Реферат на тему

Тактика документування протиправної діяльності розроблюваних осіб за
допомогою оперативно-технічних засобів

План

Правова основа застосування спеціальної техніки під час здійснення
оперативно-розшукових заходів.

Класифікація спеціальної техніки. Мета та значення застосу-ваня
оперативно-технічних засобів.

3. Основні тактичні прийоми проведення негласної фотозйомки та
відеозапису.

Правова основа застосування спеціальної техніки під час здійснення
оперативно-розшукових заходів

Законодавчо визначено, що оперативні підрозділи податкової міліції мають
право використовувати різноманітні технічні засоби для отримання
конфіденційної інформації з метою попередження та розкриття злочинів у
сфері оподаткування для розшуку неплатників податків, які переховуються
від слідства та судових органів.

У більшості економічно розвинених країн діяльність, пов’язана зі збором
конфеденційної інформації відносно юридичних та фізичних осіб, чітко
регламентована законами і реалізована у чіткому механізмі їх виконання.
Законодавство України визначає, що таким збором інформації в нашій
країні можуть займатися тільки державні інститути (МВС, СБУ, податкова
міліція, Держкомкордон).

Під час проведення оперативно-розшукових заходів працівни-ки оперативних
підрозділів податкової міліції використовують різ-номанітні спеціальні
технічні засоби, спираючись на наступну за-конодавчу базу.

1. Конституція України від 28 червня 1996 р.

2. Закон України “Про оперативно-розшукову діяльність” від 18 лютого
1992 р.

3. Закон України “Про організаційно-правові основи боротьби з
організованою злочинністю” від 30 липня 1993 р.

4. Закон України “Про державну податкову службу в Україні” від 5 лютого
1998 р.

5. Закон України “Про міліцію” від 20 грудня 1990 р.

6. Кримінальний та Кримінально-процесуальний кодекси України.

7. Інші законодавчі акти та міжнародно-правові угоди і дого-вори,
учасниками яких є Україна.

Ст. 8 Закону “Про ОРД” визначає права підрозділів, які здійс-нюють
оперативно-розшукові заходи. 

Пункт 9 надає можливість знімати інформацію з каналів зв’язку
(телефонних, радіоканалів, комп’ютерних мереж), а також застосовувати
інші технічні засоби для отримання необхідної інфо-рмації про осіб, які
підозрюються у вчиненні злочинів (у нашому випадку – злочинів у сфері
оподаткування).

Пункт 11 надає право здійснювати візуальне спостереження за особами, які
розробляються, у громадських місцях із застосуванням фото-, кіно-,
відеозйомки, оптичних і радіоприладів, інших техніч-них засобів.

Пункт 17 дозволяє створювати і застосовувати автоматизовані інформаційні
системи, тобто накопичувати і використовувати комп’ютерні бази даних, в
яких зосереджується оперативна інфор-мація про ухилення від сплати
податків юридичними і фізичними особами-суб’єктами підприємницької
діяльності.

Відповідно до вимог Закону “Про ОРД” та Конституції Украї-ни негласне
проникнення в жилі приміщення та візуальне спосте-реження в них
працівники правоохоронних органів можуть здійс-нювати лише за дозволом
суддіі, до компетенції якого входить ви-рішення даних питань.

Зняття інформації з каналів зв’язку, застосування інших техні-чних
засобів отримання інформації та контроль поштово-телеграфних відправлень
проводиться аналогічно, якщо іншим спо-собом неможливо здобути фактичні
дані для забезпечення захисту суспільства і держави від злочинних
посягань.

Ст. 9 Закону “Про ОРД” встановлює гарантії законності під час здійснення
оперативно-розшукової діяльності.

Підрозділи, які використовують автоматизовані інформаційні системи в
оперативно-розшуковій діяльності, повинні забезпечити можливість
видавати дані про особу на запит органів розслідуван-ня, прокуратури,
суду.

У місцях зберігання інформації повинна гарантуватися її до-стовірність
та надійність охорони.

Візуальне спостереження може проводитися з метою встанов-лення даних про
особу та її зв’язки у випадках, коли є факти, які підтверджують, що нею
готується або вчинено тяжкий злочин, а та-кож отримання інформації, яка
вказує на ознаки такого злочину.

Відповідно до статті 5 (п. 3) Закону “Про органіаційно-правові основи
боротьби з організованою злочинністю” до державних орга-нів, які беруть
участь у боротьбі з організованою злочинністю, на-лежать і органи
державної податкової служби.

Ст. 15 даного Закону регламентує використання спеціальних технічних
засобів у боротьбі з організованою злочинністю.

1. У боротьбі з організованою злочинністю спеціальним під-розділам
надається право за попередньою санкцією прокурора до-датково
використовувати спеціальні технічні засоби у випадках:

а) контролю, фіксації і документування розмов та інших дій осіб за
наявності підстав вважати їх причетними до організованої злочинної
діяльності;

б) фіксації та документування факту телефонної розмови між громадянами,
надсилання листа або телеграфного повідомлення без порушення таємниці
змісту телефонної розмови, листа або телеграфного повідомлення;

в) забезпечення особистої безпеки і безпеки житла, майна співробітників
спеціальних підрозділів, учасників кримінального судочинства, їх
близьких родичів у разі загрози заподіяння їм шко-ди у зв’язку з їх
участю в боротьбі з організованою злочинністю.

2. Фактичні дані, одержані та зафіксовані співробітниками спеціальних
підрозділів із застосуванням технічних засобів, можуть використовуватися
як докази в судочинстві.

Останнє положення ст. 15 Закону “Про боротьбу з організова-ною
злочинністю” дуже важливе, оскільки надає працівникам пода-ткової
міліції право оперувати в суді матеріалами оперативно-технічних заходів.

Крім того, відповідно до Кримінально-процесуального кодек-су України
інформація, одержана оперативними підрозділами пода-ткової міліції із
застосуванням спеціальних технічних засобів, може використовуватися при
проведенні слідства у кримінальних справах та при судочинстві.

Використання оперативно-технічних засобів під час здійснен-ня ОРД має
процесуалльне підгрунття, регламентоване ст. 103 КПК.

Класифікація спеціальної техніки. Мета та значення застосування
оперативно-технічних засобів

Усі існуючі на сьогоднішній день спеціальні технічні засоби, які
використовуються працівниками правоохоронних органів, мож-на умовно
розділити на 7 основних класів.

Засоби зв’язку.

2. Засоби сігналізації та промислового телебачення.

3.Оперативно-технічні засоби.

4.Засоби розвідки та технічного захисту інформації.

5. Криміналістична техніка.

6. Інформаційні системи.

7. Засоби індивідуального захисту та активної оборони.

Кожний ОТЗ та їх сукупність можуть застосовуватися тільки з метою
боротьби із злочинністю – для попередження злочинів, що готуються, та
розкриття скоєних злочинів, для розшуку злочинців та інших осіб, які
мають оперативний інтерес для правоохоронних органів.

Порядок застосування ОТЗ і використання одержаних резуль-татів повинні
повністю відповідати вимогам чинного законодавства та відомчих
нормативних актів.

Усі оперативно-технічні засоби, у свою чергу, можна класифі-кувати на
декілька груп за їх функціональним призначенням та фі-зичними принципами
роботи.

1. Засоби негласної фотозйомки та відеозапису.

2. Засоби негласного звукозапису.

3.Пошукові прилади.

4.Прилади нічного спостереження.

5. Спеціальні хімічні речовини.

Кожний оперативно-технічний засіб потрібно розглядати з по-зицій його
використання у практичній діяльності правоохоронних органів, а також
можливості застосування у процесі проведення то-го чи іншого
оперативно-розшукового заходу.

У зв’язку з цим дуже важливим моментом є глибоке усвідом-лення правових
засад застосування оперативно-технічних засобів, які базуються на
вимогах кримінально-процесуального законодав-ства (ст. 103 КПК України).

Відповідно до Закону “Про оперативно-розшукову діяльність” та
Кримінально-процесуального кодексу працівники податкової мі-ліції можуть
використовувати оперативно-технічні засоби з метою:

1) проведення оперативних заходів для попередження та розкриття
злочинів, а також розшуку осіб, які вчинили злочини;

2) документування протиправних дій юридичних та фізичних осіб;

3) використання результатів застосування технічних засобів в якості
доказів у суді.

Значення застосування оперативно-технічних засобів при здійсненні ОРД

Завдяки застосуванню оперативно-технічних засобів при про-веденні ОРД
можуть одержуватися предмети й документи, відомос-ті, які мають важливе
інформаційне значення і допомагають намі-тити слідчі версії, виявити
свідків і потерпілих, осіб, причетних до вчинення злочину, встановити
місця зберігання предметів і документів, важливих для слідства і суду.

При цьому потрібно враховувати, що одержані в результаті проведення
оперативно-технічних заходів фактичні дані можуть набути доказового
значення тільки у тому разі, якщо вони будуть оформлені і перевірені в
порядку, визначеному КПК.

На підрозділи податкової міліції, які застосовують у своїй практичній
діяльності ОТЗ, покладаються наступні функції:

1. Здійснювати негласний аудіоконтроль переговорiв у примiщеннях,
транспортних засобах, на земельних дiлянках та в iнших мiсцях з
використанням технiчних засобiв.

2. Знімати інформацію з каналів телефонного та радіозв’язку,
застосовувати інші технічні засоби отримання інформації з
телеко-мунікаційних мереж.

3. Здійснювати візуальне спостереження в громадських місцях із
застосуванням фото-, кіно-, відеозйомки, оптичних і радіоприла-дів, іших
технічних засобів.

4. Здійснювати негласне проникнення в примiщення (приват-ний будинок,
квартиру, на дачу, у садовий будинок, кiмнату готе-лю, офiс, примiщення
пiдприємства, органiзацiї, установи), у транс-портнi засоби та iншi
мiсця з метою:

– виявлення слiдiв i ознак злочинiв;

– негласного огляду предметiв, матерiалiв i документiв;

– документування та фіксації знайдених слідів за допомогою технічних
засобів.

5. Створювати і застосовувати автоматизовані інформаційні системи з
метою збору, накопичення і збереження інформації про події і факти, що
свідчать про злочинну діяльність у сфері оподат-кування, її причини та
умови, про осіб, які причетні до податкових злочинів.

Основні тактичні прийоми проведення негласної фотозйомки та відеозапису

У ході здійснення оперативно-розшукових заходів працівни-кам податкової
міліції важливо задокументувати окремі факти, що свідчать про
протиправну діяльність осіб, які розробляються, у ви-гляді фотографій
або відеоряду. Це моменти зустрічей осіб, перево-зу вантажів, передачі
окремих речей або документів. З цією метою оперативникам у нагоді
стануть саме засоби негласної фотозйомки та відеозапису.

Вказані засоби в ОРД застосовуються для:

1) документування окремих епізодів або фактів підготовки до скоєння
злочину чи вже здійсненого злочину;

2) фіксації фактів зустрічей співучасників підготовки або здій-снення
злочину;

3) зйомки дійсних або підробних документів, які мають дока-зове
значення, коли існують побоювання, що їх можуть знищити підозрювані
особи, а негласне вилучення цих документів неможли-ве або недоцільне з
тактичних міркувань;

4) закріплення результатів оперативного або зашифрованого огляду
приміщень, предметів та документів;

5) виготовлення фотографій осіб, які перевіряються або знахо-дяться у
розробці, а також злочинців, які розшукуються;

6) отримання фотокопій почерку або підпису підозрюваної особи чи
злочинця, коли це необхідно для оперативних цілей або для
криміналістичних досліджень.

Розглянемо декілька основних умов проведення негласної фотозйомки та
відеозапису.

Зйомка на місцевості

Існує три способи проведення негласних зйомок на місцевості.

1. Зйомка з використанням серійної апаратури шляхом зашиф-ровки своїх
дій.

Така фото- або відеозйомка може проводитися оперативними працівниками
або негласними співробітниками під виглядом про-ведення планових
топографічних робіт, зйомок професійних фото-графів або ж операторів
телекомпаній, любительських або турист-ських фотозйомок та ін. Дуже
часто для цього потрібно розроблю-вати оперативні комбінації і залучати
випадкових сторонніх осіб нібито для участі у масовках та інших заходах.

Як недолік слід зазначити, що така зйомка може проводитися протягом
короткого часу, щоб не викликати підозри в осіб, які роз-робляються.

2. Зйомка з використанням різноманітного прикриття апарату-ри.

Така зйомка може проводитися малогабаритними фото- та відеокамерами із
автомобілей (бажано із тонованим склом) або ж каме-рами, вмонтованими у
кейси, сумки, портфелі, папки, сигаретні па-чки тощо.

До переваг такого способу зйомки слід віднести його мобіль-ність та
несподіваність у застосуванні, хоча точність дій оператив-них
працівників залежить від їх досвіду та правильного тактичного
використання наявної апаратури.

3. Зйомка зі сховищ із застосуванням телеоб’єктивів.

Цей спосіб фото- та відеозйомки є найбільш безпечним для оперативних
працівників і найбільш тривалим у часі. Із добре законспірованих сховищ
можна вести спостереження за об’єктами, що розробляються, протягом
багатьох годин і діб.

Як правило, це може бути спостереження:

– за яким-небудь об’єктом, де відбуваються зустрічі осіб, які
представляють оперативний інтерес для правоохоронних органів;

– за житлом чи службовим приміщенням підозрюваної особи з метою
встановлення її зв’язків;

за об’єктом, де очікується поява злочинця, який знаходиться в розшуку;

– за проведенням оперативних комбінацій із залученням аген-турного
апарату та ін.

В умовах конспірації найбільш доцільно використовувати ста-ціонарну
фото- та відеоапаратуру, яку розміщують під найвигідні-шими ракурсами,
вибирають оптимальні режими освітлення, про-водять зйомку із декількох
точок одночасно.

Ця апаратура кріпиться на штативах, має потужні елементи живлення,
змінні комплекти акумуляторів, фото- та відеоплівки різної
світо-чутливості, системи змінної оптики та світлофільтрів.

Зйомка в умовах приміщень

Використання фото- та відеоапаратури при проведенні ОРД у закритих
приміщеннях переслідує ту ж мету, що і зйомка на місце-вості із сховища
та інших спостережних пунктів.

Але для проведення таких заходів всередині приміщень потрібно
заздалегідь в усіх тонкощах розробити тактичний план прове-дення
операції та більш винахідливо підійти до маскування апара-тури.

Така фотоапаратура має бути з безшумним спуском та автома-тичною
перемоткою плівки, відеоапаратура теж не повинна ство-рювати інтершум у
приміщенні, яке вона знімає. Крім того, апара-тура повинна управлятися
дистанційно.

Як правило, фото- та відеоапаратуру камуфлюють під радіо-приймачі,
звичайну для даного приміщення побутову техніку, або маскують її у
меблевих стінках, шафах, антресолях тощо.

Слід зазначити, що необхідність застосування фото- та відео-техніки при
проведенні кожного конкретного оперативного заходу у закритому
приміщенні потрібно всебічно зважити, обгрунтувати, оцінити ступінь
ризику розшифровки задіяних в операції оператив-них працівників та
негласних співробітників, а також реальність небезпеки та ймовірної
загрози їх життю з боку злочинного світу.

Тільки після моделювання оперативної комбінації та всебічно-го аналізу
криміногенної ситуації керівнику підрозділу можна при-ймати рішення про
застосування апаратури у закритому приміщен-ні.

Останнім часом з такою метою часто застосовують аудіо-відеозаписуючі
системи, які монтуються в суміжних приміщеннях із тим, за яким ведеться
спостереження. Контроль здійснюється за допомогою відеооб’єктивів, які
з’єднуються із самою системою сві-тловолоконним кабелем.

Зйомка окремих документів та предметів

Така фото- та відеозйомка проводиться під час ОРД з ураху-ванням усіх
вищеназваних обставин і при визначенні найменшого ступеня ризику для
співробітників правоохоронних органів.

Як правило, ці заходи пов’язані із негласним проникненням до жилих або
службових приміщень, якщо іншим способом неможли-во здобути фактичні
дані для забезпечення захисту суспільства і держави від злочинних
посягань. При цьому можливе використання як серійної, так і
малогабаритної спеціальної апаратури.

Остаточно повинна досягатися головна мета ОРД – отримання фотознімків чи
відеоматеріалів дійсних або підробних документів, які мають доказове
значення, особливо, коли є побоювання, що їх можуть знищити підозрювані
особи, а негласне вилучення цих до-кументів неможливе або недоцільне з
тактичних розрахунків, вико-ристання матеріалів негласної фотозйомки та
відеозапису.

Якщо виникає необхідність використовувати при розслідуван-ні якихось
злочинів окремі фото- та відеоматеріали, вони повинні відправлятися із
супроводжувальним листом слідчому із вказівкою, що ці матеріали отримані
у порядку виконання вимог ч. 1 ст. 103 КПК України.

Слідчий відповідно до ст. 65, 66, 85 КПК України вирішує пи-тання про
приєднання їх до матеріалів кримінальної справи.

Література

1. Конституція України. – К., 1996.

2.кон України “Про оперативно-розшукову діяльність” від 18.02.92.

3. Закон України “Про організаційно-правові основи боротьби з
організованою злочинністю” від 30.07.93.

4. Закон України “Про міліцію” від 20.12.90.

5. Закон України “Про державну податкову службу в Україні” від 5.05.98.

6. Кримінальний та Кримінально-процесуальний кодекси України.

Похожие записи