Реферат на тему
Умисне тяжке тілесне ушкодження, заподіяне у стані сильного душевного
хвилювання
Стаття ККУ 123:
Умисне тяжке тілесне ушкодження, заподіяне у стані сильного душевного
хвилювання, що раптово виникло внаслідок протизаконного насильства або
тяжкої образи з боку потерпілого,—карається громадськими роботами на
строк від ста п’ятдесяти до двохсот сорока годин або виправними роботами
на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років, або
позбавленням волі на строк до двох років.
1. Об’єктом злочину є здоров’я особи.
2. Потерпілим від цього злочину може бути лише особа, яка своїми діями
(протизаконним насильством чи тяжкою образою) викликала у винного стан
сильного душевного хвилювання. Умисне заподіяння за зазначених у ст. 123
обставин тяжких тілесних ушкоджень іншим особам не може кваліфікуватися
за цією статтею і підлягає правовій оцінці на загальних підставах, а
специфічний емоційний стан винного може бути визнано обставиною, що
пом’якшує покарання (п. 7 ч. 1 ст. 66).
3. Об’єктивна сторона злочину характеризується: 1) діями (шляхом
бездіяльності у зазначеному у ст. 123 стані його вчинити неможливо); 2)
наслідками у вигляді тяжких тілесних ушкоджень; 3) причинним зв’язком
між зазначеними діями та наслідком, а також 4) часом і певною
обстановкою вчинення злочину.
Кваліфікація умисного тяжкого тілесного ушкодження за ст. 123 можлива
лише за умови, що: і) воно заподіяне у стані сильного душевного
хвилювання; 2) такий стан виник раптово; 3) це ста/лея внаслідок
протизаконного насильства або тяжкої образи з боку потерпілого. Таким
чином, привілейований склад умисного заподіяння тяжких тілесних
ушкоджень, який передбачено цією статтею, обумовлений двома моментами:
а) відповідною віктимною (неправомірною, аморальною) поведінкою
потерпілого і б) викликаним нею певним емоційним станом винного.
Про поняття тяжких тілесних ушкоджень див. ст. 121 та коментар до неї,
стану сильного душевного хвилювання — коментар до ст. ст. 66 та 116. .
Таким, що вішак раптово, визнається стан сильного душевного хвилювання,
процес виникнення і протікання якого характеризується не очікуваністю,
миттєвістю, бурхливістю, швидкоплинністю. Про поняття протизаконного
насильства і тяжко образи див. коментар до ст. 116,
Виникнення стану сильного душевного хвилювання внаслідок застосування до
особи насильства на законних підставах (наприклад, при затриманні її
працівниками міліції у разі вчинення нею злочину чи іншого
правопорушення) або ж не в результаті тяжкої образи виключає
відповідальність особи, яка в такому стані умисно заподіяла тяжкі
тілесні ушкодження, за ст. 123. Кримінальна відповідальність за
заподіяння шкоди здоров’ю іншої особи (не лише тяжких, а й іншої
тяжкості тілесних ушкоджень) у таких випадках настає на загальних
підставах.
Якщо умисне тяжке тілесне ушкодження заподіяно після того, коли стан
сильного душевного хвилювання пройшов, дії винного слід кваліфікувати за
ст. 121. Протиправна поведінка потерпілого в такому разі може бути
визнана обставиною, яка пом’якшує покарання.
Ст. 123 передбачає відповідальність лише за умисне заподіяння у стані
сильного душевного хвилювання тяжкого тілесного ушкодження. Умисне
заподіяння за таких обставин середньої тяжкості та легкого тілесного
ушкодження злочином не визнається. Умисне вбивство, вчинене в стані
сильного душевного хвилювання, утворює склад злочину, передбаченого ст.
116. Особливістю умисного вбивства за зазначених обставин є те, що закон
як окрему причину виникнення стану сильного душевного хвилювання винного
передбачає систематичне знущання над ним. Таке діяння не виділяється
окремо у складі злочину, передбаченого ст. 123, однак, якщо воно
супроводжувалось протизаконним насильством або завдало винному чи іншій
особі тяжкої образи, його також слід визнавати причиною виникнення стану
сильного душевного хвилювання і при заподіянні умисного тяжкого
тілесного ушкодження.
Якщо особа умисно заподіяла тяжкі тілесні ушкодження, перебуваючи при
цьому у стані сильного душевного хвилювання, що виникло внаслідок
зазначених у ст. 123 обставин, і одночасно діючи в стані необхідної
оборони, перевищуючи її межі, вчинене слід кваліфікувати за ст. 124,
оскільки ця стаття передбачає більш м’яке покарання, ніж ст. 123.
Обов’язковою ознакою об’єктивної сторони злочину є час його вчинення.
Цей злочин може бути вчинений лише в той час, коли винний перебуває у
стані сильного душевного хвилювання. Найчастіше такий стан є
короткочасним і триває всього декілька хвилин.
Злочин вважається закінченим з моменту заподіяння тяжких тілесних
ушкоджень.
4. Суб’єктом злочину є осудна особа, яка досягла 16-річного віку і
перебувала під час вчинення злочину у стані сильного душевного
хвилювання, що раптово виникло внаслідок протизаконного насильства чи
тяжкої образи з боку потерпілого.
5. Суб’єктивна сторона характеризується прямим або непрямим умислом.
Психічне ставлення особи при вчиненні цього злочину ха
рактеризують дві особливості: 1) умисел завжди є таким, що раптово
виник, і афектованим; 2) емоційний стан винної особи характеризується
сильним душевним хвилюванням, що певною мірою знижує її здатність
усвідомлювати свої дії або керувати ними.
Постанова ПВС “Про судову практику в справах про злочини проти життя і
здоров’я людини” № 1 від 1 квітня 1994 р. (п. п. 23, 26, 27, 29, ЗО).
Постанова ПВС “Про практику застосування судами законодавства, яке
забезпечує право на необхідну оборону від суспільна небезпечних посягань
№ 4 від 28 червня 1991р. (п. ІІІ
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
