Судимість, її правові наслідки, порядок зняття та погашення

Поняття та правові наслідки судимості.

Строки погашення судимості.

Зняття судимості.

Поняття та правові наслідки судимості

При вивчені цієї теми студенти повинні пам’ятати, що судимість обмежує
права людини лише певний, чітко визначений у законі строк. Громадянин,
який має судимість за вчинення умисного злочину, не може бути обраний
народним депутатом України (ст. 76 Конституції України); особа, яка має
судимість, не може бути суддею (ст. 7 Закону «Про статус суддів»).

Судимість — це правове становище особи, яке є наслідком засудження особи
вироком суду до кримінального покарання.

Особа визнається такою, що має судимість, з дня набрання законної сили
обвинувальним вироком і до погашення або зняття судимості (ч. 1 ст. 88
КК).

Кримінально-правові значення судимості:

судимість впливає на визнання злочину повторним (ч. 4 ст. 32 КК);

судимість за умисний злочин є обов’язковою ознакою визнання рецидивом
злочинів вчинення особою нового умисного злочину (ст. 34 КК);

повторність злочину та рецидив є обставиною, що обтяжують покарання (п.
1 ч. 1 ст. 67);

при наявності судимості неможливе звільнення особи від кримінальної
відповідальності у зв’язку з дійовим каяттям (ст. 45 КК), примиренням
винного з потерпілим (ст. 46 КК), передачею особи на поруки (ст. 47 КК),
зі зміною обстановки (ст. 48 КК), із застосуванням примусових заходів
виховного характеру (ст. 97 КК);

судимість в деяких кримінально-правових нормах Особливої частини є
кваліфікуючою обставиною. Наприклад, хуліганство, вчинене особою, яка
раніше була судимою за хуліганство (ч. 3 ст. 296 КК).

більш суворі умови умовно-дострокового звільнення особи від відбування
покарання якщо вона до погашення чи зняття судимості знову вчинила
умисний злочин, за який засуджується до позбавлення волі (п. 2 ч. З ст.
81 КК), а також при умови заміни невідбутої частини покарання більш
м’яким щодо особи, яка до погашення або зняття судимості знову вчинила
умисний злочин будь-якої тяжкості, за який вона була засуджена до
позбавлення волі (п. 2, 3 ч. 4 ст. 82 КК).

Строки погашення судимості

Частина 1 ст. 88 КК передбачає два види припинення судимості:

погашення

зняття судимості.

Погашення судимості — це автоматичне її припинення при встановлені
певних, передбачених законом умов.

Ст. 89 КК передбачає три види строків погашення судимості:

1) судимість погашається закінченням встановленого вироком суду
іспитового строку особі при дотриманні нею передбачених законом вимог;

2) судимість погашається самим фактом відбуття покарання;

судимість погашається через певні, чітко визначені законом строки після
відбуття покарання

судимість погашається при умові, що усувається караність діяння.

Судимість погашається закінченням встановленого вироком суду іспитового
строку особі при дотриманні нею передбачених законом вимог, якщо:

особи, засуджені відповідно до ст. 75 КК, якщо протягом іспитового
строку вони не вчинять нового злочину і якщо протягом зазначеного строку
рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням не буде
скасоване з інших підстав, передбачених законом. Якщо строк додаткового
покарання перевищує тривалість іспитового строку, особа визнається
такою, що не має судимості, після відбуття цього додаткового покарання
(п. 1 ст. 89 КК);

жінки, засуджені відповідно до ст. 79 КК, якщо протягом іспитового
строку вони не вчинять нового злочину і якщо після закінчення цього
строку не буде прийняте рішення про направлення для відбування
покарання, призначеного вироком суду. Якщо засуджена не була звільнена
від додаткового покарання і його строк перевищує тривалість іспитового
строку, то жінка визнається такою, що не має судимості, після відбуття
цього додаткового покарання (п. 2 ст. 89 КК).

Судимість погашається самим фактом відбуття покарання:

коли особи, які були засуджені до позбавлення права обіймати певні
посади чи займатися певною діяльністю, відбули це покарання (п. 3 ст. 89
КК)

&

&

&

&

&

дострокове звільнення від цих покарань, а також військовослужбовці, які
відбули покарання на гауптвахті замість арешту.

Судимість погашається через певні, чітко визначені законом строки після
відбуття покарання, якщо:

особи, засуджені до штрафу, громадських робіт, виправних робіт або
арешту, якщо вони протягом року з дня відбуття покарання (основного та
додаткового) не вчинять нового злочину (п. 5 ст. 89 КК);

особи, засуджені до обмеження волі, а також засуджені за злочин
невеликої тяжкості до позбавлення волі, якщо вони протягом двох років з
дня відбуття покарання (основного та додаткового) не вчинять нового
злочину (п. 6 ст. 89 КК);

особи, засуджені до позбавлення волі за злочин середньої тяжкості, якщо
вони протягом трьох років з дня відбуття покарання (основного та
додаткового) не вчинять нового злочину (п. 7 ст. 89 КК);

особи, засуджені до позбавлення волі за тяжкий злочин, якщо вони
протягом шести років з дня відбуття покарання (основного та додаткового)
не вчинять нового злочину (п. 8 ст. 89 КК);

особи, засуджені до позбавлення волі за особливо тяжкий злочин, якщо
вони протягом восьми років з дня відбуття покарання (основного та
додаткового) не вчинять нового злочину (п. 9 ст. 89 КК).

Щодо неповнолітніх, то погашення судимості здійснюються відповідно до
вимог ст. 88 — 91 КК з урахуванням положень, передбачених ст. 108 КК.

Такими, що не мають судимості, визнаються неповнолітні (ч. 2 ст. 108
КК):

засуджені до покарання не пов’язаного з позбавленням волі, після
виконання цього покарання;

засуджені до позбавлення волі за злочин невеликої або середньої
тяжкості, якщо вони протягом одного року з дня відбуття покарання не
вчинять нового злочину;

засуджені до позбавлення волі за тяжкий злочин, якщо вони протягом трьох
років з дня відбуття покарання не вчинять нового злочину;

засуджені до позбавлення волі за особливо тяжкий злочин, якщо вони
протягом п’яти років з дня відбуття покарання не вчинять нового злочину.

Особи, які були реабілітовані, визнаються такими, що не мають судимість
(ч. 4 ст. 88 КК).

Порядок обчислення строків погашення судимості передбачено у ст. 90 КК.
Відповідно до її положень, строки погашення судимості обчислюються з дня
відбуття основного й додаткового покарання.

До строку погашення судимості зараховується час, протягом якого вирок не
було виконано, якщо при цьому давність виконання вироку не переривалася
вчиненням злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого
злочину. Якщо вирок так і не було виконано, судимість погашається по
закінченню строків давності виконання вироку.

Якщо особу було достроково звільнено від відбування покарання, то строк
погашення судимості обчислюється з дня дострокового звільнення її від
відбування покарання (основного та додаткового).

Якщо невідбуту частину покарання було замінено більш м’яким покаранням,
то строк погашення судимості обчислюється з дня відбуття більш м’якого
покарання (основного та додаткового).

Зняття судимості

Зняття судимості — це припинення судом стану судимості до закінчення
строків погашення судимості, передбачених у ст. 89 КК.

Відповідно з ст. 81 КК зняття судимості можливе:

після відбуття особою покарання у виді обмеження волі або позбавлення
волі

якщо особа зразковою поведінкою і сумлінним ставленням до праці довела
своє виправлення

після закінчення не менш як половини строку погашення судимості,
зазначеного у ст. 89 КК.

Порядок зняття судимості встановлюється КПК України.

Рекомендована література:

Година В.В. Погашение и снятие судимости по советскому уголовному праву.
— Харьков, 1979.

Марогулова И.Л. Правовая природа амнистии и помилования //Сов. гос. и
право — 1991.- №5.

Сабанин С.Н. Амнистия и помилование в уголовном законодательстве России
// Государство и право. — 1995.- №11,.

Тарбапев А.Н. и др. Судимость и ее уголовно-правовое значение //Вестник
ЛГУ. Сер.6.-1990.-№2.

Ткаченко В. Как применять акты об амнистии //Законность.-2000. -№ 12.

Похожие записи