Управління закордонними справами

Конституція України (ст. 18) відзначає, що зовнішньополітична діяльність
України спрямована на забезпечення її національних інтересів і безпеки
шляхом підтримання мирного і взаємовигідного співробітництва з членами
міжнародного співтовариства за загальновизнаними принципами і нормами
міжнародного права.

Відповідно до конституційних норм визначення засад зовнішньої політики є
компетенція Верховної Ради України (ст. 85), а керівництво
зовнішньополітичною діяльністю держави здійснює Президент України. Він
же представляє державу в міжнародних відносинах, веде переговори та
укладає міжнародні договори України; приймає рішення про визнання
іноземних держав; призначає та звільняє глав дипломатичних представництв
України в інших державах і при міжнародних організаціях; приймає вірчі і
відкличні грамоти дипломатичних представників іноземних держав (ст.
106).

Центральним органом державної виконавчої влади у цій сфері є
Міністерство закордонних справ України (МЗС). Воно забезпечує у межах
своїх повноважень проведення зовнішньої політики України і здійснює
координацію діяльності всіх учасників зовнішньополітичних зв’язків
України.

Головними завданнями МЗС є:

участь у реалізації державного суверенітету України у сфері
зовнішньополітичної діяльності, сприяння піднесенню міжнародного
авторитету держави;

забезпечення в межах своїх повноважень проведення єдиного
зовнішньополітичного курсу України з метою всебічного розвитку
політичних, економічних, гуманітарних, наукових та інших зв’язків із
зарубіжними країнами;

розробка і участь у здійсненні концепції розвитку зовнішньополітичної
діяльності держави;

захист прав та інтересів України, її фізичних і юридичних осіб за
кордоном;

аналіз зовнішньополітичної діяльності України, розробка і здійснення
комплексу заходів, спрямованих на підвищення ефективності
зовнішньополітичних зв’язків України, насамперед надання
організаційно-методичної та інформаційної допомоги учасникам
зовнішньополітичних відносин;

організація, координація та фінансування роботи представництв України за
кордоном, а також сприяння діяльності представництв іноземних держав на
території України.

З метою виконання покладених на нього завдань МЗС:

1) розробляє та подає Кабінету Міністрів України пропозиції про
вирішення стратегічних питань зовнішньополітичних відносин, реалізацію
пріоритетних напрямів співробітництва з іншими державами;

2) забезпечує створення сприятливих зовнішньополітичних умов для
встановлення і розвитку відносин між Україною та іншими державами на
двосторонньому, регіональному та глобальному рівнях;

3) забезпечує участь України у підготовці міжнародних договорів з іншими
країнами і міжнародними організаціями та подає до Кабінету Міністрів
України пропозиції про підписання, ратифікацію, прийняття, схвалення
міжнародних договорів або приєднання до них. При необхідності готує
пропозиції щодо приведення законодавства України у відповідність з її
міжнародними зобов’язаннями;

4) зберігає оригінали текстів міжнародних договорів України, веде їхній
облік;

5) здійснює нагляд за виконанням міністерствами та іншими центральними
органами державної виконавчої влади України та іноземними державами
міжнародних договорів України;

6) бере участь у роботі міжнародних організацій, органів міжурядових
комісій та комітетів, конференцій, конгресів, симпозіумів і нарад з
питань міжнародної політики, приймає іноземні делегації для обговорення
питань зовнішньої політики;

7) вносить до Кабінету Міністрів України пропозиції щодо створення,
реорганізації та ліквідації за кордоном посольств, консульських установ,
постійних представництв України при міжнародних організаціях і
представництв МЗС в Україні та спрямовує їх роботу;

8) оформлює представникам України повноваження на участь у роботі
міжнародних органів;

9) веде облік іноземних представництв та їх персоналу на території
України, підтримує з ними контакти з метою опрацювання та вирішення
питань подальшого розвитку і розширення відносин з країнами, які вони
представляють;

10) координує діяльність міністерств, інших центральних органів
державної виконавчої влади України у сфері зовнішньополітичних відносин;

11) забезпечує візову політику України, видачу дипломатичних і службових
паспортів;

12) сприяє міністерствам, іншим центральним органам державної виконавчої
влади та іншим юридичним особам України у їх зовнішньополітичній
діяльності, подає їм відповідну методичну, консультаційну та
інформаційну допомогу;

13) аналізує найважливіші тенденції світового розвитку щодо їх впливу на
інтереси України, вносить до Кабінету Міністрів України пропозиції про
вжиття заходів для підвищення ефективності зовнішньополітичних зв’язків
України;

14) забезпечує проведення у системі МЗС єдиної кадрової політики та
функціонування структур, пов’язаних з підготовкою, перепідготовкою та
підвищенням кваліфікації кадрів для представництв України за кордоном;

15) вживає заходів, спрямованих на забезпечення державної політики з
питань зайнятості, поліпшення умов праці, житлових, побутових умов і
медичного обслуговування працівників системи МЗС;

16) організує здійснення заходів з питань цивільної оборони, забезпечує
на випадок війни евакуацію представництв, документів і майна
дипломатичних і консульських представництв України з інших країн, що
перебувають у стані війни, та громадян України, котрі тимчасово
перебувають у цих країнах;

17) розробляє та затверджує кошториси доходів і видатків відповідних
закордонних установ України;

18) веде бухгалтерський облік і здійснює контроль за використанням
фінансових ресурсів закордонними установами України.

До системи МЗС входять дипломатичні представництва, консульські
установи, постійні представництва України при міжнародних організаціях,
представництва МЗС в Україні, а також установи й організації, пов’язані
з підготовкою, перепідготовкою, підвищенням кваліфікації кадрів.

Дипломатичне представництво України є постійно діючою установою України
за кордоном, що покликана підтримувати офіційні міждержавні відносини,
здійснювати пцедставництво України, захищати інтереси України, права та
інтереси її громадян і юридичних осіб.

Керівництво дипломатичним представництвом здійснює Міністерство
закордонних справ України, діяльність дипломатичного представництва
базується на положеннях Віденської конвенції про дипломатичні зносини
від 18 квітня 1961 року, двосторонніх та інших багатосторонніх
міжнародних договорів України, законодавства України та держави
перебування.

Функції дипломатичного представництва України включають:

1) представництво України в державі перебування та підтримання з цією
державою офіційних відносин;

2) захист інтересів України, прав та інтересів її громадян та юридичних
осіб в державі перебування;

3) ведення переговорів з урядом держави перебування;

4) з’ясування всіма законними засобами становища і подій у державі
перебування та інформування про них відповідних органів України;

5) поширення в державі перебування інформації про становище в Україні і
події міжнародного життя;

6) заохочення дружніх відносин між Україною і державою перебування та
розвиток їх співробітництва в галузі економіки, культури і науки.

Дипломатичне представництво України за дорученням Міністра закордонних
справ України може виконувати і консульські функції.

Главою дипломатичного представництва України є посол або посланник, або
повірений у справах. Глава дипломатичного представництва є головним
представником України в державі перебування. Він здійснює загальне
керівництво, координацію та контроль за діяльністю всіх установ України,
спеціалістів, делегацій, посадових та інших осіб, які перебувають у цій
державі.

Керівники всіх українських установ і делегацій, представники і громадяни
України в іноземній державі зобов’язані неухильно виконувати вказівки
посла в цій державі і подавати йому необхідну допомогу, сприяти в
здійсненні покладених на нього завдань.

Посол або посланник призначається згідно з чинним законодавством України
в разі отримання на це призначення згоди (агреману) іноземної держави,
до якої він призначається.

Послу або посланнику України, що відбуває до держави перебування,
вручається підписана Президентом і скріплена Міністром закордонних справ
України вірча грамота, яка після прибуття вручається главі держави
перебування.

Повіреному у справах України, що відбуває до держави перебування,
вручається лист Міністра закордонних справ України, який після прибуття
вручається Міністру закордонних справ держави перебування.

Посол або посланник України приступає до виконання своїх службових
обов’язків у державі перебування після вручення вірчої грамоти главі
держави, до якої він призначений, або після повідомлення про своє
прибуття і вручення завірених копій вірчої грамоти Міністру закордонних
справ цієї держави залежно від практики, яка існує в державі
перебування.

Повірений у справах України приступає до виконання своїх службових
обов’язків з моменту вручення листа Міністра закордонних справ України
Міністру закордонних Справ держави, до якої він призначений.

Глава дипломатичного представництва України або член дипломатичного
персоналу дипломатичного представництва України може бути призначений
одночасно представником України при будь-якій міжнародній організації.

Дипломатичне представництво України в іноземній державі може одночасно
представляти інтереси України в інших державах за їх згодою.

Клас, до якого повинен належати глава дипломатичного представництва
України, і при необхідності кількісний склад персоналу дипломатичного
представництва України в іноземній державі встановлюються двосторонньою
угодою України з цією державою.

Місія глави дипломатичного представництва України припиняється у
чотирьох випадках:

1) його відкликання у встановленому порядку;

2) його відставки;

3) його смерті;

4) оголошення його persona non grata в державі перебування.

Главою дипломатичного представництва України, членами дипломатичного
персоналу дипломатичного представництва України в іноземній державі
можуть бути тільки громадяни України.

Членами адміністративно-технічного й обслуговуючого персоналу
дипломатичного представництва України можуть бути громадяни України і, в
окремих випадках, громадяни держави перебування при відповідному
повідомленні міністерства закордонних справ держави перебування про їх
прийом на роботу до цього представництва.

Глава дипломатичного представництва України і члени дипломатичного
персоналу дипломатичного представництва України, а також члени їх сімей,
члени обслуговуючого персоналу, якщо вони не є громадянами держави
перебування, користуються привілеями та імунітетами, передбаченими
Віденською конвенцією про дипломатичні зносини від 18 квітня 1961 p.,
якщо двосторонньою угодою України з цією державою не передбачено інше.

Державні службовці, які виконують дипломатичні або консульські функції
за кордоном або в Україні є дипломатичними працівниками і перебувають на
дипломатичній службі.

Дипломатична служба є частиною державної служби і призначена
забезпечувати практичну реалізацію зовнішньої політики України,
представляти та захищати інтереси України у сфері міжнародних відносин,
а також її юридичних осіб та громадян за кордоном.

Дипломатичні працівники проходять дипломатичну службу на посадах
відповідальних працівників Адміністрації Президента України з
міжнародних питань. Міністерства закордонних справ України та його
представництв в Україні, дипломатичних представництв та консульських
установ України за кордоном, постійних представництв України при
міждержавних організаціях.

Дипломатичною службою вважається також служба дипломатичних працівників
за контрактом у секретаріатах міждержавних організацій за квотою України
при додержанні вимог щодо строків цих контрактів, обумовлених
Міністерством закордонних справ України.

На дипломатичну службу приймаються на конкурсній основі громадяни
України, які мають вищу освіту у сфері міжнародних відносин, необхідні
професійні та ділові якості, володіють іноземними мовами і за станом
здоров’я можуть бути направлені за кордон.

Особи, які мають вищу освіту за іншими спеціальностями, можуть бути
прийняті на дипломатичну службу після проходження відповідної
перепідготовки.

При прийнятті на дипломатичну службу встановлюється випробування. Особи,
які не витримали випробування, звільняються з дипломатичної служби.

Особи, яких приймають на дипломатичну службу, призначаються на приписану
до дипломатичного рангу посаду з наступним присвоєнням дипломатичного
рангу. Дипломатичний працівник може бути призначений на посаду,
приписану до вищого або нижчого дипломатичного рангу, ніж той, що йому
присвоєно.

Переведення дипломатичного працівника на іншу посаду здійснюється на
конкурсній основі з урахуванням рівня його професійної підготовки та
ефективності роботи.

Дипломатичним працівникам присвоюються такі дипломатичні ранги України:
аташе, третій секретар, другий секретар другого класу, другий секретар
першого класу, перший секретар другого класу, перший секретар першого
класу, радник другого класу, радник першого класу, Надзвичайний і
Повноважний Посланник другого класу, Надзвичайний і Повноважний
Посланник першого класу, Надзвичайний і Повноважний Посол.

Присвоєння дипломатичного рангу здійснюється згідно з посадою, яку
займає дипломатичний працівник. Відповідність посад дипломатичним рангам
визначається Переліком посад, приписаних до дипломатичних рангів
України.

Строки перебування дипломатичних працівників у дипломатичних рангах
такі:

аташе, третього секретаря, другого секретаря другого класу, другого
секретаря першого класу, першого секретаря другого класу — два роки;

першого секретаря першого класу, радника другого класу — три роки.

Строки перебування в дипломатичних рангах радника першого класу,
Надзвичайного і Повноважного Посланника другого класу, Надзвичайного і
Повноважного Посланника першого класу не встановлюються.

У разі призначення дипломатичного працівника на іншу посаду, приписану
до дипломатичного рангу вищого рівня, йому присвоюється достроково
дипломатичний ранг у відповідних межах.

Дипломатичні працівники, яким присвоєно дипломатичний ранг, перебувають
у ньому довічно. Позбавлення дипломатичного працівника дипломатичного
рангу може мати місце при його звільненні з дипломатичної служби за
порушення трудової дисципліни або вчинення проступків, несумісних з
перебуванням на службі, а також у випадках припинення громадянства
України дипломатичного працівника. Позбавлення дипломатичного працівника
рангу означає позбавлення його всіх попередніх рангів. Поновлення
дипломатичного працівника у дипломатичному ранзі здійснюється за
результатами службової атестації.

Дипломатичні працівники можуть бути тимчасово прикомандирован! до
міністерств та інших центральних органів державної виконавчої влади
України для виконання службових обов’язків, переведені на строк до п’яти
років для здійснення наукової або викладацької діяльності до наукових
установ або вищих навчальних закладів в Україні, до відповідних установ,
закладів за кордоном, а також направлені Міністерством закордонних справ
України на навчання. У цих випадках вони залишаються на дипломатичній
службі, користуються всіма правами і пільгами та одержують надбавки до
посадових окладів, встановлені для дипломатичних працівників.

Після закінчення строку прикомандирування, тимчасового переведення на
роботу для здійснення наукової або викладацької діяльності, навчання в
очній аспірантурі або юкторантурі дипломатичні працівники проходять
службо-‘ » ‘ якої (за умови підтверджен-‘а рівня професійних знань) і
ижчу за ту, яку вони займали .лння, переведення, навчання.

Похожие записи