчинила суспільне небезпечне діяння, якщо особа за станом
свого психічного здоров’я не потребує госпіталізації до психіатричного
закладу.
3. Госпіталізація до психіатричного закладу із звичайним наглядом може
бути застосована судом щодо психічно хворого, який за своїм психічним
станом і характером вчиненого суспільне небезпечного діяння потребує
тримання у психіатричному закладі і лікування у примусовому порядку.
4. Госпіталізація до психіатричного закладу з посиленим наглядом може
бути застосована судом щодо психічно хворого, який вчинив суспільне
небезпечне діяння, не пов’язане з посяганням на життя інших осіб, і за
своїм психічним станом не становить загрози для суспільства, але
потребує тримання у психіатричному закладі та лікування в умовах
посиленого нагляду.
5. Госпіталізація до психіатричного закладу із суворим наглядом може
бути застосована судом щодо психічно хворого, який вчинив суспільне
небезпечне діяння, пов’язане з посяганням на життя інших осіб, а також
щодо психічно хворого, який за своїм психічним станом і характером
вчиненого суспільне небезпечного діяння становить особливу небезпеку для
суспільства і потребує тримання у психіатричному закладі та лікування в
умовах суворого нагляду.
6. Якщо не буде визнано за необхідне застосування до психічно хворого
примусових заходів медичного характеру, а також у разі припинення
застосування таких заходів, суд може передати його на піклування родичам
або опікунам з обов’язковим лікарським наглядом.
1. Психіатричний заклад— це психоневрологічний, наркологічний чи інший
спеціалізований заклад, центр, відділення тощо всіх
форм власності, діяльність яких пов’язана з наданням психіатричної
допомоги. Госпіталізація до психіатричного закладу з відповідним
наглядом означає, що особі надається психіатрична допомога в
стаціонарних умовах.
2. Ст. 94 містить три критерії, які суд має враховувати при призначенні
певного виду примусових заходів медичного характеру: 1) характер і
тяжкість захворювання (медичний критерій); 2) тяжкість вчиненого діяння
(юридичний критерій); 3) ступінь небезпечності психічно хворого для себе
чи інших осіб (соціальний критерій).
Характер і тяжкість захворювання визначаються клінічною формою
психічного захворювання, його глибиною і стійкістю, динамікою
хворобливого процесу, прогнозом його перебігу та деякими іншими
обставинами, що стосуються хворобливого стану особи. Характер психічного
захворювання, його форма, глибина, стійкість, особливості психічного
стану і поведінки в період вчинення суспільне небезпечного діяння є
провідною ознакою, яка визначає суспільну небезпеку психічно хворого.
Тяжкість вчиненого діяння ґрунтується на положеннях ст. 12 про
класифікацію злочинів. Ступінь небезпечності психічно хворого для себе
або інших осіб містить оцінку: а) суспільної небезпечності вчиненого
діяння, характеру вчиненого, можливих або тих, що настали, суспільне
небезпечних наслідків та інших подібних обставин; б) психічного стану
особи на момент розгляду справи судом і небезпечності даного хворого для
оточуючих, що випливає з характеру захворювання.
3. Перелік передбачених п. п. 1—4 ч. 1 ст. 94 видів примусових заходів
медичного характеру є вичерпним.
Відмінність лікувальних установ з різними видами нагляду полягає в
умовах нагляду за хворими. Осіб, госпіталізованих до психіатричного
закладу з посиленим або суворим наглядом, тримають в умовах, що
виключають можливість вчинення ними нового суспільне небезпечного
діяння.
4. Згідно з ч. 6 ст. 94 суд може передати психічно хворого на піклування
родичам або опікунам з обов’язковим лікарським наглядом. Такий захід не
належить до примусових заходів медичного характеру.
КПК (ст. ст. 416, 417).
Закон України “Про психіатричну допомогу” від 22 лютого 2000 р.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
