Сучасний стан і перспективи роботи з інформацією щодо особи злочинця,
отриманою з місця події

Якісні зміни, що відбуваються в криміналістиці сьогодні, спрямовані на
вдосконалення та впровадження новітніх досягнень сучасної науки й
техніки, розкривають нові можливості роботи з обліковою інформацією,
отриманої з місця події. Зокрема, використання комп’ютерних технологій
дає змогу фіксувати та обробляти інформацію в найкоротші терміни без
проведення складних лабораторних досліджень. Практикою нагромаджено
певний позитивний досвід застосування комп’ютерних технологій для
фіксації й обробки криміналістично значущої інформації та використання
отриманих результатів у процесі виконання завдань кримінального
судочинства [1, с. 3-4].

Основні методи сприйняття та фіксації інформації, що характеризує такий
акт людської діяльності, як злочин, аналогічні методам, що
використовуються в інших сферах діяльності для виявлення й обробки
однорідної за своєю фізичною природою інформації.

На сьогодні необхідна реалізація концепції Національної програми
інформатизації, а також наказів МВС України «Про створення інтегрованої
інформаційно-пошукової системи органів внутрішніх справ України», «Про
інформаційні системи органів внутрішніх справ України», Настанови «Про
діяльність експертно-криміналістичної служби МВС України», Наказу
Держкомстату України «Про затвердження концепції інформатизації органів
державної статистики», Плану заходів з виконання завдань, передбачених
Законом України «Про основні засади розвитку інформаційного суспільства
в Україні на 2007-2015 рр.» [2-8]. З огляду на це, постійне
вдосконалення роботи з обліковою інформацією про особу злочинця,
отриманою з місця події, є актуальним і своєчасним.

На думку науковців і практиків, нині головним напрямом розвитку
криміналістичних обліків є впровадження нових методик роботи з
об’єктами, що пов’язане насамперед з усуненням їхньої ручної
(візуальної) перевірки [9, с. 11; 10, с. 23; 11, с. 33]. Проте
відзначається, що ручний спосіб роботи з дактилоскопічними даними може
бути досить ефективним під час оперативних заходів і слідчих дій, коли
потрібна термінова перевірка за масивами невеликого обсягу, наприклад,
слідів рук у ході огляду місця події [12, с. 83].

Разом з тим слід зазначити, що хоча початок розроблення автоматизованої
дактилоскопічної системи датується ще 1983 р., а перші спроби
автоматизувати процес дактилоскопічного пошуку відносяться до 70-х рр.
ХХ ст. [13, с. 98], однак і досі цей процес не завершено. Він
відбувається децентралізовано — кожний обласний науково-дослідний
експертний підрозділ вирішує самостійно, яку саме систему йому вибрати.
Саме окремі автоматизовані дактилоскопічні системи обласного та міського
рівня часто обмежені у своїй компетенції, а багато з установлених часто
являють собою єдині своєрідні технічні рішення і не можуть чи лише
частково здатні сполучатися з іншими системами.

Через відсутність уніфікованого електронного стандарту ускладнюється
електронний обмін масивами слідів рук і дактилокарт між областями, тобто
вилучений з місця події слід можна перевірити за масивами, в кращому
випадку, декількох областей без повторного введення (кодування) цього
сліду в інші автоматизовані дактилоскопічні системи. Якщо буде створена
базова для МВС України автоматизована дактилоскопічна система, то всі
інші системи повинні бути сумісними з базовою чи поступово має
забезпечуватися їх сумісність [14, с. 94-95].

Практики зазначають, що своєчасне отримання різноманітної інформації й
статистичних даних є надзвичайно важливим у роботі із запобігання та
розкриття злочинів, установлення і розшуку злочинців. Використання
автоматизованих баз даних дають змогу миттєво отримати необхідну
інформацію про особу злочинця [15, с. 160].

Однак на сьогодні ще не вирішено ряд проблем регламентації форм, обсягу
та способів взаємодії в ході використання автоматизованих баз даних [16,
с. 48, 193].

Науково-дослідні експертно-криміналістичні підрозділи МВС України
постійно впроваджують в експертну діяльність нові й оновлені
автоматизованих інформаційно-пошукові системи [17, с. 9]. Вже здійснено
вагомі практичні кроки з автоматизації окремих криміналістичних обліків:
створено інформаційно-пошукову базу «Вибухівка»; базу даних підроблених
грошових знаків і документів; дактилоскопічну ідентифікаційну систему
«ДАКТО-2000»; каталог синтетичних наркотиків; банк даних результатів
ДНК-аналізу за нерозкритими злочинами, пов’язаними із статевим
насильством; автоматизовану інформаційно-пошукову систему ведення обліку
автотранспорту із зміненими ідентифікаційними позначеннями
«Авто-експерт»; автоматизовану балістичну ідентифікаційну систему «ТАІС»
тощо [18, с. 6].

Удосконалено автоматизоване робоче місце експерта [19, с. 161].

Здійснюється контроль за оснащенням криміналістичних підрозділів
сучасними приладами (комп’ютери, сканери, принтери, мікроскопи, регули,
цифрові фото- й відео-камери та ін.).

Організовано систему збору і зберігання інформації та вирішено проблему
забезпечення інформаційної безпеки.

Поставлено й вирішується питання стосовно підготовки
висококваліфікованих фахівців для правоохоронних органів, судів, котрі
могли б ефективно захищати, шифрувати, зберігати та передавати службову
інформацію по електронних мережах; які здатні комплексно вирішувати
проблеми боротьби з комп’ютерними та іншими інформаційними злочинами,
особливо на стадіях запобігання злочинам, їхнього викриття, локалізації
шляхом застосування адекватних дій організаційно-правового характеру.

Ми згодні з авторам, котрі пропонують здійснювати підготовку
спеціалістів за напрямами інформаційної безпеки шляхом надання
поглиблених знань як з юридичних, так і технічних дисциплін. Крім того,
у діяльності правоохоронних органів необхідні не тільки окремі фахівці,
а й спеціальні інформаційно-аналітичні підрозділи [20, с. 249251].

Не останнє місце займає проблема створення системи, яка б забезпечувала
конфіденційність (захист від несанкціонованого розголошування) і
цілісність інформації (захист від несанкціонованої зміни), але на
сучасному етапі розвитку науки й техніки, на жаль, жодна країна світу не
може підтвердити наявність існування такого механізму, який би дав змогу
зробити це. Бурхливий розвиток біо- й комп’ютерних технологій і
практично безконтрольне використання наукових можливостей роблять
правові інституції майже беззахисними перед технічним прогресом
сьогодення [21, с. 181].

1/4

????Питання вдосконалення сучасних криміналістичних обліків є постійним
предметом обговорення на численних науково-практичних конференціях,
семінарах. Так, ми провели анкетування за темою «Криміналістичні обліки
та інформаційно-пошукові системи як джерела інформації про особу
злочинця», у ході якого були опитані експерти (спеціалісти), що мають
допуски до огляду місця події, із 13 областей України та АРК. На основі
їх відповідей можна зробити певні узагальнення, зокрема:

— на питання «Які види обліків частіше слугують інформаційним
забезпеченням проведення експертиз і спеціальних досліджень?» частіше за
все називалися: дактилоскопічні, сліди взуття, сліди знарядь злому.

— «Які види обліків сучасної системи кримінальної реєстрації, на Ваш
погляд, найбільш перспективні?» — називали: дактилоскопічну,
мікрооб’єктів та запахових слідів, відеомасив, ДНК.

— «Які, на Ваш погляд, напрями удосконалення системи кримінальної
реєстрації?» — частіше пропонували: контроль, комп’ютеризацію,
класифікацію за додатковими параметрами, база на всеукраїнському та
міжнародному рівнях.

— «Чи за всіма категоріями злочинів існують криміналістичні обліки?» —
наголошувалося на відсутності криміналістичних обліків, наприклад, з
особливо тяжких злочинів, ДНК.

— «За якими напрямами злочинної діяльності відсутні або недостатні
реєстрація і використання джерел інформації?» -пропонувалося: у сфері
комп’ютерної й економічної діяльності, інтелектуальної власності.

— «Які, на Вашу думку, існують особливості використання в розслідуванні
справи інформації, отриманої з обліків, порівняно з іншими джерелами?» —
підкреслювали: більша об’єктивність, зручність, швидкість і повнота
обліків, порівняно з іншими джерелами отримання інформації.

— «Яке значення має інтеграція обліків у єдині банки даних, що
відбувається на сучасному етапі?» — підкреслювали необхідність
інтеграції обліків у єдині банки даних з метою забезпечення взаємодії
служб.

Отже, можна зробити висновок, що подальше вдосконалення системи дасть
змогу оптимізувати: роботу з кримінальними обліками, взаємодію окремих
підрозділів ОВС, співробітників на всеукраїнському та міжнародному
рівнях й інших органів, сприятиме вирішенню, крім традиційних завдань,
які стоять перед криміналістичними обліками, ще й ідентифікаційних
(наприклад, реєстрація всього населення), інформаційно-допоміжних тощо.

Література:

1. Бирюков В.В. Научные и практические основы использования компьютерных
технологий для фиксации криминалистически значимой информации:
монография / В.В. Бирюков ; науч. ред. канд. юрид. наук, доц. И.В.
Попов. — Луганск : РИО ЛАВД, 2002. — 264 с.

2. Про Національну програму інформатизаці ї: Закон України від
04.02.1998 р. № 74/98-ВР // Відомості Верховної Ради України. — 1998. —
№ 27-28. — С. 181; 2002. — № 1. — С. 3.

3. Про Концепцію Національної програми інформатизації: Закон України від
04.02.1998 р. № 75/98-ВР // Відомості Верховної Ради України. — 1998. -№
27-28.- С. 182.

4. Про створення інтегрованої інформаційно-пошукової системи органів
внутрішніх справ України : Наказ МВС України від 18.07.2003 р. № 786.

5. Про інформаційні системи органів внутрішніх справ України: Наказ МВС
України від 17.11.2003 р. № 1395.

6. Настанова про діяльність експертно-криміналістичної служби МВС
України, затв. Наказом МВС України від 30.08.1998 р. № 682. — К., 1998.

7. Про затвердження концепції інформатизації органів державної
статистики: Наказ Держкомстату України від 27.10.2000 р. — № 340-а
[Електронний ресурс]. — Режим доступу : uazakon.com/document/spart38/inx
38291.htm.

8. План заходів з виконання завдань, передбачених Законом України «Про
Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 20072015
роки», затв. розпорядженням Кабінету Міністрів України від 15.08.2007 р.
№ 653-р [Електронний ресурс]. — Режим доступу :
zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.

9. Проблеми вдосконалення функціонування експертно-криміналістичних
обліків / Я.В. Рибалко // Криміналістичний вісник. — 2000. — Вип. 1. -С.
10-20.

10. Галаган В.І. Перспективи та проблеми впровадження в експертну
практику органів внутрішніх справ України автоматизованих
дактилоскопічних ідентифікаційних систем / В.І. Галаган, С.Ю. Петряєв //
Криміналістичний вісник. — 2000. -Вип. 1. — С. 21-26.

11. Аністратенко В.В. Проблеми впровадження АДІС «UKRDACTO» / В.В.
Ані-стратенко, Я.В. Рибалко // Криміналістичний вісник. — 2000. — Вип.
1. — С. 33-41.

12. Моїсєєв О.М. Використання місцевих мобільних дактилоскопічних
обліків / О.М. Моїсєєв, С.Є. Клечановський // Криміналістичний вісник. —
2002. -Вип. 3. — С. 83.

13. Хахановський В.Г. Проблеми та перспективи використання
автоматизованих дактилоскопічних систем у боротьбі зі злочинністю / В.Г.
Хахановський // Криміналістичний вісник. — 2002. — Вип. 3. -С. 98.

14. Шумейко О.О. Аналіз сучасних автоматизованих дактилоскопічних систем
/ O.O. Шумейко, С.О. Прокопов // Криміналістичний вісник. — 2002. — Вип.
3. -С. 94-95.

15. Пілюков Ю.О. Створення і функціонування автоматизованої
інформаційної системи «АРМЕКС» / Ю.О. Пілюков // Крміналістичний вісник.
— № 2. — 2008. -С. 160.

16. Бирюков П.Н. Взаимодействие органов ФСНП РФ с зарубежными
правоохранительными органами при расследовании налоговых преступлений:
правовые вопросы / П.Н. Бирюков. — Воронеж : Истоки, 1999. — 200 с.

17. Красюк І.П. Експертна служба МВС України сьогодні / І.П. Красюк //
Криміналістичний вісник . — 2004. — № 2. — С. 510.

18. Красюк І.П. Державному науково-дослідному
експертно-криміналістичному центру МВС України — 10 років / І.П. Красюк
// Криміналістичний вісник. -2008. — № 1. — С. 5-7.

19. Пілюков Ю.О. Створення і функціонування автоматизованої
інформаційної системи «АРМЕКС» / Ю.О. Пілюков //Криміналістичний вісник.
— 2008. — № 2.-С.161.

20. Лізунов С.І. Проблеми захисту інформації в підрозділах ОВС / С.І.
Лізунов, А.О. Каблуков, В.С. Нестеренко // Вісник Запорізького
юридичного інституту. -2008. — № 1. — С. 249-251.

21. Сабадаш В.П. Ідентифікація особистості: криміналістичний та
інформаційно-правовий аспекти / В.П. Сабадаш, М.О. Ларкін // Вісник
Запорізького юридичного інституту. — 2007. — № 1. -С.181.

22. Держава та регіони, Серія: Право 2009 р., № 1, с. 148–151

Похожие записи