Реферат на тему:

Удосконалення механізмів контролю у сфері обігу підакцизних товарів

Аналіз проблемної ситуації у сфері обігу підакцизних товарів свідчить
про теоретичні та практичні проблеми щодо створення автоматизованої
системи контрольно-попереджувального моніторингу в зазначеній сфері. З
одного боку, нині практично відсутні науково-дослідні розробки
зазначених проблем, з іншого – відсутність комплексної системи контролю
в сфері обігу підакцизних товарів сприяє вчиненню ухилень від
оподаткування та тінізації відносин у даній сфері. Розв’язанню
зазначених проблем, на нашу думку, може сприяти розробка та впровадження
всебічно вивіреної і науково обгрунтованої автоматизованої системи
контрольно-попереджувального моніторингу в сфері обігу підакцизних
товарів (далі – АСКПМ), яка складається з підсистеми спеціального
декларування руху всіх видів підакцизних товарів і підсистеми
ідентифікації щодо виявлення фальсифікації алкогольної та тютюнової
продукції.

Упровадження першого елемента зазначеної системи може зустріти опір
суб’єктів підприємницької діяльності і потребує особливої уваги в
процесі її розробки. Другий – повинен зацікавити добропорядних
виробників-підприємців, оскільки сприятиме захисту їх продукції від
підробки та усуне будь-яку можливість реалізації фальсифікованої
продукції під їх торговою маркою.

Підсистема декларування руху підакцизних товарів має особливу
(спеціальну) мету – самодокументування руху підакцизних товарів їх
виробниками та іншими суб’єктами підприємницької діяльності в цій сфері.
Елементом зазначеного механізму повинна бути спеціальна декларація про
рух підакцизного товару, яка складається в електронному вигляді. З метою
уникнення збільшення непродуктивного документообігу цей документ за
своєю функціональною сутністю може стати універсальним, тобто об’єднати
в собі ряд первинних документів, що обслуговують рух
товарно-матеріальних цінностей. Перед здійсненням певної господарської
операції, наприклад, поставки спирту на лікеро-горілчаний завод,
постачальник сировини зобов’язується здійснити декларування, тобто
використати наданий йому спеціальний програмно-апаратний комплекс
(надалі – ПАК) або передати електронну версію декларації представнику
податкового органу за місцем відвантаження сировини. В одному випадку
постачальник сам вводить інформацію в електронному вигляді на магнітному
або оптичному носії в ПАК, де вона зчитується, друкується на паперовому
носії, з відповідною поміткою, констатуючи факт декларування, дату та
час. В іншому – за постачальника цю операцію виконуватиме представник
податкового органу.

Віддрукована декларація на паперовому носії повинна бути обов’язковим і
єдиним супроводжуючим підакцизний товар документом. Щодо електронного
варіанта декларації, то після зчитування її з носія під час друку на
паперовий носій ПАК одночасно, використовуючи засоби зв’язку, направляє
задекларовану інформацію в базу даних АСКПМ ДПА України. Тільки після
цього сировина підлягає поставці замовнику – виробнику лікеро-горілчаної
продукції. Виробник перед прийняттям сировини повинен також здійснити
декларування зазначеної операції за вищевикладеним порядком.

Декларування передачі готової продукції на склад і далі, наприклад
суб’єктам оптової чи роздрібної торгівлі, також повинне здійснюватися
відповідно до запропонованого механізму щодо кожної господарської
операції в процесі руху підакцизних товарів і матиме значення для
здійснення ефективного контролю за сплатою податкових платежів.

На перший погляд, процедура декларування є складною для суб’єктів
підприємницької діяльності, але апаратно-програмне забезпечення, яке
повинне супроводжувати даний процес, не тільки зробить цю процедуру
простою й нетрудомісткою, а й призведе до спрощення обслуговування
суб’єктами підприємницької діяльності задіяних процесів документообігу
завдяки уніфікації документів, супроводжуючих товар в єдиний
універсальний документ та введення ПАК. Крім цього, запровадження
системи спеціального декларування господарських операцій надасть
можливість удосконалити нормативно-правову базу у сфері обігу
підакцизних товарів шляхом скорочення кількості та уніфікації існуючих
нормативно-правових актів.

Таким чином, під спеціальним декларуванням ми розуміємо законодавчо
врегульовану процедуру, що передбачає надання декларації встановленої
форми про намір здійснити конкретну визначену контрольовану державою
господарську операцію, пов’язану з рухом підакцизних товарів, яка матиме
статус товаросупроводжувального документа та включатиметься до бази
даних відповідної АСКПМ.

Додатковою і більш складною складовою системи
контрольно-попереджувального моніторингу в сфері обігу таких підакцизних
товарів, як алкогольні та тютюнові вироби, може бути підсистема,
побудована на основі ідентифікації продукції. Вона повинна діяти на
одному з етапів контрольно-попереджувального моніторингу і може включати
в себе лабораторну перевірку якості, наприклад, алкогольної продукції, а
також підтвердження легальності її введення в оборот, наприклад,
відповідною госпрозрахунковою установою, зобов’язаною співпрацювати з
відповідним підрозділом податкової міліції.

Для одержання дозволу на продаж у торговельну мережу постачальниками
подаватиметься спеціальна заявка на маркування партії алкогольної
продукції. Найбільш повна інформація про партію спиртних напоїв, що
пройшла обов’язковий контроль, повинна концентруватися також у вигляді
бази даних АСКПМ. Такий вид збереження інформації дозволить швидко
одержати достовірні й оперативні відомості про стан ринку алкоголю всім
зацікавленим споживачам і державним службам.

У випадку позитивних результатів проходження контролю на партію
алкогольної продукції повинен видаватися дозвіл на реалізацію, а також
на використання спеціальних регіональних захисних марок (далі – СРЗМ)
для маркування кожної пляшки. СРЗМ являтиме собою самонаклеювальну
етикетку зі спеціальним захистом: голографічним малюнком і бінарним
штриховим кодом, що міститиме у собі інформацію про виробника, оптового
і роздрібного постачальників, назву алкогольної продукції, код державної
реєстрації продукту, міцність, ємність, код регіону і розряди
спеціальних марок акцизного збору, дату розливу, код державного органу
сертифікації, а також кількість пляшок і номер пляшки у даній партії),
що дозволяє при його зчитуванні сканером протягом 2–3 секунд найбільш
точно і об’єктивно ідентифікувати джерело походження алкогольної
продукції і підтвердити легальність її обороту. Це, у свою чергу,
відповідатиме законодавству у сфері захисту прав споживачів – для
зручності споживачів на СРЗМ повинна бути інформація й у текстовому
вигляді про найменування організації, що замовила СРЗМ, назву продукції
та ємності тари.

Одним із завдань, які повинне розв’язувати підсистема, є організація і
технічне забезпечення щоденних комплексних перевірок роздрібної мережі
контролюючими, фіскальними та правоохоронними органами. Перевірки
здійснюватимуться мобільними групами, у складі фахівців-експертів і
працівників зазначених органів, оснащених автотранспортом,
радіозв’язком, сканерами і ноутбуками, що міститимуть у собі або
матимуть оперативний доступ до бази даних про поставлені легальні
спиртні напої.

Результати проведених перевірок будуть абсолютно достовірними,
об’єктивними і не залежатимуть від особи, яка проводить перевірку. У
результаті зчитування СРЗМ на екрані ноутбука з’являтиметься повна
інформація про походження даної одиниці алкогольної продукції та
легальності її обороту. Надалі вся інформація про проведені перевірки
заноситиметься в базу даних перевірок, що дозволить у кілька разів
скоротити час перевірок кожного підприємства та підвищити їх якість.

Отже, робота даної підсистеми може підвищити оперативність контролю
якості і легальності походження підакцизної продукції, спростити
взаємини між її виробниками і постачальниками, підвищити рівень
податкових надходжень та ефективність захисту прав споживачів. За
рахунок застосування СРЗМ з ринку витіснятимуться виробники та інші
постачальники фальсифікованої алкогольної продукції, збільшиться її
легальне виробництво.

Таким чином, створення та запровадження АСКПМ на основі підсистем
спеціального декларування господарських операцій та ідентифікації
продукції забезпечить:

– ефективний захист здоров’я населення України від споживання
недоброякісної продукції;

– зменшення рівня тінізації сфери обігу підакцизних товарів;

– підвищення ефективності попередження, виявлення та розкриття злочинів
у сфері обігу підакцизних товарів;

– зменшення кількості персоналу контролюючих органів у сфері обігу
підакцизних товарів і, відповідно, економії державних коштів;

– збільшення доходів бюджетів усіх рівнів за рахунок повного обліку
виробництва й обороту кожної одиниці підакцизної продукції в Україні;

– створення єдиного інформаційного простору і формування двох унікальних
електронних баз даних про рух сировини та готової продукції від
виробника до останнього реалізатора, про виробництво та проведену
перевірку кожної одиниці підакцизної продукції на території України;

– зменшення рівня корупційних діянь працівників державного апарату,
оскільки підсистеми виключають суб’єктивний фактор при ухваленні рішень
щодо результатів перевірок;

– створення умов для державного регулювання ринку підакцизних товарів та
оперативне одержання достовірної інформації про результати і наслідки
проведених заходів в Україні;

– покращить координацію та взаємодію роботи державних і громадських
організацій з контролю за оборотом підакцизної продукції на основі
обміну інформацією;

– спрощення документообігу.

Похожие записи