Реферат на тему:

Теоретичні основи криміналістичного забезпечення слідчої діяльності

Сучасний етап державного будівництва в Україні супроводжується
наявністю багатьох проблем, у тому числі у реформуванні системи
досудового слідства. Реформаторські зусилля, спрямовані на створення
нових правоохоронних структур і ліквідацію усталених, не завжди
приносять користь. Альтернативою такої діяльності або її обґрунтуванням,
на нашу думку, повинна виступати наукова розробка та реалізація
концепцій, принципів, основ створення та функціонування правоохоронної
системи у цілому та її складових частин, у тому числі слідчих органів.
Маємо на увазі ідею теорії криміналістичного забезпечення слідчої
діяльності. З погляду причинно-наслідкового зв’язку говоримо про теорію
криміналістичного забезпечення слідчої діяльності не тому, що вона є, а
навпаки – вважаємо, що вона повинна бути, оскільки існують поняття та
терміни „криміналістичне забезпечення розслідування злочинів” та „слідча
діяльність”, які дедалі більше знаходять розуміння та підтримку серед
науковців та практиків.

Підставами теорії у своїй єдності виступають її передумови, які за своїм
характером є базисними [4, c. 134], виражені на її мові, включені в її
структуру, стали її „тканиною” [6, c. 99]. Відповідно, базисну основу
теорії криміналістичного забезпечення слідчої діяльності складає
комплекс її передумов, а саме – філософські методологічні основи, чинне
законодавство й інші нормативні акти, здобуті нею емпіричні дані та
результати дослідження загальної та спеціальних (або окремих)
криміналістичних й інших теорій боротьби зі злочинністю.

Гносеологічна природа теоретичних передумов теорії криміналістичного
забезпечення слідчої діяльності визначається знаннями, що входять у її
зміст та виступають як результат і засіб наукового пізнання явищ, які
складають предмет теорії криміналістичного забезпечення слідчої
діяльності [5, с. 233]. Це можуть бути як безпосередньо криміналістичні
знання, так і знання, що входять у зміст інших теорій (наприклад, теорії
інформації, управління, загальної дидактики тощо). Інакше кажучи, теорія
криміналістичного забезпечення слідчої діяльності акумулює відповідні
знання, що виступають як її передумова. Але, не всі положення тієї або
іншої теорії мають однаково важливе значення для формування теорії
криміналістичного забезпечення слідчої діяльності, а лише ті, що є
основними в даній теорії і дозволяють розробити на їхній базі відповідні
концептуальні положення. Елементи теоретичного базису, отримані шляхом
екстраполяції старих понять або у вигляді принципово нових положень, на
базі яких були знайдені вихідні поняття та принципи, називаються
теоретичними передумовами [7, с. 195–196].

Кожна нова створюється, як правило, на базі „старих” теорій, що на
визначеній стадії розвитку науки „утрачають” здатність вбирати в себе і
пояснювати зростаючий потік нової наукової інформації [9, с. 18]. Хоча у
випадку створення теорії криміналістичного забезпечення слідчої
діяльності такої старої теорії немає, це, не означає, що названа теорія
створюється на порожньому місці, тобто у неї немає відповідних
теоретичних передумов. Розробці теорії криміналістичного забезпечення
слідчої діяльності передував багаторічний період накопичення знань про
її об’єкт і предмет у структурі відповідних спеціальних теорій. Саме
вони у своїй єдності і створюють інформаційний фонд, на якому базується
теорія криміналістичного забезпечення слідчої діяльності. До наук, що
створили можливість розробки названої теорії, варто віднести насамперед
криміналістику, кримінальний процес, управління, дидактику, психологію
тощо. Наявність у цих наук загального теоретичного базису у вигляді
конкретних загальних положень, що рівною мірою відносяться до кожної з
них, поєднує всі названі науки в одну загальну систему. Пошук таких
положень на основі порівняння досягнень усіх названих наук у розкритті,
розслідуванні та попередженні злочинів приводить до висновку про
необхідність теорії, у межах якої і повинні розроблятися питання, що є
дійсно загальними для всіх спеціальних наук. Якщо існує система
приватних наук кримінального циклу та інших наук, що забезпечують
діяльність відповідних суб’єктів з розкриття, розслідування та
попередження злочинів, то не може не існувати теорії, яка узагальнювала
б досягнення всіх зазначених наук. Аналіз окремих явищ і проблем, що
входять у предмет відповідних спеціальних теорій, показує, що вони
підлягають розробці в руслі теорії криміналістичного забезпечення
слідчої діяльності, є загальними та актуальними як для слідчої практики
так і для науки про боротьбу зі злочинністю в цілому. Вони повинні
розроблятися самостійно, у межах адекватної їм теорії, а наявність
зазначеного загального для всіх спеціальних наук про розкриття,
розслідування та попередження злочинів є важливою теоретичною
передумовою створення теорії криміналістичного забезпечення слідчої
діяльності. Тому висунення відповідної ідеї обумовлено усвідомленням на
базі даних різних наук наявності можливостей вирішення проблем
ефективності розкриття, розслідування та попередження злочинів на основі
створення теорії криміналістичного забезпечення слідчої діяльності.
Спираючись на загальні уявлення про механізм вирішення загальних проблем
у різних науках, і визнаючи цілком прийнятним застосування цього
механізму в даній дослідницькій ситуації, і була висунута ідея створення
теорії криміналістичного забезпечення слідчої діяльності. Таким чином,
створення названої теорії обумовлюється взаємозв’язком окремих теорій,
що об’єктивно призводить до їхньої природної інтеграції на базі
загальних для усіх них матеріалістичних основ, принципів, концепцій.
Взаємозв’язок перерахованих теорій указує на існування того загального,
що неодмінно відноситься до кожної з них, але, будучи необхідним як для
цих теорій, так і для всієї системи слідчих органів, назване загальне
має потребу в самостійній розробці, яка може бути здійснена лише в межах
адекватної теорії. Тому створення цілісної і до того ж завершеної теорії
криміналістичного забезпечення слідчої діяльності – об’єктивна
необхідність, реалізація якої цілком відповідає прогресивному розвиткові
як системи окремих теорій, пов’язаних з розкриттям, розслідуванням і
попередженням злочинів, так і безпосереднім потребам слідчої практики.
Об’єктивне існування розглянутих теоретичних передумов створює реальну
можливість побудови гносеологічного фундаменту, спираючись на який можна
розробити об’єктивно дійсні і до того ж достатні концептуальні основи
даної теорії.

Можливості створення теорії криміналістичного забезпечення слідчої
діяльності, що передбачаються чинним законодавством й іншими
нормативними актами, утворюють у своїй єдності правові передумови
теорії. Законодавство є єдиним для всієї держави і загальним не тільки
для слідчих, а й для всіх органів, що ведуть боротьбу зі злочинністю.
Воно є необхідною і достатньою правовою передумовою для створення теорії
криміналістичного забезпечення слідчої діяльності. Дана теорія є
прийнятною й для інших держав СНД, що мають загальні проблеми в спільній
боротьбі зі злочинністю на всій пострадянській території. Але
відсутність єдиного правового простору породжує проблему створення
загальних міждержавних правових передумов боротьби зі злочинністю.

У даний час спостерігається загальна консолідація злочинності, тому
вчені і практики єдині в думці, що ефективна боротьба з нею можлива
тільки шляхом широкого міжнародного співробітництва, формування єдиного
правового простору на основі уніфікації та гармонізації національного
законодавства. Лише єднання реальних конструктивних дій, активний пошук
загальних правових підходів сприятиме серйозним позитивним зрушенням у
вирішенні проблем боротьби зі злочинністю.

Створення організаційно-правових основ взаємодії між органами внутрішніх
справ окремих держав – важливий результат координації спільних зусиль у
боротьбі зі злочинністю. Тому прийняті спеціальні закони про боротьбу з
організованою злочинністю, корупцією і тероризмом, у роботі знаходяться
ряд комплексних цільових державних програм з окремих питань практичної
реалізації законодавчих положень, безпосередньо здійснюється
результативне міжнародне співробітництво в межах проведення
оперативно-розшукових і інших заходів, створюються і функціонують
координаційні ради керівників правоохоронних органів – учасників СНД.

Але такий процес, на жаль, ще недостатньо динамічний, його стримує
рекомендаційний характер прийнятих документів, відсутність механізму
формування правового поля і впливу на правові процеси по лінії
інститутів Співдружності, у тому числі і Міжпарламентській Асамблеї.

Це, наприклад, призводить до неякісного виконання доручень про
проведення слідчих дій, виникнення необхідності повторних звертань,
тривалості часових витрат, недостатньої взаємної довіри служб різних
держав і переоцінка власних можливостей кожної зі сторін.

Ефективне співробітництво в боротьбі зі злочинністю вимагає швидкої
реакції, оперативної взаємодопомоги й обміну інформацією. Комплексне
вирішення цих проблем припускає удосконалювання єдиної автоматизованої
інформаційної системи правоохоронних органів держав за допомогою
збільшення об’єктів обліку і розширення можливостей використання
інформаційного масиву.

Зазначені інтеграційні тенденції у нормотворчості та практичній
діяльності правоохоронних органів з розкриття, розслідування та
попередження злочинів обумовлюють необхідність формування відповідної
наукової основи, тобто створення теорії криміналістичного забезпечення
слідчої діяльності. При цьому достатньою правовою передумовою її
створення виступають загальноприйняті правові положення регулювання
боротьби зі злочинністю.

Розглянуті правові передумови є комплексними, оскільки вони утворені
сукупністю правових норм, що відносяться до різних галузей права, що
регламентують різноманітні аспекти загального процесу розкриття,
розслідування та попередження злочинів, і поряд з цим включають
відповідні підзаконні акти, що створюють додаткові можливості для
розробки теорії криміналістичного забезпечення слідчої діяльності.
Відзначена обставина визначає комплексний характер самої теорії, в
основі якої вони лежать, а також тих емпіричних даних, що у своїй
єдності утворять самостійний вид передумов теорії, що розглядається.

Відповідно до діалектичного підходу у будь-якій науковій галузі – як у
сфері природи, так і в сфері історії – треба виходити з фактичних
даних [10, с. 370]. Фактичні дані, що обумовлюють можливість та
підтверджують правомірність створення теорії криміналістичного
забезпечення слідчої діяльності, утворюють у своїй єдності емпіричні
передумови даної теорії, які виступають у вигляді окремих даних досвіду
або у вигляді емпіричних законів [7, с. 195]. Стосовно слідчої
діяльності дані досвіду відображають сучасний стан та обумовлюють
розвиток тенденцій її криміналістичного забезпечення, а емпіричні закони
відображають загальне та істотне в діяльності слідчих органів.

Фактами реальної дійсності, що обумовлюють можливості створення теорії
криміналістичного забезпечення слідчої діяльності є наступні:

– загальний для всіх слідчих органів об’єкт діяльності – попередження,
розкриття та розслідування злочинів;

– спільність завдань і кінцевих цілей слідчих органів у цій діяльності
та підлеглість загальній меті кримінального судочинства – встановленню
об’єктивної істини в кримінальних справах;

– єдина для всіх правоохоронних органів політика держави, що являє собою
директивно-настановну кримінально-політичну доктрину влади, закріплену в
системі постанов, законодавчих і інших нормативних актів, що визначають
завдання, кінцеві цілі, стратегію і загальні принципи боротьби зі
злочинністю. Її повсякденне здійснення всіма правоохоронними органами є
реальним фактом, що обумовлює можливість створення теорії
криміналістичного забезпечення слідчої діяльності, що буде не тільки її
провідником, але і стане науковою основою діяльності всіх правоохоронних
органів з реалізації карної політики, утілення її принципів і
стратегічних установок у життя;

– дослідницький потенціал, що являє собою, насамперед, базу прикладних і
науково-прикладних досліджень, визначається діяльністю науково-дослідних
закладів, що спеціалізуються на проведенні науково-дослідних робіт, а
також забезпеченням цих закладів дослідницьким, стендовим і іншим
устаткуванням, наявністю кваліфікованих фахівців і науково-допоміжного
потенціалу. Такими закладами є науково-дослідні інститути судових
експертиз, науково-дослідні лабораторії судових експертиз, підрозділи по
розробці спеціальних засобів, у тому числі криміналістичних, кафедри в
навчальних закладах, які при здійсненні прямого зв’язку науки
криміналістики зі слідчою практикою та на основі її вимог розробляють
нові прийоми і методи експертних досліджень, проводять значну методичну
і консультативну роботу, дають експертні висновки по завданнях
правоохоронних органів;

– реально існуючі фундаментальні проблеми розслідування злочинів
вирішуються лише на основі поєднання практичного досвіду і єдиних
наукових основ в результаті створення теорії криміналістичного
забезпечення слідчої діяльності;

– повсякденна слідча практика здійснюється при взаємодії слідчих та
інших судових та правоохоронних органів, ЗМІ, громадськості. Участь
кожного з названих органів у боротьбі зі злочинністю є тією реальністю,
що виступає як самостійний емпіричний факт, який обумовлює необхідність
і можливість створення теорії криміналістичного забезпечення слідчої
діяльності;

– освітянський потенціал визначається можливостями науково-педагогічних
кадрів і науково-технічних ресурсів навчальних закладів, що склалися у
наукових школах при виконанні досліджень поряд із підготовкою
висококваліфікованих фахівців і наукових кадрів. Для здійснення даних
можливостей вирішальне значення мають склад і кваліфікація
науково-педагогічних кадрів, організація наукових досліджень у
навчальних закладах, наявність необхідного лабораторного, вимірювального
устаткування. Основними завданнями в сфері освіти є посилення
фундаментальності, оптимізація і концентрація навколо вузлових проблем
спеціальності; у сфері методів і форм навчання – інтенсифікація на
основі поглиблення пізнавальної діяльності; у сфері засобів навчання –
модернізація і технічне удосконалення. Підготовка кадрів для слідчих
підрозділів здійснюється за замовленням комплектуючих органів, у тому
числі у спеціалізованих відомчих навчальних закладах, а також шляхом
перепідготовки та підвищення кваліфікації практичних працівників
правоохоронних органів. Це покладає на теорію криміналістичного
забезпечення слідчої діяльності ще й дидактичну функцію [2, с. 25].

Перелік викладених фактів не є вичерпним, але, на нашу думку, достатнім
для висновку про те, криміналістичне забезпечення слідчих органів не
тільки існує, але і реалізується в повсякденній діяльності відповідних
суб’єктів, що свідчить про наявність цілком реальних фактичних основ для
створення теорії криміналістичного забезпечення слідчої діяльності. Крім
того, наявність проблем забезпечення розкриття, розслідування та
попередження злочинів, виступає як самостійний емпіричний факт, що
обумовлює необхідність і можливість створення даної теорії. Практика
імпліцитно (неявно) входить у зміст фактичних положень і тим самим
перетворює їх у достовірну підставу наукової теорії, в елемент, що
обґрунтовує і доводить частини системи знання [6, с. 83].

Враховуючи різну якісну визначеність розглянутих фактів, а саме
позитивність одних та негативність інших, треба зазначити, що факти не
можна усунути зі світу за допомогою теорій, якими б неприємними вони не
були [8, с. 111]. Тому для цього потрібна діяльність відповідних
практичних органів з розвитку позитивних явищ та усунення з життя
негативних. Створення ж адекватних теорій (у нашому випадку теорії
криміналістичного забезпечення слідчої діяльності) сприятиме досягненню
зазначеної мети.

Послідовний розгляд різних видів передумов теорії криміналістичного
забезпечення слідчої діяльності дозволяє прийти до висновків, що:

– вони існують об’єктивно;

– перебувають у визначеному взаємозв’язку і взаємозалежності;

– у своїй єдності надають якісну визначеність і правомірність створення
теорії криміналістичного забезпечення слідчої діяльності;

– потребують самостійної і всебічної розробки;

– через відзначений взаємозв’язок самостійність передумов відносна так
само, як і відносна їхня стабільність, оскільки те, що зараз вважається
дійсним, завтра може бути піддано сумнівові внаслідок появи нових фактів
або подальшого розвитку теорії і практики;

– зміна передумов обов’язково спричинить і відповідні зміни в структурі
і змісті теорії криміналістичного забезпечення слідчої діяльності,
оскільки абсолютно коректних проблем не буває: кожна проблема осмислена
і коректна лише настільки, наскільки дійсні її передумови. Можливі зміни
й уточнення в структурі передумов, потребують і оцінки проблеми щоразу
по-новому [3, с. 34].

Підсумовуючи викладене, необхідно зазначити, що вказані обставини
потрібно враховувати не тільки в момент створення теорії
криміналістичного забезпечення слідчої діяльності, але й у процесі
апробації її висновків на практиці, оскільки, якщо передумови правильні
і якщо правильно застосовано до них закони мислення, то й результат
повинний відповідати дійсності [11, с. 629].

Література6

1. Зеленецкий В.С. Общая теория борьбы с преступностью. 1.
Концептуальные основы. – Х.,: Основа, 1994. – 321 с.

2. Ієрусалимов І.О. Забезпечення використання науково-технічних
досягнень у слідчій діяльності: Навч. посіб. – К.: Наук.світ, 2000. –
67 с.

3. Карпович В.Н. Проблема, гипотиза, закон. – Новосибирск, 1980. – 96 с.

4. Козлова М.С. Проблема оснований науки // Природа научного познания.
Логико-методологический аспект. – Минск, 1979. – 134 с.

5. Коршунов А.М. Теория отражения и творчество. – М, 1971. – 233 с.

6. Косолапов В.В. Информационно-логический анализ научного исследования.
– К., 1968. – 99 с.

7. Мостепаненко М.В. Философия и методы научного познания. – Л., 1972. –
196 с.

8. Планк М. Единство физической картины мира. – М., 1966. – 111 с.

9. Чепиков М.Г. Интеграция науки. – М., 1981. – 112 с.

10. Энгельс Ф. Диалектика природы // Маркс К., Энгельс Ф.: Соч. – Т. 20.
– 700 с.

11. Энгельс Ф. Материалы к „Анти Дюрингу” / Из подготовительных работ к
„Анти Дюрингу” (часть первая) // Маркс К., Энгельс Ф.: Соч. – Т. 20. –
700 с.

Похожие записи