Версії та їх значення в розслідуванні злочинів

…краще керуватися такою гіпотезою, яка з часом може виявитися хибною,
ніж ніякою.

Розслідування злочинів є пізнавальною діяльністю, в процесі якої
дослідником (слідчим) використовується в поєднанні два способи пізнання
істини — безпосередній і опосередкований (версіювання). Тому
встановлення істини в процесі розслідування злочинів і судового розгляду
об’єктивно передбачає використання такої правової категорії як версія.

Незважаючи на велику кількість і різноманітність дослідницьких праць,
присвячених проблемі версій (а можливо, і внаслідок цього), поняття
версії носить дискусійний характер. Відсутність єдиного розуміння
поняття версії в свою чергу робить проблематичним і досягнення самої
істини по справі, оскільки правильне визначення поняття версії є однією
із передумов досягнення істини.

Семантичне значення терміну «версія» (від латинського versio) — оборот,
видозміна. Таким чином термін версія у буквальному розумінні означає
одне з кількох відмінних (різних) викладів або одне з тлумачень якогось
факту, події.

Поняття і суть версії можна з’ясувати через аналіз її ознак. До ознак
версії як різновиду окремої гіпотези належать як ознаки гіпотези, так і
специфічні ознаки, які притаманні лише версії. Ознаками гіпотези, що
притаманні і версіям є наступні: 1) гіпотеза за своєю суттю є
припущенням; 2) є одним із можливих і допустимих пояснень невідомих
фактів і не виключає інше, протилежне пояснення факту; 3) повинна
ґрунтуватися на фактичних даних; 4) вона повинна допускати можливість
перевірки.

Визнаючи версію окремою гіпотезою, ми в той же час повинні дійти
висновку, що версія складає самостійний різновид окремої гіпотези,
відмінний від інших її різновидів, тому їй притаманні і специфічні
ознаки: 1) версії — це тільки такі припущення, які висуваються особами,
правомочними здійснювати їх перевірку (оперативний працівник, слідчий,
прокурор, суддя, експерт); 2) пояснює факти і обставини, що мають
значення для встановлення істини у справі; 3) обґрунтованість, тобто
наявність вихідних даних, необхідних для побудови версії, що логічно її
пояснюють. Своєрідність фактичної бази версії полягає в тому, що вона
може виводитись як з достовірно встановлених даних, так і з вірогідної,
неперевіреної інформації; 4) реальність версії -правдоподібність,
можливість існування того, що передбачає версія; 5) конкретність — це
належність її до певних фактів, явищ, а належність — це зв’язок з
предметом доказування по справі; 6) це припущення, що обов’язково
підлягає перевірці; 7) повинна бути перевірена в обмежений законом час;
8) перевіряється в умовах, коли можлива активна протидія такій перевірці
з боку зацікавлених осіб у прихованні істини; 9) версії притаманні
специфічні правила та прийоми побудови і перевірки, зумовлені і
визначені законом; 10) специфічна форма зовнішнього виразу (знаходить
своє відображення в процесуальних актах).4

(

*

°

?

?

„`„gdz~c я (ймовірного судження) суб’єктів пізнавальної діяльності
(слідчого, прокурора, оперативних працівників, судді, експерта), що дає
одне з можливих і допустимих пояснень ще невідомої суті діяння в цілому,
окремих його обставин і деталей і правдоподібно пояснює їх краще і
повніше, ніж будь-яке інше припущення, і обов’язково підлягає перевірці.

Побудова версій є необхідною процедурою в розслідуванні кожної
кримінальної справи незалежно від її складності і очевидності обставин,
так як досліджуваний наслідок може бути обумовлений і іншою причиною,
задля встановлення якої і висуваються ймовірні судження. Тому змістом
версії будуть всі нез’ясовані обставини, існування яких може мати
значення для вирішення справи.

Версія є динамічна категорія, яка в своєму розвитку проходить наступні
стадії: 1) висунення первиного малообгрунтованого припущення (здогаду);6
2) збирання фактичного матеріалу — джерел інформації для формування
підстави версії, а також аналіз, додаткове збирання фактичних даних і
узагальнення зібраного матеріалу; 3) побудова (конструювання) всіх
можливих в даній ситуації версій, що включає формування теоретичної бази
версій, зіставлення фактичних даних і теоретичної бази і безпосереднє
формулювання версій; 4) виведення з версії наслідків, які повинні
безпосередньо випливати із версії і не повинні суперечити їй; 5)
перевірка наявності чи відсутності теоретично виведених наслідків в
дійсності (перевірка версії); 6) оцінка отриманих результатів,
вдосконалення і уточнення одних, усунення інших, виправлення і
доповнення третіх версій; 7) формування висновку про істинність або
хибність версії (підтвердження чи спростування версії), переростання
ймовірного знання (версії) в достовірне (істину); 8) оформлення
результатів перевірки версії в процесуальному акті (юридичне закріплення
версії, яка підтвердилась). Всі ці стадії тісно взаємопов’язані між
собою і утворюють єдиний пізнавальний процес.

Необхідність використання версій зумовлено недоліком або суперечливим
характером інформації, що є в розслідуваній кримінальній справі.
Висунення версій є одним з головних методів подолання такої
інформаційної недостатності або суперечливості. Отже, версія є
своєрідною, окремою формою мислення, з допомогою якої здійснюється
перехід від ймовірного знання до достовірного.

Література

1 Менделєєв Д.И. Основы химии. Т.1. -М., 1947.-С. 151.

2 Словник української мови Т.1. — К: Наукова думка., 1971. — С 210.

3 Старченко А.А. Гипотеза. Судебная версия — М., 1962. — С.42.

4 Белкин Р.С. Курс криминалистики. Т.2. — М.: Юристь. — С. 356.

5 Васильєв А.Н. Следственные версии // Советское государство и право.-
1960. — № 8. — С.60.

6 Старченко А.А. Гипотеза. Судебная версия — М., 1962. — С.42.

7 Коновалова В.Е. Версія: концепції и функции в судопороизводстве. —
Харьков: Консул, — 2000. — С.16.

8 Салтевский М.В. Криміналістика. Ч. 2.-Харків: Консул, 2001. — С. 31.

Похожие записи