Вантажний митний комплекс як важливий елемент митної інфраструктури

Однією з найважливіших ознак сучасного етапу розвитку світової економіки
є посилення інтеграційних процесів і як наслідок — зростання обсягу
транснаціональних перевезень, міжнародного транзиту вантажів.

Вигідне географічне положення України на шляху основних транзитних
потоків між Азією та Європою, наявність незамерзаючих морських портів та
розвинутої мережі залізниць, автомобільних доріг, трубопроводів зумовлює
її перевагу як країни-транзитера енергоресурсів, зокрема, нафти і
нафтопродуктів.

Сучасний дорожньо-транспортний комплекс України за своїми
функціональними параметрами має загальноєвропейське значення.
Організація і розвиток на її території чотирьох міжнародних транспортних
коридорів у складі єдиної транспортної системи TRACECA створюють реальні
умови для комбінованої схеми перевезення вантажів найкоротшим шляхом у
напрямку басейнів Балтійського, Чорного та Каспійського морів [Коцан
Н.Н. Територіальна організація митної діяльності в Україні. — Луцьк,
2005. — с. 318.]. Реалізація Основної багатосторонньої угоди щодо
міжнародного транспортного коридору TRACECA вимагають уніфікації
прикордонних процедур, єдиної політики щодо транзитних зборів та
гармонізації законодавства щодо транзитних перевезень.

Інтеграція України в Європейську транспортну систему вимагає здійснення
низки заходів, спрямованих на удосконалення транспортно-митної
інфраструктури, розвиток системи страхування вантажів та їх
інформаційного супроводу, впровадження сучасних технологій організації
пунктів пропуску на державному кордоні.

Відповідно до положень ст. 2 Міжнародної конвенції про узгодження умов
здійснення контролю вантажів на кордонах (Женева, 21.10.1982 р.) з метою
прискорення міжнародних перевезень вантажів державам-учасницям (Україною
ратифіковано 2002 р.) слід скоротити перелік вимог щодо дотримання
формальностей, видів і тривалості контролю вантажопотоків [Зеркалов Д.В.
Транспортное обеспечение международной торговли: справочник. — К.:
Дакор, КНТ, 2007. — 628 с.]. А ІІІ-ю Міжнародною Євразійською конвенцію
з проблем транспорту (Санкт-Петербург, 2003 р.) визначено «скорочення
часу простою на кордонах, пов’язаного з проходженням митного,
санітарного контролю» однією з найважливіших засад інтеграційного
процесу в євроазійську транспорту систему.

З огляду на це, актуальним є створення мережі залізниць, у межах
міжнародних транспортних коридорів, терміналів, сучасних
перевантажувальних комплексів (наприклад, Мостиська, Усатово,
Одеса-Порт), оснащених великоваговими вантажопідйомниками «Caterpillar»,
портальними кранами нового покоління «Маріуполець» та іншим сучасним
обладнанням, необхідним для обробки партій нафти та нафтопродуктів (в
тому числі для накопичення суднових партій для переміщення в режимі
«транзит»), а також розвиненої мережі вантажних митних комплексів (далі
— ВМК) — суб’єктів, які реалізують найширший спектр операцій, необхідних
для забезпечення транзиту.

Пріоритетним напрямком діяльності ДМСУ щодо мінімізацій витрат на
операції, пов’язані з переміщенням товарів і транспортних засобів, є
(відповідно до Концепції модернізації діяльності митної служби України
від 17.10.2006 р.) створення досконалої митної інфраструктури як
цілісного комплексу, який складають митні органи, установи та
організації, а також суб’єкти митних правовідносин, які забезпечують
здійснення митних формальностей шляхом надання відповідних послуг —
митні брокери, страхові компанії, митні перевізники,
транспортно-експедиційні компанії, склади тимчасового зберігання, митні
ліцензійні склади, термінали, автопорти та вантажні митні комплекси.

Важливий елемент митної інфраструктури — вантажний митний комплекс,
визначено листом ДМСУ від 28.09.2002 р. № 11/4-19-8775- ЕП як
розташований на визначеній митним органом ділянці території комплекс
будівель, споруд, інженерно-технічних засобів і комунікацій, необхідних
для здійснення митного контролю та митного оформлення переміщуваних
через митний кордон України товарів і транспортних засобів[Лист ДМСУ від
28.09.2002 р. — № 11/4 — 19 — 8775 — ЕП.]. А відповідно до п. 1.6.
Типового положення про вантажний митний комплекс як спеціалізовану митну
організацію у ВМК включаються об’єкти, необхідні і достатні для
здійснення митного оформлення вантажів, що перевозяться автомобільним і
залізничним транспортом, для здійснення державних видів контролю,
передбачених законодавством України.[Наказ ДМСУ №647 від 31.07.07р. «Про
затвердження Типового положення про вантажний митний комплекс як
спеціалізовану митну організацію // Таможений брокер. — 2007. — №8
(123).]

Кількість ВМК у відповідному транспортному вузлі, місця їх розташування,
технічне оснащення, пропускна спроможність залежить від таких факторів
як вид транспорту, вид вантажу, кількість пунктів перевалки вантажів та
ін.

Проблемним в організації діяльності терміналів, ВМК є формальне
виконання вимог організаційного, технологічного характеру, недостатній
рівень технічного оснащення, а також недотримання прав і законних
інтересів суб’єктів ЗЕД в процесі надання їм відповідних послуг.

Основними завданнями ВМК є:

— підвищення ефективності митного контролю;

— скорочення часу простою транспортних засобів шляхом проведення митного
оформлення за принципом „Єдиного офісу»;

— прискорення вантажообігу шляхом скорочення часу на перевантаження з
одного виду транспорту на інший;

— зниження вартості перевезень вантажів;

— наближення якості послуг, що надаються, до рівня міжнародних
стандартів;

— забезпечення стягнення максимуму митних платежів і зборів,
передбачених чинним законодавством.

конанні завдань, покладених на ВМК, нагальним є перехід від
регламентації посередницького ринку митних послуг, в тому числі й тих,
що надаються ВМК, відомчими актами ДМСУ до законодавчого регулювання
зазначених відносин. Було б доцільним доповнити чинний Митний кодекс
України статтею, що містить перелік послуг, що надаються суб’єктам ЗЕД,
які переміщують товари через митний кордон України (наприклад, надання
транспортно-експедиційних послуг, охорона та страхування вантажів;
надання посередницьких послуг з декларування товарів; послуг зі
зберігання товарів; виконання навантажувально-розвантажувальних
операцій; організація сервісу для транспортних засобів; надання послуг
інформаційного характеру з питань митної справи тощо).

Крім того, рівень облаштування ВМК є неоднаковим. Так, одні ВМК мають
все необхідне для проведення митного контролю та митного оформлення:
добре обладнані приміщення для роботи посадових осіб контрольних служб,
належним чином обладнані складські приміщення, оглядові майданчики,
сучасне обладнання для навантажувально-розвантажувальних операцій тощо,
а в інших ВМК взагалі відсутні окремі складові інфраструктури або ж вони
обладнані з порушенням вимог чинного законодавства. Оскільки ж,
відповідно до Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних
процедур (в ред. 1999 р.), митні органи (митні адміністрації) повинні
впроваджувати стандартизацію та спрощення процедур, вдосконалення
технологій митного контролю, [Зеркалов Д.В. Транспортное обеспечение
международной торговли: справочник. — К.: Дакор, КНТ, 2007. — 628 с.] то
й інфраструктура будь-якого ВМК має відповідати певному стандарту. А,
отже, було б доцільним закріплення на законодавчому рівні, зокрема в
Митному кодексі України (далі — МКУ), норми щодо обов’язкових
характеристик, елементів ВМК. Наприклад, конструкція огорожі по всьому
периметру території ВМК має виключати будь-яку можливість
несанкціонованого

проникнення сторонніх осіб на територію комплексу або несанкціонованого
доступу до товарів, що перебувають під митним контролем. Інфраструктуру
ВМК мають складати належним чином обладнані приміщення служб контролю,
передбачених статтею 27 МКУ від 2002 р., та представників
Торговельно-промислової палати України, а також приміщення суб’єктів
підприємницької діяльності, що здійснюють декларування товарів і
транспортних засобів, страхування вантажів, надання
транспортно-експедиційних послуг; місця для здійснення
навантажувально-розвантажувальних операцій; місця для проведення огляду
товарів, що обслуговуються комплексом; обладнані системами
відеоспостереження за рухом товарів митний склад відкритого типу та
склад тимчасового зберігання відкритого типу; забезпечені цілодобовою
охороною місця для стоянки автотранспорту; пункт технічного
обслуговування вантажного автотранспорту; пункт громадського харчування
та медичний пункт.

Митниця, в зоні діяльності якої функціонує ВМК, має право встановлювати
додаткові вимоги щодо його облаштування.

Відповідно до ст. 71 МКУ від 2002 р., ВМК може входити до Митної служби
України як спеціалізована митна організація або належати на правах
власності юридичній особі — резиденту, зареєстрованому як суб’єкт
підприємницької діяльності [Митний кодекс України: Науково-практичний
коментар. — К.: Правова Єдність, 2008.- 757 с.].

Можливість функціонування державного підприємства у сфері надання митних
послуг передбачена Розпорядженням Кабміну України від 17.04.2008р. №
622-р „Про утворення державного підприємства» Український вантажний
комплекс». Відповідно до Розпорядження основними завданнями зазначеного
державного підприємства є надання юридичним і фізичним особам послуг,
пов’язаних із здійсненням операцій з товарами, які перебувають під
митним контролем [Розпорядження Кабміну України від 17.04.2008р. № 622-р
„Про утворення державного підприємства» Український вантажний
комплекс».]

Доцільним вбачається розміщення підрозділів державного підприємства
„Український вантажний комплекс» в тих пунктах пропуску, де відсутня
належна митна інфраструктура.

Наслідком створення зазначеного держаного підприємства є альтернатива на
ринку митних послуг, що, своєю чергою, дасть можливість покращити
екологічний стан на митному кордоні, підвищити рівень якості послуг,
скоротити кількість випадків формального підходу у дотриманні вимог
організаційного, технічного та технологічного характеру, передбачених
Постановою Кабміну України від 07.04.2003р. № 476 „Про затвердження
вимог, яким повинен відповідати вантажний митний комплекс, автопорт,
автотермінал».[Постанова Кабміну України від 07.04.2003р. № 476 „Про
затвердження вимог, яким повинен відповідати вантажний митний комплекс,
автопорт, автотермінал».] Крім того, поява державного підприємства
„Український вантажний комплекс» надасть можливість встановити граничні
розміри плати як за послуги, що безпосередньо пов’язані з процедурами
митного оформлення (наприклад, декларування, зберігання,
навантажувально-розвантажувальні), так і за послуги сервісного,
інформаційного характеру, що, своєю чергою, призведе до скорочення
кількості випадків завищення суб’єктами підприємницької діяльності
вартості послуг, а, отже, сприятиме захисту інтересів споживачів митних
послуг.

Створення цивілізованого ринку митних послуг (на засадах законності,
прозорості та добросовісної конкуренції) сприятиме прискоренню процедур
митного оформлення, підвищить ефективність митного контролю та інших
видів державного контролю, передбачених чинним законодавством. Дієвість
же та ефективність митних процедур може істотно вплинути на економічну
конкурентноздатність держави, зокрема, на її транзитну привабливість.

Вісник Національного технічного університету України “Київський
політехнічний інститут”. Політологія. Соціологія. Право: Зб. Наук.
праць. – Київ: ІВЦ “Політехніка”, 2009. — №2 – 160 с.

Похожие записи