Реферат на тему:
УКРАЇНСЬКЕ ГОСПОДАРСЬКЕ ПРАВО:
ІСТОРІЯ І СУЧАСНІСТЬ
Господарське право – це одна з галузей права і законодавства в Україні.
Його предметом є відносини з організації та здійснення господарської
(підприємницької, комерційної) діяльності. За своїми цілями та змістом
господарське право багато у чому збігається з такими поняттями як
“бізнес-право”, “комерційне право”, “підприємницьке право”.
Юридична пікантність питання полягає у тому, що навколо поняття
господарського права вже багато років виникають спори та дискусії. Деякі
учасники таких дискусій вважають господарське право якимось чужорідним
явищем в Україні. Одни з них посилаються на те, що господарське право
народилось у Германіїї на початку нашого сторіччя, інші – в колишньому
Радянському Союзі, де воно ніби то обслуговувало
командно-адміністративну систему. Все це нажаль є свідотством прикрих
непорозумінь і недостатнього знання історії
Певною мірою вірно, що з початку XX віку концепція господарського права
в різних варіаціях отримала своє обгрунтування в Германії. Але справа в
тому, що господарське право там не тільки давня концепція, але й
сьогоднішня реальність- воно визнане поряд з іншими галузями Основним
Законом (Конституцією) ФРН. Ще треба враховувати, що господарське право
визнане і в ряді інших країн, що каже про інтернаціональний характер
цього правового явища. Показово, що в Парижі улаштувалась штаб-квартира
Міжнародної асоціації господарського права.
Так, дійсно, в 20-30 роках і в СРСР існувала своя модифікація такої
концепції. Її прихильники наївно вважали, що за допомогою деяких ідей
господарського права можна збудувати життя на розумних засадах. Але
реальність виявилась більш жорстокою. В 1938 році тодішній Прокурор СРСР
Вишинський, якому до душі було тільки цивільне право, “закрив”
господарське право як вороже. Сумно, але вчені, які розподіляли подібні
ідеї, були репресовані. Відродилась ця концепція, в значно зміненому
вигляді вже в часи хрущьовської “відлиги “, але легальною, тобто
законодавчо визнаною, вона не стала й не могла стати в умовах
попереднього режиму.
Є і суто український погляд на проблему господарського права. Щоб його
зрозуміти, треба зробити деякий екскурс в історію.
Було б помилкою вважати, що Україна в минулому була “правовою пустелею”.
З часу “Правди Ярослава” в цю історію вписано чимало яскравих сторінок.
Причому це одно з найкрупніших правових джерел тодішньої Європи не міг
з’явитись на пустому місці. Він з’явився як результат широкого розвитку
торгових відносин в Древньої Русі – йшла жвава торгівля із Западом та
Востоком. При чому в ті часи здійснювався обмін не тільки товарами, але
й, безсумнівно, правовими ідеями. “Руська Правда”, яку відомий історик
В.О. Ключевській назвав “кодексом торгового капіталу”, здійснювала свій
вплив і за межами Київської Русі. ЇЇ норми, наприклад, у незмінному
вигляді увійшли в інше відоме джерело права – Литовський Статут.
Але часи змінювались, змінювалась слідом за політичною, і правова
ситуація в Україні. Сталося так, що після татаро-монгольської навали тут
на багато міст та селищ розповсюдило свій вплив так зване “німецьке
право”, а якщо точніше – це було Магдебурзьке право. Саме йому Україна
зобов’язана пожвавленням свого господарського розвитку протягом кількох
сторіч.
Магдебурзьке право – це перш за все право міського самоврядування та
ринкових відносин у містах. Деякими своїми якостями це право являє
інтерес і для сучасного юриста. Головне в ньому те , що воно носило
комплексний, універсальний, характер, бо у взаємозв’язку регламентувало
багато видів відносин – тут регламентувались торгівля й ремесла,
діяльність цехів та купецьких гільдій, відносини власності та
оподаткування. Думається, що системність регулювання такого роду
відносин, що містяться у Магдебурзькому праві, зберігає свої цінності і
в наші дні..
Тепер ми візьмемо відрізок історії української правової думки лише в сто
років, з кінця XVIII і до кінця XIX сторіч. Тут ми зустрічаємо славетні
імена таких вчених- юристів, наших земляків, як С.Є. Десницький, М.А.
Балуг’янський, К.Д. Ушинський, І.І.Янжул. В їх працях якраз і можна
знайти оригінальні ідеї, які торкаються і комерційного, і
господарського, і підприємницького права. Ці ідеї до цих пір не втратили
своєї свіжості.
Особливо вдячна наша пам’ ять повинна належати К.Д. Ушинському – це саме
він серед інших своїх великих справ створив першу в світі розгорнуту
теорію господарського права. Господарське право вчений вважав необхідним
відрізняти від права цивільного. Якщо останнє, за його думкою, покликано
відокремити та зрівняти економічні інтереси окремих громадян, то перше –
“об’єднати ці економічні інтереси так, щоб кожен … досягаючи
загального господарського інтересу самим повним чином досягав свого
власного”. Тут нема чого додати! Ця ідея надзвичайно актуальна і
сьогодні. Серед інших ідей, які були згадані в цьому есе, вона як раз і
допомогла створити концепцію проекту Господарського (Комерційного)
кодексу України. .
Ось така історія… Сучасна школа українського господарського права
враховує її уроки, без тіні сорому спирається на свої національні
джерела, намагається принести користь суспільству й затвердити своє
гідне місце в загальносвітовому правознавстві. Немає нічого соромного в
тому, що юстиція молодої незалежної української держави буде пишатися
такою школою.
Зараз йде багато дебатів навколо того, як нам входити у європейські
структури, в тому числі у європейське правове поле. Але входити до
Європи не означає, що треба тільки брати в неї все корисне, треба їй і
щось віддавати. “Do ut des !” – так казали древні латиняні.
Попутно виникає пропозиція до юристів України: влаштовуючи святкування
Дня Юриста, слід було б, серед іншого, приділяти увагу святим для
юристів м істам в Києві – могилі К.Д. Ушинського у Видубецькому
монастирі і пам’ятнику Магдебурзького права..
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
