Реферат на тему:

Сутність інформаційно-аналітичної роботи в органах державної податкової
служби

Актуальність розгляду питання сутності інформаційно-аналітичної роботи
в органах державної податкової служби зумовлена значущістю ролі
державної податкової служби в розбудові правової держави в Україні, а
саме її інформаційно-аналітичній діяльності як одній із складових
управлінської діяльності.

Проблемним питанням інформаційно-аналітичної діяльності органів
податкової служби присвячені окремі публікації, монографії, матеріали
науково-практичних конференцій. Основні наукові дослідження даної
проблеми розроблені вітчизняними вченими: В.Б. Авер’яновим,
О.М.Бандуркою, Л.К. Вороновою, І.П. Голосніченком, Н.О. Гуторовою,
Є.В.Додіним, М.М. Дорогих, М.В. Гуцалюком, Г.Г. Забарним, Р.А. Калюжним,
С.В. Ківаловим, Л.В. Ковалем, М.П. Кучерявенком, П.В. Мельником,
Н.Р.Нижник, П.С. Пацурківським, В.П. Пєтковим, В.М. Поповичем,
Л.А.Савченко, В.В. Цвєтковим, В.С. Цимбалюком, В.О. Шамраєм, М.Я.Швецем,
Ю.С. Шемшученком, В.К. Шкарупою та ін.

Метою цієї статті є спроба дати обґрунтоване визначення поняттю
„інформаційно-аналітична робота державної податкової служби” через
розуміння сутності даного явища, а також здійснення аналізу такого виду
діяльності податкових органів.

Сутність поняття інформаційно-аналітичного забезпечення органів
державної податкової служби може бути розкрита через використання двох
основних понять: сутності інформаційного та суті аналітичного
забезпечення. Розглянемо ж суть понять інформаційного та аналітичного
забезпечення.

Поняття „інформація” є об’єктом постійного дослідження. Інформація (від
латинського слова – informatio – роз’яснення, викладення) – це відомості
(або їхня сукупність) про предмети, явища та процеси оточуючого нас
світу [1, с. 126].

Вирішуючи проблеми дослідження інформації, найчастіше користуються
трьома підходами: синтаксичним (статистичним або кількісним);
семантичним (змістовим); прагматичним (практичним, корисним).

Виходячи з цього, потрібно розрізняти поняття „дані” та „інформація”.
Дані можуть розглядатись як ознаки або зафіксовані повідомлення, що в
певний момент не впливають на поведінку (процес прийняття рішення). Дані
(повідомлення), що не отримали оцінки їхньої важливості, є потенційною
інформацією, а дані, що використовуються при прийнятті рішення, – це
реальна інформація.

Поняття „інформація” можна трактувати й як нові знання, прийняті,
усвідомлені та зрозумілі й оцінені як корисні для вирішення тих чи інших
управлінських завдань.

У загальному комплексі завдань інформаційно-аналітичного забезпечення
будь-яких соціально-економічних процесів, у тому числі і діяльності
податкової служби, інформаційна складова має пріоритетне значення. Її
сутність і значення може бути повністю усвідомлене лише після розкриття
змісту інформаційно-аналітичного забезпечення управління державною
податковою службою України.

Розкриття предметно-галузевої значущості поняття
„інформаційно-аналітичне забезпечення органів податкової служби”
потребує перш за все з’ясування семантичної сторони слова
„забезпечення”, яке останнім часом часто вживається в законодавстві,
юридичній літературі і в дисертаціях, у сполученні з новими
прикметниками чи самостійно, в тому числі при розгляді питань правового
регулювання окремих видів діяльності або уповноважених суб’єктів чи
методичних, теоретичних, процесуальних основ використання наукових
методів, технічних засобів і інших мовних ситуацій без відповідних
пояснень.

У довідкових виданнях термін „забезпечення” тлумачиться хоча і у
близьких значеннях, але з певними відмінностями. Так, у Новому
тлумачному словнику української мови він розглядається у двох значеннях:
1) надання чи створення матеріальних засобів і 2) гарантування чогось.

В юридичному значенні термін „забезпечення” можна розглядати в двох
аспектах, а саме: унормування певного порядку діяльності суб’єктів
суспільних відносин, а також передбачення законом чи вироблення
практикою сукупності заходів, спрямованих на удосконалення або
покращання функціонування будь-чогось за певних умов

Семантичні аспекти і тлумачення забезпечення з лінгвістичних позицій
дозволяє розглядати його як: вид діяльності, систему напрямів чи певні
заходи, спрямовані на покращання чи удосконалення чогось конкретного.

Термінологічне розуміння та тлумачення „забезпечення” в тлумачних
словниках має вихідне значення для з’ясування сутності його змісту в
ситуаціях застосування, наприклад, „забезпечення
інформаційно-аналітичної роботи”, „забезпечення інформаційно-аналітичної
роботи в органах державної податкової служби”, „інформаційно-аналітичне
забезпечення роботи органів державної податкової служби” та ін.

Таким чином, термін „забезпечення” як номінативну одиницю мови можна
розглядати в теоретичному значенні – як сукупність засобів,
інструментів, застосованих для вирішення певних завдань, а також умов,
які сприяють процесу їхнього вирішення, і в практично-функціональному
значенні – як сукупність напрямів створення зазначених вище засобів та
умов, визначення порядку і правил їхньої апробації, впровадження і
застосування в практичних сферах діяльності.

Під забезпеченням у широкому розумінні щодо діяльності податкових
органів, виходячи з наведеного його тлумачення, розуміють систему
відповідно наукових і практичних напрямів його оптимізації, а також
розробки і прийняття певних рішень і заходів у процесі діяльності
органів державної податкової служби при реалізації покладених на неї
функцій.

Виходячи із викладеного, інформаційне забезпечення органів податкової
служби – це і постійне узагальнення практики діяльності податкової
служби, виявлення недоліків і назрілих проблем, наукова їхня розробка і
відповідне законодавче, методичне вирішення. Інформаційне забезпечення
можна розглядати як своєрідний загальний метод організації чи
удосконалення тієї чи іншої діяльності. У той же час це процес,
пов’язаний з отриманням (збиранням), переробкою, використанням і
збереженням інформації, яка відображує реальні явища, події, факти тощо.
Що стосується діяльності державної податкової служби, то головним тут є
відшукання значимої для такої діяльності інформації, чітке визначення її
меж і документування з метою прийняття відповідних рішень чи заходів.
Значення інформаційного забезпечення у даному разі полягає у тому, що
усі заходи, спрямовані на здійснення податковою службою своїх функцій,
повинні ґрунтуватися на об’єктивних систематизованих даних про реальні
події. Йдеться про інформаційну систему, де зберігається і перетинається
різна за значущістю інформація, яка може використовуватися податковими
органами в своїй діяльності.

Для раціональної організації системи інформації та оцінки її стану
необхідно володіти знаннями щодо кількісного вимірювання інформації. На
практиці, як правило, обмежуються вимірюванням або обсягу даних, або
кількості інформації.

Обсяг даних, як правило, вимірюється числом документів, а також цифрових
та алфавітних символів (кількість байт інформації, що вона займає на
магнітних носіях ЕОМ).

Система органів державної податкової служби України спирається на
інтелектуальну інформацію, до якої можна віднести економічну, правову,
соціальну, статистичну та інші види інформації.

До особливостей інформації в органах державної податкової служби можна
віднести наявність суб’єктів та об’єктів інформаційних відносин.
Суб’єктами інформаційних відносин у процесі діяльності податкової служби
є співробітники податкової служби, уповноважені на ведення цієї
діяльності. Об’єктами інформаційних відносин є документована або
публічно оголошувана інформація про події та явища в галузях економіки,
міжнародній, соціальній та інших сферах. Ефективне інформаційне
забезпечення залежить від відповідної інформаційної системи органів
державної податкової служби України.

Інформаційна система податкової служби безперечно є системою з великими
потоками інформації та великою їхньою розгалуженістю, з великою
кількістю документів різної складності. Характерною особливістю
діяльності податкової служби є швидке реагування на всі зміни в
економічному та нормативно-правовому просторі, активна участь у
створенні механізмів саморегулювання економіки. Для того, щоб швидко
реагувати, регулювати, вдосконалювати, аналізувати та приймати
обґрунтовані рішення, необхідно володіти інформацією, а швидкий пошук і
систематизацію може забезпечити тільки автоматизована інформаційна
система.

Для розв’язання проблеми спільного використання інформаційної системи
різними користувачами і створюється інформаційне забезпечення, під яким
розуміють сукупність форм документів різних видів призначення,
нормативної бази та реалізованих рішень щодо обсягів, розміщення і форм
існування інформації, яка використовується в інформаційній системі під
час її функціонування на об’єкті управління [2, с. 22–23].

А. Тривайло [3] займався проблемами формування системи інформаційного
забезпечення управлінської діяльності керівника, зокрема наголошував, що
в системі управління першочергового значення набуває вторинна,
оброблювана інформація. Ним була розроблена системна модель комплексу
завдань та інформаційних потреб керівника, запропоновано шляхи
оптимізації кількісних та якісних характеристик інформаційного
забезпечення процесу управління.

Але самі по собі відомості для науковця і практика не мають значення,
якщо тільки вони не систематизовані, не проаналізовані та не вичленені з
загального обсягу одержаних даних. Тому поняття інформації нерозривно
пов’язують із аналізом і синтезом, у процесі аналітичної роботи не
уникнути багаторазового звернення до джерел необхідної інформації.

Мета аналізу визначає загальну орієнтацію на вирішення завдань. Аналіз
об’єктів дослідження заснований на досвіді, зорієнтований на одержання
нових знань, повинен відповідати загальним принципам наукового пізнання.
У процесі аналізу виконуються такі функції: описова – повна і об’єктивна
фіксація характеристик об’єктів (інформація про діяльність платників
податків, податкову злочинність тощо), аналіз існуючих між ними зв’язків
і відносин; пояснювальна – теоретичний аналіз причинно-наслідкових
зв’язків, виявлення закономірностей виникнення, розвитку і
функціонування проблем у системі оподаткування; прогнозована функція –
наукове передбачення стану податкової політики в майбутньому;
регулятивна – розробка і реалізація рекомендацій з метою покращання
роботи податкової служби, удосконалення заходів боротьби із податковою
злочинністю.

Основною метою аналітичної роботи в податковому процесі є визначення та
оцінка кількісних і якісних показників податкових надходжень, а також
факторів, що їх зумовлюють. Аналітична робота містить прогнозування та
аналіз податкових надходжень і їхніх джерел, дослідження впливу
оподаткування на економічне становище в державі, вивчення завантаженості
платників податками і зборами, оцінку чинників, які впливають на
надходження податків, розробку загальних економічних засад
оподаткування. До того ж під час аналітичної роботи повинні не тільки
реалізовуватися фіскальні завдання, але й закладатися інструменти
оптимізації оподаткування через застосування регулюючих і контролюючих
важелів.

Незважаючи на майже десятирічний період існування української системи
оподаткування, донині немає спеціальних методик та аналітичної бази
планування й аналізу податкових надходжень до бюджету. Сьогодні вихідним
етапом розрахунків прогнозів надходжень податкових платежів до бюджету є
планування на регіональному рівні за допомогою застарілого
нормативно-статистичного методу, в основу якого покладені дані про
податкові надходження в розрізі окремих джерел за минулий рік з
урахуванням прогнозних індексів цін. Але для визначення оптимальних
планових показників треба враховувати також їхні тенденції та загальні
закономірності соціально-економічного розвитку суспільства, від яких у
першу чергу залежить можливість виконання платниками своїх податкових
зобов’язань. Тому на стадії аналітичної обробки та аналізу інформації,
яка передує безпосередньому розрахунку планових показників, треба
використовувати дані не тільки офіційних органів, але й конкретних
платників податків.

Як для планування податкових надходжень, так і для управління податковим
процесом взагалі, потрібні дані не тільки про виконання бюджетних
завдань податкових доходів і результати діяльності податкової служби,
але й про вплив оподаткування на економічний розвиток та його тенденції.
Таку інформацію отримують у процесі аналітичної обробки та аналізу
фактичних сум податкових надходжень шляхом їхнього порівняння з даними
минулих періодів і передовим досвідом, а також за допомогою оцінки
впливу факторів макро- і мікроекономічного становища на кінцеві
результати оподаткування. У процесі аналітичної роботи виявляються
недоліки, невикористані можливості та перспективи податкового процесу.
Результатом аналітичної роботи є економічна ефективність управлінських
рішень, які приймаються в податковому процесі. Тому від методів і
прийомів, що використовуються при аналітичних розрахунках, залежить
рівень наукового обґрунтування податкового процесу. Як показує існуюча
практика, удосконалення потребує не тільки інформаційно-аналітична база,
але й самі методи розрахунку планових показників та аналізу їхнього
виконання. У процесі аналітичної роботи потрібно застосовувати більш
сучасні методи, які виправдали себе в податковій практиці зарубіжних
країн: кореляційно-регресивні та багатофакторні моделі, теорія
експертних оцінок, імітаційні методи та методи оптимізації планових
рішень. Ці методи орієнтуються на застосування певних програмних
засобів, тобто на уніфікацію і стандартизацію податкової звітності та її
показників.

Деякі науковці пропонують інформаційно-аналітичну роботу, що є частиною
управлінської діяльності, виділити в межах інших видів діяльності й
організаційного оформлення. Це у свою чергу означає функціональну
спеціалізацію усередині цілісної структури ІАР по напрямах збору,
накопичення, обробки, видачі, аналізу та реалізації інформації в
інтересах підготовки варіантів рішень на різних рівнях їхнього прийняття
і реалізації.

Семир’янов Д. дає визначення інформаційно-аналітичного забезпечення
управління підрозділами податкової міліції як функціонально та
структурно виділену спеціально організовану діяльність податкової
міліції, що передбачає збір, накопичення й обробку даних; пошук, аналіз
й узагальнення інформації; отримання спеціальних знань, що спрямована на
якісне забезпечення управлінської діяльності на різних рівнях у
структурі податкової міліції [4, с. 33].

Зважаючи на зазначене вище інформаційно-аналітичне забезпечення можна
визначити як сукупність дій та заходів, на основі концепцій, методів,
засобів й нормативно-методичних матеріалів зі збору, накопичення,
обробки та аналізу даних, відомостей, знань, на основі інформаційних
технологій з метою визначення найефективніших управлінських рішень.

У процесі аналізу інформаційних матеріалів виробляються нові знання, на
основі яких приймається управлінське рішення щодо подальшої діяльності.
Передача, одержання, обробка та аналіз інформації й отримання на їхній
основі нових знань притаманні кожній категорії податківців. Тому
комунікаційні процеси (процеси обміну інформацією) і процеси прийняття
відповідних рішень відіграють основну роль взаємопов’язаних між всіма
ланками управління процесів.

Отже, процес управління вимагає ефективного обміну інформацією між
працівниками і керівниками для досягнення кінцевої мети, тобто
ефективних комунікацій для здійснення основних функцій та забезпечення
досягнення цілей податкової служби.

Комунікації здійснюються між державною податковою службою і
компетентними органами інших відомств України та інших держав, між
регіональними підрозділами державної податкової служби, між рівнями і
підрозділами всередині податкового органу (вертикальні висхідні та
низхідні, горизонтальні), між керівником і робочою групою, між окремими
співробітниками податкового органу всередині робочої групи.

Слід зауважити, що існує багато перешкод в обміні інформацією, а саме:
недостатній рівень правового забезпечення взаємодії між податковою та
іншими органами, відомствами, установами та організаціями України та
інших держав, перевантаження інформаційних мереж, нераціональна
структура податкового органу та податкової служби в цілому, а також
недостатня фільтрація отриманої інформації або некомпетентність окремих
співробітників.

Як справедливо зауважив Ярошенко Ф.О., „Неналежне інформаційне
забезпечення, яке існує сьогодні в ОДПС, створює загрозливе становище як
для працівників юридичних підрозділів, так і для органів державної
податкової служби в цілому”. Він наголошує, що відсутність коштів на
фінансування періодичних видань, де друкуються нормативні акти, не
кажучи вже про відсутність комп’ютерних мереж та інформаційно-довідкових
систем чинного законодавства, ставить працівника податкової служби в
завідомо програшне становище порівняно з належним забезпеченням
(інформаційно, матеріально, технічно) представників суб’єктів
господарювання.

Однак необхідно зазначити, що дотепер у цій галузі не виконано жодного
комплексного наукового дослідження, відсутні навчальні і
науково-практичні посібники. Як результат – слабо розроблені й
обґрунтовані правові й організаційні основи ІАР, не сформульовані
основні принципи і критерії оцінки її результатів. Гострою є проблема
створення адекватних моделей об’єктів інформаційно-аналітичної роботи,
особливо прогностичного характеру, адаптації і розробки методів і
засобів вирішення аналітичних завдань.

Недостатність наукової бази інформаційно-аналітичної роботи ускладнює
аналіз податкової системи з погляду економічних наслідків її
функціонування, наявності в цій системі слабких місць стосовно захисту
від кримінальних зазіхань, і вироблення обґрунтованих пропозицій щодо
удосконалення податкової і бюджетної політики.

Усе зазначене наочно показує наявність об’єктивних передумов для
виділення інформаційно-аналітичної роботи в самостійну проблемну галузь
знань.

Література:

1. Суббот А.І., Стаценко-Сургучова І.С., Жаров А.І. Забезпечення
громадської та інформаційної безпеки – правовий аспект // Розвиток
наукових досліджень. – 2005. – Т. 8.

2. Твердохліб М.Г. Інформаційне забезпечення менеджменту: Навч.
посібник. – К.: КНЕУ, 2000.

3. Тривайло А.Ю. Оцінка кількісних та якісних характеристик
інформаційного забезпечення управлінської діяльності керівників //
Регіональні перспективи. – 2000. – № 2–3.

4. Семир’янов Д.Я. Інформаційно-аналітичне забезпечення управління
підрозділами податкової міліції: Автореф. дис…канд. юрд. наук 12.00.07 /
Академія державної податкової служби України. – Ірпінь, 2004.

Похожие записи