РЕФЕРАТ

На тему:

Умови і порядок видачі дозволів на функціонування об’єктів дозвільної
системи

Значну частину діяльності органів внутрішніх справ щодо здійснення
дозвільної системи займає видача відповідних дозволів, під якою
розуміється комплекс певних організаційно-профілактичних заходів,
спрямованих на недопущення шкідливих наслідків, які можуть настати в
разі недотримання встановлених загальнообов’язкових правил. Умови і
порядок видачі дозволу залежать від виду об’єкта дозвільної системи, а
також суб’єкта, якому він видається, і встановлено рядом нормативних
актів.

Інструкція про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку,
перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї,
боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів, затверджена наказом МВС
України №622 від 21.08.1998 р. передбачає умови І порядок видачі
дозволів на придбання, зберігання, перевезення і використання зазначених
предметів. Окремо врегульовано умови і порядок видачі дозволів юридичним
особам (міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади,
підприємствам, установам, організаціям, господарським товариствам) і
громадянам.

Юридичними особами вогнепальну зброю та боєприпаси може бути придбано
для озброєння особового складу охорони, окремих осіб, яким за родом
занять дозволено її носіння, промислового і любительського полювання,
захисту життя, здоров’я, житла і майна громадян, використання під час
зйомок фільмів, в сценічних постановках, циркових виставах, експонування
в музеях, на виставках, з науково-дослідною, навчальною і спортивною
метою, а також колекціювання. Підставою для видачі дозволу є клопотання
відповідного керівника, в якому зазначається кількість вогнепальної
зброї та боєприпасів, які має бути придбано, номер та термін дії дозволу
на право відкриття та функціонування об’єкта, акт про придатність
приміщення, де вони будуть зберігатися, наказ про призначення особи,
відповідальної за придбання зброї, довідка (висновок) медичної установи,
що ця особа за станом здоров’я може виконувати таку роботу, довідка про
складання нею заліків, копія контракту, наряду на одержання (придбання)
зброї та боєприпасів, платіжне доручення (квитанція) про оплату послуг,
пов’язаних з видачею дозволу. Такі ж дані зазначаються (крім копії
контракту чи наряду) в клопотанні про одержання дозволу на зберігання
вогнепальної зброї та боєприпасів, що видається окремо. Для одержання
дозволу на їх перевезення в клопотанні керівника зазначаються назва,
кількість вантажу, який має перевозитися, вид транспорту, маршрут,
початковий і кінцевий пункти перевезення, підстава перевезення, термін,
відомості про осіб, відповідальних за перевезення і охорону вантажу на
шляху руху, копія договору на охорону, платіжне доручення (квитанція)
про оплату послуг.

Такий же порядок встановлено для видачі дозволів на придбання,
зберігання і перевезення холодної зброї (арбалетів, мисливських ножів
тощо) та пневматичної зброї калібру понад 4,5 мм і швидкістю польоту
кулі понад 100 м/сек.

Дозволи на виготовлення, придбання, зберігання І перевезення вибухових
матеріалів видаються тільки державним підприємствам, установам і
організаціям. Відповідно до згаданої Постанови Верховної Ради України
від 17.06.1992 р. вони не можуть перебувати у власності громадян,
громадських об’єднань, міжнародних організацій та юридичних осіб інших
держав. До клопотання керівника підприємства про одержання дозволу на
придбання цих матеріалів додаються свідоцтво (дозвіл) органів
Держкомітету України по нагляду за охороною праці на їх придбання,
ведення підривних робіт або виготовлення вибухових матеріалів і платіжне
доручення (квитанція) про оплату послуг. Для одержання дозволу на
перевезення вибухових матеріалів у відповідний орган внутрішніх справ
подаються клопотання керівників організацій, дозвіл органів внутрішніх
справ на зберігання цих матеріалів, відомості про осіб, відповідальних
за їх перевезення, платіжне доручення (квитанція) про оплату послуг і
технічні умови або стандарти вибухових матеріалів, що підлягають
перевезенню. Дозволи на зберігання вибухових матеріалів, а також на
відкриття піротехнічних майстерень видаються за клопотаннями керівників
організацій, до яких додаються свідоцтво органів Держкомітету України по
нагляду за охороною праці на експлуатацію місця зберігання зазначених
матеріалів, паспорт складу (в разі його відсутності — схема складу і
план прилеглої місцевості, а для пересувного складу — вказівка на район,
який ним обслуговується), акт прийняття місця зберігання вибухових
матеріалів в ескплуатацію, список осіб, які будуть мати доступ до
вибухових матеріалів чи охороняти їх, і платіжне доручення (квитанція)
про оплату послуг.

Громадяни України, відповідно до Постанови Верховної Ради України від
17.06.1992 р. «Про право власності на окремі види майна», користуються
правом придбання мисливської гладкоствольної зброї після досягнення
21-річного віку, а мисливської нарізної — 25-річного віку. Кількість
вогнепальної зброї, яку може мати громадянин у власності, не обмежена,
але власник повинен забезпечити її безумовне збереження. Для одержання
дозволу на придбання мисливської гладкоствольної, нарізної І
комбінованої зброї громадяни подають письмове клопотання, заповнену
картку-заяву, медичний висновок лікувального закладу, сертифікат про
проходження наркологічного огляду, довідку про проходження відповідного
навчання і квитанцію про оплату послуг. Дозволи на зберігання і носіння
(перевезення) вогнепальної мисливської зброї видаються окремо. Для їх
одержання громадяни подають письмове клопотання, три фотокартки,
дублікат дозволу на придбання вогнепальної зброї з відміткою магазину
про продаж зброї або інший документ, який свідчить про її приналежність,
та квитанцію про оплату послуг. Такий же порядок встановлено для
придбання і зберігання (носіння) громадянами холодної зброї (арбалетів)
та пневматичної зброї калібру понад 4,5 мм і швидкістю польоту кулі
понад 100 м/сек.

Дозволи видаються:

— Головним управлінням адміністративної служби міліції МВС України: на
право придбання, ввезення з-за кордону і вивезення з України
вогнепальної, пневматичної, холодної зброї, боєприпасів До зброї і
вибухових матеріалів юридичними особами; придбання, зберігання, носіння,
і вивезення за межі України вогнепальної, пневматичної, холодної зброї і
боєприпасів до зброї іноземними громадянами, а також ввезення в Україну
ними зброї і боєприпасів за клопотаннями міністерств та інших
центральних органів виконавчої влади; відкриття і функціонування баз,
складів вогнепальної, пневматичної, холодної зброї, боєприпасів та
вибухових матеріалів; зберігання і носіння нагородної зброї (це
управління, здійснюючи в повному обсязі функції дозвільної системи, може
видавати і інші дозволи);

— управліннями (відділами) адміністративної служби міліції управлінь
(головних управлінь) МВС України в Автономній Республіці Крим, областях,
містах Києві І Севастополі: на відкриття і функціонування складів
вибухових матеріалів і піротехнічних майстерень; право ввезення з-за
кордону і вивезення з України мисливської, пневматичної, холодної зброї
і боєприпасів до зброї громадянами України; придбання, зберігання І
носіння мисливської нарізної вогнепальної зброї громадянами України;
придбання та зберігання відомчої вогнепальної, пневматичної, холодної
зброї та боєприпасів до зброї підприємствам, установам, організаціям
(зазначені управління (відділи) видають також дозволи з інших питань,
крім тих, що належать до компетенції Головного управління МВС);

міськрайорганами внутрішніх справ: на носіння і перевезення відомчої
вогнепальної, пневматичної, холодної зброї і боєприпасів до неї;
придбання і перевезення вибухових матеріалів та засобів підривання;
придбання, зберігання І носіння громадянами мисливської гладкоствольної
вогнепальної пневматичної, холодної зброї;

органами внутрішніх справ на транспорті і органами, підпорядкованими
відділу спеціальної міліції: відкриття та функціонування об’єктів, які
ними обслуговуються, а також на придбання та зберігання, носіння і
перевезення вогнепальної зброї і боєприпасів до неї.

Умови та порядок видачі дозволів на придбання і зберігання (носіння)
газових пістолетів і револьверів та патронів до та встановлено
Положенням про порядок продажу, придбання, реєстрації, обліку і
застосування спеціальних засобів самооборони, заряджених речовинами
сльозоточивої та дратівної дії, затвердженим постановою Кабінету
Міністрів України від 7.09.1993 р. згідно з розпорядженням Президента
України від 19.02.1993 р. «Про спеціальні засоби самооборони, заряджені
речовинами сльозоточивої та дратівної дії», а також відповідною
Інструкцією МВС України (затверджена наказом МВС України №751 від
30.12.1993 p.).

Відповідно до зазначених нормативних актів дозволи на придбання і
зберігання (носіння) газової зброї видаються громадянам, які досягли
18-річного віку, за умови наявності висновку (довідки) медичного закладу
про те, що за станом здоров’я вони можуть володіти спеціальними засобами
самооборони, а також ознайомлені з порядком їх зберігання (носіння) і
застосування.

Суб’єктам підприємницької діяльності видаються дозволи на придбання
газових пістолетів і револьверів з метою захисту життя, здоров’я, честі
та гідності своїх працівників. При цьому дозвіл на зберігання (носіння)
газової зброї оформлюється на конкретних працівників, до яких ставляться
ті ж вимоги, що і до окремих громадян.

Дозволи на користування газовою зброєю видаються міськрайорганами
внутрішніх справ за місцем проживання громадян, а суб’єктам
підприємницької діяльності — за місцем реєстрації (юридичною адресою).

Інструкція про порядок видачі суб’єктам підприємницької діяльності
ліцензій на виробництво, ремонт і реалізацію спортивної, мисливської
вогнепальної зброї та боєприпасів до неї, а також холодної та
пневматичної зброї, виготовлення і реалізацію спеціальних засобів,
заряджених речовинами сльозоточивої та дратівної дії, індивідуального
захисту, активної оборони та засобів для виконання спеціальних операцій
і оперативно-розшукових заходів, створення та утримання стрілецьких
тирів, стрільбищ, мисливських стендів і штемпельно-граверних майстерень,
виготовлення печаток і штампів, затверджена наказом МВС України № 643
від 18.10.1993 p., регулює умови і порядок видачі дозволів (ліцензій) на
здійснення зазначених видів діяльності.

Заяви на отримання ліцензії подаються підприємцями до управлінь
(головних управлінь) МВС України в Автономній Республіці Крим, областях,
містах Києві та Севастополі. До заяви додаються копії засновницьких
документів, квитанція банку про оплату послуг, а підприємцям і
громадянами — також копії документів, що засвідчують рівень освіти і
кваліфікації, необхідні для здійснення обраних видів діяльності. Орган
внутрішніх справ, до якого надійшла заява на отримання ліцензії, приймає
її до свого провадження і перевіряє наявність у заявника умов для
здійснення підприємницької діяльності. Документи за наслідками такої
перевірки (копії засновницьких документів, акти перевірки технічного
стану приміщень тощо) та висновок про наявність необхідних умов для
здійснення обраного виду діяльності, який затверджується керівником
управління (головного управління) за результатами розгляду матеріалів
спеціальною комісією, що створюється в зазначених органах відповідно до
згаданого наказу МВС № 643, у 20-денний строк з дня отримання заяви
надсилаються до Головного управління адміністративної служби міліції МВС
України для подальшого провадження.

Головне управління безпосередньо або через підпорядковані підрозділи
перевіряє відповідність поданих матеріалів чинному законодавству, за
необхідності узгоджує їх із зацікавленими міністерствами та відомствами,
після чого готує висновок про можливість видачі ліцензії, який
затверджується Міністром чи його першим заступником — начальником
міліції громадської безпеки.

У необхідних випадках для створення належних умов для здійснення
підприємницької діяльності зазначених видів (обладнання приміщень,
підготовка технічних умов, отримання сертифікату тощо) МВС України може
бути видана ліцензійна згода на строк до одного року. Ліцензійна згода
не дає права займатися підприємницькою діяльністю, а лише дозволяє
підготуватися до неї. Під час використання ліцензійної згоди може бути
виготовлено не більше трьох примірників певного виробу з метою отримання
у встановленому порядку відповідного сертифікату. Після створення усіх
необхідних умов МВС видає ліцензію на здійснення обраного виду
підприємницької діяльності.

Окремо врегульовано умови та порядок видачі дозволів на оформлення
замовлень на виготовлення печаток із зображенням Державного герба
України, простих трикутних печаток, металевих печаток для посвідчень,
спеціальних перепусток, металевих гербових печаток для установ
Національного та комерційних банків України і підприємств зв’язку і
кутових бланкових штампів, а також штампів «Сплачено», «Погашено»,
«Депоновано», якими засвідчуються документи про грошові операції, з
зазначенням найменування підприємства, установи чи організації. Інші
штампи та вироби (пломбіратори, факсиміле, штемпелі тощо) виготовляються
без дозволів органів внутрішніх справ.

Відповідно до інструкції про порядок видачі дозволів на оформлення
замовлень на виготовлення печаток і штампів для одержання дозволу на
оформлення замовлень керівники організацій подають письмові клопотання,
а громадяни — заяви, до яких в усіх випадках додаються зразки (ескізи)
печаток або штампів у двох примірниках. Підприємці (юридичні особи та
громадяни) і заново створювані українські міжнародні організації
(товариства) подають також виписку із статуту чи положення і довідку про
відкриття рахунку в установах Національного чи комерційних банків.
Релігійні товариства, крім зразків печаток і штампів, подають копію
свідоцтва про реєстрацію в Державному комітеті України у справах
релігій. Дозволи на оформлення замовлень видаються:

— Головним управлінням адміністративної служби міліції МВС України —
міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, міжнародним
організаціям (товариствам), українським представництвам за кордоном;

управліннями (відділами) адміністративної служби міліції управлінь
(головних управлінь) МВС України в Автономній Республіці Крим, областях,
містах, управлінь внутрішніх справ на транспорті — обласним, міським
органам виконавчої влади, та спільним з іноземними фірмами
підприємствам;

міськрайорганамив внутрішніх справ — місцевим органам виконавчої влади,
підприємствам, установам і організаціям, релігійним та господарським
об’єднанням, а також підприємцям-громадянам.

Положенням про дозвільну систему (п.10) передбачено, що дозволи
(ліцензії) на виготовлення, зберігання та використання предметів,
матеріалів і речовин, відкриття та функціонування підприємств,
майстерень і лабораторій, на які поширюється дозвільна система,
видаються строком на три роки. Дозволи на придбання та перевезення цих
предметів, матеріалів і речовин видаються на строк до трьох місяців.

ЛІТЕРАТУРА

1. Конституція України.

2. Закон України «Про міліцію’7/Відомості Верховної Ради УРСР. 1991.
№4. Ст.20.

Закон України «Про державну службу” //Відомості Верховної Ради України.
1993. №52. Ст.490.

Закон України «Про боротьбу з корупцією” //Відомості Верховної Ради
України. 1995. №34. Ст.266.

Закон України «Про дорожній рух» // Відомості Верховної Ради України.
1993. №31. Ст.338.

Положення про Міністерство внутрішніх справ України: Затв.
розпорядженням Президента України від 7 жовтня 1992 р. // Голос України.
1992. 20 жовтня.

Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом ОВС:
Затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.1991р. №114.

Кодекс України про адміністративні правопорушення: Офіційний текст X.,
2000.

Збірник нормативних актів України з питань правопорядку. К., 1993.
Підручники, навчальні посібники, монографії.

Адміністративна діяльність органів внутрішніх справ. Загальна частина:
Підручник. К., 1995.

Адміністративна відповідальність в Україні: Навч. посібник/За ред.
А.Т.Комзюка. X.. 1998.

Похожие записи